Одним із важливих пріоритетів реформування освіти в Україні сьогодні є гуманістична спрямованість освітнього процесу, яка ґрунтується на засадах поваги до особистості учня, врахування особливостей його індивідуального розвитку, а також створенні особливого психологічно комфортного навчального середовища в загальноосвітньому навчальному закладі. Тому останнім часом інтерес науковців полягає у пошуку нових освітніх методів, направлених на гуманізацію та демократизацію освіти, спрямованих на самовизначення особистості, що дає змогу знаходити зовнішні та внутрішні механізми для активізації особистісного зростання і творчого саморозвитку.

Безпосередньо, важливим аспектом, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованої освіти на тернах нашого сьогодення, володіє галузь педагогічної науки арт-педагогіка, актуальність якої в системі освіти нині визнається багатьма вченими.

Ефективність використання різних видів арт-терапії в освітньому процесі з метою творчого розвитку особистості, вільного самовираження і самопізнання підтверджується широким спектром наукових праць.

Стрімкий розвиток арт-терапії розпочався у другій половині ХХ століття в європейських країнах. Ознакою становлення цього методу стало відкриття перших професійних об’єднань арт-терапевтів, метою діяльності яких було сприяння збереженню психічного і фізичного здоров'я громадян за допомогою мистецтва та інших видів творчості.

Виходячи з результатів дослідження західної та вітчизняної історіографії, центральною фігурою в арт-терапевтичному процесі є особистість, яка прагне до саморозвитку й розширення діапазону своїх можливостей.

Початок становлення арт-терапії в Україні пов'язаний з дослідженнями І. Дмитрієвої, У. Дутчак, Л. Куненко, О. ФІль, І. Чернухи. Їх роботи присвячені розгляду питань впливу психокорекційного впливу мистецтва й творчої діяльності на гармонійний розвиток дитини. [1; 44]

Науковці вказують на практичне значення використання технологій арт-терапії в освіті, яке полягає в тому, що учасники педагогічного процесу здобувають цінний досвід позитивних змін, поступово відбувається поглиблене самопізнання, самосприйняття, гармонізація особистості, розвивається рефлексія й аналіз своєї поведінки, думок і почуттів, розширюються зв’язки з іншими людьми, формується взаємоповага та взаєморозуміння при груповій роботі, здатність до вираження своїх почуттів і ставлень до інших.

Арт-технологія - це освітня технологія в арт-педагогіці, яка спрямована на полегшення процесу навчання, розумової діяльності шляхом поєднання інтелектуального та художнього сприйняття світу. Вона сприяє розвитку цілісної гармонійної особистості, прилучає учнів до духовних цінностей через сферу мистецтва, а педагога наділяє системою прийомів, що забезпечують інтерес учня до отримання знань з предмету, сприяють розвитку пам'яті, уваги, інтуїції, адаптації особистості в сучасному суперечливому світі. Що на сьогоднішній день є інновацією в сучасній педагогічній науці.

Використання основних засобів арт-технології на уроках історії носить не лише корекційний вплив на фізичний та психічній стан дитини, але й реалізує основні освітні функції: розвивальну, діагностичну, виховну, соціалізуючу. [7;3]

Зокрема, шляхом використання методів арт-технології на уроці історії, реалізуються основні освітні завдання:

• розвиток до творчого самовираження особистості, креативності;
• розвиток емоційно-вольової сфери дитини, оволодіння навичками емоційної саморегуляції;
• розвиток пам’яті, уяви, мислення учнів;
• забезпечення соціокультурної адаптації учнів;
• формування комунікативної культури.

Спочатку слід розглянути існуючі види та техніки арт-технології, які доцільно використовувати в освітньому процесі загалом.

Власне, можна виділити безпосередньо арт-терапію, музикотерапію, танцювальну терапію, драмотерапію, казкотерапію, бібліотерапію, маскотерапію, етнотерапію, ігротерапію, фототерапію, створення колажів тощо.

А тепер зупинимось безпосередньо на тих видах арт-технології, які застосовую я в своїй практиці на уроках історії.

Драматерапія – напрямок арт-технології, де використовується такий поширений технічний прийом, як драматизація, тобто розігрування будь-якого сюжету, зокрема історичної події.

Драматерапія – це гра, тобто вид діяльності, орієнтований на процес і на задоволення в цьому процесі. Сила і глибина впливу цього напрямку арт-терапії пов'язана зі здатністю висловлювати події і переживання яскраво, цікаво, пізнавально, імпровізовано. Це дає можливість згадувати і переживати інакше певні історичні події, дає можливість учням подивитися на них власними очима. [4;7]

Оригінальним є підхід до визначення сутності гри, зокрема театральної, видатного культуролога ХХ ст. Й.Гейзинги. Під час гри відбувається своєрідне перетворення реальності на образи. Дитина творить образ чогось відмінного, за її звичайне життя, виявляючи свій творчий потенціал, здатність імпровізувати.

На мою думку, театральні постановки на історичну тематику впливають на пам'ять, уяву, увагу, почуття і мислення учнів стосовно окремих історичних подій.

