Цілі:

• Навчальні: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, викликати інтерес до його особистості, спонукати до читання творів; вчити учнів переказувати близько до тексту зміст оповідання;
• Розвивальні: розвивати образне та логічне мислення, навички роботиз підручником, художнім текстом в парах та групі; формувати вміння виразно, вдумливо читати, переказувати, висловлювати свої думки та враження; розвивати в школярів навички аналізу художнього тексту;
• Виховні: на прикладах життя і творчості письменника формувати прагнення до духовного розвитку, добра, інтелігентності, порядності, шанобливого ставлення до людей.

Ключові компетентності:

учні розуміють залежність людини від навколишнього середовища (НЛ-1);
визнають рівність людей незалежно від расової  приналежності і соціального стану (НЛ-2);
усвідомлюють цінність життя (НЛ-3)

Предметні компетентності: учні визначають актуальні проблеми у прочитаному творі, висловлюють своє ставлення до порушених питань, розкривають їхню актуальність; виявляють особливості сюжету, композиції твору, визначають кульмінаційні моменти.                                                                                                                                                                                                                                                                 

Змістовні лінії літературного компонента/ Україна і світ/ міжпредметні зв’язки: (ТЛ) гумор, іронія, художня деталь, підтекст;                                  

(ЛК) Утілення сюжетів твору в образотворчому мистецтві;
(УС) А.П. Чехов і Україна. Літературний музей А.П. Чехова в Україні;
(ЕК) Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, Єлдирін). Зіставлення літературного твору з ілюстраціями до нього.

Обладнання: підручники із зарубіжної літератури, ілюстрації до оповідання, картки з текстом для закріплення вивчення біографії А. Чехова, картка аналізу оповідання, інтелектуальна картка, електронні презентації №№1, 2; картки сторітелінгу.

Тип уроку: урок засвоення нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(Вчитель з’ясовує, чи всі прочитали сторінки підручника з біографією письменника та оповідання «Хамелеон»). (1 хвилина)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант (Робота в парах) (3 хвилини).

(Учні отримують картки з текстом, заповнюють пропущені слова, а потім обмінюються картками, допомагають один одному виправити помилки.)

А. П. Чехов народився 1860 р. у невеличкому містечку …(1). Змалечку хлопчик  працював …(2). Згодом батько збанкрутував, і родина змушена була …(3). Після закінчення …(4) Чехов поїхав працювати земським лікарем. Через деякий час Чехов вирішив відвідати …(5). Про життя каторжан він розповів …(6). Сила книжки була такою, що цар …(7). Уже хворим Чехов, як лікар, брав активну участь …(8). Чехов вірив у людину, він вважав …(9). Своїми творами він допомагав …(10).

Перевірка роботи:                     

1) Таганрозі; 2) у свого батька в крамниці; 3) вирушити до Москви; 4) медичного факультету Московського університету 5) острів Сахалін 6) у документальному творі «Острів Сахалін»; 7) вимушений був звернути увагу на життя каторжан; 8) у боротьбі з епідемією холери; 9) що «у людини повинно бути все прекрасним; і обличчя, і одяг, і душа, і думки»; 10) людині стати саме такою.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

1. Вступне слово вчителя за використанням електронної презентації №1

(10 хвилин)                                                                                                    

1 кадр: Зверніть увагу на епіграф уроку: «У моїх жилах тече українська кров» Антон Павлович Чехов. Роки життя: 1860-1904 (Учні оформлюють запис у зошитах).

2 кадр: “ Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко,” — писав А. Чехов А. Кримському

“ Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — записав А. Чехов після подорожі по Україні.

3 кадр: Антон Павлович Чехов народився 29 січня 1860 р.  у  Таганрозі, невеличкому портовому місті на березі Азовського  моря. Батько і дід його були кріпаками села Вільхуватка Воронезької губернії. Дід Чехова, Єгор Михайлович, викупив усю сім’ю з кріпацтва. А батько, Павло Єгорович, будучи вже вільною людиною, вибився в люди й завів у Таганрозі власну торгову справу. Батько захоплювався церковним співом, грав на скрипці, непогано писав фарбами (писав ікони).

