Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Педагогічний процес сучасного закладу дошкільної освіти характеризується наявністю педагогічних інновацій, спрямованих на оновлення змісту освіти, підвищення ефективності методів навчання та виховання, а головне – на змінення розуміння ролі особистості в сучасному освітньому просторі.

У Базовому компоненті дошкільної освіти чітко визначено, що дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, зорієнтувати на загальнолюдські й національні цінності.

В умовах сьогодення економічна освіта є складовою соціального розвитку та загальної культури людини.  Дослідження теоретиків дошкільної педагогіки (Н. Грама, Г. Григоренко, Р. Жадан, Ю. Лелюк, А. Сазонова, А. Смоленцева, Г. Шатова та ін.) свідчать про те, що дітям-дошкільникам доступне розуміння окремих економічних понять.

Тож цілеспрямована та системна робота із залучення дітей до економічного простору - є фундаментом для становлення майбутнього громадянина - людини,  щиро зацікавленої в економічному розквіті нашої держави. Адже кожен повинен бути відповідальним за збереження природи, громадських ресурсів – тобто поводитися як справжній ГОСПОДАР.

Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчать про інтерес дітей до проблем, пов’язаних з економікою. Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед,  у життя сім’ї, де дитина і знайомиться з економічними проблемами, які частіше за все обговорюють члени родини. Знайомлячись з такими поняттями, як  «гроші», «реклама», «банкомат», беручи разом з батьками участь у купівлі-продажу, малюки опановують економічну інформацію на життєвому рівні.

Впроваджуючи комплексну споживчу освіту в нашому закладі дошкільної освіти, ми формуємо у нового покоління дітей економічне мислення та навички економії. Адже людина, яка вміє користуватися споживчими правами, раціональніше витрачатиме сімейний бюджет і заощаджуватиме побутові ресурси. Ощадливість, яку ми намагаємося привити нашим дітям повинна стати не лише моральною якістю ставлення до оточення, а й мотивом поведінки до свідомого  збереження довкілля.

Задовольняючи свої матеріальні і духовні потреби, людина перетворює світ за допомогою праці. Тому ми намагаємося переконати наших вихованців в тому, що праця є життєвою необхідністю, джерелом добробуту людей і прибутком кожної сім’ї та створюємо умови для привчання малюків до елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини  сприяє її самоусвідомленню, вселяє їй впевненість у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.

Практичне опрацювання питань економічного розвитку дітей в умовах закладу дошкільної освіти узагальнено в роботі «Економічне виховання як засіб соціалізації дошкільників».

Мета проведеної роботи:

  • створення системи економічної соціалізації дошкільників шляхом формування здатності дітей орієнтуватися у реаліях життя та досягати успіху;
  • заохочування вихователів до творчого вдосконалення методів педагогічного впливу та пошуку активних форм партнерської взаємодії з дітьми та їх батьками;
  • залучення батьків до активної участі в освітньому процесі.

Для реалізації завдань соціально-економічного розвитку потрібно певне методичне забезпечення. Серед інноваційних методів, які активно використовуємо в своїй роботі з економічного виховання,  є соціо-ігрова технологія.

Найбільш раціональний спосіб організації життя дошкільників – це організація діяльності дітей  в малих групах. Пропонуючи дітям завдання економічного змісту (скласти бюджет сім’ї; скласти меню, список необхідних покупок; придумати рекламу продукту, тощо), вихователем організується діяльність дитячих компаній, які виникають за принципом спонтанного, або спеціального об'єднання дітей в групи. Така організації дитячого співтовариства забезпечує, як внутрішню, так і зовнішню свободу в групі: в дітей з'являється можливість вибирати спільну справу і способи її реалізації, домовлятися один з одним, самостійно встановлювати правила спільної діяльності.

Технологія «рефлексивне коло» застосовується як спосіб організації ситуацій активного спілкування дітей.  Під час окремого виду діяльності, яке ми назвали «Коло спілкування», дітям пропонуються певні теми для обговорення («Як ти допомагаєш вдома?», «Що в дитсадку ти можеш робити сам?», «Звідки беруться гроші?», «Що значить бути економним?», «Ким би ти хотів стати у майбутньому?»,  «Що таке благодійність?» та інші). Такий вид діяльності дозволяє ефективно сформувати та розвинути у дитини саморегуляцію поведінки, самостійність висловлювання, ініціативність.

