Вступ. Проблеми, що постають перед педагогами-практиками в галузі вдосконалення фізичної освіти в умовах накопичення протиріч між обмеженістю навчального часу, відведеного на опанування курсу фізики в середній школі, постійним збільшенням навчальної інформації, її структурним та змістовним ускладненням, спонукають до пошуків нових форм та методів навчання, удосконалення методик подання навчальної інформації, планування, організації та реалізації процесу навчання. Багаторічний досвід навчання фізики свідчить про те, що в старшокласників зацікавленість до навчання формується здебільшого під впливом визначення якогось навчального предмета як необхідного для реалізації особистісних планів учня щодо подальшого навчання. Тому головною особливістю підходу в навчанні – не вчити, а створити умови для розкриття потенціалу учня. [5]Інноваційний потенціал особистості в значній мірі залежить від рівня її життєвої компетентності і безперечно, реалізація компетентнісного підходу є важливим напрямком оновлення діяльності кожного педагога.

Створення творчо – продуктивного освітнього середовища на уроках фізики де учитель і учень – продуктивні партнери служить гарантом результативності: учень – вчений, дослідник, що відкриває для себе нові знання, а вчитель – організатор його діяльності. Дійсний продукт може бути створений в умовах вільної діяльності: від контролю до дієвої підтримки учня. [2, с. 55-57].

Основні принципи  діяльності:

• служіння дитині;
• глибоке знання природи дитини, законів її розвитку і виховання;
• вчитель – наставник, співробітник, помічник, компетентний консультант – універсал;
• вчитель – партнер у плануванні, науковий керівник індивідуальних проектів, програм, самоосвітньої діяльності учня.

Учень – головна особа в продуктивному навчанні, цю роль забезпечують:

• його навчальний план;
• майстерня – місце, де є все, що необхідно для самоосвітньої діяльності;
• група учнів для взаємодії в продуктивній діяльності та самовизначенні; команда консультантів [3, с.10-11].

Технологічний компонент проблеми змістовного наповнення продуктивного навчання фізики

З метою вдосконалення навчальних досягнень на основі самоосвітньої діяльності учнів, на початку року доцільним є проведення діагностики потенціальним можливостей учнів, їх потреб та здібностей. Результати діагностики надають можливість ретельно спланувати діяльність вчителя протягом року. Основними спектрами відстеження є:

• рівень сформованості самоосвітньої компетентності з фізики

• рівень розвитку вмінь самоорганізації;
• рівень сформованості розумової діяльності ( це дає можливість надалі добирати для кожного учня адекватні завдання, що дозволяють розвивати розумові здібності учнів );
• рівень розвитку пізнавальної потреби, мотивації
• відстеження здібностей до творчої уяви.

Кількісна та якісна обробка результатів дослідження є основою для організації роботи вчителя: створення стимулюючих умов для корекції відповідних умінь, розробки інструментарію самоосвіти.

Результат проведеного дослідження дозволяє модифікувати і розробити стратегії продуктивної педагогічної діяльності та навчальної діяльності учнів, які ефективно реалізуються на інтерактивних уроках – уроках взаємодії учень-вчитель-учень [1, c. 5-6].

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в суспільстві. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки [7, c. 16].

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило структура таких занять складається з п’яти елементів:

• мотивація, цілепокладання;
• оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів;
• пошук, дослідження, аналіз необхідної інформації;
• інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
• підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку [6, c.23].

До вашої уваги пропоную технологічну карту одного з інтерактивних уроків  у 10 класі фізико - математичного профілю.

Тема уроку: «Властивості твердих тіл і рідин». Місце уроку в темі: урок узагальнення та систематизації знань учнів.

Мотивація, цілепокладання

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідно психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати, бути налаштованими на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати що і навіщо треба робити. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності – не може бути ефективного пізнання. Орієнтиром уроку було: практичне досягнення успіху у самоосвітній діяльності. На початку уроку учні формулювали мету уроку, вказували місце даної теми в розділі «Молекулярної фізики», ставили перед собою задачі.

