Мета гри: поповнити знання педагогів про використання техніки «Я-повідомлення» в роботі з батьками; створи­ти умови для обміну думками; навчити застосовувати комунікативну техніку «Я-повідомлення» при висловленні своїх бажань; активізувати творчий потенціал педаго­гів: розвивати креативне мислення, бажання самовдосконалюватися.

Хід гри

Вихователь-методист.

- Шановні і любі мої вихователі, я дуже рада, що ви сьогодні відгукнулися на моє запрошення поспілкуватися у нашому педагогічному колі.

Пропоную Вам відшліфувати свою педагогічну майстерність із розділу взаємодія з батьками, а більш конкретно – це спілкування із батьками. Для того, щоб успішною була ваша робота, звичайно потрібно, щоб у співпраці з батьками у нас не виникало конфліктів. І ось для цього ви педагоги повинні бути майстрами у спілкуванні. Психологічна готовність до комунікації передбачає досконале володіння технікою спілкування. Сьогодні ми познайомимося з однією із таких технік, технікою, яка має  назву «Я- повідомлення».

Вправа «Шкала компетентності»

Перед вами імпровізована шкала компетентності. Пропоную написати на стікерах своє ім’я і оцінити свої знання за темою «Техніка «Я-повідомлення» від одного до десяти. Прикріплюємо стікери навпроти тієї цифри, якою ви оцінюєте свою обізнаність з даної теми.

Пропоную розподілити ролі для гри (педагоги обирають серед зелених та жовтих кульок ту, яка подобається).

Зелені кульки – це батьки, а жовті – вихователі.

Правила роботи

У цій роботі слід керуватися правилами:

• чітко виконувати взяту на себе роль;
• у доповіді-повідомленні визначити головне, послідовно, логічно, змістовно викладати матеріал, підкріплюючи його фактами з практики роботи;
• дотримуватися правил міжособистісного спілкування;
• виявляти педагогічний такт;
• аргументовано захищати свої погляди, ідеї.

Експрес-тест

«Оцінка професійної спрямованості особистості педагога»

Перед вами 4 групи  афоризмів, оберіть, яка група з цих афоризмів найкраще характеризує вашу діяльності.

1 Група афоризмів

Крапля точить камінь не силою, а часом.
Дайте дитинству дозріти в дитинстві.
Розуміння – початок згоди.

2 група афоризмів

Чим більше в мене роботи, тим більше я вчуся.
Краще вчити щось зайве ніж нічого.
Роби свою справу і пізнай самого себе.

3 група афоризмів.

Один діамант шліфує інший.
Йди до цілі шляхом досвіду.
Вчись на своїх помилках.
Година роботи навчить більше ніж день пояснень.

4 група афоризмів.

Не завчай готові істини, а вчись мислити самостійно.
Даруй світло і темрява зникне сама.
Наша особистість – це сад, а воля – його садівник.
Отже давайте з’ясуємо, що у нас вийшло.  Хто обрав для себе афоризми першої групи?
Якщо вам притаманні афоризми першої групи, ви комунікабельні, маєте низький рівень конфліктності, здатні до емпатії, співпереживання.
Якщо ви обрали афоризми другої групи, ви теоретик. Теоретик спрямований суто на вивчення навчального матеріалу, він вперто впевнений у значимості свого напряму роботи.
Третя група – ви організатор, є лідером не тільки для дітей, а й для всього педагогічного колективу, розкриваєте свої найбільш сильні сторони в загальних заходах закладу.
Якщо вам притаманна четверта група афоризмів, ви інтелігент. Відрізняєтесь принциповістю, моральністю, реалізуєте себе за допомогою просвітницької діяльності.

Використання техніки «Я-повідомлення»

Вихователь-методист.

