Мета: сприяти розвитку пізнавальної активності, екологічної культури, креативних здібностей дошкільнят, використовуючи сучасні нетрадиційні методи і прийоми, зокрема, впроваджуючи в освітній процес ігрову квест- технологію.

Спонукаючи до спостережливості та аналізу, формувати вміння дружної взаємодії в колективі, бажання відкривати для себе  дивовижний світ природи. Застосовуючи кінезіологічні вправи, ігри-емпатії, активізувати увагу, стабілізувати психоемоційний стан вихованців.

Через освіту для сталого розвитку виховувати любов до природи рідного краю, відчуття її краси  і неповторності, наполегливе прагнення до активної охорони навколишнього середовища.

Матеріал: мапа маршруту, м’які іграшки (сова, зайчик, білочка, ведмідь, їжак, лисичка), «контейнери» для сортування сміття, рукавички, природній матеріал; загадки, прикмети, ребуси про пташок; кросворд «Вітчизна», предметні картинки із зображенням дерев, мешканців водойм, комах; картки для кінезіологічної вправи «Дзеркальне малювання»,  дидактичні ігри: «Квіти», «Зимуючі- перелітні», «Що зайве?».

Хід заняття

Привітання:

Сонце очі відкриває,
Місяць сонний позіхає.
Вже прокинувся світанок,
Всі в садочку: Добрий ранок!
Промінь сонця візьміть
У долоньку маленьку
Й до грудей його ніжно
Своїх притуліть.
Хай любов з добротою
Живуть у серденьку,
А тоді їх до іншого серця пошліть!

– Діти, відгадайте загадку: «Має круглі очі, бачить серед ночі» (Сова).

Премудра Сова до нас завітала, цікаво, що ж вона нам приготувала?

Щоб звернутися до сови, нам потрібно пригадати мову птахів. (щоб запитати «як справи?» – плескають крильцем об крильце; коли вітаються – труться дзьобиками; якщо все добре – кладуть голівку на плече товариша; щоб виразити любов і дружбу, – труться голівкою об голівку).

Запитаємо у Сови «Як справи?» (діти плескають долонею об крильце Сови).

Діти, Сова рада зустрічі з нами і каже, що дізналася, що є на світі Чарівна Квітка, непідвладна порам року. Багато хто мріє її знайти, та не всім це під силу. Ви готові до подорожі? Квітка Чарівна, то й подорож буде казкова, незвичайна.

Сова запитує, чи знаємо ми, яка квітка найсміливіша?
(Підсніжник)

Гра-емпатія «Я – квітка»

(присіли і повільно піднімаються)
Мій тулуб – це стебло,
мої ніжки – це корінчики,
що міцно тримають мене за землю.
Мої руки – це листочки,
моя голівонька – це сама квіточка. (називають яка)

Гра-лото «Квіти»

– Діти, а що візьмемо в дорогу? (воду, телефон, біноклі…)Премудра  Сова подарувала нам карту маршруту, що приведе нас до Чарівної Квітки, розглянемо її.

Цифрою 2 на карті позначена  «Вікторина». Шукаємо книгу-енциклопедію, вона у Грайлика.

Нам треба відповісти на запитання:

1. Як ходять вовки? (ланцюжком);
2. Навіщо заєць скаче за лосями? (підбирає молоді пагони з дерев);
3. Чи вміє білка плавати? (так);
4. Для чого в лисиці кінчик хвоста білий? (це орієнтир для лисенят);
5. Чи смокче ведмідь взимку лапу? (ні, він злизує стару шкіру);
6. Кору якого дерева ніколи не обгризають зайці? (черемхи);
7. У кого кожного дня ростуть зуби? (у бобра, зайця, мишей тощо);
8. У якої рослини люди запозичили ідею застібки-липучки? (у лопуха );
9. Хто, крім людей, любить березовий сік? (дятел, метелик, мурашки );
10. Назвіть найменшу і найбільшу пташку. (колібрі і страус);
11. Чи може павук запутатись у павутинні? (ні, він бігає не липкими нитками).

Останнє запитання було про павука. Знайдемо  його – дізнаємось, куди іти  далі.

Кінезіологічна вправа «Уважні мандрівники»:

У подорож вирушаємо, крок у крок ступаємо,

Що в дорозі нас чекає, ще цього не знаємо.

– Крокуєм, високо піднімаючи коліна, торкаючись правою долонею лівого коліна, а лівою – правого. А тепер крокуєм, торкаючись долонею однойменного коліна.

Ось і третя зупинка «Павутинка правил друзів природи».