Практично-виконавчий блок

Мета цього етапу уроку передбачала формування умінь, розв’язування проблем і планування своїх дій по реалізації наміченого плану.

В фізичних перегонах приймали участь дві партії: партія рідин і партія твердих тіл. Першим етапом стала передвиборча програма партій(інформаційні проекти учнів). «Дебати» передбачали виконання домашнього творчого завдання командами: підібрати питання до команди – опонента. Дебати складалися з таких блоків:

• «Спростуй думку опонента»;
• Взаємоопитування «Як ви поясните ?…»;
• Експериментальні дослідження «Це цікаво…»;
• Практичний блок «Я знаю, вмію, зроблю».

В практично – виконавчому блоці використовувались такі форми і методи уроку: проблемно – пошуковий практичний метод, метод дизайн-аналізу, інтерактивний режим навчання та метод «Мозкової атаки». Цей блок вирішував слідуючи завдання уроку: формування навичок пошукової діяльності учнів; надавалися можливості самореалізації предметних інтересів учня, опираючись на зацікавленість в отриманні навичок в сфері досліджуваної діяльності; формування готовності особистості до оволодіння знаннями власними силами. Практично-виконавчий блок передбачав формування культури ділового спілкування, уміння аргументовано захищати свої позиції; розвиток комунікативних навичок, здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі. Головним фактором є те, що у учнів розвиваються якості дослідника і вони стверджують себе через постійну продуктивну діяльність.

Рефлексія результатів є природним, невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Як постійний елемент навчання, вона привчає людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозувати подальші кроки. 

Рефлексія на уроці здійснювалась у формі демонстрації кожною командою власного домашнього завдання, що полягало у слідуючому: самостійно підібрати обладнання і продемонструвати деякі властивості твердих тіл і рідин та підготовка і представлення команді – опоненту різноаспектний блок завдань для домашнього опрацювання по вивченій темі. В змісті домашнього завдання команди пропонували такі форми роботи:

• встанови структурні зв’язки;
• поясни;
• поміркуй:
• досліди;
• розв’яжи;
• доведи;
• оціни;
• склади проект.

З боку вчителя пропедевтичним домашнім завданням учасникам «Фізичних перегонів» було скласти правила безпеки вашого життя у школі, дома, тощо з врахуванням отриманих знань з теми «Властивості твердих тіл та рідин». 

Експертами за результатами «Дебатів» були учні 11 класу фізико-математичного профілю. Кожна команда працювала з листком взаємооцінки роботи команди-опонента.

Під час уроку просліджується елементи слідуючих технологій: проектної технології, технології розвивального навчання та нових інформаційних технологій. Вчитель застосовував прийоми педагогічної техніки: принцип діяльності, принцип відкритості, принцип науковості, принцип доступності, принцип свідомості та активності, принцип систематичності та послідовності.[8, с.2]

Такий підхід до навчання сприяє підвищенню якості знань, зростає потяг учнів до оволодіння знаннями, сприяє розширенню світогляду та само стверджує учнівську особистість через практичне досягнення успіху у самоосвітній діяльності. Аналізуючи проведений урок, як і кожний вчитель, я визначаю змістовні лінії подальшої роботи з учнями, з’являються творчі ідеї, але фокусом моєї педагогічної діяльності завжди буде учень, тому я виберу «Лише той метод викладання, яким задоволені учні» (Л.Толстой). 

Література

1. Антонова Г.В., Сурмило А.П. Технології моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з фізики як основа діагностико – аналітичної діяльності вчителя. Методичний посібник, - Кривий Ріг, 2015. – 32с. (серія «Сучасні інноваційні технології в освіті»).
2. Буряк В.К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна школа. – 200. – №9. – С.55-57.
3. Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. – Х.: Видав. Група «Основа», 2003. – (Серія «Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип..6).
4. Наволокова Н.П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори – уклад. Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва. – Х.: Вид.група «Основа», 2009, – 117 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
5. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – №33.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково – методичний посібник. – К.: А.С.К., 2004
7. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. – 2002. – №1.
8. Федорчук О. М. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики / О. М. Федорчук // Фізика в школах України. – 2009. – № 22. – С. 2.