На сучасному етапі розвитку суспільства до загальноосвітньої школи висуваються вимоги, пов’язані з формуванням нової системи універсальних знань, умінь, навичок, а також досвіду самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто сучасних ключових компетенцій.

При формуванні компетенцій навчальні заняття плануються таким чином, щоб вони сприяли набуттю учнями навичок самостійного пошуку відповідей на поставлені запитання, для чого вони мають аналізувати факти, узагальнювати та робити логічні висновки.

Потреба пошукової діяльності закладена в дитині ще від народження. В сучасному динамічному світі принципово важливо, щоб психічний розвиток дитини вже на найперших етапах розгортався як процес саморозвитку.

Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти¹ та освітньою програмою « Я досліджую світ»² перевага у навчанні надається практичним роботам, демонстраційним дослідам, експериментам, спостереженням у природі, екологічному моделюванню та прогнозуванню.

Невгамовна жага до нових вражень, допитливість, прагнення експерементувати, самостійно шукати нові відомості про світ – це найважливіші риси дитячої поведінки. Педагоги Й. Г Песталоцці К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, сучасні методисти початкового навчання присвятили цьому питанню багато праць.

Проаналізувавши психолого- педагогічну літературу, власні багаторічні спостереження за процесом навчання, можна зробити висновок про актуальність цієї теми сьогодні, в час становлення НУШ. Тому, довести доцільність і ефективність використання цікавих фактів, спостережень і дослідів на уроках курсу «Я досліджую світ» є основною метою нашої роботи.

Попередньо ми зазначили, що дитина природньо є відкривачем світу. Завдання вчителя я вбачаю у тому, аби сприяти процесу відкриття, створити всі необхідні умови для пізнання, спрямовувати дитячу допитливість у потрібне русло.

Проаналізуємо використання цікавих фактів на уроках курсу. Їх застосування активізує пізнавальну діяльність. Дітям (і не тільки їм) цікаво почути нову, часом шокуючу інформацію з виучуваної теми, адже світ такий таємничий і непередбачуваний. Такі повідомлення викликають в учнів бажання пізнати більше, заінтриговують їх, викликають потребу ставити одвічні дитячі запитання: «Що?», «Як?» і т. ін.³, а це допомагає вчителю пробудити інтерес до виучуваної теми. Тут розкривається велике поле для встановлення причинно- наслідкових зв’язків. Пізнавальна діяльність учнів активізується. Школярі з допомогою вчителя починають розуміти, що існує зв’язок між тілами та явищами природи, між соціумом і природою.

Працюючи за підручником « Я досліджую світ» (2 клас) авторів О.Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко, під час проведення уроків ми використовували додаткові матеріали , якими можна ще більше «оживити» урок, зацікавити учнів. Учні класу беруть участь у міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок». А тому багато цікавих фактів, а також ідей до проведення уроку беремо із науково- популярної природничої газети «Колосочок» і журналу «Колосок» («Історія бабусиної грядки»,1 «Чому вода така безцінна?»-2 «Літні пригоди»-3 «Дивні звуки -твого тіла»-4 « Звідки родом паливо?»-5. Інші цікаві факти пропонуємо у додатку.)

Зацікавившись цифрами і фактами, у дітей природньо виникає бажання спостерігати. Спочатку воно є тим фактором, що дозволяє накопичити уявлення про навколишній світ. Молодші школярі опановують практичні вміння і навички, виявляють особливості предметів і об’єктів довкілля за їхніми ознаками і властивостями. В нашому випадку, спостереження попри все інше, стають продовженням роботи над цікавими фактами, поданими раніше вчителем. (Чому люди пітніють? , Скільки води в тілі людини?, Цікаве про їжака –додаток) Учні більш уважніше починають ставитися до предметів і явищ, вчаться прислухатися, придивлятися, і як наслідок аналізувати, робити висновки та перевіряти їх.

Слід зазначити про важливу роль вчителя у навчанні учнів саме спостерігати. Спостереження визначаються через емоційне переживання, сприйняття, стійку увагу, що в свою чергу, сприяє формуванню вміння спостерігати. Бесіди, що ведуться після спостережень, сприяють розвитку зв’язного мовлення. Суттєво підвищується ефективність спостережень за умови записування їх результатів.

Проте спостереження не завжди дають правильні знання, тому на допомогу приходять досліди. Цінність дослідів полягає у сприянні розумінню явищ, що відбуваються в природі, виявленню причинно-наслідкових зв’язків. У доступній формі учні ознайомлюються із законами природи^5. Крім поданих у підручнику (Я досліджую світ 2 клас ч.Ⅰ) пропонуємо провести досліди, проведені нами під час уроків:

«Як змінюється положення рослин протягом заданого часу?»

«Для чого рослинам світло?»

«Як дихає листя?» (додаток)

«Чому дерева восени скидають листя?» (додаток)

«Як зробити потрібним сміття?»

«Як пише кулькова ручка?» (додаток)

«Чому з’являється роса?»