Під час організації економічного виховання дошкільників перевагу надаємо інтегрованому навчанню. Інтегровані заняття, які відповідають тематиці лексичних тижнів календарного плану освітньої роботи та включають завдання з формування економічного досвіду дошкільників,

дозволяють: всебічно розглянути певний об’єкт; показати взаємозв’язок явищ; формувати у дитини розумові операції аналізу, порівняння, узагальнення тощо. Це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь. Під час організації діяльності дітей передбачається інтеграція всіх видів діяльності, що відповідає сучасним вимогам.

Обов’язково навчання відбувається в ігровій формі.  В роботі з дітьми широко використовуємо і таку активну форму соціалізації дошкільників,  як екскурсії: реальні, віртуальні, онлайн-екскурсії.

Педагогічний потенціал освітніх екскурсій величезний: вони розширяють уявлення дітей про різноманітність навколишнього світу, професійну діяльність дорослих, її соціальне значення, дають можливість  поєднати навчання з життям, з практикою. Застосовуємо різні форми екскурсій:

  • екскурсійні подорожі економічного спрямування: «Товари та послуги», «Екскурсія в банк», «Де живуть гроші?»», «Екскурсія в ательє», «Екскурсія в продовольчий магазин», «Екскурсія на АЗС»;
  • екскурсія-квест «Хто працює в нашому садочку»;
  • віртуальні екскурсії: на хлібопекарню, до шахти, «Чудеса Кривого Рогу»;
  • міні он-лайн екскурсій «Професії наших батьків», відеотеку, яких створено за допомогою батьків вихованців.

До кожної екскурсії розроблено опорну блок схему  - графічне зображення всіх етапів (підготовчий – хід екскурсії - рефлексія) екскурсійної роботи вихователя з дітьми в рамках певної теми. Головне завдання блок-схеми охопити всі вибрані об’єкти  та методичні прийоми, у тій послідовності, яку передбачає логіка всебічного розкриття теми.

Екскурсійна робота дає значний поштовх для подальшої рефлексивної діяльності дітей: розширюється зміст сюжетно-рольових та творчих ігор, виникає нова тематика художньо-продуктивної діяльності. Діти набувають практичних навичок (вміння здійснювати покупки, користування банкоматом, опанування правил культури поведінки в громадських місцях), усвідомлюють сутність та відмінність понять «товари» та «послуги», отримують знання щодо професійної діяльності дорослих, її соціальну спрямованість, значення для людей.

Відкрити дітям світ сучасної економіки можуть перш за все дорослі – батьки і вихователі. Їх завдання – не тільки дати малюкам певний обсяг економічних знань, а й навчити свідомо користуватися ними в різних життєвих ситуаціях. Крім того дорослі повинні стати для дітей взірцем для наслідування.

Тому пошук найбільш ефективних форм та методів взаємодії з батьками вихованців - ще один з напрямків роботи нашого дошкільного закладу. Його метою є посилення ролі батьків у вихованні власної дитини та залучення до активної співпраці з питань виховання в дітей моральних якостей, економічної поведінки та споживчої культури.

Результатом такої взаємодії з батьками стали:

  • інформативно-консультативна робота щодо економічного виховання дітей в дитсадку та вдома;
  • створення клубу «Дбайливі батьки», мета якого підвищити споживчу культуру та еколого-економічна просвіта батьків;
  • залучення батьків до участі у доброчинних акціях;
  • активна участь батьків у створенні предметно-розвивального простору закладу дошкільної освіти.

Ефективним сучасним способом організації партнерських взаємовідносин з батьками вихованців став для нас Нетворкінг - спілкування за допомогою Інтернет соцмереж, який використовуємо для:

  • проведення опитувань батьків, організації обговорення  певних економічних питань («Чи потрібні економічні знання дошкільникам?», «Чи має ваша дитина обов’язки вдома?», «Ділимося способами економити вдома», конкурс для матусь «Рецепт сніданку моєї сім’ї: швидко і корисно» та інші);
  • інформування батьків про події в житті дітей;
  • залучення батьків до участі у творчих конкурсах, виставках, екскурсіях, святах.

