Дистанційне навчання стало справжнім викликом не лише для сучасних освітян, а і для учнівської молоді.  Для деяких здобувачів освіти карантинні заходи  – це своєрідний відпочинок від суєти освітнього закладу, від галасу і метушні однокласників, можливість зібратися з думками, побути на самоті чи в сімейному колі, час для релаксації.  Але існує достатньо великий відсоток підлітків, більш комунікабельних, для яких спілкування з однолітками – це невід’ємна частина їхнього життя. Вони звикли бути в центрі соціуму і для них відсутність інтелектуального чи емоційного зв’язку – це справжній стрес. Тому на допомогу сучасному вчителю приходять платформи для проведення он-лайн уроків. До прикладу, це можуть бути загальновідомі  мессенджери Skype, Hangouts або інша платформа, яку  найчастіше використовують викладачі у період дистанційного навчання, – Zoom. Zoom – це зручний сервіс для проведення відео конференцій, онлайн-зустрічей, дистанційного навчання школярів. Програма чудово підходить для індивідуальних чи групових занять, здобувачі освіти можуть приєднуватися як із комп’ютера, так і з планшета чи телефону. До відео конференції  може підключитися будь-який школяр, який має посилання чи ідентифікатор конференції. Захід можна спланувати  завчасно, а також створити повторюване  посилання, тобто  для постійного заняття в конкретний час можна створити одне посилання для входу на відео конференцію. 

Реалії сучасної української школи стверджують необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості здобувача освіти. Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації освітнього процесу, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, колективного характеру. Відповідно перед кожним учителем  постало завдання не примушувати здобувачів освіти, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання. Інноваційна діяльність реалізується на основі використання творчого мислення особистості.

Особливого значення при цьому набувають питання пошуку ефективних технологічних підходів до формування творчого мислення через активізацію творчої діяльності тих, хто навчається. Серед педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання представляють ті технології, які орієнтовані на групову роботу учнів, коллаборативне навчання, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації. Саме ці технології передбачають широке використання дослідницьких, проблемних методів, застосування отриманих знань у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній діяльності.     

Сучасна освіта має стати цікавим і захоплюючим процесом, що сприяє особистісному і професійному зростанню людини, а не формальною процедурою для отримання атестата. З цих позицій можна виділити наступні інтерактивні форми коллаборативного навчання, що сприяють вирішенню означених завдань:

• метод «Мозкового штурму»;
• синектика;
• метод «Брейнрайтинг»;
• метод «Фішбоун».

Інтерактивний підхід, що сприяє творчому розвитку особистості і стимулює активність здобувачів освіти на дистанційних заняттях, - метод «Мозкового штурму». Цей метод використовується для пошуку рішення проблеми шляхом вільної генерації ідей учасниками процесу. Метод мозкового штурму передбачає творчий підхід до вирішення завдань і поставлених проблем. Перевага методу полягає в тому, що за його допомогою викладач може залучити до участі здобувачів освіти, які за звичай не виявляють активності на заняттях і не висловлюють свою думку публічно. При проведенні заняття з використанням методу «Мозковий штурм»  такі думки будуть не просто почуті, але і принесуть користь при генерації ідей. Основою методології методу є вихід за межі традиційних уявлень і висунення неординарних пропозицій. Чим більше альтернативних ідей буде висловлено, тим оригінальнішим буде рішення поставленого завдання. Відсутність критики, як основної умови методу, дозволяє учасникам групи мозкового штурму не боятися того, що викладач або більш авторитетний член групи негативно сприймуть ідею. Метод «Мозкового штурму» дозволяє здобувачам освіти  проявити себе, розкрити свої творчі здібності і представити ідеї, які в іншому разі не були б озвучені. За допомогою навчальної платформи Zoom школярі можуть не обов’язково озвучувати свої думки на загал, а просто написати в чаті.

Наступним удосконаленням методу «Мозкового штурму» є синектика. Цей метод запропонував В. Дж. Гордон, який сформулював його у вигляді методу вирішення проблем. Синектика – в перекладі з англійської «synectics» -      «поєднання різнорідних елементів». Як і при мозковому штурмі, при використанні синектики формуються групи, але з тією лише різницею, що ці групи постійні. Також в синектичний моделі штурму допустима критика, але лише та, яка дозволяє поліпшувати або розвивати висловлені ідеї. В результаті здобувач освіти звикає до критики і не боїться її, тобто сприймає критику адекватно. Технологія проведення синектичного штурму схожа на технологію мозкового штурму з активним застосуванням аналогій. На практиці використовують п'ять типів аналогій:

• пряма аналогія – порівняння досліджуваних фактів зі схожими фактами з інших областей науки або практики;
• особиста аналогія дозволяє уявити себе тим предметом або явищем, про яке йде мова в завданні;
• символічна аналогія полягає у виявленні парадоксів і протиріч в звичних і зрозумілих фактах;
• образна аналогія – уявна заміна досліджуваного явища або об'єкта певним чином, зручним для подальшого порівняння з іншим образом, прийнятим за еталон або стандарт;
• фантастична аналогія – символічний опис бажаного майбутнього або нереальних ситуацій, в яких відсутні об'єктивні закони і явища, що перешкоджають прийняттю бажаного рішення в реальному світі.