4 кадр: Будинок Чехових у Таганрозі

5 кадр: Усі діти Чехових були обдарованими, високоосвіченими людьми: Олександр – літератор, лінгвіст; Микола – художник; Михайло – письменник, юрист; Іван – учитель (відомий московський педагог); Марія – художниця-пейзажистка.

6 кадр: 1876 року сім’я Чехових переїхала до Москви – батько розорився й змушений був переховуватися від кредиторів. Антон один залишається вдома, продовжуючи навчання в гімназії й заробляючи на життя репетиторством. Через три роки юнак теж приїжджає до Москви й продовжує навчання на медичному факультеті Московського університету.                                                                                          

7 кадр: 1880 року в журналі «Стрекоза» з’являється його перший друкований твір. Відтоді починається активна літературна діяльність Чехова. Він співпрацює з журналами «Глядач», «Будильник», «Осколки» та ін.  Пише короткі розповіді, гуморески, сценки, підписуючись псевдонімами – Антоша Чехонте, Г. Балдасов, Брат мого брата, Грач, Гайка № 6 та ін.

8 кадр: Москва. Садово-Кудринська вулиця, будинок №6. У  цьому будинку жив Чехов  у 1886-1890 рр.                                                                                                                                                     

9 кадр: Після навчання в університеті Чехов починає практику повітового лікаря на Воскресенці  (тепер – місто Істра). З’являються оповідання «Втікач», «Хірургія». Потім Чехов працює у Звенигороді, тимчасово завідуючи лікарнею. З весни 1885 року сім’я Чехових пере переїжджає в садибу Бабкіно до своїх близьких. У 1888-1889 роках А.П. Чехов поселяється в Луці, біля Сум Харківської губернії, на дачі поміщиків Линтваревих.

10, 11, 12 кадри:

Будинок Чехових. Пам’ятник письменнику у Сумах.

13 кадр: У 1887 році Академія наук присудила  Чехову Пушкінську премію. До письменника приходить слава.

14,15 кадри: 1890 р. Чехов вирушає до Сибіру, щоб потім відвідати острів Сахалін – місце заслання засуджених - на каторгу. Незабаром Чехов купує маєток Меліхово. Давня мрія жити в селі здійснилася.  Під час холерної епідемії Чехов працює земським лікарем, обслуговує 25 сел. Відкриває на власні кошти лікарський пункт, приймаючи безліч хворих та забезпечуючи їх ліками. В Меліхові та його околиці Чехов будує три школи для селянських дітей, дзвіницю й пожежний сарай, бере участь у прокладанні шосейної дороги на Лопасню, домагається відкриття пошти й телеграфу на залізничній станції та щоб зупинилися на станції швидкі потяги. Організовує посадку тисячі вишневих дерев, засаджує голі лісові ділянки в’язами, кленами, соснами і дубами

16 кадр: У Меліхові Чехову приходить ідея створення громадської бібліотеки в рідному Таганрозі. Письменник жертвує туди більше двох тисяч власних книжок, серед яких багато унікальних видань із автографами музейної цінності. Згодом Чехов постійно відсилає до бібліотеки куповані ним книжки, причому у великих кількостях.

17 кадр: За станом здоров’я письменник потребував теплого клімату, тому у 1898р. Чехов купив невеличку ділянку землі в Ялті, де побудував будинок.

18 кадр: Навесні 1900 року до Криму приїжджає на гастролі Московський художній театр. Саме тоді Чехов знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, артисткою   Ольгою Кніппер. У 1901 році Чехов одружився з нею.                                                                                                                                   

19, 20 кадри: «В людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

21 кадр: Який епічний твір називається  ОПОВІДАННЯМ? (аналіз таблиці, запис в зошити).

22 кадр: Назвіть, які характерні риси оповідання вам відомі? (запис у зошити рис оповідання:                                                                                                                                                   

- обмежена кількість дійових осіб;
- невеликий проміжок часу;
- стислі описи;
- чіткий сюжет;
- важливу роль відіграє художня деталь.

2. Слово вчителя (продовження) (2 хвилини)

У 1880 році у газетах та гумористичних журналах усе частіше з’являються  твори під псевдонімом Антоші Чехонте. 1884 рік виявився вдалим для Чехова. Він тільки завершив навчання в університеті, але вже написав кілька прозових творів, які в подальшій літературній праці стануть вагомим доробком. У цей період з’явилися твори, основою яких стали життєві спостереження автора за змінами в поведінці людини. Серед них – оповідання «Хамелеон», де зовні звичайна життєва ситуація набуває гострого сатиричного звучання.

