Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?
- збірник матеріалів
- публікація на сайті genezum.org безкоштовна
- заочна участь
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
- постійний доступ
- можна проходити у будь-який час
- дистанційне навчання
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
- безкоштовний перегляд
- інтерактив зі спікером
- онлайн формат
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
З 1 вересня 2018 року дано старт експерименту із запровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» для старшокласників (Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 року № 863, затверджено Програму проведення експерименту Всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» у 2018-2022 роках)
Рішення на участь в експерименті нашою командою було прийняте ще у квітні – травні 2018, і лише згодом ознайомилися із цікавим доповненням у Листі МОН України: «Звертаємо увагу, що школи, які відповідно до зазначеного вище наказу беруть участь в експерименті, можуть розпочати впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» в 10 класах наступного навчального року (2019/2020) після розроблення повного комплекту навчально-методичних матеріалів і проходження вчителями відповідної підготовки на курсах підвищення кваліфікації. (Щодо експериментального впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки», Лист МОН № 1/9-504 від 20.08.18 року), Освіта.ua 20.08.2018. Тому і початок роботи в експерименті мав певні труднощі і потребував значних особистих зусиль і власного досвіду педагогічних експериментів.
Експеримент вже розпочато, тож були опрацьовані Нормативні документи, а саме: Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 "Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня"; Наказ МОН України від 03.08.2018 №863 "Про проведення експерименту всеукраїнського рівня "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу "Природничі науки для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти на серпень 2018 - жовтень 2022 роки»; Лист МОН № 1/9-504 від 20.08.18 року «Щодо експериментального впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки»; та проведено ознайомлення із Навчально-методичним забезпеченням всіх проектів:
Для реалізації Всеукраїнського експерименту по КЗШ №32 м. Кривого Рогу було обрано проект 3 (авт. Шабанов Д.А., Козленко О.Г.): курс «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери», на сайті поступово розробляються матеріали, що забезпечують викладання цього курсу, та коректується сама його програма https://batrachos.com/Integrated_Sciences (Відкоректоване за результатами апробації потижневе планування курсу «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери»).
Теоретична і практична підготовка до впровадження тем курсу здійснюється з використанням електронних методичних авторських матеріалів різних проектів, а не тільки обраного:
-Навчально-методичне забезпечення впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» у профільну школу НУШ: практичні дослідження: навч.-метод. посібник. / укл. Л. В. Васильченко. — Запоріжжя: СТАТУС, 2018. — 76 с. (Рекомендовано до друку науково-методичною радою Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (протокол № 7 від 08.11.2018)
-Природничі науки - 1 частина - 10 клас - Гільберг Т. Г., Засєкіна Т. М., Качко Г.О., Лашевська Г. А. - Нова програма - Підручник -2018.
http://www.orioncentr.com.ua/wpcontent/uploads/2018/09/Pryrodnychi_nauky_10kl_BLOK_A.pdf
https://history.vn.ua/.../gilberg-natural-sciences-10-class-2018,
-«Робочий зошит із природничих наук для 10 класу (І частина)» за навчальною програмою Дмитра Шабанова та Олександра Козленка (автор Олена Євтушенко, учитель географії Білопільської ЗОШ І—ІІІ ст.№2 ім.С.М. Гордієнка, Білопільської районної ради, Сумська обл.) www.osvitaua.com/2018/06/65410/
-Електронна бібліотека цікавих книжок від Д.Шабанова https://mpmokafedra2.blogspot.com/p/blog-page_54.html
Психолого- педагогічний супровід експерименту було розпочато з проведення та аналітичної обробки декілька видів тестувань 10 – класників з метою дослідження типів інтелекту та особливостей сприйняття інформації:
1) Вербальний тест Айзенка на інтелект https://psi-technology.net/psytest/iq-testy-na-intellekt/verbalnyj-test-ajzenka-na-intellekt.php
2) Ганс Айзенк : три спеціальних IQ-теста: вербальний (словесний), числовий (математичий) и образовий (графічний)
https://psi-technology.net/psytest/iq-testy-na-intellekt/verbalnyj-test-ajzenka-na-intellekt.php © Psi-Technology.net
4) Какой талант у ребенка: 8 типов интеллекта и их особенности https://kolobok.ua/ya-mama/ot-3-do-6/809561-ya-tak-dumayu-8-tipov-intellekta-i-ih-osobennosti
Учнівську аудиторію складають старшокласники, переважна більшість яких виявляє гуманітарний тип мислення. Для таких учнів притаманне і те, що саме гуманітарії найчастіше вирішують перенавчатися, змінюють фах, активно просуваються по кар'єрних сходах. Саме такі люди успішно проявляють себе в якості маркетологів, PR-менеджерів, дизайнерів, UX-фахівців, тестувальників, фахівців служби підтримки, менеджерів проектів, бізнес-аналітиків, технічних письменників, бізнес-перекладачів та фахівців з навчання.
