В 1975-1976 н.р. рівень пропусків учнями занять (на графіку рожева лінія) порівняно невеликий. Найвищий – у січні місяці 3.1%. Середній показник протягом року становить 1.8%. Навіть у січні місяці показник пропусків далекий від карантинного порогу (і як правило, карантинів в той час не було). В той час можна було легко відібрати спортсменів на районні і інші змагання (лікарі «бракували», як правило, з 30 учнів 1-2, із-за артеріального тиску і т.п.). Також, зважаючи на те, що в ті роки взимку температура була значно нижча за сучасну, 2-3% пропусків говорять самі за себе про рівень здоров’я учнів.

Після уроків і на перервах учні в чергу стояли біля турніків і спортивних брусів, захоплювались волейболом і баскетболом.

Що ж відбувається з пропусками занять учнями в наш час?

Чорна лінія графіку відповідає кількості пропусків занять учнями в 2016-2017 н.р. З нього чітко видно, що кількість пропусків різко зросла. В січні місяці вона досягла 23% і школа була закрита на карантин. Тобто, кількість пропусків зросла більше, ніж у 7 разів. Загальний показник пропусків протягом навчального року становив 7.2%, що в 4 рази більше, ніж 40 років назад.

Про стан здоров’я і рівень фізичних можливостей учнів можна, також, судити з рекордів шкільних змагань. Так, в 1975-1976 н.р. рекорд по стрибках вгору становив 1.48 м (Мицик С.), в довжину – 4.45 м (Горбонос М.), біг 100 м – 11.2 с (Никоненко О.).

Зараз претендентами на участь в районних змаганнях є 10-12 учнів (з них 35-40% лікар може «забракувати» із-за їх фізичного стану).

Рекорди шкільних змагань теж змінились не в кращу сторону:стрибки вгору – 1.30 м (Никоненко С.), в довжину – 3.95 м (Петровець О.), біг на 100 м – 11.8 с (Демченко С.). Загальне зниження показників становить 12-15%.

Біля турніків і брусів черги, практично, уже немає.

Використовуючи шкільну архівну документацію і сучасні дані з пропусків занять учнями і оцінки з журналів, було встановлено цікаву залежність між станом здоров’я учнів і їх успіхами в навчанні.

Як бачимо з графіків, падіння успішності учнів почалося, приблизно, з 1980 року. Кінець 70-х і початок 80-х років – це початок широкого використання хімікатів проти колорадського жука. Це інтенсивний від’їзд молоді з села в місто, широке осушування боліт і, в зв’язку з цим, падіння ґрунтових вод.

Пропуски занять почали кардинально рости з 1986 року (ефект аварії на Чорнобильській АЕС, після аварії на АЕС учні засинали прямо на уроках).

На ефект від аварії наклалась хімізація і інші негативні впливи. Стабілізувались пропуски на цифрах 5-6% починаючи з 1990 року.

Починаючи з 2005 року якісний показник навчання знижувався уже із-за посилення відтоку молоді з села. Інший чинник зниження – молоді вчителі втратили інтерес до роботи в сільській школі (відносне зниження зарплати (молодий вчитель одержує майже стільки, скільки техпрацівниця школи), відміна пільг, загальне зниження авторитету вчителя у нашому суспільстві, соціальні умови (вчителю стало важко знайти собі подружню пару, місце і спосіб проведення вільного часу) і т.п.).

Чим же ми пояснюємо такі зміни?

1.Змінами в екології (в першу чергу, хімізацією сільського господарства; проникненням антибіотиків і стимуляторів у методи вирощування продукції тваринництва).

2.Різким погіршенням якості питної води.

3.Проникненням інформаційних технологій у проведення вільного часу дітей

4.Природним відбором (кращі, здоровіші представники молоді покидають село).

5.Шкідливі звички молоді (тютюнопаління і т.д.).

6.Впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Висновок:

1.Для покращення здоров’я дітей необхідна загальнонаціональна програма, яка б враховувала всі перелічені вище фактори.

2.В школах проводити більш активно програми типу «Здоровий спосіб життя».

3.Здоровий спосіб життя пропагувати на центральних каналах телебачення.

Література

1. Вашків П.Г., Пастер ПЛ., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2001. - 320 с.
2. Лугінін ОС Статистика: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 608 с.
3. Мармоза А.Т. Практикум з математичної статистики: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2009. - 264 с.