«Реформування освіти, зміна підходів до взаємодії з батьками вихованців передбачає і зміну поглядів на організацію роботи з родинами в закладі дошкільної освіти, оскільки вони також є активними учасниками освітнього процесу» – переконаний колектив закладу дошкільної освіти № 10 міста Луцька Волинської області. Тому з великим задоволенням прагнемо поділитися творчими ідеями та напрацюваннями педагогів закладу «Волиняночка» щодо проведення Дня батьківського самоврядування.

Впровадження нетрадиційних форм і методів роботи з родинами сприяє організації інноваційної просвітницької роботи, професійній самореалізації, обміну кращим досвідом в роботі колективу.

Використання нетрадиційної форми роботи – дня батьківського самоврядування – передбачає активну участь родин в освітньому процесі. В основі педагогіки партнерства, яка заявлена у Концепції Нової української школи, передбачено взаємодію,  спілкування та співпрацю між педагогом, дитиною і батьками. Відповідальні батьки особливо зацікавлені й охоче діляться з вихователями та іншими працівниками своїми думками, ідеями щодо  організації процесів харчування, оздоровлення, фізичного виховання, творчості.

Сьогодні важливо, щоб традиційні методи роботи з родинами стали наповненими сучасним змістом, новими пріоритетами. Батьки виступають справжніми партнерами і однодумцями. За таких умов можна легко досягти успіху та бажаного результату. Тому означена форма роботи стала для колективу актуальною.

Третій рік у закладі дошкільної освіти в рамках Дня відчинених дверей проводиться і День батьківського самоврядування. Уже можемо говорити про його переваги, які дають можливість повноцінної взаємодії батьків, педагогів, дітей.

Участь батьків представлена різноманітними способами організації спільної діяльності з вихованцями та педагогами, яка здійснювалась на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування, використання ІКТ, проведення майстер-класів, інтелектуальних ігор, батьківських майстерень, тощо. Було  продемонстровано ефективність самоврядування, власні захоплення, хобі, традиції сімейного виховання. Педагоги налагодили емоційні та психологічні контакти із сім’ями, з’ясували їх загальну та педагогічну культури, виробили єдині вимоги до дітей, обговорили певні моменти неординарної поведінки дошкільників.

Сім’я та заклад дошкільної освіти – два важливі інститути соціалізації дитини. Про це наголошує Базовий компонент дошкільної освіти: «Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя якого він має прилучитися» [1]. Тому ми маємо зрозуміти, що виховні функції ЗДО та сім’ї є різними, але для всебічного розвитку дитини необхідна їх взаємодія. Якщо заклад сприяє інтеграції дитини в соціумі, то сім’я повинна забезпечити індивідуалізацію розвитку дитини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови трактує «самоврядування» як форму управління, за якої суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.

Проаналізувавши визначення у наукових джерелах (А. Макаренко, В. Сухомлинський) можемо у контексті нашої роботи виокремити фактори, які впливають на участь у самоврядуванні:

• розвиток організаторських здібностей;
• формування почуття відповідальності та ініціативи;
• забезпечення активності усіх учасників освітнього процесу.

Метою проведення Дня батьківського самоврядування є визначення спільних позицій закладу дошкільної освіти та родини, які спрямовані на ціннісні орієнтири у вихованні й розвитку.

Завдання Дня батьківського самоврядування:

• забезпечити партнерську взаємодію, змоделювати та дослідити психолого-педагогічні умови виховних впливів обох сторін;
• проаналізувати та визначити ефективні фактори співпраці.

З цією метою розробили алгоритм проведення Дня батьківського самоврядування, який складається з трьох етапів:

1) підготовчий або організаційний;
2) практичний;
3) рефлексивний.

На підготовчому етапі провели діагностику (анкетування, співбесіди) з метою виявлення найбільш зацікавлених питанням здоровʾязбереження членів сімей, а також  дотичних до медицини за професіями. Напередодні провели День відчинених дверей, у рамках якого батьки мали можливість спостерігати за роботою медичних працівників закладу, харчоблоку, вихователів, помічників вихователя.  Батьки визначилися з тими професіями, які їх зацікавили,  у яких вони хотіли себе випробувати.

