Тема. Закріплення звукового значення букви Щ, щ. Леся Вознюк «Через річку по місточку». «Дощик» за Тетяною Гаркушею.

Мета.  Формувати предметні компетентності: інформаційну і читацьку (пробуджувати інтерес до читання, закріплювати навички виразного читання), комунікативну (розвивати мовлення учнів; поповнити словниковий запас першокласників, розвивати вміння вживати вивчені слова у мовленні), формувати ключові компетентності: соціальну (переконувати опонентів та відстоювати свою точку зору), уміння вчитися (самоорганізовуватися у навчальній діяльності), загальнокультурну (виховувати естетичні смаки, почуття любові до природи),  здоров’язбережувальну (формувати уявлення і поняття про безпечну поведінку),  громадянську (бережливо ставитися  до природи, до людей, до самого себе).

Обладнання. Каса букв, сюжетні малюнки із зображенням природних явищ, презентація.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

— Доброго ранку! —  травам росистим.
— Доброго ранку! —  квітам барвистим.
— Доброго ранку! —  сонечку ясному,
Людям усім і всьому прекрасному!
— Доброго ранку, любі мої діти!

II. Повторення вивченого матеріалу

1. Відгадування загадок.

На дошці заздалегідь записані віршовані рядки - загадки. Учні хором читають їх. І добирають до кожного з них відгадку. Відповіді шепочуть вчителю на вухо. Тих, хто відгадав, він хвалить за кмітливість, іншим пропонує подумати і не поспішати з відповіддю. Після того, як загадки більшістю дітей відгадані, озвучені, вчитель виставляє на набірному полотні малюнки з відповідними явищами природи.

Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг,
І називаюсь просто … (сніг).

Без ніг біжить,
Без крил летить. (Вітер)

Хто всю ніч по даху б’є,
Так постукує,
І бурмоче, і співає, заколисує? (Дощ)

2. Тлумачення слів-узагальнень тематичної групи «Явища природи»

— Де ви могли все це бачити? (У природі)
— Коли це відбувалося?

Висновок. Усі події, що відбуваються в природі без втручання людей, називають явищами природи.

— Які ще явища природи ви спостерігали?

Учитель звертає увагу на правильність вимовляння і наголошування слів.

— Продовжте речення.

Явища природи —  це... (дощ, вітер, сніг).
Я бачив... (повінь, грозу, зливу).
У наших краях можна спостерігати...

3. Гра «Що коли буває?»

— Не всі явища природи можна спостерігати протягом усього року. Які явища природи можна побачити тільки взимку (улітку, восени, навесні)?

Наприклад:

Узимку буває сніг, віхола (метелиця, хуртовина), ожеледиця, вітер, іній.
Учні доповнюють відповіді своїх однокласників.

3. «Щоб ротик був слухняним». Колективне складання чистомовки «Дощ».

На систему складів учні придумують текст на задану тему, який за римою узгоджувався б із складами.

Наприклад:

Ара-ара-ара —  налетіла ... (хмара).
Ощ-ощ-ощ —  почався сильний... (дощ).
Щу-щу-щу —  не боюся я ... (дощу).
Щем-щем-щем —  умиюся ... (дощем).

4. Допишіть букви в словах, які написані на дошці.

…асто, …ило, …иро, ми…ка, …ітка.

5. Читання віршів «Вранці» (с. 160), «Через річку по місточку…» (с. 162).
6. Промовте скоромовку (повільно, швидко, ще швидше).

Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

7. Гра «Набираємо текст»

Борщик у горщику, щавель у борщику.

8. Звуко-буквений аналіз слова «дощ».

 (Дощ [-•--], [дошч])

9. Робота над розворотом «Букваря» (с. 162-163)

Розгляд сюжетного малюнка, бесіда зі його змістом, міркування над проблемним запитанням.

• Хто це може іти через місток? Дізнаємося з тексту.

а)  Читання слів, пояснення їх значення. Гра «Тлумачі» (Учитель тихо називає слово учневі, який побажав бути тлумачем. Учень пояснює всім значення цього слова, а діти відгадують, про яке слово йдеться).

 Пояснення  значення слів: обнова, візерунок. Кілька учнів по-своєму пояснюють значення слів.

— Хто краще, точніше це зробив?

обнова - нова, щойно придбана, пошита, подарована річ (про одяг, взуття). 
візерунок - малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо. 

б) Читання вчителем тексту Л. Вознюк «Через річку по місточку». Бесіда за змістом прочитаного.

• Хто йшов по місточку? Про що мріяла веселка? Що їй порадив дощик? Як ви розумієте слова дощика?

