Тема поданої доповіді – «Дослідницька робота у загальноосвітній школі». На жаль, на сьогоднішній день участь загальноосвітніх закладів у дослідницькій  роботі та роботі МАН є обов’язковою,  більшість же педагогів та здобувачів освіти не готові до цього напрямку. З чого почати? Як правильно визначитися з учнями та темами? Якою має бути сама дослідницька робота? Саме до цих  питань хотілося б звернутися. 

Уже одинадцять  років поспіль я працюю над дослідницькими роботами з учнями Подолянської школи. Ця робота досить копітка, вимагає великих затрат часу, сил та енергії, але результат її все це виправдовує. Дослідницька робота – це робота, яка сприяє розвитку та виявленню обдарованої молоді. Діти вчаться аналізувати, систематизувати та узагальнювати матеріал, робити власні висновки. Крім того, дослідницька робота сприяє  розвитку  навичок самостійності. Учні вчаться формулювати свої думки, користуватися науковою лексикою та правильно оформлювати дібраний матеріал.

Наукова робота – це самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам,  має певну структуру, містить результат власного дослідження і власні висновки, її якість може бути визначена за такими критеріями:

• актуальність обраної теми;
• науковість, повнота розкриття теми , аргументованість висновків;
• елемент творчості;
• стиль, грамотність.

Передусім, потрібно обрати учня, який зможе і схоче працювати над дослідницькою роботою. Це не повинен  бути десяти- чи одинадцятикласник,  адже робота з такими дітьми має бути систематичною, поступовою, спрямованою на майбутнє.   Починати працювати з учнями у цьому напрямку можна вже з 5 класу, але свідомо дитина починає займатися дослідницькою роботою у 7-8 класі. Це не означає, що вона одразу сама напише досконалу дослідницьку роботу. Та якщо почати працювати з обдарованою дитиною у 7-8 класі, готувати її, то до 10 класу вона вже зможе більш-менш самостійно працювати у цій галузі.  

Найголовніше – правильно обрати секцію та тему роботи. Ми з учнями працювали у декількох секціях: зокрема, у секціях фольклористика та літературна творчість. На секцію фольклористики нами була представлена робота про писанки Харківщини. Учениця, яка працювала над цією темою, сама також оформлювала писанки, була послідовницею у цьому своєї бабусі – тобто, підтримувала сімейні традиції. Ми дослідили характерні особливості оформлення і символіки писанок Харківщини, порівняли їх з писанками сусідніх регіонів…

На секції «Літературна творчість» ми з учнями декілька років поспіль посідали призові місця на обласному етапі. Для участі в цій секції не обов’язково володіти науковою лексикою чи вміти узагальнювати та систематизувати матеріал – це секція, у якій діти можуть представити свої власні творчі доробки: прозу, поезію чи публіцистику. Для участі та перемоги на цій секції необхідно, перш за все, бути неординарною особистістю, мислити творчо і креативно і, звичайно, писати власні твори…

Важливим кроком є вибір теми дослідження. Правильно обрати тему роботи – це забезпечити половину  її успішного виконання. При цьому потрібно обов'язково враховувати сили й здібності учня. У самому формулюванні теми міститься мета дослідження, яка в процесі роботи може розвиватися й збагачуватися, але її суть залишається тою самою, доки проблема не буде розв'язана. Тема повинна бути актуальною та відзначатися новизною. Формулювання теми передбачає і з'ясування шляхів, методів її вирішення. Від правильності формулювання теми і завдань дослідження залежить і кінцевий результат.

Назва теми має бути простою, короткою і оригінальною, іноді можна додати підзаголовок (до 6 слів). У назвах не слід використовувати  ускладнену термінологію, але не варто і занадто узагальнювати. Для дослідження варто обирати ті теми, які ще не досить досліджені. Наприклад, досліджувати поезії Т.Г.Шевченка сьогодні уже не є доцільним, адже вони досліджені уже неодноразово багатьма літературознавцями…  

У цьому році ми з учнем 8 класу почали працювати над роботою «Куп’янська літературна вітальня та її учасники». Це робота про нашу місцеву спілку письменників, про її історію та засновників. Далі наводитиму приклади з цієї роботи.

Науково-дослідницька робота має чітку структуру: вступ, основна частина, висновки, література, додатки (за їх необхідності). Це має бути відображено у змісті:

У вступі потрібно розкрити сутність і стан вивчення проблеми, що розглядається, її значущість. Визначити предмет дослідження, назвати  науковців, які  працювали над дослідженням поданої теми, сформулювати мету та завдання роботи, розкрити новизну, актуальність дослідження.

Тема нашої роботи: «Куп’янська літературна вітальня та її учасники». До сьогоднішнього часу діяльність спілки місцевих письменників була висвітлена лише окремими частинами у пресі. Ми вирішили узагальнити цю роботу, порівняти творчість митців, які, власне, були основоположниками літературної спілки у Куп’янську. У цьому полягають завдання нашої наукової роботи.