Я – пан Павук, я ліс охороняю,
І тільки тих до нього пропускаю,
Хто знає, як поводитись в природі,
І не завдасть моєму лісу шкоди. 

Вправа «Так чи ні»:

Вогнище у лісі розведете?
А мурашник стороною обійдете?
Квітів оберемки ви нарвете?
Після себе сміття приберете?
Крик і галас будете здіймати?
А гілля скрізь без жалю ламати?
Будете природу захищати?

• Пане Павук, наші діти знають правила друзів природи:

Йди уважно й обережно,
І не поспішай.
Ні тваринам, ні комашкам
Ти не заважай.

Не ламай гілля знічев’я,
Квітів не зривай.  
Всі вони – й квітки, й дерева
Прикрашають край.  

Без підтримки і поради
Друзів не лишай.
Разом ми  – одна команда,
Твердо пам’ятай.

• Діти, пан Павук дає нам підказку –  ось ці гілочки,  які зламав вітер. З яких дерев та кущів ці гілочки? Поставимо їх у вазу з водою, і там знайдемо підказку.

Кінезіологічна вправа «Людина-Павук»:

Уявіть себе Людиною-Павуком. Перед нами – уявна стіна зі скла. Станемо обличчям  до стіни, ноги на ширині плечей, руки на рівні очей. Пересуваємось уздовж стіни вправо приставним кроком, руками й ногами рухати  паралельно;  потім уліво те саме.

4. Світ дерев та кущів.
5. Чим відрізняється дерево від куща?
6. Що дають дерева лісовим мешканцям? А людям?
7. Дидактична гра « З якого дерева плоди?»

• Яблунька просить зірвати її плоди.

Кінезіологічна вправа «Зірви яблука»

• Яблучка смачні , червонобокі, запашні. Потягніться правою рукою якомога вище, підніміться навшпиньки і, зробивши різкий вдих, зірвіть яблуко. Нагніться і покладіть яблуко у кошик, видихніть. Те ж саме лівою рукою.

Всі яблучка зібрали,  яблунька нам дякує і каже, що допоможе нам знайти дорогу пір’їнка, яку загубила пташка :

«Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів, обід приніс:
Смачних жабеняток
Для своїх маляток».

(Лелека)

Лелека поспішала на пташиний ярмарок, і ми теж перетворимось на пташечок.

5. Пташиний «ярмарок».

Вправа «Я – пташка»

Рано-вранці пташка встала,
Крильцями помахала,
Голівоньку підняла,
Ніжками затупотіла,
І у небеса злетіла.

Загадки:

Сам вечірньої години
Заховався в кущ калини,
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну. (Соловейко)

Як зима – вона на гілці
І співа, мов на сопілці
Жовті груди, чорні крила,
Кусень сала сама з’їла. (Синичка)

Відкладає птах яєчка,
Не лякає вітер, сніг.
А проклюнеться малеча  –
Шишок вистачить для всіх. (Шишкар)

Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю.
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю. (Дятел)

– Чого птахи бояться більше  –  голоду чи холоду?

Дидактична гра «Зимуючі-перелітні»

– Птахи – чудові синоптики, назвіть їхні прикмети. (ребус « Яка пташка заховалася?») А ось де мешкає птах, що загубив пір’їнку.

6. Пікнік

 – Відпочинемо на подвір’ї  бабусі Одарки.

Кросворд «Вітчизна».

Воно відоме в світі,
Каштани в ньому квітнуть,
Будинки тут високі,
Дніпро тече широкий. (Київ)

Річка України,
Що в стародавні часи
Мала назву Славута? (Дніпро)

Без сокири і без рук,
А дім будують? Птахи)

Різнокольорова прикраса віночка. (Стрічки)

Кущ, символ України? (Калина)

Мешканці Запорізької Січі? (Козаки)

Розмальоване Великоднє яйце? (Писанка)

Перелітній птах, будує гніздо над вікном? (Ластівка)

«Соромно перед соловейком»,  за В.О. Сухомлинським (на екологічному фартусі ).

Оля і Ліда пішли до лісу. Погуляли та й сіли відпочити, пообідати. Недалеко від них сів на дерево соловейко і заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, дівчатка боялися поворухнутися. Соловейко перестав співати. Оля папірці з-під цукерок кинула під кущ, Ліда – заховала в кишеньку.

– «Навіщо ти зібрала сміття?» – запитала Оля. – «Це ж у лісі, ніхто не бачить».
– «Соромно перед соловейком», – тихо відповіла Ліда.
– Діти, а як би вчинили ви..? Кораблик, зроблений з паперу, підказує нам, що наступна наша зупинка – водойми. На нашому шляху – болото, ідемо строго по купинах.