Учасники мали  унікальну можливість побувати у ролі  вихователів, керівників гуртків, керівників музичних, сестри медичної, помічників вихователя і подивитися на життя дитячого садка «зсередини». Отримавши консультації, обговоривши плани співпраці, організаційні моменти батьки приступили до практичної діяльності. Підсумком роботи стала зустріч за «круглим столом» (рефлексивний етап), на якій учасники мали можливість поділитися враженнями, позитивними та проблемними питаннями.

Важливою була не лише думка батьків, а й враження самих вихованців від незвичайного для них дня, коли мама чи тато виступали в ролі вихователів, керівників музичних, хореографа, сестри медичної і т.д.

Отже, завдяки Дню самоврядування змінився характер взаємин батьків, педагогів, дітей та інших категорій працівників. Набагато зрозумілішою стала суть і важливість кожного учасника в освітньому процесі, усвідомленим рівень відповідальності за спільну справу, життя та здоров’я дитини. Саме така форма роботи дає можливість створити проблемно-дискусійне поле, яке звільнене від однозначності думок, інтерпретації інноваційного досвіду, що представляється.

Колектив закладу дошкільної освіти № 10 багато робить для того, щоб спілкування з батьками було насиченим і цікавим. З одного боку, педагоги зберігають все краще і перевірене часом, а з іншого – шукають і прагнуть запроваджувати нові, ефективні форми взаємодії з родинами вихованців. Спільний успіх визначається інтуїцією, ініціативою, терпінням педагогів і батьків, умінням неухильно слідувати обраної мети. Своєрідним підсумком Дня батьківського самоврядування традиційно є випуск «сімейних газет».

Сімейні газети

Мета: сприяти згуртуванню колективу батьків і педагогів, залучати до просвітницької діяльності, поширювати та пропагувати кращий досвід сімейного виховання на шпальтах газети.

Цікавим доповненням Дня батьківського самоврядування є випуск «Сімейної газети». У створенні газети можуть брати участь окремі родини вихованців, адміністрація ЗДО, педагоги, фахівці, діти.

Спеціальні випуски газет призначаються для всіх учасників освітнього процесу. Вони розкривають традиції суспільного і сімейного виховання, методичні рекомендації з питань дошкільної освіти. Можуть бути тематичними або містити поради  з  різних напрямків діяльності. Також можуть бути гумористичного, розважального, інтелектуального, педагогічного, медичного, психологічного, народознавчого та іншого спрямування.

Сімейні газети можуть мати різну форму відображення:

• у вигляді плакату, банера тощо;
• у вигляді різних предметів, макетів (квітки, сонечка);
• плоскі та об’ємні тощо.

Вони можуть декоруватися  малюнками, світлинами, аплікацією з обов’язковими підписами. Рекомендовано, щоб вони містили достовірну, науково-пізнавальну, корисну інформацію.

Вимоги до тексту:

• тематична газета має містити назву та прізвища, імена, по батькові редакторів (хто підготував випуск);
• текст має містити заголовок, виділений жирним шрифтом, величина якого не менша, ніж 20 кеглів;
• текст має містити коротку, змістовну та корисну інформацію, поради;
• текст може бути віршований та прозовий;
• шрифт має бути читабельним, величиною не меншою, ніж 16 кеглів.

Газети розміщуються у зручному для ознайомлення місці, на рівні очей людини.

Періодичність випуску газет визначається адміністрацією, педагогічним колективом, запитами та потребами батьків й закладу.

«Батьки – артисти, діти й педагоги – глядачі»

Мета: сприяти зближенню в дитячій свідомості образів педагога та членів сім’ї за рахунок набуття найближчими людьми спільних рис, певного уподібнення, проведення батьками музично-хореографічних занять, спектаклів, дійств.

Більшість сучасних родин активно намагається залучити своїх дітей до світу мистецтва. У керівників музичних  закладу дошкільної освіти в арсеналі заходів, до яких залучені батьки, визначено найбільш ефективною та результативною формою мистецького самоврядування «Батьки – артисти, діти й педагоги – глядачі». Саме дана форма роботи демонструє дітям яскравий приклад розкриття творчих здібностей батьків перед іншими вихованцями та педагогами. 