• Уміння конструктивно і відверто повідомити співрозмовнику про свої переживання, бажання, потреби є важливою складовою емоційної компетентності. «Я-висловлювання» повідомляє іншій людині про ставлення до того, що відбувається, без звинувачень та вимог щось змінити. Ця техніка передбачає опис почуттів, конкретної поведінки, яка їх викликала, та інформацію про вирішення ситуації.
• Техніку «Я-повідомлення» започаткував один із американських психологів Томас Гордон. Яка її особливість: якщо ви навчитесь досконало володіти цією технікою то у вас завжди будуть довірливі стосунки з вашими батьками і не буде виникати жодних конфліктів. Що ж передбачає техніка «Я-повідомлення»? Хочу сказати, що структура «Я-повідомлення» складається з чотирьох частин.

Перша частина – слід об’єктивно, неупереджено описати ситуацію, поведінку батька, що викликає у вас негативні відчуття (напруження, роздратування, невдоволення, описувати цю ситуацію зазвичай починають зі слів «Коли я бачу, що…» , «Коли я чую, що…», «Коли я стикаюся з тим, що…», у цій частині «Я-повідомлення»  потрібно констатувати факт, уникаючи звинувачувального тону і моралізаторства. Потрібно говорити не даючи оцінку особистості.

У першій частині «Я-повідомлення» потрібно констатувати факт події чи якоїсь ситуації і в жодному разі не можна переходити на звинувачувальну позицію тобто партнер ваш у спілкуванні повинен відчувати доброзичливість з вашої сторони. Але сама назва «Я-повідомлення» говорить про те, що я говорю про цей факт, я буду говорити про свої почуття і я буду вказувати шлях до вирішення  тієї чи іншої проблеми.

Друга частина. Потрібно обов’язково назвати ті почуття,   які ви відчуваєте з приводу поведінки людини. Ви можете відчувати роздратування, якусь безпорадність, прикрість і ось про ці емоції потрібно говорити співрозмовнику.

Третя частина – слід чітко і ясно показати, яка негативна дія призводить до такої реакції.

Четверта – має містити прохання або повідомлення про те,    що  і як саме партнер по спілкуванню може змінити свою поведінку.

«Я-повідомлення» – хороший прийом, що часто застерігає конфліктні ситуації та допомагає людям краще розуміти один одного. Дійсно, часто ми починаємо говорити за когось або на когось «Ти мене образив», «Ти завжди так поводишся», «Ми чекали тебе раніше». Такі звинувачення легко переростають в конфлікт, а от перехід з «Ти», на опис своїх почуттів, зазвичай пом’якшує ситуацію. «Мені не приємно чути такі слова», «Я почуваю себе ніяково в такій ситуації», або «Мене засмучує, коли ти запізнюєшся».

Добре також до «Я-повідомлення» додати пояснення своїх почуттів «Я хвилювалась про тебе, бо тебе довго не було», «Мені приємно, коли ти мені допомагаєш, бо удвох ми швидше та якісніше виконуємо усю роботу».

Правильним «Я-висловлюванням» потрібно вчитися, перетворюючи їх у більшій мірі в м’які прохання і «Я-послання». «Я-послання» – форма м’якого прохання, обґрунтуванням якої є опис людиною свого стану. Наприклад: «Мені важлива твоя думка, але зараз мені говорити з тобою важко: телевізор працює і нас з тобою відволікає. Не заперечуєш, я його поки вимкну?»

Орієнтовна схема побудови «Я-повідомлення»

1. Опис ситуації, яка викликала напругу («Коли я бачу, що Ви...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюсь з такою ситуацією...»).

Не варто: «Ви критикуєте  іншу дитину!»

Бажано: «Коли я чую, як критикують  чиюсь дитину, я думаю, що іншій мамі це неприємно».

2. Опис власного почуття у певній ситуації («Я відчуваю...», «Я не знаю що і сказати...», «У мене виникла проблема...»).

Не варто: «Ти мене дратуєш, коли без дозволу користуєшся моїми речами».

Бажано: «Я почуваю роздратування, коли я бачу, як ти береш без дозволу мої речі».

