Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації освітнього процесу, упровадження в нього сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові способи та дає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання буде активізовано.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання й збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів в освітньому процесі. Сучасному викладачеві вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації та плануванні педагогічного процесу.

Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в освітній процес нових інформаційних технологій. Новітні комп’ютерні технології є потужним інструментом отримання найрізноманітнішої інформації. В освітній галузі вони стали ефективним засобом реалізації принципів наочності, доступності, систематичності та послідовності, науковості, підвищили інтерес до навчання.

Інформатизація освітнього процесу є одним із важливих шляхів пізнання світу та науки й посідає провідне місце в реформі освіти України. У педагогіці поняття «інформаційні навчальні технології» – не нове. Усі педагогічні технології належать до інформаційних, бо будь-який освітній процес – це передача інформації стосовно певної предметної галузі знань. На даному етапі розвитку суспільства в поняття «інформаційні навчальні технології» вкладається новий зміст, який привнесло використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв тощо) [4].

Уже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід. Тепер з використанням комп’ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного школяра.

Необхідно навчити дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати й використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю й захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці й могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі й комп’ютерних. Адже використання комп’ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним [6].

Використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час освітнього процесу. У даній діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови й літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

Одним з найбільш уживаних мультимедійних засобів у навчанні є мультимедійна презентація. Причин такої популярності є кілька. З боку вчителя мультимедіа технології дозволяють керувати потоком інформації, тобто можуть бути інтерактивними та дають прямий доступ до інформації. Також презентація може стати своєрідним планом виступу, його логічною структурою.

Для здобувача освіти презентація є засобом отримання інформації не у статичному, а в інтерактивному вигляді, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Слухове сприйняття дає учню засвоєння матеріалу на 15%, зорове сприйняття – на 25%, а от одночасне використання слуху й зору підвищує ефективність до 65%.

У сучасній науці традиційно існує два трактування поняття «презентація». Перше – представлене дослідженнями зарубіжних учених [2]. За ним, презентація розглядається, з одного боку, як публічний виступ перед широкою аудиторією і передбачає вміння переконувати та впливати на аудиторію, а з іншого – повідомлення, що містить нову ідею, її пояснення, свіжу інформацію, демонструє матеріал для подальшого обговорення та усвідомлення [5].

Друге розуміння презентації представлене дослідженнями українських учених. За ним, презентація – це набір мультимедійних слайдів, призначений для демонстрації за допомогою комп’ютера [1; 9]. Але такий підхід уже не є раціональним, оскільки на сьогодні презентації можна створювати не лише з динамічними ефектами, а й зі статично поданою інформацією. В останньому випадку презентація є простим представленням нової інформації.

Будь-який публічний виступ – це не тільки доповідь оратора, але і процес спілкування з аудиторією в цілому. Презентація вважається успішною, якщо вона викликає зацікавленість, стимулює бажання отримати більше інформації й спонукає до конкретних, прогнозованих дій [3].

Розглядаючи презентацію як виступ перед аудиторією, важливо враховувати те, що аудиторія не тільки чує промову, а й бачить і відчуває її й тому, щоб досягти мети, необхідно, щоб мовлення, окрім суджень, містило влучні вислови, яскраві образи, характерні епізоди [2; 13]. Промова, що складається тільки з роздумів втомлює слухача та погано запам’ятовується.

Мультимедіа презентація – це унікальний і найсучасніший на сьогодні спосіб представлення інформації. Це програмний продукт, який може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, слайд-шоу, звукове оформлення й дикторський супровід, відео фрагменти й анімацію, тривимірну графіку та ін.

Ефективною є презентація, у ході якої вчитель є не доповненням до презентації, а ключовою особою у висвітленні питання. Він є ланкою, яка пов’язує учнів та інформацію. Тому, презентація буде успішною тільки тоді, коли досягнуто її головну мету – вплинути й переконати слухача або спонукати його до дії. Це можливо тільки тоді, коли презентація сприймається як спілкування, продуктивний діалог зі здобувачами освіти. Тут мультимедійна презентація відходить на задній план, поступаючись місцем педагогу, який використовує мультимедіа лише як засіб підтвердження думок та впливу на учнів.

