За концепцією Нової української школи успішними вважаються фахівці, які вміють навчатися впродовж життя критично мислити, працювати в команді, досягти поставленої мети, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Концепція Нової української школи ґрунтується на  Рекомендаціях Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя. Це ті ключові компетентності, які кожен учень потребує для особистої реалізації, розвитку активної громадської позиції і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Впроваджуючи шляхи реалізації концепції НУШ на уроках англійської мови, звертаю увагу на ключові компоненти формули Нової школи:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних умінь для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей.
2. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
3. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
6. Нове освітнє середовище.

Завдання Нової української школи полягає, насамперед, в усвідомленні головних суспільних завдань та націлює на пошук форм, навчальних підходів, методів, урізноманітнення технік проведення уроків. Тому і основною метою Нової української школи є всебічний розвиток дитини, її нахилів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових особливостей. [1]

Сучасний контекст шкільної іншомовної освіти виражає новий погляд на взаємозв’язок освіти та культури, створення мовного середовища для школярів, процеси інтеграції компонентів культури в процес навчання.

Вивчення англійської мови у контексті НУШ докорінно змінює специфіку навчальної діяльності: модернізація змісту освіти, впровадження компетентнісного підходу і нових технологій, активніше впровадження навчально-ігрових комунікацій, оволодіння низки важливих компетентностей. Знання мови - ключ до успіху в сучасному світі, де міжкультурне спілкування та обробка величезних обсягів інформації набуває все більшого значення. Європейський шлях розвитку українського суспільства ставить перед учителем іноземної мови нову мету - розширювати світогляд громадянина єдиної Європи, особистості здатної до інновацій.

Початковий етап навчання іноземної мови надзвичайно важливий у всьому навчальному курсі. Відповідно до проекту Концептуальних засад реформування середньої освіти Нова українська школа передбачає два цикли початкової освіти: 1) адаптаційно-ігровий (1- 2 класи); 2) основний (3- 4 класи). Така структура зумовлює нас вчителів до вибору особливих форм, методів і прийомів навчання учнів іншомовного спілкування. У першому циклі перевагу надаю ігровій діяльності та часу її виконання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів; навчання іншомовного спілкування організовую через діяльність з використанням ігрових методів. Я погоджуюся з думкою І.І. Душницької, що діти, які посилено вивчають іноземні мови, набагато більш зосереджені, уважні, терплячі і кмітливі, ніж їхні однолітки, які не захоплюються вивченням іноземних мов. [3]

На початковому етапі вивчення іноземної мови необхідно закласти основи комунікативної компетенції. Для цього потрібно час, тому що учні повинні з перших кроків ознайомитися з мовою, що вивчають, як засобом спілкування. Вони мають учитися розуміти іноземну мову на слух (аудіювання), виражати свої думки засобами цієї мови (говоріння), читати, розуміти іншомовний текст, писати, тобто навчитися користуватися графікою і орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань.   Щоб закласти основи кожного з видів мовленнєвої діяльності, намагаюся накопичувати мовні засоби, щоб забезпечити функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні. Від того, як відбувається навчання на цьому етапі, залежить успіх в опануванні предмета на наступних.

Дитину потрібно зацікавити і спонукати її до сприйняття навчального матеріалу. Початкова школа має досить великий інструментарій дидактичних ігор, нестандартних уроків. Однією з головних умов ефективності навчальної гри – зацікавленість в результаті та артистизм вчителя [2]. Зокрема, на своїх уроках я використовую сценічні прийоми, які є значущими у творчому розвитку особистості. Дієвими методами є урок – подорож, урок – казка, пальчиковий театр, ляльковий театр. Драматизація на уроці дає моїм учням можливість моделювання різних життєвих ситуацій, а також набути навичок подолання комунікативних проблем, створення комфортного освітнього середовища. Учні дуже полюбляють пальчикові ігри – інсценування римованих історій, казок з допомогою пальців. Деякі ігри вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях праворуч, ліворуч, угору, вниз. Спільною метою рухливих і пальчикових ігор є не лише зміцнення здоров’я й правильний фізичний розвиток дітей, але й вироблення позитивних емоцій під час виконання різних рухів, спільної гри з однолітками [4]. Пальчикові ігри – помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. А для того, щоб паралельно розвивалося і мовлення, використовую невеликі вірші, лічилки, пісні. Такі ігри сприяють розвитку уваги та здатності зосереджуватись.

У процесі навчання англійської мови однією з основних проблем є засвоєння та збереження в пам’яті лексичного матеріалу. Таку роботу розпочинаю із семантизації, розкриття значення нових лексичних одиниць. Тому я використовую ілюстративне унаочнення у вигляді малюнків, карток, таблиць, що дає хороший результат, адже в дітей добре розвинена зорова пам’ять. Також мої учні із захопленням вивчають нову лексичну одиницю, коли я використовую на уроках предметні унаочнення (іграшки, реальні предмети, макети) - це краще, тому що учень може доторкнутися до них, узяти в руки, виконати будь - які дії погратися з ними. Але, звичайно, не всі предмети, іграшки можна принести на урок, тому на деяких уроках я працюю з уявними предметами, об’єктами, явищами, тобто з образами, показ яких супроводжую мімікою, жестами, рухами. Такий метод асоціативних символів (МАС) дає можливість складний навчальний матеріал перетворити в простий, а нудний зробити цікавим. [5] Діти виконують рухи й озвучують їх одночасно, їм усе зрозуміло, оскільки мова й рухи переплітаються.