Саме на базі цих аналітичних висновків результатів тестів і проводилась організація процесу навчання, добір форм і методів навчання – з ураховуванням цих особливостей - для забезпечення якісної природничої освіти таких учнів.
Програма інтегрованого курсу природничих наук Д.А.Шабанова та О.Г.Козленка отримала гриф "Затверджено Міністерством освіти та науки України" (Наказ Міністра освіти та науки України № 1407 від 23.10.2017). Структура курсу 10 класу складається з 6 розділів: Вступ (1), Виникнення та розвиток Всесвіту і Землі (2), Виникнення та розвиток життя на Землі (3), Унікальність людства (4), Варіанти майбутнього та невиснажуючий розвиток (5), Джерела енергії, які застосовує людство (6).
Курс спрямовано на формування цілісного природнично-наукового світогляду, розвиває розуміння причинно-наслідкових зв'язків у природних процесах та їх впливі на суспільство, сприяє розвитку у майбутніх громадян здатності приймати відповідальні рішення щодо власного життя та майбутнього України. Особливу увагу приділено актуальним і спірним проблемам сучасності.
Матеріал природничих наук розглядається у порядку, що заданий загальним принципом побудови курсу: причинно-наслідкові зв’язки, що є причиною сучасного стану біосфери і людства; характеристика сучасного стану та тенденцій, що формують майбутнє; різні варіанти майбутнього та спосіб дій окремої людини, народу і держави, а також людства в цілому, що наближає бажане майбутнє.
В процесі розробки моделей уроків (заняття реалізуються за розкладом 2 дні на тиждень по 2 спарених) суттєво важливим аспектом, за моїм досвідом, є наявність завдань творчого характеру на візуалізацію процесів, побудову моделей, діаграм, таблиць, ментальних карт, кейс – блокнотів; завдань для організації групової і проєктної діяльності, для забезпечення різних організаційних форм на уроці (дебатів, круглих столів, ділових ігор), та різних методів і технологій навчання (перевернутий клас, BYOD (метод навчання, при якому на заняттях активно залучаються смартфони, ноутбуки, планшети з використанням інтернет-ресурсів), кейс-технології, технології створення кластерів, ментальних карт.
І ще один із важливіших методичних аспектів реалізації ідей курсу, за аналітикою навчального року, – розробка комплексних природничих завдань, які мають міжпредметний зміст, сприяють формуванню умінь застосовувати наукові підходи до отримання надійних знань про природний світ, проведення спостережень, досліджень у лабораторних та природних умовах, опрацювання й інтерпретація цих даних, моделювання, прогнозування, перевірка достовірності отриманих висновків.
Навчальні проєкти курсу, а саме - реалізовані за рік дослідницькі та інформаційні, створювали позитивну мотивацію під час навчання; формували навички розумової праці, розвивали уміння аналізувати, виокремлювати найважливіше, робити висновки; формування прийомів групової роботи в колективі; розвиток індивідуальних здібностей та особливостей мислення; удосконалення навичок писемного та усного мовлення.
