За даними Всесвітнього економічного форуму, до 2020 року креативність стане однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінувати в своїх працівниках, поряд з критичним мисленням і комплексним вирішенням проблем.

Сучасне  суспільство  все  більше  потребує  творчої  особистості, яка має  високий  рівень  адаптації  і  самореалізації,  проектує  своє майбутнє,  свій  шлях,  ставить  перед  собою  чіткі  завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти.

Креативність  є  характерною  ознакою  творчої  людини,  яка здатна за власною ініціативою реалізувати свій потенціал, з вибором відповідних способів. Це потребує зміни педагогічного супроводу, спрямування  його  на  розвиток  креативного  середовища  в  освітній установі.

Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також творчою діяльністю.

Основні принципи креативної освіти:

1. Безоцінне сприйняття особистості дитини як унікального творіння природи.
2. Постійний пошук обмежень (стан здоров’я, емоційний стан, матеріальні ресурси), що є перешкодами в самореалізації особистості дитини, і своєчасна обов’язкова психолого-педагогічна допомога.
3. Необхідність пошуку особистісного підходу до дитини, враховуючи її індивідуальні психологічні особливості, потреби, нахили тощо.

Основною психологічною ідеєю креативної педагогіки є творча свобода школяра.  

Які ж умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?  На сьогодні існують різні підходи і рекомендації.

Формування творчості, на думку психологів, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:

- умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;
- умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
- психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Які аспекти   варто враховувати для розвитку креативності?  

1. Перш за все звернемо увагу на створення потрібної атмосфери. На творчих заняттях недопустимий педагогічний натиск, підвищений голос педагога, використовування явних і прихованих загроз ( типу «а якщо ви забрудните пластиліном столи або стільці, то я.!»).  
2. Однією з найважливіших умов створення атмосфери, спонукаючої дитину до творчості є так звані «емоційні погладжування», до яких відносяться звернення до дитини тільки на ім'я, збереження педагогом рівної, доброзичливої інтонації,  заспокійливі або підбадьорюючі дотики до дитини. Особливо актуальним є цей аспект у роботі з дітьми з особливими потребами.
3. Бачення кожної дитини.  
4. Але, кажучи про зовнішні умови, що сприяють створенню креативної атмосфери заняття, не можна забувати про його зміст, оскільки це головне, що повинне спонукати дитину до творчості. Це може бути незвичайний поворот сюжету, елементи новизни, сумісне емоційне переживання і т.д.

Ідучи в ногу з часом, не можна ігнорувати інноваційні технології, які допомагають розвивати творчий пошук учнів, наприклад, проектну технологію. Отримуючи мінімум готових фактів, діти виявляють максимум активного творчого пошуку. Звичайно, у початковій школі це лише міні – проекти, але вони допомагають перетворити звичайні повідомлення на яскраві виступи.

Креативне мислення передбачає здійснення нешаблонних дій, уміння ставити нові цілі. Тому учням початкової школи буде доречно ставити такі завдання: сформулювати питання до змісту тексту, поставити додаткове запитання до відповіді свого однокласника. До нешаблонних належать і завдання з даними, що відсутні. Вони дають можливість сформувати в учня гнучкість мислення.

Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній „дрімає” якийсь талант, то треба, щоб він розкрився на користь їй та іншим. І, як підказує моя практика, саме творчий підхід до учіння допоможе досягнути бажаних результатів.     

Так, на уроках у початкових класах мною апробовано завдання, які сприяють формуванню творчого мислення:

1) «На хвилинку» - учням потрібно говорити за темою не зупиняючись та не повторюючись протягом 1 хвилини.

2) «Усе було б інакше без …» - учитель записує на дошці назви від трьох до п’яти об’єктів, які мають відношення до поточної теми. Учні обговорюють, як би виглядав світ без кожного з цих об’єктів. Діти мали визначити, який із названих об’єктів найбільше вплинув на хід історії.

