В умовах становлення інформаційного суспільства важливість формування читацької компетенції значно зростає, що є передумовою успіху не лише в процесі навчання, але в подальшому житті. Питання інтерпретації тексту, ідентифікації, інтеграції та оцінки інформації, які містяться в текстах, виникає протягом усієї життєдіяльності людини. Вміння читати та оцінювати інформацію є важливим не лише для тих, хто навчається, але й для професіоналів, котрі читають художні твори, інформацію в фахових виданнях, вивчають документацію та інші джерела друкованої інформації [1].

Зауважимо, що інформатизація суспільства трансформує процес формування та розвитку читацької компетенції, яка є одним з видів мовленнєвої діяльності. Тому саме через читання людина долучається до соціуму шляхом отримання суспільної інформації, і є безпосереднім учасником змін, котрі відбуваються в суспільстві. Тобто, сформована читацька свідомість дає можливість приймати правильні рішення щодо достовірності, реалістичності інформації в результаті аналізу навколишнього середовища.

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі спостерігається переорієнтація на інші джерела інформації для читання, а саме: екранне читання, інформаційне читання в електронному середовищі. З одного боку це є досить ефективним з точки зору швидкого пошуку необхідної інформації незалежно від часу та простору. З іншого боку, нівелюється значення таких традиційних джерел інформації як друковане слово, книга. Хоча в умовах інформатизації є значна кількість електронних та аудіокниг.

Незалежно від джерел актуалізується питання формування та розвитку читацької компетенції з метою становлення особистості, здатної ефективно вести професійну та освітню діяльність у насиченому інформаційному просторі.

Отже, метою нашого дослідження є визначення особливостей формування читацької компетенції в умовах значного рівня інформатизації суспільства.

На думку О. Вакуленка читання  - це особливий, унікальний засіб задоволення пізнавальних інтересів, пізнання світу і самопізнання, який не можуть замінити ніякі інші засоби масової культури [2, с. 10]. У освітніх стандартах читацька діяльність розглядається як комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття осмислення і відтворення прочитаного. 

Термін «читацька компетентність» ґрунтується на розумінні читання як основи розвитку культури, незамінного джерела соціального досвіду, найважливішого способу освоєння інформації, набуття загальних і професійних знань.

У науковій літературі виокремлюються певні риси, притаманні компетентному читачеві [3, c. 9]. Серед них визначено такі: постійний інтерес до читання; здатність інтерпелювати  прочитане через критичний аналіз, ідентифікувати авторські і створювати власні змісти, визначати національні й загальнолюдські цінності, творчо діяти в умовах сучасних глобальних викликів, цінувати на дбання національної культури і поважати здобутки інших народів.

Необхідність розвитку читацької компетенції обумовлюється значущістю компонентів, котрі інтегруються в результаті: 

• когнітивнінсть (знання);
• комунікативність (слухання, читання, мова, письмо);
• оцінка (оціночні судження і ставлення до прочитаного);
• діяльність (уміння, навички, способи діяльності);
• творчість (мотиваційно-ціннісне ставлення, мотивація до навчання).

На нашу думку, формування читацької компетенції через використання інформаційних технологій повинно бути обґрунтованим та використовуватися на певному етапі розвитку особистості. Тобто,  раннє залучення до візуальної культури та комп'ютера (в основному комп'ютерні ігри) формує фрагментарність, поверховість, нестійкість сприйняття. Наслідком цього є незначний лексичний запас, невміння та відсутність звички звертатися до словників призводять до нерозуміння значень слів; недостатні знання та вміння вибудовувати граматичні конструкції заважають сприйняттю структури складних речень. У результаті втрачається розуміння змістовності тексту в процесі його ускладнення, тобто перехід від найпростіших висловлювань до складних конструкцій.

На основі вищезазначеного, зауважимо, що при використанні джерел інформації для формування читацької компетенції потрібно враховувати етап життєдіяльності людини.

Аналіз читацької компетенції в рамках інформаційної культури особистості свідчить про зміну сутності читання, його тісний зв'язком з усвідомленням і освоєнням розширеного комплексу читацьких умінь. В умовах підвищення рівня інформатизації суспільства читання в Інтернеті визначається як необхідний напрям розвитку суспільства. Як правило, результативність читання перевіряється фіксацією розуміння (тезисне викладення матеріалу, переказ тексту, реферат та інше). Однак формування читацької компетенції, яка відповідала б викликам сьогодення, вимагає нових діагностик, що враховують досягнення лексикографії та здатність в згорнутому вигляді передати зміст тексту.

Узагальнення вищезазначеного дозволяє визначити особливості формування та розвитку читацької компетенції:

• потреба суспільства в формування особистості, котрі здатна працювати з інформацією та приймати ефективні рішення;
• належна увага до читацької компетенції як основи формування культури в інформаційному суспільстві;
• врахування вікових особливостей при визначення ефективних методики розвитку читацьких вмінь на навичок;
• необхідність визначення способів формування читацької компетенції на основі сучасних технологій та інше.

Аналіз наукових досліджень доводить, що до теперішнього часу у лінгвістиці та методиці викладання іноземних мов накопичено певний потенціал знань, необхідних для постановки і вирішення завдань формування читацької компетентності як базової складової інформаційної культури особистості. Як приклад можна навести такі завдання, котрі формують читацьку компетенцію, як есе, ментальні карти, повідомлення, проекти, портфоліо, ігрові, інтерактивних технології, дебати та інше.

У процесі формування читацької компетенції важливим є не лише читацька діяльність як така, але й зміни в читацькому та особистісному розвитку. Для цього необхідно формувати читацьку компетентність упродовж усього курсу. Використовувати найменшу можливість для мотивації діяти самостійно, міркувати не лише над вивченим матеріалом, а й виявляти креативність мислення, усвідомлювати власні дії та свій внутрішній світ, осмислювати поступ у читацькому й особистісному розвитку. Тобто, важливо забезпечити системність і систематичність процесу формування читацької компетенції.

На сучасному етапі важливо появу як мінімум двох особливостей читання в сучасних умовах: несумірність кількості надходить інформації та швидкості її сприйняття, а також залежність успішності функціонування в новому суспільстві знання від уміння здобувати й переробляти інформацію., що визначає правильність сприйняття. 

На основі проведеного аналізу щодо особливостей формування читацької компетенції в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій та значного зростання обсягу інформації, можна підсумувати, що читацька компетенція є основою життєдіяльності людини, котра сприяє формуванню інтелекту та соціалізації. Значущість читацької компетенції полягає у можливості не лише вивчати значний обсяг інформації, але вміти її аналізувати та оцінювати критично, формувати культуру мовлення та забезпечує ефективну суспільну комунікацію.

Література

1. Деякі результати моніторингового дослідження з читацької компетентності. URL: https://nus.org.ua/view/deyaki-rezultaty-monitoryngovogo-doslidzhennya-z-chytatskoyi-kompetentnosti/.
2. Вакуленко О.В. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект. Київ : Освіта. 2011. 94 с.
3. Фасоля А. Читацька компетентність, що і як перевіряємо й оцінюємо. Диво. 2017. №  9.  С. 8-15.