Ім’я Тараса Шевченка святе для кожного національно свідомого українця. Кожне покоління по-своєму захоплюється геніальними творами славетного Кобзаря, відшукуючи в них те, що співзвучне сьогоденню. Ми ж, ті хто живе у Шевченковому краю, на землі, де ступала нога генія українського народу, не можемо не пишатися тим, що батьківщина Тараса – це і наша батьківщина, і наша місцевість – її мальовничий куточок, який має безпосередній зв'язок з біографією поета, звідки проросла міцна гілка його родоводу. 

Стало традицією у селах Зелена Діброва і Товста відзначати на початку березня Шевченківські дні. Для школярів єдиної на ці два села школи – Товстівського НВК – це низка цікавих, змістовних, пізнавальних та виховних заходів, що відбуваються в рамках тижня, присвяченого Т.Шевченку. Так, результатом осмислення творчих ідей педагогів і самих учнів, а потім вираження задуманого стає захоплююча шевченкіана, у якій беруть участь насамперед школярі, а також учителі та представники сільської громадськості.

Виховна робота в школі здійснюється відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів України», яка визначає: «Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе» [3, с.6].

Виховний процес, що здійснюється як в урочний, так і в позаурочний час, спрямований на розвиток творчих та індивідуальних здібностей дітей, на вироблення в учнів національної гідності, уміння дітей жити в колективі, поважати себе й інших. У виробленні моральних переконань, формуванні духовно багатої особистості, що має високі моральні ідеали, важливу роль відіграє мистецтво, а особливо художня література. Центральне ж місце в українській літературі, як відомо, належить творчості Т.Г. Шевченка.

Літературна спадщина Тараса Григоровича Шевченка – це збірка «Кобзар», дев’ять повістей, п’єса «Назар Стодоля», кілька уривків інших драматичних творів, твори епістолярного жанру (щоденники та листи). «Значення й актуальність творчості Тараса Григоровича Шевченка – це передусім значення його «Кобзаря», який збагатив українське письменство новими темами та ідеями, образами й жанрами, ритмами й віршовими розмірами, тропами й стилістичними фігурами. У цій книзі зображено минуле й сучасне українського народу, його історія та географія, побут та мораль» [5].

У «Кобзарі» ми знаходимо мудрі настанови поета для різних життєвих ситуацій. З’ясовуючи виховне значення цієї книги, треба просто згадати про те, що з часу своєї появи вона стала «народною біблією», основним підручником для простих людей, що знаходили в ній близькі й зрозумілі життєві істини. Водночас творчість Шевченка, яка має не тільки літературно-мистецьке, а й величезне суспільне значення, завжди є актуальною. Тому без використання творчої спадщини Кобзаря неможливо реалізовувати виховну функцію сучасної школи.

«Уся біографія поета вчить жити по правді, бачити красу людини в її душевному благородстві» [2, с.20]. Народ, природа, життя, праця становлять для Шевченка невичерпне джерело прекрасного. Усе, до чого торкаються руки трудівника, оживає, сповнюється красою і значущістю. Уявлення про працю як благо людини в концепції Тараса Григоровича органічно зливається з поняттям добра. Усе прекрасне і добре, за Шевченком, твориться в житті на основі трудового діяння. Сама людина стає прекрасною в тій мірі, у якій вона вносить свою частку творчої праці в працю суспільну.

Прилучення до світу прекрасного є важливим чинником морального удосконалення особистості, а значить і суспільства. Чистою і чесною, гуманною і правдивою, працьовитою і товариською, сповненою власної гідності і пошани до всіх, хто працює, повинна бути людина світу. У такій щедрій на любов, добро, приязнь і взаємопідтримку людині є те, про що мріяв, до чого прагнув досягти всією своєю творчістю Тарас Шевченко [5].

Для зеленодібрівців Кобзар по-своєму рідний: як відомо, він бував тут ще малим сиротою і далеко пізніше, коли став відомою людиною, гостював у родині сестри – Катерини Красицької. Тому широке відзначення Шевченківських днів у селі – давня і незмінна традиція. Напевно, усі визначні пам’ятки Зеленої Діброви так чи інакше пов’язані з іменем Т.Шевченка. Його ім'я носить центральна вулиця села, а з 1989 року – школа (функціонувала до 2015 року), в якій з часу її заснування діяла кімната-музей Кобзаря. У селі встановлено погруддя поету в 1963 році, пам’ятник на могилі Катерини Красицької 2006 року, пам’ятний знак на місці садиби родини Красицьких 2007 року, пам’ятник П.Лебединцеву (церковному й громадському діячеві, педагогові, історику, досліджувачу життя і творчості Т.Шевченка) 2010 року. Усі матеріали, пов’язані з історією села, з його минулим і сьогоденням розміщені в краєзнавчому музеї. Зокрема, виставлені експозиції, які розповідають про зв'язок села з іменем Шевченка та його нащадками по лінії сестри Катерини. Виготовлено генеалогічне дерево родини Красицьких, на якому можна знайти імена багатьох зеленодібрівців [1].