Мозкові штурми на сьогоднішній день є найбільш поширеним методом пошуку рішень в групі. Існує думка, що мозковий штурм так ефективний, тому що разом люди краще міркують, ніж поодинці. Однак існують дослідження, які  доводять і зворотне. При мозковому штурмі говорити може тільки одна людина. Проблема тут в тому, що інші учасники змушені чекати своєї черги, а нам добре відомо про особливості короткострокової пам'яті. Коли людям, які чекають своєї черги, приходить в голову друга ідея і стирає першу. І так далі. Незважаючи на те, що всім учасникам говорять про те, щоб вони не боялися висловлювати навіть найнесподіваніші і безглузді ідеї, все одно знайдуться школярі, які побояться сказати все, що прийде їм в голову. Більш сміливі і впевнені в собі здобувачі освіти завжди будуть знаходити більше рішень і висловлювати припущення, навіть якщо більшість з них буде відверто безглуздими. У той час як тихі, але дуже творчі школярі, можуть лише зрідка висловлювати свою думку. І ось тут на допомогу прийшов ще один метод – брейнрайтинг (англ. Brainwriting).    

Як і при мозковому штурмі, збирається група, сідає за свої комп’ютери   і отримує завдання. Різниця з мозковим штурмом в тому, що при цьому методі всі учасники процесу записують ідеї одночасно один з одним. Вони, звичайно, можуть спілкуватися один з одним, це не забороняється, однак кращого результату можна досягти, коли все відбувається в тиші.   

Шестеро учасників (по техніці їх повинно бути саме 6) складають групу однодумців.  Інші учасники відео конференції лише спостерігають за процесом (їм можна навіть на певний час вимкнути звук). Кожен учасник активної групи заздалегідь отримує від учителя назву проблеми (можна використати мессенджер Viber). Як і при мозковому штурмі, тут необхідний модератор, який буде направляти і допомагати учасникам. За сигналом модератора кожен починає записувати три ідеї у вирішенні проблеми (пише у формі смс повідомлення на телефоні) , і на все це їм дається до 5 хвилин. Ідеї можуть бути абсолютно різними, навіть абсурдними. Коли час минув, кожен учасник штурму пересилає  своє повідомлення учаснику, який на екрані відео конференції знаходиться  зліва від нього.  Всім знову дається 5 хвилин, під час яких кожен учасник повинен написати три ідеї. Він може спиратися на ідеї, які прочитав у смс повідомленні, а може думати незалежно від цього. Подібних кіл може бути скільки завгодно. Як правило, учасники самі починають відчувати, що більше нічого оригінального з них витягнути не можна. І ось тепер підключається мозковий штурм. Всі ідеї збираються і прочитуються. Кожен може висловити свою думку і критику.       

Серед переваг брейнрайтингу над брейнстормінгом є наступні:

• кількість ідей (за короткий час здобувачі освіти генерують в два-три рази більше ідей тому що працюють над ними одночасно, а не по черзі);
• ідеї записуються в момент виникнення і не зникають;
• чітка мета і часові рамки. Учасники знають, скільки у них часу і скільки ідей можуть придумати, що є дуже ефективним прийомом.

Ще один методичний прийом, який ефективно використовувати в групах співпраці, є прийом «Фішбоун» (англ. Fishbone). Він спрямований на розвиток критичного мислення учнів. Суть даного методичного прийому - встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і факторами, які впливають на нього та здійснення обґрунтованого вибору. В основі «Фішбоуна» - схематична діаграма у формі риб'ячого скелета. Проблема позначається основною стрілкою. Фактори, що посилюють проблему, відображають стрілками, похиленими праворуч до основної, а ті, що нейтралізують проблему — з нахилом вліво. Ключове завдання полягає у тому, щоб мати від трьох до шести основних категорій, які охоплюють всі можливі впливи. При цьому необхідно виявляти справжні причини, а не симптоми. Коли така створювана діаграма є повною, вона відтворює досить повну картину всіх можливих основних причин визначеної проблеми. Хвіст риби - висновок. Шляхом аналізу зв'язки «причини-аргументи» учні синтезують висновок, який записується в кінцевій частині малюнка.

Головне при вирішенні проблеми: знайти причинно-наслідкові зв'язки, відповісти на питання "Чому?". Типовим застосуванням такого методу є виконання малюнку діаграми на віртуальній дошці (екрані комп’ютера)  керівником команди, який першим визначає основні проблеми і просить про допомогу у групи однодумців з метою визначення основних причин, які схематично позначено на основній кістці діаграми, та  їх деталізації. Група надає пропозиції поки, в кінцевому рахунку, буде заповнена вся причинно-наслідкова діаграма. Після завершення обговорення вирішують, що є найімовірнішою кореневою причиною проблеми.  Цей вид схем дозволяє ефективно знаходити рішення в складних ситуаціях, виробляти нові свіжі ідеї. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть явища. Факт надає проблемі ясності і реальних обрисів. Діаграма дозволяє в простій і доступній формі систематизувати всі можливі проблеми, виділити найістотніші і провести  пошук першопричини. Найбільш ефективним цей метод виявляється  при вивченні тем, де чітко простежуються причинно-наслідкові зв'язки.  

Педагогічна система кожної історичної епохи переживає кардинальні зміни. Протягом усього розвитку суспільства складались різні парадигми освіти та виховання людини. Людство постійно збагачує теорію та практику навчання. Розвиток науки та техніки, стрімкий ріст усіх сфер суспільного виробництва вимагає від сучасної освіти постійного оновлення змісту, структури стилю управління, методів і форм навчання. Сучасне замовлення суспільства полягає в тому, щоб створити такі умови навчання, за яких би кожний учень успішно навчався, розвивав свій інтелект, був готовий до творчої самореалізації.

Література

1. Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7
2. Оксана Бойко. Метод "Фишбоун" (Рыбий скелет): что это такое, формы работы на уроке и примеры // Режим доступу: http://pedsovet.su/metodika/priemy/5714
3. David Tanner, «Total Creativity in Business & Industry», Advanced Practical Thinking Inc (September 1997), ISBN 978-0-7891-2194-3.