3) «Дивовижні факти» - учитель зачитує цікаву інформацію, яка не має видимого зв’язку з темою, що вивчається. Учням потрібно поміркувати, яким чином явище, ситуацію чи подію, про які повідомив учитель, можна пов’язати з темою уроку.

4) «Математичне письмо» - учитель пропонує учням короткі повідомлення математичної тематики. Наприклад: «Напиши, у яких ситуаціях тобі вчора стали у нагоді твої знання з математики»; «Якби я був 1 см на зріст, то …. »; «Опиши два шляхи, якими можна вирішити приклад на ділення»; «Напиши про тривалість однієї хвилини»; «Напиши, як ти витрачаєш гроші»;  «Склади свій розпорядок дня»; «Напиши листа другові, в якому розкажи йому, як ти вивчив таблицю множення»; «Напиши, у яких випадках тобі доводилося використовувати вміння рахувати»; «Намалюй свою улюблену фігуру і напиши про неї»; «Математика є дуже важливою, тому що…».

5) «У тебе щось на лобі» - учні працюють у парах. Кожному учневі на лоб прикріпляють папірець з клейкою основою, на якому записане певне поняття, пов’язане з поточною темою. Учні за допомогою запитань встановлюють, які поняття вони представляють, а також зв’язок між ними.

6) Хто найцікавіше порівнює

Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети (перо, ялинкову шишку, гілочку тощо). Кожен придумує кілька порівнянь, які колективно оцінюються. Влучні і найкращі порівняння заносяться до «Зошита відкриттів», тобто кожна творчо виконана справа, що є неординарним відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від педагога великого такту: гра не повинна перетворюватися на конкурс, не ставляться й оцінки.

7) «Античас»

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр, магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.

Отже, у процесі дослідження доведено, що використання творчих завдань на розвиток абстрактного та продуктивного мислення, задач-жартів, задач головоломок, завдань підвищеної складності з логічним навантаженням, дидактичних ігор приносить позитивні емоції та є посильними будь-якій дитині, а віра вчителя у можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає учням переборювати труднощі у навчанні.

8) Чим зв’яжеш?

Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Учасникам називають лише перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок або придумати свій.

Наприклад: скріпка - … - дзвоник; приймач - …- жираф.
Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:
Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач – радіопередача – жираф.

Висновки. Креативність – процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або в людині. У наш час велику увагу приділяють вивченню рівня розвитку креативного мислення, адже ми звикли до чогось незвичного і нового, без цього наше життя не можливо назвати повноцінним. Важливою метою для розвитку нешаблонного мислення молодших школярів є створення правильних психолого-дидактичних умов, де учень зможе розвиватися в тому руслі, яке йому подобається, не зашкодивши собі у майбутньому. Одним із шляхів розв’язання проблеми розвитку креативного мислення є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ тому, що їх емоційне забарвлення сприяє глибокому і міцному засвоєнню матеріалу, розвитку кожного школяра. Таким чином, щоб у молодшого школяра сформувати навички креативного мислення вчителю необхідно докласти неабияких зусиль, адже лише творчий педагог формує творчого учня. Якщо систематично використовувати різні методики, вправи, програми, то мислення учнів стане креативним та незвичним, адже до цього їх спрямовують кожного дня.

Література

1. Балдіна Л. Розвиток творчої компетентності учнів на уроках математики / Л. Балдіна // Математика в школах України. – 2006. – № 29.
2. Бочарова Т. М. Активізація творчого мислення молодших школярів / Т. М. Бочарова // Таврійський вісник освіти. – 2013. – № 1 (41).
3. Кирнос Д. И. Индивидуальность и творческое мышление. – М., 1992.
4. Національна доктрина розвитку освіти http://www.zakon.rada.gov.ua
5. Пономарьова-Семенова Р.О. Психологічні аспекти розвитку креативності обдарованої особистості // Обдарована дитина. – 2007. – № 7.
6. Зевако В., Непийвода С Цікаві завдання з української мови в початковій школі. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004
7. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О. Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. – К.: Богданова А. М., 2009.
8. http://ippo.edu.te.ua