Актуальність роботи полягає в тому, що до сьогоднішнього часу творча діяльність місцевих поетів та письменників не аналізувалася і не узагальнювалася, діяльність літературного об’єднання висвітлювалася у засобах масової інформації окремими фрагментами.

Мета роботи: популяризувати літературну творчість письменників, що входять до куп’янського літературного об’єднання.

Для досягнення поставленої мети вважаємо за необхідне виконати наступні задачі:

• віднайти та проаналізувати матеріали у місцевій пресі та у Куп’янському краєзнавчому музеї від створення літературної спілки у нашому місті (1927 рік) і до сьогодення;
• узагальнити та систематизувати відібрані матеріали;
• простежити спільні та відмінні риси у творчості основоположників літературного угрупування та його послідовників;
• популяризувати творчість поетів і письменників місцевого літературного об’єднання, видати збірку їхніх творів;
• сприяти розвитку творчих здібностей учнів та залученню талановитої молоді до роботи у куп’янській літературній спілці.

Основна частина роботи має складатися з декількох розділів, які, в свою чергу,  можуть мати підрозділи. Тут ми висвітлюємо теоретичні основи роботи, розкриваємо зміст використаних термінів, викладаємо хід дослідження. Якщо темою роботи є аналіз творчого доробку письменника, то не слід замість нього викладати біографічні відомості чи подавати історію написання творів. Особливу увагу слід звернути на  логічність  викладу.

У висновках маємо  викласти найважливіші результати, одержані в ході роботи. Висновки мають розкривати, наскільки і яким саме чином було виконано мету і завдання роботи.  Варто звернути увагу  на важливість отриманого наукового здобутку для науки, про перспективу даного дослідження. Висновки мають бути конкретними, підкріплені фактами та логічно випливати з них.

Таким чином, ми виконали і мету нашої роботи: популяризували літературну творчість письменників, що входять до куп’янського літературного об’єднання.

Для досягнення поставленої мети виконали наступні задачі:

• віднайшли та проаналізували матеріали у місцевій пресі та у Куп’янському краєзнавчому музеї від створення літературної спілки у нашому місті (1927 рік) і до сьогодення;
• узагальнили та систематизували відібрані матеріали;
• простежили спільні та відмінні риси у творчості основоположників літературного угрупування;
• популяризували творчість поетів і письменників місцевого літературного об’єднання, видали збірку їхніх творів;
• посприяли розвитку творчих здібностей учнів та залученню талановитої молоді до роботи у куп’янській літературній спілці.

Як результат роботи – залучення поетів-аматорів до творчої співпраці з місцевими літераторами та участь членів літературної спілки у проведенні сумісних заходів у Подолянській школі.

Список літератури має бути оформлений відповідно до сучасних вимог й розміщений в алфавітному порядку прізвищ авторів.

У роботі можуть міститися додатки (таблиці, діаграми, графіки, схеми та ін,), що підвищує науковий рівень дослідження, робить висновки переконливішими і аргументованішими. Додатки оформляються в кінці роботи, кожен з нової сторінки, мають назви й нумеруються буквами (наприклад: Додаток А).

Працюючи над науковими роботами, ми з учнями, перш за все, обираємо тему, яка буде їм цікава, та добираємо матеріал. При написанні роботи «Куп’янська літературна вітальня та її учасники» ми використовували не лише матеріали із місцевої періодики, але й матеріали Куп’янського краєзнавчого музею, спогади членів куп’янського літературного об’єднання…  Звичайно, діти мають працювати самостійно, але вчитель, який керує роботою, повинен допомагати та спрямовувати їх. Не слід боятися дослідницької роботи, але не варто й писати такі роботи лише тому, що цього вимагають. Якщо немає дійсно талановитих і, головне, готових до тяжкої  повсякденної праці учнів – не варто  просто витрачати час, бо роботу, написану самим вчителем (як, на жаль, нерідко буває) дитина не зможе гідно представити і захистити…  

Організація пошукової діяльності учнів дає їм можливість самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Але учитель повинен усвідомлювати, що робота над розвитком науково-дослідницьких здібностей учнів повинна носити не епізодичний характер, а представляти собою цілісну систему навчання. Лише за такої умови ми можемо досягти якісних результатів.

Література

1. Бакунець Г. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зв'язного мислення (з досвіду роботи) - Українська мова і література школі - 2005. - № 2. - С. 36-38.
2. Буракова О. Сформувати гармонійну особистість : з творчої лабораторії вчителя - Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - № 2. - С. 54-57.
3. Доротюк В. І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини - Обдарована дитина. - 2010. - № 1. - С. 15-17.
4. Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей - Обдарована дитина. - 2007. - С. 42-44.
5. Коваль І. І. Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"- Обдарована дитина. - 2009. - N8. - С. 20-29.