-Аналіз науковості/ненауковості певних концепцій. Яка доля чекає на Сонце (з аналізом надійності джерел інформації)?
-Експерименти по створенню штучного життя.
-Взаємозв’язок факторів антропогенезу. колонізація людством інших планет: чиста фантастика або потенційна можливість?
-Шляхи зменшення витрат енергії на транспорті.
-Розрахунок енергоефективності різних способів заощадження електрики та тепла.
Практичні роботи (їх виконано 16) мали за мету набуття та закріплення
практичних умінь і навичок, переважно таких, які є корисними у повсякденному житті. Вдалими у практиці виконання слід назвати такі: «Робота з синхроністичною таблицею розвитку природничих наук», «Сліпа пляма» у оці людини та алгоритми моделювання дійсності мозком, що можна виявити за її допомогою», «Визначення швидкості електромагнітного випромінення за допомогою мікрохвильової печі та плитки шоколаду», «Спостереження ефекту Допплера», «Реконструкція філогенезу та побудова філогенетичних дерев», «Хроматографія пігментів», «Аналіз «органопроекцій» інструментів (за Капом)», «Порівняння різних типів ламп за спектральними характеристиками», «Трансформації енергії (світлова у теплову, механічну; механічна в електричну)».
При вивченні курсу використані моделі (різних типів) – імітаційні, створені засобами Microsoft Excel та іншими програмними засобами (PTABLE, PhET, LEARNINGAPPS), які учні спробували модифікувати, редагувати і навіть створювати самостійно:
- Тектоніка плит: моделювання руху материків і утворення сучасного розподілу суходолу та моря
- Проєкти: Яка доля чекає на Сонце (з аналізом науковості джерел інформації), «Фізичне моделювання гравітаційних систем, чорних дірок (пружна тканина)», «Стрічки часу http://lib.iitta.gov.ua/706396/1/Bio_him_2_2017%20ІІ%20с.%2033-41.pdf, Моделювання стрічки часу «Розвиток природничо-наукових знань» з використанням синхроністичної таблиці», автор Олександр Козленко, науковий співробітник відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти НАПН України), «Ітерований «парадокс ув’язненого».
-Моделі: ітерований «парадокс ув'язненого».
- Моделювання ефекту “мітохондріальної Єви” за допомогою гральних кубиків.
-Дослідження стійкості екосистем (на віртуальній моделі акваріума)
- Моделювання ланцюгової реакції (доміно) https://mon.gov.ua/.../prirodnichi-nauki-10- 11-shabanovkozlenko
Проблеми, що розглядаються у курсі, відповідають наскрізним змістовим лініям шкільної освіти.
Деякі елементи змісту, практичної складової програми та очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів розглядались опційно (за рекомендацією авторів програми курсу та вибором вчителя – вони виділені у тексті курсивом : Проблема вивчення темної матерії та темної енергії, Доказова медицина як результат застосування наукового методу в охороні здоров’я. Подвійне сліпе дослідження, Принцип еквівалентності гравітаційної та інертної мас, Моделювання виникнення складних молекул (кубики в пральній машині), Термодинамічні обмеження використання енергії людством, Цикл Карно, практична робота «Магнітна левітація дзиги».
І одним із важливих висновків викладання програми інтегрованого курсу «Природничі науки» хочу визначити природничу освіту, як елемент культури кожної людини, що сприяє усвідомленню практичного застосування досягнень природничих наук, їх роль в розвитку цивілізації.
Експеримент триває – складний і цікавий. Ще багато питань теорії та практики слід проаналізувати, винайти, організувати (і процес викладання, і методики).
Для учнів плануються ще нові експериментальні підручники й посібники, електронні ресурси. І для участі в їх розробленні необхідно долучати не тільки науковців, учителів, методистів, а і, навіть, політиків і бізнесменів. Лаконічно, доступно, якісно популяризувати науку – це справа кропітка і потребує консолідації зусиль і фінансових вкладень.