В закладі дошкільної освіти створено економічну ігротеку - ігрові  зони, що сприяють зануренню дітей в світ економіки. Зібрана картотека розвивально-ди­дактичних, сюжетно-рольових та ситуативних ігор, які допомагають зробити економіку зрозу­мілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Силами вихователів та батьків створено ігрову базу для різноманітних розвивально-дидактичних та змістовних сюжетно-рольових ігор («Супермаркет», «Швидка допомога», «Шахта», «Служба МЧС», «Банк», «Редакція», «Салон краси», «Магазин електроприладів «АБВ-техніка»», «Пожежна частина», «Ательє мод», «Ферма»).

На певних етапах формування економічного досвіду дошкільників використовується арсенал певних видів ігор:

Урізноманітнити діяльність дітей допомагають практичні посібники:

  • «Економічна енциклопедія» - посібник містить прості і доступні для дитини пояснення економічних термінів і понять, сприяє збагаченню словникового запасу і уявлень про економічне життя людей, сім'ї, суспільства.
  • Збірка «Розфарбовки» - посібник, спрямований на розвиток образно-творчих здібностей малюків і водночас розширює їх економічний досвід.
  • Збірка економічних казок «Літературна майстерня» є основою для обговорення різноманітних економічних ситуацій, організації ігор-драматизацій.
  • Лепбуки: «Економним я росту», «Товари та послуги», «Хліб всьому голова», «Буду я природі другом» , «Кривий Ріг – моє місто», «Ательє», «Шахта», «Україна – моя Батьківщина», «Ферма», «Гроші», «Бережливі та ощадливі».

Створені умови для активної ігрової діяльності дітей  забезпечують формування їх первинного економічного досвіду та розвиток вольових якостей, які стануть підґрунтям для подальшого самостійного його збагачення.

Завдання економічного виховання дошкільників реалізуються в поєднанні з розвитком їх духовно-моральних якостей згідно тематичному плану, який має шість блоків.

Тематика  блоку «Я - господар свого життя» спрямована  на розвиток цікавості дитини до самопізнання; навчання дошкільників правилам поведінки, які організовують їх у повсякденних справах. Це і правила дотримання здорового способу життя, і правила безпеки.

Блок  «Я – господар своєї сім’ї» дає дітям знання про потреби родини, навчає правильному ставленню до грошей, способам їх отримання та розумного використання, ознайомлює з поняттям «сімейний бюджет» та  правилами економії, які допомагають збільшувати достаток сім’ї;  обов’язково звертається увага на формування турботливого ставлення до рідних людей.

Блок  «Я- господар, ти – господар у дитсадку»: спрямовує зусилля дітей на налагодження міжособистісних відносин у дитячому колективі. Значна увага приділяється розвитку самостійності дітей в виконання трудових доручень, вихованню бережливого ставлення до іграшок, книжок, продуктів харчування, засвоєнню правил економії в дитсадку.

Блок «Я – господар свого міста» дає дітям знання про корисні копалини,  професії та підприємства міста; формує ціннісне ставлення до речей, як результату людської праці, бажання підтримувати чистоту й порядок в місті; формує вміння орієнтуватися у світі товарів та послуг за допомогою  реклами; ознайомлює з фінансовою установою – банком;  дає елементарні знання про бізнес.

Блок  «Я – господар своєї країни» знайомить дітей з особливостями різних професій; діти усвідомлюють, що людина працює на користь собі та іншим.

Блок  «Земля – мій дім і Я – господар в нім» ознайомлює дошкільників з культурою природо-споживання та енергозбереженням.

Раціональне, послідовне та цілісне планування пізнавального матеріалу забезпечується шляхом вибудовування структурно-логічних схем освітньо-ігрової діяльності під час опанування певних економічних понять.

Наведемо приклад структурно–логічної схеми до теми «Сімейна економіка».