Створюючи асоціативні образи - символи, ми любимо оживити кожне слово з яким можна провести цікаву, захоплюючу гру. Діти дуже захоплено грають в гру “Уявне дерево”, один з учасників зображує дерево (високо підняти руки догори), інші виконують дії стосовно нього, складаючи римівки: 1,2,3 – go to the tree; 1,2,3 – run to the tree; 1,2,3 – hop to the tree; 1,2,3 – fly to the tree. Використання асоціативних символів, створення умов, максимально наближених до життєвих ситуацій, на мою думку, робить можливим мимовільне запам’ятовування матеріалу, перетворює процес навчання у невимушене сприйняття. Мої учні завжди активні учасники ігрового дійства. Звукові сигнали відкладаються у пам’яті на підсвідомому рівні, відбувається мимовільне запам’ятовування навчального матеріалу.

Масу позитивних емоцій викликає у школярів зімітована хатинка (двоє учнів стають один навпроти одного, піднімають догори руки і торкаються долонями до долонь). До такої хатини учні можуть підійти, підбігти, зайти та виконати різні дії. I’m a mouse; I sleep in the house. Учасники рольової гри не тільки обмінюються репліками, а й працюють із реальними предметами, рухаються по класу.

Розвиток ключових компетентностей залежить від чинників формування соціолінгвістичних знань, умінь, навичок мовленнєвої діяльності, практики, говоріння. 

Висновки. Початкова освіта в контексті ідей Нової української школи висвітлює базові засади Нової української школи. Пріорітетність реформування змісту початкової освіти очевидна. Законодавчо - нормативна основа реформування початкової школи  сприятимуть, на мою думку, оновленню освітнього процесу, якісному навчально-методичному забезпеченню, посиленню психологічної підготовки до використання нових способів навчальної взаємодії вчителя й учня, освітнє середовище має стати максимально комфортним для учня, враховувати всі потреби дітей.

Суттєві зміни статусу початкової освіти позначились на дитино центричній спрямованості навчання і виховання та компетентнісному підході, який є ядром освітнього процесу.

Слід пам’ятати, що в свої перші дев’ять років життя діти точно копіюють вимову і легко запам’ятовують мовленнєві зразки. Тому розігрування невеликих сценок, заучування напам’ять віршів і пісень є особливо ефективними завданнями, виконуючи які, учні імітують правильну вимову й інтонаційний малюнок. 

Для активізації мовленнєвого матеріалу в усному спілкуванні застосовую виконання інтерактивних пісень і чатів, завдань задай питання – дай відповідь, драматизації коротких сценок, виконання міні - проектів, які передбачають реальну елементарну комунікацію іноземною мовою у класі.

Формування первинних навичок комунікації, яка відповідає сучасним реаліям життя дитини, налагодження особистих стосунків з однокласниками у спільній ігровій діяльності чи у роботі над міні - проектом розвивають уміння співпрацювати з іншими, формують навички командної роботи, без яких неможливо уявити успішне суспільство.

Ми живемо в епоху інформаційних технологій і сучасні діти відрізняються від попередніх поколінь іншими стилями сприймання інформації, новими уподобаннями, іншим способом мислення. Учнівські уміння читати і писати іноземною мовою дозволять вчителю збагатити форми і способи презентації нового матеріалу молодшим школярам, а у подальшому зроблять можливим пошук учнем потрібної інформації в інтернет-джерелах, здійснення онлайн комунікації.

Реальність швидко змінюється і нам складно передбачити, у якому світі житимуть наші діти. Навчання протягом життя – один із ключових принципів, який дозволяє людині бути гнучким та швидко адаптовуватись у нових життєвих ситуаціях, приймати виклики і бути успішним у новому середовищі. Тому за допомогою своєї відповідної поведінки учнів націлюю на позитивне ставлення до вивчення мови, на формування первинних навичок спостереження за власними діями та діями однокласників, що призводить до самоусвідомлення та усвідомлення власного поступу в іншомовному навчанні.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти // Початкова освіта: перша всеукраїнська газета для першого вчителя. – 2018. – №10. – С. 7-29.
2. Бех І. Молодший школяр у вікових закономірностях / І. Бех // Поч. шк. – 2015. – №1. – с. 10-13.
3. Душніцька І.І. Важливість вивчення іноземних мов у сучасному світі та роль навчальної гри в цьому процесі / І.І. Душніцька // англійська мова та література: науково-метод. журн. – 2018. – №19-21. – С. 30-35.
4. Морозова О. НУШ очима дитини / О. Морозова // Початкова школа. –2018. –№ 6. – С. 62.
5. Савченко О. Початкова освіта в контексті ідей Нової української школи / О. Савченко // Рідна школа. –2018. №1-2. – С. 3-7.