Таким чином, створення мистецького настрою позитивної взаємодії дорослих та дітей через спілкування з музикою, театром і танцем сприяє популяризації музично-хореографічного виховання в родинах дошкільнят, розвитку таких важливих для дітей творчих здібностей як: вокальні, музично-ритмічні, хореографічні, акторські та інші.

Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, музичній казці, концерті, фестивалі творчості тощо).

Батьківські майстер-класи

Мета: сприяти розповсюдженню та передачі кращого досвіду фахівцем, згуртуванню колективу, створенню умов для збереження позитивного мікроклімату у ньому; розширювати уявлення про різні види творчості; залучати учасників до створення власними руками різноманітних поробок; розвивати інноваційне мислення.

Майстер-клас – це особлива форма навчального заняття, що заснована на «практичних» діях, у ній міститься творче розв’язання певних педагогічних, творчих завдань.

Високий клас майстерності продемонстрували батьки під час виготовлення ляльки-травниці, глиняного оберега – підкови, цікавих дидактичних іграшок з овочів та фруктів.

Діти  з нетерпінням чекають все нових і нових виробів: розвиваючих, розважальних, навчальних і виховних.

У пошуках нових ідей для  дитячих поробок  іноді варто звернутися до самих звичайних і простих речей, що оточують нас.  Вироби з підручних матеріалів  можуть стати не менш красивими, зручними і захоплюючими, ніж фабричні.

Що можна запропонувати дітям для такої роботи?  Недорого, цікаво, естетично виглядатимуть  вироби з клубочків, прищіпок, одноразових тарілок і стаканів, кухлів, ложок, виделок, мочалок, котушок ниток, коробок, поліетиленових пакетів, ватних і повітряних кульок, старих компакт-дисків тощо. Головне – помітити незвичайну фактуру, розгледіти красу і незвичайні властивості матеріалу та навчити цьому дітей.

Для успішного проведення майстер-класу батьки мали реальну можливість просто й послідовно, з користю для справи представити свої досягнення батьківській громаді, педагогам, дітям, адміністрації.

Фактор «взаємо» тут особливо важливий. Адже пряме відтворення, механічне повторення професійних досягнень сьогодні практично безперспективне, воно не дасть належного ефекту. Особистісний фактор у професійній діяльності батьків сьогодні, як ніколи раніше, вимагає врахування уваги. Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму особистості в тій чи іншій конкретній сфері «педагогічного відтворення».

Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. Представлення досвіду на майстер-класі буде однобічним і неповним, якщо не оглянути результати педагогічного досвіду в широко зорієнтованому контексті, не спробувати дати розгорнуту панораму різноманітних думок і його оцінок. Тут важливі і думка дітей, і погляд батьків, і колег. Така розмаїтість створить саме те проблемно-дискусійне поле, яке створить досить бажану атмосферу відкритості думок, багатопрофільності оцінок, багаторакурсності в розгляді й інтерпретації інноваційного досвіду, що представляється.

Висновок: День батьківського самоврядування виступає унікальною формою для нарощування професіоналізму особистості в тій чи іншій конкретній сфері «педагогічного відтворення».

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти : Науковий керівник: А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М.А., Низковська О.В., Панасюк Т.В., Піроженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Сухарева Л. С. Піклуємось разом з батьками. Робота з батьками дошкільників / Л. С. Сухарева. – Х. : Вид. група „Основа”: „Тріада”, 2008. – 128с. (Серія: „ДНЗ. Вихователю”.)
3. Ковтун О. Єдиний освітній простір для педагогів, батьків та їхніх дітей / О. Ковтун // Практика управління дошкільним закладом. – 2014. – № 4 – С. 7-15.
4. Ладивір С. Родинні джерела духовності / С. Ладивір // Дошкільне виховання. – 2012. – №5 – С. 6-9.
5. Овдій Л. На порозі школи: співпраця з батьками / Л. Овдій, Т. Д’яченко, Л. Коган // Вихователь методист дошкільного закладу. – 2014. – № 5. – С. 49-52.