3. Прослуховування тексту оповідання «Хамелеон» у виконанні актору театру). Презентація № 3. Робота з підручником (10 хвилин)

• Що вам здалося смішним, а що сумним в оповіданні?
• Над чим ви замислилися після знайомства з героями оповідання?
• Що допомагає автору розкрити характери героїв?

4. Робота у групах (Сторітелінг у поєднанні з квадратом Декарта на розвиток критичного мислення) (5 хвилин)

Словесне малювання: (Під час такої роботи потрібно звернути увагу учнів не тільки на крамниці, шинки, сонних обивателів, а й на те, що письменник окремо описує поліцейського наглядача і городовика, які щойно в іншому місті конфіскували ціле решето агрусу. Автор спрямовує наш погляд на деталі речового світу (нова шинель, клуночок), який породжує обивательську свідомість. В такому лаконічному і водночас об’ємному описі місця події ми відчуваємо авторську позицію, для якої характерне іронічне ставлення до життя обивателів. Ми бачимо типову ситуацію з незначною подією, але в цьому прихований секрет вибору письменника).

1. Уявімо собі, що Очумєлов з’явився на площі без кошика та вулика. Чи могли б події розгорнутися по-іншому?                                                                                                                       
2. Що було б, якби на базарній площі не з’явився Очумєлов?

- Чому автор звертає увагу на таку незначну подію? Чи випадковий цей вибір?
- Що письменник хотів показати цим епізодом?                                                                                                                                 

5. Словникова робота (Учні записують у зошити, користуючись текстом презентації № 2) (2 хвилини)

Хамелеон - 1). Тварина з родини ящірок, яка має довжину тіла до 60 см, здатна змінювати колір шкіри при подразненнях залежно від оточуючого середовища. 2). В переносному значенні – безпринципна людина, яка легко змінює свої погляди залежно від обставин.

6. Дослідницька робота в групах (Робота з підручником) (7 хвилин)

1 група – досліджує поведінку натовпу;
2 група – досліджує зміни в поведінці поліцейського наглядача Очумєлова, мову героя;
3 група – досліджує поведінку і стан собаки;
4 група – досліджує поведінку золотаря Хрюкіна.

1 група                                                                                                                                                                                                                                                     

Підсумок роботи групи

У житті героїв нічого звичайнісінького не відбулося. Подія, яка сталася,  була такою рядовою, що не порушила звичайний ритм життя обивателів. В їхній примітивній свідомості правий той, хто має силу, тому сміється натовп не над Очумєловим, поліцейським наглядачем, а над Хрюкіним, який є одним із натовпу. Протягом кількох хвилин, поки відбувається подія, ми чуємо лише один голос, що насмілився підтримати і висловитися. Отже, натовп відмовчується. Така атмосфера байдужості створює умови для почуття незахищеності та страху перед тими, хто має владу. Можна сказати, що голос із натовпу є тією художньою деталлю, яка дає уявлення про загальну картину, яку автор змалював кількома штрихами.

2 група     Поведінка

Мова

Підсумок роботи групи

Герой кілька разів змінює рішення залежно від отриманої інформації. Поліцейський наглядач Очумєлов намагається не встановити порядок, а нагадати про свою владу і не помилитися. Йому то жарко, то холодно від думки, що це собака генерала, і він неправильно зорієнтувався. Поліцейський наглядач втрачає спокій, роздратований, він робить висновки на користь «сильнішого», а саме – генерала. Отже, прізвище автор дає герою не випадково, підкреслюючи внутрішню суть, - людина не має власної життєвої позиції, вона лише носій чина, символом якого виступає шинель. Шинель є деталлю, яка належить до світу речей і допомагає зрозуміти внутрішній                                                                                                                                     бездуховний світ героя. Умовність ситуації «якщо собака генерала…» робить умовною владу Очумєлова і яскраво виявляє такі головні риси його характеру, як чиношанування, запопадливість тощо.                                                                                                                                     

3 група

Підсумок роботи групи

Протягом конфлікту собака не робить нікому зла. Її вигляд і внутрішній стан потребують співчуття, але ні натовп, ні людина, яка має владу, ніхто не цікавиться нею як живою істотою. Якщо бродяча – то її треба знищити. Рятує собаку те, що її хазяїн брат генерала. Отже, собака стає показником справедливості й гуманності людей. Недарма автор пояснює: «В сльозливих очах у нього вираз туги й жаху». Можна припустити, що очі собаки є вагомою деталлю всього тексту.

