Мова – це безцінний скарб народу, який зберігає його культуру, традиції, історію, вірування. Сама ж мова - не лише засіб спілкування, а й джерело інформації про світ, про свій народ, його духовність.  Український письменник Ю. Мушкетик стверджував, що не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Слова він порівнював з крилами  ластівки, яка  їх не почуває, але без них гине, не може злетіти, а тому закликав робити  все для того, щоб не згорнулися крила,щоб не обірвалась золота нитка, яка веде з давнини до наших днів. Цією золотою ниткою, на нашу думку, є уроки з міжвікової інтеграції на народознавчій основі, які мають суттєве значення для формування культури особистості та  національної самосвідомості школярів.

Мета проведення таких уроків полягає в тому,щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. На уроці є єдиний рівноправний , рівнозначний суб'єкт навчання (учні й учитель), які в тісній співдружності працюють над розв'язанням завдань уроку.  

Важливо відмітити, що на таких нестандартних уроках реалізуються важливі завдання сьогодення:самостійно збагачувати свої знання і  застосовувати  їх у практичній діяльності , творчо, креативно мислити, вміти працювати з різними джерелами інформації та аналізувати явища і факти суспільного життя. На нашу думку, використання нестандартних форм організації навчання ефективно сприятиме розвитку пізнавальної активності школярів.

Таким чином, проведення різних видів творчих робіт з мови на народознавчій основі сприяє не тільки успішному засвоєнню певних дидактичних завдань уроку, а й формує в учнів мовно – національну самосвідомість, українську ментальність, що важливо для особистісного розвитку, духовного збагачення інтелектуальної культури підростаючого покоління нашої держави.

Сучасне життя все більше переконує , що багато чого, на жаль , втрачено, загублено, забуто.

Перед нами, як і перед нашими колегами, постали питання: «Що треба робити, щоб не пересихало цілюще джерело мудрості наших пращурів? Як зробити так, щоб наші діти не зубожіли духовно, щоб не виростали, як оте перекотиполе, без роду і племені, байдужими до рідної землі, до краю, до свого коріння, щоб вміли берегти кращі традиції минулого?». Організовуючи народознавчу діяльність молодших школярів та учнів середнього шкільного віку, ми систематизуємо та поглиблюємо знання з історії матеріальних, духовних і культурних надбань рідного народу.

Тема уроку. Кожне слово – подарунок минулих століть

Мета уроку:поглибити і закріпити знання учнів з теми «Лексикологія», розвивати орфографічні навички та вміння, пізнавальні можливості школярів; вдосконалювати вміння працювати зі словниками та додатковою літературою; розвивати інтерес до ролі зернових культур в житті українського народу;виховувати працелюбність, взаємоповагу, шанобливе ставлення до нелегкої людської праці.

Обладання:ілюстративний матеріал, словники, дидактичний матеріал.

Тип уроку:нестандартний, між вікова інтеграція.(учні 4, 5 кл.)

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Психологічний КОМ

Вчитель початкових класів .- Діти, перед вами лежать зернятка. На них напишіть приємне слово своєму товаришеві. Складіть з них колосок і зачитайте.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель української мови

Сьогодні у нас урок – конференція, на який ми запросили учнів 4 та 5 класів. У конференції беруть участь історик, селекціонер, агроном, кухар, лікар, журналіст, фермер.

IV Повторення і закріплення вивченого за темою

Вчитель початкових класів.

 - Про які рослини ми сьогодні будемо говорити, ви дізнаєтеся, відгадавши загадки.

1) До сонця я підхожий і сонце я люблю,
До сонця повертаю голівоньку свою.
Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,
І золотом убрана голівонька моя.(Соняшник)

2) Маю жовтий вусок, запашний колосок.                                                                         
Буде в мене мука й паляниця м'яка. (Пшениця)

3) Білі зуби маю, та усі ховаю,                                                                                                
Довгі коси маю, та не заплітаю.(Кукурудза)

4) Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес) 

5) Цікаве зерно —
Трикутне воно,
Трохи незвичайний                                                                                                    
Колір світло-коричневий.                                                                                          
Каша з нього смачна,                                                                                                      
І корисна вона. (Гречка)

6) В полі жовті промінчата 
Шелестять, немов зайчата, 
А вусаті ж їхні віти! 
Що це, друзі? 
Мабуть … (жито)

Вчитель української мови

Багатьом із нас цікаво, чому ті чи інші речі, предмети, явища природи мають певну назву. Про їх походження ми можемо дізнатися з етимологічного словника, а також з розповідей гостей. Зустрічаймо першого гостя.

Історик. Прабатьківщиною цієї рослини є Північна Америка. Її дикі родичі ростуть у багатьох місцях,а молодшу сестру звуть жито. Слов'яни дали цій рослині  назву, що означає зерно. Ви зрозуміли, що мова йде про пшеницю. (На екрані з'являється зображення пшеничного поля).

• Дізнайтеся з тлумачного словника, слово «зерно» однозначне чи багатозначне.(5кл.)
• Утворіть словосполучення, в якому слово «зерно» вживатиметься в прямому та переносному значеннях.(4кл.)