«Якщо піймати живу муху…» (Лабораторія «Смішний Колосок».Завдання для 1-2 класів.Висновок. Виходячи з вищенаведених прикладів, практичного досвіду роботи, можна зробити висновок, що використання на уроках курсу «Я досліджую світ» цікавих фактів, спостережень та дослідницької діяльності в умовах Ⅰ циклу є ефективним чинником, що націлюється не на результат, а на процес діяльності і викликає в учнів інтерес, бажання до пізнання невідомого.

Тема 1:                                                                                     

Що змінилося в мені?

Скільки води у тілі людини?

Кількість води у тілі людини у складі всіх органів перевищує 60 % від його маси. З віком кількість води зменшується. Так звана «спрага» є сигналом мозку на зменшення запасу рідини в організмі. Це спричиняє зменшення об’єму крові в організмі і збільшення її в’язкості. Реагуючи на ці сигнали, мозок викликає бажання пити.

Новонароджене дитя має 350 кісток. У дорослої людини їх налічується близько двохсот. Решта менших кісток зростаються і утворюють більші кістки. Найменша кістка міститься у вусі. Її називають стремено, вона має 2 мм завдовжки .

Наше серце росте разом з нами. Яким би ти не був зараз завбільшки, твоє серце за розміром трохи більше від твого кулака.

Чому люди пітніють?

Нормальна температура тіла людини 36,6 °С. За великих фізичних навантажень температура тіла підвищується, починають «працювати» механізми її зниження. Потові залози виділяють піт, який, випаровуючись, знижує температуру тіла.

Чому відбуваються зміни в природі?

Як дихає листя? (дослід)

Тобі відомо, що дерева виділяють кисень? А чи доводилося спостерігати, як їм це вдається? Тож підготуй прозору миску з теплою водою. Поклади у воду зірваний з дерева листок ( не піднімай із землі!) та притисни до дна камінчиком, щоби листок повністю опинився у воді. Постав на сонце і почекай кілька годин . Коли зазирнеш у середину миски наступного разу, побачиш на листочку та стінках посудини маленькі бульбашки. Це і є кисень, який виділяє листя внаслідок фотосинтезу.

Чому дерева восени скидають листя?

Листопад – необхідний для дерева природній процес. З холодного зимового грунту корені не можуть всмоктувати воду, а листя, що залишилося на зиму, продовжувало б випаровувати вологу, і дерево б засохло. Крім того, на кроні з листям затримується величезна маса снігу, під вагою якого дерево може зламатимся. Скидаючи листя восени, дерево готується до зимівлі. Зв’язок листка зі стеблом стає вкрай неміцним, і восени навіть легкий порив вітру зриває листок. Опале листя, розкладаючись, удобрює грунт.

Дослід

(Тут можна запропонувати учням помістити на деякий час у морозильну камеру гілочку дерева з листям, -побувати «взимку», аби вони наочно могли побачити , доторкнутись пальчиками до листочків, що замерзли.)

Всупереч лютим морозам тендітні пагони й бруньки виживають взимку та знову відроджуються навесні. Саме взимку в бруньках дерев закладаються зачатки майбутніх листочків, а в квіткових бруньках формуються елементи квіток.

Усе літо дерева запасають у стовбурах та гілках поживну речовину-крохмаль, а соки дерева поступово густішають. Маючи такий запас, дерево готове витримати морози -35-40℃Цікаве про їжака

З настанням холодів їжаки залазять в гнізда, які влаштовують під корінням дерев, купами хмизу або листя і впадають у зимову сплячку. Сплять їжаки міцно. В них знижується температура тіла до 1-2°С, сповільнюється дихання. За зиму їжак втрачає майже половину маси. В дуже суворі зими багато їжаків гине від холоду. Весною їжаки пробуджуються дуже виснажені і голодні, тому багато їдять.

Чому на малюнках часто їжаки зображені з яблуками?

Їжак – нічна тварина. Розшукувати здобич вночі їжаку допомагає дуже добрий нюх. Зір і слух у нього дуже поганий. Отже, їжак живиться тваринною їжею. Чому ж тоді нерідко малюють їжаків з яблуками на спині? Вважають, що їжаки наколюють лісові яблука для того, щоб кислий сік, який стікає по голках на шкіру, виганяв блох. Ці паразити дуже дошкуляють тварині, а дістатись до них лапою неможливо.

Їжаки їдять дуже багато. І щоб задовольнити свій апетит, вони поїдають велику кількість великих комах, слизнів і мишей.

Організм їжака не боїться ніякої отрути. Тому може навіть поїдати отруйних змій.

Тема 2: ФАКТИ І ЗДОГАДКИ

Чим цікаве Сонце?

Сонце – джерело світла і тепла на Землі.

Температура поверхні Сонця близько 6000 °С, достатня, щоб розплавити все, що туди попаде. Кожний квадратний сантиметр світиться, як 250 тис. свічок.

На Сонці щосекунди виробляється така кількість енергії, що її вистачило б для забезпечення США електрикою на 50 млн. років. Із Землі Сонце здається нам порівняно невеликим. Проте потрібно взяти 109 таких планет, як наша, щоб зрівнятися з величиною Сонця. Якщо уявити Сонце у вигляді футбольного м’яча, то Земля була б завбільшки в піщинку.