У цьому випадку презентація буде мати не традиційну тричленну структуру (вступ, основна частина, висновки), а п’ятичленну: експозиція, вступ, основна частина та відступи, висновки та резюмування [3].

Під час експозиції встановлюємо контакт з учнями й намагаємося створити доброзичливу атмосферу спілкування, розкриваємо виховну мету уроку.

У вступі актуалізуємо знання, здобуті на попередніх уроках, оголошуємо мету презентації, визначаємо основні поняття та потреби.

В основній частині йде виклад матеріалу. Обов’язковим елементом цієї частини є аргументація та наочність.

Також доречно використовувати приклади з життя, пояснення складного на простих прикладах та відступи від слайдів, тобто має бути мовлення «поза презентацією» [3].

Наступна частина – висновок, є узагальненням всього продемонстрованого й сказаного.

Останній етап – резюмування.

Залежно від ролі стосовно презентації він має двояке значення. Для учнів цей етап буде виражатися в тому, чи зміг учитель їх переконати, чи запам’ятали вони ключові поняття і які висновки для себе зробили. Для вчителя – це визначення того, чи досягнута мета презентації – переконати чи інформувати учнів та отримати зворотну відповідь на свій виступ.

Отже, презентація – це не тільки набір інтерактивних слайдів, а й манера викладу інформації, способи й засоби впливу, вміння ефективно спілкуватися з аудиторією та керувати її діями.

Загальновідомо, що будь-яка інформація набагато краще сприймається, коли вона викликає позитивні емоції. Тому, для проведення презентації на високому рівні вчителю потрібно мати багатий словниковий запас і проявляти такі особистісні риси, як почуття гумору, уміння керувати аудиторією та бути емоційним під час висвітлення матеріалу [3].

Найчастіше вчителями мультимедійні презентації використовуються як ілюстративний матеріал до уроків-лекцій. Безперечно, презентації, що супроводжуються красивими зображеннями чи анімацією, є візуально привабливішими, аніж статичний текст, і вони можуть підтримувати потрібний емоційний настрій, що полегшує сприймання й запам’ятовування представленого матеріалу. Такі презентації мають на меті проілюструвати розповідь учителя й дають змогу максимально ефективно використати особливості сприйняття кожного учня. Можливості анімації також дають змогу акцентувати увагу учнів на найважливіших моментах уроку, сприяють зрозумінню логіки побудови певних висновків, схем, таблиць.

Найпоширенішою помилкою під час створення мультимедійної презентації є впевненість у тому, що слайди – це і є презентація. Насправді, мультимедійна презентація – це лише допомога у взаємодії з аудиторією. Презентація – це оратор, а «картинки» потрібні лише для того, щоб його підтримати [3].

Тому, створюючи мультимедійну презентацію варто пам’ятати основне правило – не існує хороших чи поганих презентацій, існують презентації, які вирішують поставлену мету, і ті презентації, які її не вирішують. Ефективною й правильною є мультимедійна презентація, у якій досягнуто головної мети вчителя – інформувати, переконати або спонукати до дії.

Література

1. Бондаренко О. Дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у процесі навчання педагогічних дисциплін студентів педагогічних університетів: автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Черкаси, 2010. 20 c.
2. Калашник Т.В. Використання мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури. URL: http://dorobok.edu.vn.ua/.
3. Маковецька-Гудзь Ю.А. Мультимедійна презентація як спосіб спілкування з аудиторією. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1248.
4. Олійник А.А. Використання ІКТ на уроках української мови та літератури. URL: https://naurok.com.ua/vikoristannya-ikt-na-urokah-movi-ta-literaturi-yak-zasib-zacikavlennya-uchniv-20909.html.
5. Полікарпова Ю. Презентація як активний метод навчання // Культура народов Причерноморья. 2012. № 231. С. 159-162. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6540.
6. Саєнко І.Г. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови та літератури. URL: https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-informacijnih-tehnologij-navcanna-na-urokah-ukrainskoi-movi-ta-literaturi-66254.html.