Показники сформованості соціально-економічної компетентності  дитини старшого дошкільного віку

Має уявлення про:

  • першочергові потреби людини;
  • те, для чого потрібні гроші;
  • необхідність дорослим працювати та заробляти гроші;
  • сімейний бюджет, як спільний дохід всіх членів сім`ї;
  • те, що за будь-який товар потрібно платити гроші;
  • те, що людина працює на благо собі та іншим;
  • різні професії та функціональні обов’язки їх представників;
  • банк та його функції.

Розуміє, що:

  • те, що предметний світ навколо є результатом праці багатьох людей;
  • людина має працювати, аби заробляти гроші й забезпечувати себе та родину всім необхідним;
  • економність та бережливість допомагають зберегти зароблені гроші;
  • людина не може мати все, чого бажає;
  • коли робиш вибір на користь однієї речі, від іншої потрібно відмовитися;
  • економним та бережливим потрібно бути не лише вдома, а й у дошкільному закладі;
  • встановлених правил необхідно дотримуватися.

Діє:

  • виявляє першочергові потреби сім`ї;
  • зіставляє потреби та можливості сім`ї;
  • вміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування;
  • намагається економно використовувати електроенергію, воду;
  • вміє здійснювати покупку, класифікує товари;
  • визначає засоби праці;
  • описує результат праці людей різних професій.

Аналізуючи результати проведеної роботи, ми констатуємо позитивні зміни у засвоєнні дітьми навичок культури поведінки, правил бережливого ставлення до речей, елементарних споживчих навичок. Діти розуміють, що бережливим та економним потрібно бути не лише вдома, а й в дошкільному закладі. Значно покращилися уявлення дітей про професії дорослих. Діти мають уявлення про необхідність працювати та заробляти гроші, розуміють їх призначення. Виявляється покращення соціально-комунікативних навичок дошкільників.

Соціо-ігровий підхід спрямовує педагогічний процес на виховання дошкільнят як активних діячів,  які стають учасниками спільної з дорослими   діяльності. Завдяки соціо-ігровому спілкуванню вихованці реалізують себе як особистість, виявляють лідерські якості, долають страх і невпевненість. В дітей розвивається пізнавальний інтерес, творчі здібності. Формування первинного економічного досвіду відбувається через систему загальнолюдських цінностей та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми і успішної економічної діяльності в майбутньому. Діти проявляють ціннісне ставлення до навколишнього предметного світу, природи, збільшується рівень їх загальної культури.

Практичний матеріал нашого досвіду може бути корисним педагогам – практикам закладів дошкільної освіти, які працюють в групах дітей дошкільного віку. Запропоновані форми роботи  допоможуть активувати дитячу цікавість, навчити малюків розуміти «економічну» мову, ініціювати їх інтерес до явищ та ситуацій економічного характеру.

Зміст цього матеріалу допоможе організувати роботу щодо успішної соціалізації дошкільників у трьох напрямках: педагоги – діти – батьки. А комплексна реалізація перспективного планування дозволить збагатити звичні  види дитячої діяльності економічним змістом та розвинути у дошкільників задатки повноцінної особистості.

Література

  1. Базовий компонент дошкільної освіти / наук. Кер.: А.М. Богуш. – К., 2012. – 430 с.
  2. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О.І. Белан; за заг. ред. О.В. Низьковської. – Т. «Мандрівець», 2017. – 256 с.
  3. Григоренко Г.І. Дошкільник у світі економіки/Г.І. Григоренко, Р.П. Жадан. – Х. Вид-во «Ранок», 2017. – 160с.
  4. Фесюкова Л.Б. Соціально-економічне виховання дошкільнят. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 104 с.
  5. Маленькі таємниці великої економіки: матеріали до формування первинного економічного досвіду в дітей дошкільного віку (Освітній проект) / уклад. О.Є. Прокудіна, Н.М. Сечина, Ж.О. Славнікова. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012. – 88 с.
  6. Григоренко Г.І., Жадан Р.П. Як виховувати ощадливість: компоненти занять із дітьми старшого дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. – 72 с.
  7. Баластрік Г. Я економний, я заощадливий: програма економічного розвитку // Вихователь-методист дошкільного закладу. 2017. – №3. – С. 45-50
  8. Бех І.Д. Виховання особистості : у 2-х кн. / І.Д. Бех. – Кн.1: Особистісто-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: наук. Вид. – К.: Либідь, 2003.