10. Мовні ігри (с. 162)

Фізкультхвилинка

Стало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали —  сіли, встали —  сіли,
Бачте, як розвеселили?
Нумо, разом, нумо, всі, —
Потанцюймо по росі.

III. Читання. Слухання – розуміння

1. Читання слів учнями повільно, швидше, швидко, але правильно (с. 163).

- Я впевнена: ви - вдумливі слухачі, які розуміють усі тонкощі тексту, і можете бути навіть співавторами твору. Розповідь я прочитаю без заголовка. Прослухавши уважно, ви зможете придумати назву.

2. Читання вчителем оповідання Т.Гаркуші (с. 163).

Діти називають заголовки. Вчитель позитивно оцінює їх старання.

3. Напівголосне читання учнями тексту.
4. Бесіда за прочитаним. Стань учителем.

- Діти, ви настільки яскраво виявили себе на уроці, сподіваюся, добре зрозуміли текст. Які питання ви хотіли б поставити до змісту цього твору?
        Бажаючі виходять, займають місце вчителя в центрі класу, ставлять питання,  слухають і словесно оцінюють відповіді («правильно»,  «не зовсім так»,  «я думаю інакше» та ін.)

Варіанти запитань:

- Де крокував дощик? Яким ви його уявили?

- Що залишав за собою? З ким він зустрівся?

4. Робота з мультимедійної презентацією.

На екрані з’являються пронумеровані малюнки, діти називають слово. 
Вибіркове читання тексту.
Шукають у тексті речення з цим словом і зачитують його.
Самостійна робота. Перевірка правильності її виконання.

• Розташуйте слова в тому порядку, в якому вони з’являються в тексті. Діти на окремих аркушах визначають і записують їх послідовність по тексту. Перевірка правильності виконання завдання.

5. Відтворення, розігрування діалогу з прочитаного тексту. Творче завдання.

а) бесіда

• Між ким із героїв могла відбутися розмова? Давайте пофантазуємо. (Між Івасиком і дощиком, дощиком і крапелькою, крапелькою і котом, сонячними промінчиками та крапельками дощу).
• Мені всі варіанти дуже сподобалися. Погляньте на екран. Що пропонує наш помічник-комп’ютер? Такий варіант ми сьогодні й озвучимо.

б) бліц-опитування.

- Діти, про що можуть розмовляти крапелька дощу та кіт? Звідки взялася крапелька? (Вона покинула свою домівку-хмару). Чи планувала крапелька стрибнути на ніс котові? (Ні. Це сталося випадково.) Чи зрадів такій зустрічі кіт? (Для нього це було несподівано, він здивувався.)

        в) робота в парах. Підготовка до діалогу-інсценізації.

д) діалог-інсценізація.

(Можливий варіант:

• Ой, пробачте, я не хотіла вас турбувати.

-     Хто ти, водичко? Звідки взялася?

• Я маленька дощова Краплинка. Мене приніс літній дощик. А куди ви поспішаєте?
• Я - Мурчик, дворовий кіт. І поспішаю на лови.
• Не смію вас затримувати. На мене чекає ось та жовтенька квіточка - кульбабка.

(Кіт стряхнув Крапельку, уважно роздивився її та прошмигнув під сходи у підвал.)

6. Гра «Зберемо намисто із речень». Колективне складання тексту за малюнками-опорами (хлопчик, дощик, крапелька, кіт, сонце, веселка).

Варіант 1.

Діти, вітерець переплутав малюнки. Візьміть їх.
Учні з малюнками в руках стають у довільному порядку. По черзі складають зв’язний текст із використанням слів-опор.

Варіант 2 (ускладнений). Кожне нове речення починається з останнього слова попереднього речення.

Можливий варіант тексту.

Хлопчик радісно закричав матусі: «Дощик!». Дощик лив на сквер, проспект, вулицю. Вулиці міста переливалися на сонці дощовими крапельками. Крапелька лизнула мордочку котові. Кіт від несподіванки завмер і підняв здивовані очі на сонце. Сонце після дощу кинуло на землю барвисте коромисло веселки.

• Чи легко було скласти розповідь? Діти, ви справжні автори!

Колективна творча справа.

• Зафарбуйте веселку (учитель роздає частини намальованої веселки, яку діти розфарбовують кольоровими олівцями). Складіть свої частини на дошці. (Утворилася єдина веселка) Ось такий сьогодні в нас урок веселковий!

1. Підсумок уроку. Рефлексія

На прохання учителя діти опускають голови, закривають очі й «прокручують» перед собою увесь урок, а потім виділяють особливо вподобані його частини.

Учні й учитель дякують один одному за цікаву, активну та творчу роботу на уроці.