4 група                                                                                                                      

Підсумок роботи групи

Хрюкін хотів познущатися над беззахисним собакою заради власного задоволення, але собака його вкусив. І «нещасний» Хрюкін намагається скористатися ситуацією: виставляючи себе жертвою, він вимагає грошей у хазяїна собаки, адже тварина все одно не розкаже, як було насправді.

Коли з натовпу чуємо голос на захист собаки: «цигаркою йому в морду для сміху…», то бачимо зміну в поведінці Хрюкіна, котрий добирає різні аргументи на свій захист: «нехай мировий розсудить». А вагомим стає аргумент, що в нього брат теж в «жандармах». І яскравою деталлю стає палець Хрюкіна, який спочатку «має вигляд знамення перемоги», а потім «нема чого свого дурного пальця виставляти». Недарма автор дає герою прізвище, яке говорить само за себе6 поводить себе як «свиня».

Отже, прізвище героя стає промовистим і характеризує поведінку непорядної людини.

7. Бесіда (1 хвилина)

• Кого в оповіданні можна назвати хамелеоном?
• Як письменнику вдається створити комічну ситуацію7
• Як ви ставитися до героїв твору? А якою є позиція автора?
• Що висміює автор? Це гумор чи сатира?
• Які засоби комічного використовує автор?

(автор використовує антитезу, наприклад, протиставляє стан собаки і поліцейського наглядача. Важливими елементами у створенні комічного ефекту є також мова і поведінка героїв)                                                                                                                                                                                                                                                      

8. Евристичний алгоритм «Роль художньої деталі в оповіданні».

(Записаний на дошці, закритий на початку уроку) (1 хвилина)                                                                                                                                                                                                                                       

ІІІ. Підсумок уроку (2 хвилини)

Учитель. Майстерність письменника в тому, що він зумів в обмеженому просторі й часі просто та лаконічно показати конфлікт, розкрити характери героїв і виявити в звичайній побутовій події сутність явища суспільства – хамелеонство. Автор сміхом лікує душі людей і дає етичний урок для всіх, хто по-рабському схиляється перед лицемірством. А ліки від цієї хвороби є: треба залишатися самим собою, бути людиною.

ІV. Домашнє завдання. (1 хвилина)

- Підготувати інсценізацію оповідання;
- Розгадати кросворд (Від Л. Малеєвої)

Література

1. Cеманова М.Л. Чехов-художник. – М., — 1976.
2. Чудаков А.П. Антон Павлович Чехов. – М., 1987. http://uк.wікіреdіа.оrg/
3. Загоруйко О.Я. Світова література (серія «Мій конспект» (за підручником О.М. Ніколенко, Т.М. Конєвої, О.В. Орлової та ін.) –Х.:Вид. група «Основа». 2014.
4. Н.М. Кадоб’янська, Л.М Удовиченко, Л.В. Кулєшова, І.В. Стеценко Зарубіжна література (Зошит для поточного та тематичного оцінювання) - К.: Видавничий дім  «Освіта». 2017.
5. Щавурський Б. Б. Зарубіжна література 6 клас. Посібник-хрестоматія / Б. Б. Щавурський – Тернопіль – Богдан, 2003.
6. Чередник Л. А. Вивчення зарубіжної літератури. 6клас / Л. А.Чередник. – Харків: «Ранок», 2003
7. «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури» «Фейсбук» (загальнодоступна група)
8. «Методична палітра уроків зарубіжної літератури» «Фейсбук» (загальнодоступна група)
9. Блог вчителя зарубіжної літератури НВК № 1 м. Немірова Сич Л.М. Zarlitslm.blogspot.com
10. https://ru.osvita/school/lessons_symmary/in
11. Сайт «Методична палітра вчителя-словесника Доброгорської І.А.» metodportal.com>node.