Історик. Жито. Корінь у нього той самий, що й у слові жити. Його диких родичів аж тринадцятеро, та лише йому вдалося прийти до людей. У горах Західної Німеччини є товстелезне жито, на зріст вище за людину, солома тверда і товста. Зветься воно  очеретяним.

Вчитель початкових класів

• Зверніться до тлумачного словника. Визначте,слово «жито» однозначне чи багатозначне.(5кл.)
• Введіть слово «жито» в речення. (4кл.)
• Послухайте українську народну пісню «Зеленеє жито, зелене». Зверніть увагу на її милозвучність. Подумайте, чим вона досягається. Знайдіть у словнику незнайомі слова, що зустрілися вам у тексті. Запишіть їх у зошит разом з поясненнями.(На екрані з'являється текст пісні.)

Вчитель української мови

З давніх – давен народ над усе шанував хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство, достаток, сіль – то гостинність і щирість, а честь – то людська гідність, за яку предки наші стояли навіть не маючи шматка хліба,ані дрібки солі і нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому.(Текст на картках.)

• Визначте у запропонованому тексті однозначні та багатозначні слова. Доберіть синоніми до слів:багатство,шанувати, предки, спадкоємці, шматок; а до слів: гідність, шанувати, предки, гостинність – антоніми.

Журналіст. А чи цікавилися ви, скільки хліба з'їдає ваша сім'я за день?

Відповіді дітей.

Ми підрахували,якщо родина складається з трьох чоловік, то в середньому їм потрібно на день 1кг 100г  хліба. Учням нашої школи протягом дня – 33кг хліба. А потреби мешканців нашого села значно більші – 370 хлібин на день.

Історик. Зажинаючи ниву, мати збирала першу жменю колосся. Брала туди жито, пшеницю, овес – що було на ниві. Робила квітку, перев'язувала її червоною стрічкою і ставила на покуті. Цю квітку називали «коляда» і мала стояти аж до Різдва. А потім зерно виминали і сіяли з новим посівом. Це означало невмирущість, неперервність життя у природі.

Фермер. Має знати й пам’ятати кожен, коли, збираючись на роботу, відкраює до сніданку з духмяної паляниці свіжу скибку, частує гостей за святковим столом чи лаштується в далеку дорогу, кладучи в похідну валізу полудник окрайцем хліба, - його подарував тобі селянин…Нелегко, ой як нелегко вирощується хліб.

• Що таке хліб? (Це і готовий буханець, і зерно, і пшеничний лан, і колоски, і борошно).

Лікар. Корисні властивості зернових культур відомі людям з незапам'ятних часів. Найпопулярнішими культурами є пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза. Людям, які страждають ожирінням, запорами корисно їсти пшеничні висівки. Ячмінь є однією з найдавніших зернових культур, відомих людині. У стародавніх римлян ячмінь був головним продуктом харчування гладіаторів. Смакові і корисні властивості ячмінної крупи цінувалися людьми всіх станів. І це не випадково. Відвар з ячменю знімав біль, запалення, пом'якшував кашель.

Кухар. Із зерен кукурудзи роблять крупу, борошно,крохмаль. Індіанці смажили зерна і їли, або варили кашу. А під час цвітіння збирали пилок і варили суп.

• Доберіть слова – ознаки до слова »хліб». (Теплий, духовий, свіжий, смачний, духмяний, запашний, святий).

Селекціонер. Я розповім вам про нашу  станцію. Синельниківська селекційно-дослідна станція — це великий промисловий виробник і постачальник первинного й елітного насіння всіх сільськогосподарських культур, що вирощуються в степовій зоні України. Особливе значення надається вирощуванню насіння кукурудзи F₁ та батьківських форм районованих і перспективних гібридів кукурудзи різних груп стиглості та напрямків використання, озимої пшениці, ярого ячменю, вівса та соргових культур.

За досягнуті успіхи в науковій роботі, створення та впровадження у виробництво високоврожайних гібридів кукурудзи і сортів інших сільськогосподарських культур станція в 1967 р. нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Досягнення станції:

Всього за роки існування лабораторії для різних районів в Україні і країн СНД було створено більше 70 гібридів різних типів і напрямків використання.

Вчитель початкових класів

Творча робота

Із зернових культур кожна господиня готує різноманітні страви. А які саме смакують у вашій сім'ї, ви зараз нам повідомите,написавши твір - розповідь на тему «Улюблена страва моєї сім'ї». (Робота в групах.)

Учні зачитують виконані роботи.

V. Підсумок уроку

- Що нового ви дізналися про зернові культури?
- Що вас вразило?
- Що вивчає лексикологія?

Продовжте фразу: «Я хочу подякувати…»
Ось він - рум’яний і духмяний 
Лежить у хаті на столі.
За хліб незміряне «спасибі»
Всім хліборобам на землі!

Література

1. Калуська Л.В. Дивокрай. Вибрані дидактично- методичні матеріали у 2-х книгах для працівників дошкільних закладів. Книга 2- Тернопіль: Мандрівець, 2008.
2. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу. – Київ.: Освіта, 1995.
3. Стефаник С.К. Українське народознавство (Практичне народознавство) : Навчальний посібник - Харків: ББН, 2003.
4. Терлецький В. Дивовижне у світі рослин. - К. : Урожай, 1990.