7. Водойми та їх мешканці.

– Присядемо на березі, відпочинемо (гра «Упізнай і назви», «Хто зайвий»). Зайвий жук – сонечко, отже наша путь – у царство. Міст через річку хиткий. Якщо по ньому одночасно піде багато людей, він не витримає. Перетворимось на оду тваринку – багатоніжку. Станьте один за одним, покладіть руки на плечі сусідові. Перейшли, нам вдалося.

8. «Задзеркалля».

– Ми задивились у воду як у дзеркало, і потрапили у країну задзеркалля. Щоб вибратись, візьміть біноклі, роздивіться довкола, відшукайте поглядом предмет, який я назву, запам’ятайте його номер! ( ялинка, горіх, метелик, глечик, тюльпан…). А тепер намалюйте предмет під № 3.

Вправа «Дзеркальне малювання».

–  Візьміть в обидві руки по маркеру, почніть малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричний малюнок. Метелик приведе нас у царство «летючих квіток».

9.«Летючі квітки»

Гра «Розкажи про мене».

Метелик: ми дуже красиві комахи, своїм довгим хоботком ми добуваємо собі їжу – квітковий нектар. Народжуємось ми з яєць, частину життя проводимо у вигляді гусениці, потім перетворюємось на лялечку, а вже з лялечки з’являється летюча квітка.

Бабка: мене можна зустріти біля водойм. Вдень я невтомно літаю, полюючи на комарів і мошок. А надвечір, сівши на очерет, завмираю. А з першими променями сонця знову лечу.

Жук-сонечко: моє яскраве забарвлення рятує мене, попереджає хижаків: «Не їжте мене, я отруйна комаха!». Я знищую шкідників, наприклад, попелицю. Мабуть тому люди мене люблять.

Коник: завдяки своєму зеленому забарвленню я непомітний для ворогів. Я поїдаю дрібних комах. Ще я відомий тим, що «вушка» у мене розташовані на… ніжках.

Бджола: у нашій родині існує розподіл обов’язків. Мед, нектар, пилок квітів збирають робочі комахи, вони годують личинок і прибирають житло, а за появу на світ малят відповідає бджолина матка.

• Бджола дарує нам мед. Як же це підкаже нам дорогу? Але тут сигнал «SOS» – на міжнародній мові це сигнал про допомогу. У лісі щось трапилось.

10. Царство звірів.

Вузенькою доріжкою
Ми з вами в ліс підем.
Із доброю посмішкою
Ми друзів там знайдем.

Етюд «Як звірята».

Будемо, як зайчики, стрибати – стриб, стриб.
Як вовки, сердито завивати – у- у -у!Чи захрюкаємо, як дикі свині – хрю, хрю.
Як лисички, усміхнемось,  хитрі – хі-хі- хі.
І як мишки, ми втечемо спритно – тс-с.
Любо нам у гру веселу грати, Квітку Чарівну шукати.

1. Хто ж це міг так насмітити, все довкола забруднити? ( діти одягають рукавички і прибирають сміття у «контейнери» для пластику, паперу, органіки)
2. Чому це у зайчика перев’язана лапка? Люди відпочивали , не загасили вогнище. Що потрібно було зробити?
3. Білочка перебирає свої запаси, допоможемо їй? Покладемо до кошика спочатку білі гриби, лисички, зеленички. А мухомори навіщо?

• Скільки доріг ми пройшли, а Чарівну Квітку не знайшли.

Білка: який сумний ваш голосок, ось вам оберемок цих квіток.

 – Хіба можна рвати квіти? Та ще й оберемками. Довгими зимовими вечорами білочка виготовляє такі гарні квіти. Вітерець пролітав, квітам пелюстки зірвав.

11. Чарівна Квітка- саморобка.

 – Наші діти – працьовиті і завзяті, звикли всім допомагати. Квітку Чарівну шукали, вже й самі чарівниками стали. (діти з природного матеріалу, за допомогою пластиліну, виготовляють квіти під музичний супровід). Як гарно у нас стало, наче весна у групу завітала. Наші Чарівні Квіти –  справжнє диво.

12.Фініш.

– Ось і завершилася наша пригода. Чи було вам важко долати труднощі? Чи було цікаво? Це тому, що ви сміливі, обережні, розумні, а головне – дружні. Разом ми все зможемо! Куди ж буде наша наступна мандрівка?