3. Безоцінковий опис дій, здійснених іншою людиною («Я бачу... (називання дії як факту без її оцінки)», «Я помічаю...», «Я спостерігаю...»).

Не варто: «Ви схильні до насильства – ви кричите на свою дитину!».

Бажано: «Я помічаю, що Ваша дитина дуже тривожна».

4. Побажання щодо зміни ситуації (« Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...», «Я хочу...», «Я сподіваюсь...»)

Не варто: «Ви завжди забираєте дитину з прогулянки, не повідомивши мене!»

Бажано: «Мені хочеться, щоб дитина запитувала дозволу перед тим, як йти додому».

• Слід пам’ятати, щоб «Я-повідомлення» ні в якому разі у вас не переходило у «ти» або «ви» повідомлення. «Ти-повідомлення» починаються з «ти» і зазвичай ускладнюють або погіршують конфліктну ситуацію. Співрозмовник відчуває, що на нього нападають, тому намагається захищатися чи відплатити тим самим. І це підвищує рівень складності конфлікту. «Ти-повідомлення» – ніби величезний вказівний палець у бік співрозмовника. Майже кожен намагається захиститися від цього тицяння, й собі показуючи на іншого пальцем: «Ти завжди так …», «Ти нестерпний…» тощо.
• Тому я раджу будувати речення у безособовій формі. Я зараз наведу два приклади, а ви мені скажете, яка форма правильна.

«Чому  ви досі не принесли  своїй дитині спортивної форми?»

«Я засмучуюся, коли  діти не мають спортивної форми.»  

Яке на вашу думку повідомлення правильне?

• Друге. Правильно. Бо тут ми зверталися до особи, але дали таке повідомлення, яке підштовхне до правильного рішення ситуації, яка склалася. Це ми обговорили теоретичний аспект. А тепер давайте розглянемо на конкретних прикладах.

Відпрацювання навичок побудови «Я-повідомлення»

Вихователь-методист пропонує групам «вихователі» та «батьки» (використовуючи «Я-повідомлення») обговорити або розіграти наступні ситуації:

Ситуація 1. Батько прийшов  з вулиці у брудному взутті, не скинув взуття  та наслідив у щойно помитій приймальні групи.

Ситуація 2. Дитина  поводила себе на занятті не найкращим чином: заважав іншим дітям слухати вихователя та не дав педагогові провести заплановану роботу.

Ситуація 3. Батьки дитини не прийшли на батьківські збори, без поважної причини.

Сформулюйте «я-повідомлення» за  такою схемою:

1) я відчуваю __________ 2) коли ______________ 3) тому що _____

На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення зазначених ситуацій.

Запитання для обговорення:

• Чи важко вам було оперувати «Я-повідомленнями»?
• Чому це важко було робити?
• Що ви відчували, коли до вас зверталися з «Я-повідомленнями»?

Вправа «Перетворення»

• Перетворіть запропоновані «Ти-висловлювання» в «Я-повідомлення», записуючи результати у праву колонку таблиці.

Запитання для обговорення:

• Які переваги і недоліки застосування «Я-висловлювань»?
• Як використання «Я-повідомлень» може допомогти у саморегуляції емоцій?

Навчитися посилати «Я-повідомлення» непросто. Потрібні тренування, і на перших порах важко буде уникати помилок. Одна з них полягає в тому, що іноді, почавши з «Я-повідомлення», ми закінчуємо фразу «Ти-повідомленням».

Вправа «Ситуація»

Пригадайте ситуації із вашого досвіду спілкування з батьками чи педагогами і працюючи за методом «ланцюжок» запропонуйте один одному завдання – ситуацію у якій потрібно використати техніку «Я-повідомлення».

Успішне оволодіння такою технікою «Я-повідомлення» буде запорукою спільної плідної співпраці дошкільного закладу і сім’ї.

Вправа «Зняття внутрішніх бар’єрів»

Мета: усвідомлення своїх внутрішніх бар’єрів; оволодіння інструментом покрокового зняття внутрішніх обмежень, уміння здійснювати корекцію власних мотивів щодо актуальної ситуації.