Упровадження творчої спадщини Т.Шевченка у позаурочній діяльності дає можливість реалізувати кілька важливих цілей:

• популяризація кращих надбань його літературної спадщини серед учнівської молоді;
• сприяння самоосвіті й саморозвитку школярів як читачів;
• стимулювання інтересу учнів до постаті Кобзаря та сторінок історії і сучасності України, рідного краю, пов’язаних з його іменем;
• залучення педагогів та учнів до використання методу проєктів у навчально-виховній роботі, до планування та проведення активної краєзнавчої роботи, використання для цього сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
• вироблення навичок самоосвітньої діяльності в учнів через їх самостійну підготовку до участі в проведенні тематичних заходів.

Ця робота охоплює питання української літератури, історії, також задіяні знання та вміння учнів з інформатики, образотворчого мистецтва, художньої культури, театральні, дизайнерські та ораторські здібності школярів. [6].

Вивчаючи життєвий і творчий шлях поета, «не слід поділяти його на Шевченка-поета і Шевченка-художника. Основне завдання полягає в тому, щоб показати органічну єдність, взаємовплив і взаємозбагачення цих обох талантів генія» [4, с.37]. Отже, щороку в рамках тематичного тижня, що організовується в Товстівському НВК, проводяться виховні та мистецькі заходи різних форм. Серед них:

• конкурс дитячих малюнків за творами Т.Г. Шевченка;
• конкурс на кращу декламацію поезій Тараса Шевченка «Живи, Тарасе, в пам’яті людській»;
• мистецька акція «Поезія Шевченка мовами світу»;
• тематичні екскурсії до сільського історико-краєзнавчого музею с. Зелена Діброва, до визначних місць сіл Товста і Зелена Діброва;
• заочні віртуальні екскурсії «На батьківщину Тараса Шевченка», «До Канева, до Шевченка»;
• книжкові виставки в шкільній бібліотеці: «Шевченкове слово в віках не старіє», «Шануємо Великого Кобзаря»;
• бібліотечні уроки «Урок Кобзаря», «Літературними сторінками творів Т.Г. Шевченка»;
• вікторини «Чи знаєш ти творчість Т.Шевченка?», «Шевченко і Городищина»;
• проєкти «Т.Шевченко і П.Симиренко», «Дружба С.Гулака-Артемовського і Т.Шевченка – двох великих синів України»;
• свято-інсценізація «Скарби безсмертного Кобзаря»;
• родинна вітальня «“Кобзар” у нашій сім’ї»;
• виховна година «Зоря Кобзарева нам буде сіяти, допоки квітує земля».

Оскільки на переддень дня народження поета випадає інше значне свято – 8 Березня, один із заходів вдало поєднує ці дві теми: учнів середніх класів зацікавлено та схвильовано сприймають маловідомі сторінки життя поета, які відкриваються перед ними під час проведення усного журналу «Жінки у житті Т. Шевченка».

Товстівський НВК підтримує тісні зв’язки з іншими культурними закладами та громадськістю двох сіл. Учні школи беруть участь у театральних постановках місцевих аматорських драматичних гуртків за мотивами творів Т. Шевченка.

Під час літніх канікул організовуються екскурсії для школярів до визначних місць нашої області, пов’язаних з іменем поета.

При нагоді проводяться зустрічі школярів із відомими митцями, що популяризують творчість Кобзаря, заклад відвідують нащадки родини Т. Шевченка.

Певні досягнення мають і вихованці НВК на мистецькій ниві: вони є постійними учасниками та призерами районних етапів Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося, брати мої!», Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської молоді імені Т.Шевченка та інших подібних заходів.

Шевченко — центральна постать не лише в історії української літератури, а й у всьому культурному житті України. У Шевченкові ми й зараз бачимо нашого сучасника і соратника, він дорогий, близький нам своїм немеркнучим словом, бо слово це звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби і творчого співробітництва народи світу [5].

Література

1. Дзюба Г.М. Господній дар Шевченкового роду живе крізь покоління і віки (Фотій Красицький – гідний продовжувач творчого роду Шевченків): Доповідь на науково-практичній конференції «Тут вічність перейшла у полотно», присвяченій 140-річчю від дня народження Фотія Красицького.
2. Драчук Л. «Вернулися люде з рушниками, з святим хлібом обміненим…» (Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу, відображених у творах Т.Шевченка) // Українська література в загальноосвітній школі, №2, 1999.
3. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України: Програма, К., 2007.
4. Шевченко З. Вічне, невмируще слово Кобзаря (Вивчення життя і творчості Тараса Шевченка в 9-му класі) // Українська література в загальноосвітній школі, №1, 1999.
5. http://avdeevka.dn.ua/joomla/index.php?option=com_content&view=article&id=446:2011-02-22-15-15-36&catid=34:info&Itemid=158
6. http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0CCsQFjAA&url=http%3A%2F%
7. http://zdibrova.narod.ru/base/index.html
8. http://nsku.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=165:2013-10-11-06-35-55&catid=23:2010-12-20-10-35-11&Itemid=8