Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?
- збірник матеріалів
- публікація на сайті genezum.org безкоштовна
- заочна участь
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
- постійний доступ
- можна проходити у будь-який час
- дистанційне навчання
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
- безкоштовний перегляд
- інтерактив зі спікером
- онлайн формат
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
В 1975-1976 н.р. рівень пропусків учнями занять (на графіку рожева лінія) порівняно невеликий. Найвищий – у січні місяці 3.1%. Середній показник протягом року становить 1.8%. Навіть у січні місяці показник пропусків далекий від карантинного порогу (і як правило, карантинів в той час не було). В той час можна було легко відібрати спортсменів на районні і інші змагання (лікарі «бракували», як правило, з 30 учнів 1-2, із-за артеріального тиску і т.п.). Також, зважаючи на те, що в ті роки взимку температура була значно нижча за сучасну, 2-3% пропусків говорять самі за себе про рівень здоров’я учнів.
Після уроків і на перервах учні в чергу стояли біля турніків і спортивних брусів, захоплювались волейболом і баскетболом.
Що ж відбувається з пропусками занять учнями в наш час?
Чорна лінія графіку відповідає кількості пропусків занять учнями в 2016-2017 н.р. З нього чітко видно, що кількість пропусків різко зросла. В січні місяці вона досягла 23% і школа була закрита на карантин. Тобто, кількість пропусків зросла більше, ніж у 7 разів. Загальний показник пропусків протягом навчального року становив 7.2%, що в 4 рази більше, ніж 40 років назад.
Про стан здоров’я і рівень фізичних можливостей учнів можна, також, судити з рекордів шкільних змагань. Так, в 1975-1976 н.р. рекорд по стрибках вгору становив 1.48 м (Мицик С.), в довжину – 4.45 м (Горбонос М.), біг 100 м – 11.2 с (Никоненко О.).
Зараз претендентами на участь в районних змаганнях є 10-12 учнів (з них 35-40% лікар може «забракувати» із-за їх фізичного стану).
Рекорди шкільних змагань теж змінились не в кращу сторону:стрибки вгору – 1.30 м (Никоненко С.), в довжину – 3.95 м (Петровець О.), біг на 100 м – 11.8 с (Демченко С.). Загальне зниження показників становить 12-15%.
Біля турніків і брусів черги, практично, уже немає.
Використовуючи шкільну архівну документацію і сучасні дані з пропусків занять учнями і оцінки з журналів, було встановлено цікаву залежність між станом здоров’я учнів і їх успіхами в навчанні.
Як бачимо з графіків, падіння успішності учнів почалося, приблизно, з 1980 року. Кінець 70-х і початок 80-х років – це початок широкого використання хімікатів проти колорадського жука. Це інтенсивний від’їзд молоді з села в місто, широке осушування боліт і, в зв’язку з цим, падіння ґрунтових вод.
Пропуски занять почали кардинально рости з 1986 року (ефект аварії на Чорнобильській АЕС, після аварії на АЕС учні засинали прямо на уроках).
На ефект від аварії наклалась хімізація і інші негативні впливи. Стабілізувались пропуски на цифрах 5-6% починаючи з 1990 року.
Починаючи з 2005 року якісний показник навчання знижувався уже із-за посилення відтоку молоді з села. Інший чинник зниження – молоді вчителі втратили інтерес до роботи в сільській школі (відносне зниження зарплати (молодий вчитель одержує майже стільки, скільки техпрацівниця школи), відміна пільг, загальне зниження авторитету вчителя у нашому суспільстві, соціальні умови (вчителю стало важко знайти собі подружню пару, місце і спосіб проведення вільного часу) і т.п.).
Чим же ми пояснюємо такі зміни?
1.Змінами в екології (в першу чергу, хімізацією сільського господарства; проникненням антибіотиків і стимуляторів у методи вирощування продукції тваринництва).
2.Різким погіршенням якості питної води.
3.Проникненням інформаційних технологій у проведення вільного часу дітей
4.Природним відбором (кращі, здоровіші представники молоді покидають село).
5.Шкідливі звички молоді (тютюнопаління і т.д.).
6.Впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Висновок:
1.Для покращення здоров’я дітей необхідна загальнонаціональна програма, яка б враховувала всі перелічені вище фактори.
2.В школах проводити більш активно програми типу «Здоровий спосіб життя».
3.Здоровий спосіб життя пропагувати на центральних каналах телебачення.
Література
- Вашків П.Г., Пастер ПЛ., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2001. - 320 с.
- Лугінін ОС Статистика: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 608 с.
- Мармоза А.Т. Практикум з математичної статистики: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2009. - 264 с.