Обладнання: аркуші формату А-4 для кожного учасника, олівці або фломастери.

Методичний коментар

Основне в проведенні цієї вправи – наступність, неспішність і делікатність.

Вихователь-методист.

- На шляху досягнення мети нам трапляються різні перешкоди. Їх можна умовно розділити на зовнішні та внутрішні. Більшість уважає, що з внутрішніми перешкодами (бар’єрами) впоратися інколи складніше, ніж із зовнішніми. Як ми говоримо про внутрішні бар’єри? Зазвичай, починаємо зі слів: «Я не можу…». Зараз ми спробуємо покроково подолати наші внутрішні  обмеження. Виконаємо такі дії:

1.Візьміть чистий аркуш і п’ять разів напишіть фразу «Я не можу…», залишаючи вільне місце, щоб її завершити.

2.Завершіть незакінчені речення, тобто продовжте фразу й напишіть, що ви НЕ можете робити (зробити). Для цього у вас є час.

Усі виконали? Хто може прочитати свої фрази вголос?

3.Тепер у всіх своїх  фразах закресліть слово «можу», а замість цього напишіть зверху слово «ХОЧУ».

  - Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з новими словами. Я прошу тих же учасників знову прочитати вже виправлені фрази.

4.Наступний крок. Скрізь закресліть частку «НЕ». Прочитайте, що у вас вийшло.

  - Зараз ви повинні поставити собі дуже важливе запитання: «Ви справді цього хочете?» Прочитайте ще раз свої фрази і зробіть наголос на слові «хочу».

5. І, нарешті, завершальний крок. Допишіть після слова «хочу» словосполучення «І ЛЕГКО МОЖУ». У вас вийде «Я хочу і легко можу…» - далі за текстом.

  - Тепер давайте вимовимо наші нові фрази вголос. Я знову прошу зробити це першим тих, хто вже говорив.

А тепер знову оцініть свої знання техніки «Я-повідомлення» від одного до десяти. Прикріпіть стікери навпроти тієї цифри, якою ви оцінюєте свою обізнаність з даної теми. Як бачите, маємо позитивну динаміку сформованих компетенцій.

На завершення нашої роботи пропоную послухати одну повчальну притчу.

Притча про двох вовків

«Колись давно один старий індієць відкрив своєму онуку одну важливу життєву істину. В кожній людині йде боротьба дуже схожа на  боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло, заздрість, грубість, ревнощі, агресію. Інший вовк представляє добро – світло, любов, вірність, чуйність. Маленький індієць зворушений до глибини душі словами діда на деякий час замислився, а потім запитав: А який вовк у кінці перемагає? Старий індієць посміхнувся і відповів: Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.»

Я дуже сподіваюся, щоб після нашої зустрічі у вас не виникало сумнівів якого вовка вам у собі потрібно годувати. А для того, щоб попередити синдром авітамінозу пропоную зарядитися вітамінним коктейлем. Вітамін К – для краси, вітамін Е- для енергії, вітамін А – для активності, вітамін Р – для радості, Л- для любові.

Дякую всім.

Література

1. Калуська Л.Б. Науково-методична робота в дошкільному навчальному закладі: Практико-орієнтований посібник/Любомира Калуська, Марія Отрощенко, Ірина Вірстюк. – К.:Шк.світ, 2011. – с.141
2. Пахарь О. Інтерактивні методи навчання педагогів//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. - №8. – с.31-33
3. Карабаєва І. Розв’язуємо проблеми граючи, або Ділова гра в методичній роботі// Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2017. - №2. – с.63-65
4. Лора Паркер Роерден «Не смійся з мене: просвітницько-профілактична програма тренінгових занять» : Навч.- метод. посібник / Авт. Лора Паркер Роерден, за заг. ред. Лях Т. Л. – К. : YMCA, 2013. – С.46-47.