А ще варто сказати, що рослини, аби зготувати собі їжу,(адже вони живі, а тому живляться) беруть продукти з води, повітря, і …сонячного світла.- (дослід)

Як факти минулого впливають на майбутнє?

Інфекційні хвороби

Для збереження нормальної температури тіла на холоді організм людини намагається виробити додаткове тепло. Саме тому відбувається м’язове тремтіння — швидке ритмічне скорочення м’язів. У ньому можуть брати участь і лицьові м’язи, які примушують нас «цокати» зубами, щоб одержати необхідне тепло.

Кулькова ручка

Походження назви

Кулькову ручку винайшов 1938 року угорський журналіст Ласло Біро. Він, спостерігаючи за дітьми, які гралися в кулі, помітив, що кулі, прокотившись брудною калюжею, залишали за собою слід. Його осяяла ідея змастити маленьку кульку на кінчику ручки густим і жирним чорнилом, що не висихає на повітрі.

Дослід

Наповнивши флакон з-під кулькового дезодоранта, (зрізали дно, перевернули) фарбою, провели роликом по папері,-імпровізована велетенська ручка залишила слід. А тепер як цікаво придивитись до власної кулькової ручки! А ще повторити дослід угорського журналіста на шкільному подвір’ї після дощу, коли асфальт уже висох, а маленькі калюжі - ще ні!

Тема 3: ТЕРИТОРІЯ

Як територія може стати домівкою?

Борсук

Борсук - прекрасний будівельник. Спочатку він риє просту нору – один коридор, який закінчується гніздом. Але з кожним роком з’являються нові ходи, що йдуть вглиб інколи на 20 м. Цікаво, що борсук робить спеціальні душники, щоб нора завжди провітрювалася. Перш, ніж зайти в нору, борсук витирає лапи. Також у його «лабіринтах» окремо відведено місце для туалету.

Тема 4: СПІЛЬНОТА

Як налагоджувати гарні стосунки?

Родина, рідня, рід. Про родовід. Сімейний календар. Складання родовідного дерева своєї сім’ї.

На дошці прислів’я: «Де любов та злагода, там і горя немає». Просимо дітей перелічити все, що може допомогти родині подолати негаразди. (Любов, порада, розуміння, підтримка). Усе перераховане вчитель записує на дошці. Потім діти розповідають, як їхня родина вирішує різні проблеми.

Після цього дітей поділяють на групи, і представники груп розповідають, що може допомогти родині навчитися прощення, розуміння, тощо.

Гра « Дарунки родині» (з досвіду роботи)

Вчитель роздає дітям картки з різними словами: «сонце», «земля», «джерело», «світло»... Діти стають у коло. Вчитель по черзі запитує дітей: «Скажи, сонце ( джерело, земля, ), що ти подаруєш родині людини?» Той, до кого звернулися, повинен назвати свій подарунок. Наприклад, сонце може подарувати родині тепло, земля – родючість, джерело – чистоту. Потім діти групами розповідають, що зміниться у житті родини, коли вона одержить ті чи інші подарунки.

Малюнок

Попросіть дітей намалювати своїх рідних у вигляді дерев. За малюнками своїх друзів діти розповідають про їхні родини.

Завдання додому

Запропонуйте дітям посадити дерево на честь когось із членів їхньої родини.

Чи може існувати спільнота без законів і правил?

Ще й досі дехто переконаний, що вкрасти книжку чи не повернути її господарю – не гріх. Через це з давніх часів було вироблено особливі заходи проти книгокрадіїв. Колись у бібліотеках Західної Європи найцінніші книги приковували до їхніх місць ланцюгами. Та одним з найцікавіших заходів проти цього зла був засіб, який широко практикувався на Україні. На полях книги чи на початку її писалося міцне закляття або лайка до того, хто захотів би книжку привласнити. У давні часи такий спосіб виявлявся ефективним. Ось зразки таких написів: «Хто хотів би цю книжку віддалити з цього місця, той буде мати зі мною справу перед Божим судом», «Хай ця книга перебуває в цій церкві вічно, а хто її візьме, хай буде проклятий, хай буде засуджений на невгасимий вогонь і хай точить його невсипущий черв’як».

Література

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. – Режим доступу: https://zakon.rada/gov/ua/laws/show/87-2018
2. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 1-2 класи. – К. : ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. – 240с.
3. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті/ О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; за заг. ред. О.В. Овчарук. – К. 2004. – 111с.
4. Воложенко О.В. Я досліджую світ: Підручю для 2 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2 – х част.). Ч.1 / О. В. Волощенко, О.П. Козак, Г. С. Остапенко. – К. : Світич, 2019. – 128 с. : іл.
5. Гільберг Т. Навчально – дослідницька діяльність на уроках природознавства/ Т. Гільберг, Т. Сак // Учитель початкової школи, 2014./ № 7-8. – С. 15-17.
6. Дмитрієв Ю. Д. Про природу для великих і маленьких: Радянська школа, 1987. – 160 с.