Зокрема, протягом останніх років в своїй практиці я маю досвід використання саме драматерапії. Основними етапами, які потрібно виділити у процесі підготовки уроків, виховних заходів з елементами драма терапії, є:

• обрання теми постановки та відповідного твору на історичну тематику;
• вивчення та адаптування тексту твору у відповідності до віку учнів, мети заходу, цільової аудиторії;
• розподіл ролей за учнями, яким необхідно їх втілити, робота над створенням історичних образів;
• робота над постановкою спектаклю (художнє оформлення, музичне оформлення тощо);
• презентація постановки.

Під час роботи над інсценізацією по-перше, учні вивчають основні особливості історичного періоду, в який відбуваються події твору.

По-друге, учасники інсценізації вивчають основні історичні постаті, яких представлено у творі, порівнюючи факти їх життя та діяльність в історії з художнім образом у творі,  вивчають їх характер, поведінку, елементи зовнішності.

По-третє, учні розглядають історичні поняття, певні історичні події,  які відбувалися і висвітлені у творі, порівнюючи їх з історичними фактами.

По-четверте, зазвичай в історичних творах вказані і певні історико-географічні об’єкти.

Хочу зазначити, що у роботі над художнім оформленням сцени, образів, діти знайомляться з елементами побуту, одягу, обрядів та звичаїв, пісень та музики даної історичної епохи.

Хочеться зауважити, що під час використання безпосередньо драматерапії, залучаються й інші напрямки арт-технології, зокрема:

• музикотерапія (діти слухають та підбирають музичний матеріал, який може бути використаний у постановці);
• танцювальна терапія (учні можуть підготувати хореографічні номери для інсценізації);
• ізотерапія (використання елементів живопису, графіки та інших методів образотворчого мистецтва для оформлення декорацій, сцени);
• кінотерапія (перегляд та обговорення сюжету фільму, який має відображати події, пов’язані з тематикою інсценізації).

Важливим елементом драматерапії є імпровізація - непередбачувані дії учасників інсценізації, як учнів так і педагога, які обумовлюються незапланованими ситуаціями, що складаються під впливом внутрішніх або зовнішніх факторів.

Необхідно також відмітити, що подібні постановки на історичну тематику можуть бути використані як новий підхід до виховання патріотизму учнів. Слід зазначити, що інсценізація художніх творів з історії України знайомить учнів з величною культурою та історією нашої держави, що виступає потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді сьогодні.

І нарешті під час презентації постановки учні отримують неабияке задоволення від результатів своєї роботи, а глядачі можуть ознайомитися з певними історичними подіями в цікавій ігровій, креативній формі.

Показники ефективності впровадження арт-технології на уроках історії:

• якісні зміни мотивації навчальної діяльності учнів;
• підвищення інтересу до вивчення історичних подій і можливості перевтілення;
• розвиток вмінь та навичок самостійної роботи учнів;
• розвиток комунікативних здібностей, вміння працювати в колективі;
• розвиток творчих здібностей, креативності учнів.

В своїй педагогічній діяльності я звертаюсь до прийомів арт-технології як під час уроків історії (це може бути певний фрагмент уроку), так і під час тематичних виховних заходів, присвячених пам’ятним історичним подіям.

Таким чином, у своїй педагогічній практиці я використовую певні види та техніки арт-технології, зокрема драматерапію, ізотерапію, музикотерапію, кінотерапію тощо. Використання зазначених видів арт-технології на уроках історії сприяють творчому самовираженню особистості учня, креативності; оволодінням навичками емоційної саморегуляції; розвитку пам’яті, уяви, мислення учнів; формуванню комунікативної компетенції учнів. Учні можуть ознайомитися з певними історичними подіями в цікавій ігровій, креативній формі, що сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності учнів, зацікавленості у вивченні предмету.

Література

1. Витак Г.Й. Особливості становлення арт-терапії в Україні // «Гуманітарний вісник ЗДІА». – 2014. – № 56. – С. 43-51.
2. Вознесенська О.Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога: Використання арт-технологій в освіті. – К.: Шк. світ, 2007. – 120 с.
3. Коваль А.С. Особливості використання аудіовізуальних методів арт-терапії у позашкільній освіті. // «Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції» – 14–15 квітня 2016. –С. 571-576.
4. Лебедєва Л. Д. Арт-терапія в педагогіці // Педагогіка. – 2000. – № 39. – С. 5–8.
5. Лисенкова І. П. Використання арт-терапевтичних методик у роботі з дітьми перед шкільного віку із затримкою психічного розвитку // «Наука і освіта». – 2013. – № 3. – С. 95-97.
6. Полторак Л.Ю. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до використання методів арт-терапії. — Кірвоград, 2016, 20 с.
7. Руденька Т.М. Арт-педагогіка як інновація сучасної професійно-педагогічної теорії і практики // Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 4. – С. 2–5.
8. Хіля А. Арт-терапія як об’єкт наукового дослідження у працях зарубіжних та вітчизняних учених. // «Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології» – 2016. – № 5. – С. 394-405.