Проблема формування духовно-моральних цінностей юного покоління в державі в час її інтеграції до загальноєвропейського співтовариства наразі є актуальною.  Безперечно, духовно-моральний розвиток учнівської молоді належить до національних інтересів нашої держави. Завдання педагогічних колективів, батьків – навчити дитину взаємодіяти на основі моральних цінностей у гармонії з іншими людьми, собою, світом навколо себе – є також і стратегією виховної політики сучасної школи. Така  модель освіти має базуватися на засадах демократизму та гуманізму і сприяти створенню умов для особистісного розвитку, самореалізації людини. За сучасних умов роль навчального закладу у формуванні ціннісно-орієнтованої, морально-духовної особистості є важливою. Сьогодні з’явилася справжня потреба в неупередженому погляді на наявні процеси за їх духовно-ціннісним змістом. Цього потребує і педагогічна діяльність. Педагогу важливо усвідомити найважливішу професійну цінність ‒ особистість учня як людини, що розвивається.

Педагогічний процес загальноосвітньої школи завжди пов'язаний з освоєнням найважливіших для підростаючої людини цінностей.

Духовні цінності – динамічне явище, яке формується та змінюється протягом життя людини, зазнаючи впливу багатьох чинників. Успішність процесу духовного розвитку особистості зумовлює спрямованість на творення власного ціннісно-значеннєвого поля, спосіб освоєння базових ціннісних орієнтацій у житті, міра набуття й актуалізації духовних цінностей. Джерелом духовно-практичної діяльності виступає потреба в усвідомленні розумності та значущості власного життя, вільної, самостійної орієнтації в ньому.

Саме тому виховання духовності – це першочергове завдання для педагога. Урок літератури має для цього величезні можливості.

Наше сьогодення доводить, що все в житті змінюється: ідеї, методи виховання. Однак незмінними залишаються людські цінності.  Основна мета уроку літератури - за допомогою книги поєднати дитину  з життям, морально підтримати її  , навчити любити не тільки себе, а й оточуючих, рідний край, свою Батьківщину.

Одним із шляхів підвищення ефективності морального виховання учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури є використання активних форм занять таких як уроки-диспути , уроки-роздуми , уроки-діалоги , уроки-дослідження та інші. Роздуми  на етичні теми значно активізують інтелектуальну та емоційну діяльність учнів під час  оцінки ними  ситуації, що ставить літературного героя перед проблемою морального вибору. Такі уроки допомагають  вчителю розкрити в учнів природну картину становлення їхніх почуттів, світосприйняття .

При підведенні  підсумків уроку доцільним вважаю використання такої інтерактивної вправи  як «продовж речення»:

 - Сьогодні на уроці я…. дізнався… зрозумів… навчився… найбільший мій успіх - це …  найбільші труднощі відчув…  вважаю, що необхідно звернути увагу на…

У такий спосіб знання перетворюються на переконання.

Одним із провідних факторів, що стимулює моральний розвиток школярів,  є використання суміжних мистецтв, що підвищує можливості емоційного впливу літератури на учнів. Порівнюючи твори художньої літератури з фільмами, ілюстраціями,  створеними на їх основі, учні конкретніше уявляють внутрішній світ образів, ідейний задум авторів.Тому доцільним є демонстрація на уроках уривків художніх фільмів , розгляд ілюстрацій до них , прослуховування музичних творів тощо.

Однією із специфічних проблем методики викладання  літератури є формування уявлення учнів про загальнолюдське та національне в   різних народів. Великі можливості у розв’язанні цієї проблеми відкриває взаємозв’язане вивчення зарубіжної та української літератур, зокрема, введення у шкільну практику елементів історико-типологічного та історико-генетичного зіставлення. Особливу увагу слід приділити принципу пріоритету загальнолюдських цінностей. Пропонуючи до розгляду типологічні подібності, вчитель літератури не лише працює над поглибленням вивчення про типовість персонажів, а й спонукає учнів до осмислення важливих морально-етичних проблем, усвідомлення загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Цікавим матеріалом для співставлення зовнішньої і внутрішньої краси людини є роман „Портрет Доріана Грея” О.Уайдла.

Відповідаючи на проблемні запитання стосовно вчинків головного героя, крокуючи разом із ним його життєвими сходинками, учні мислять, порівнюють свої вчинки із вчинками героя, уважніше придивляються до себе і один до одного.

Скарбницею для духовного виховання є творчість Ф.М.Достоєвського. Роман „Злочин і кара” базується на таких істинах як: „Життя людини безцінне”, „Не убий!”, „Возлюби ближнього” та інші.

Роман Достоєвського пройнятий ідеями християнства. Тема духовного воскресіння особистості, яку письменник вважав основною в літературі XIX ст., пронизує всі його романи і залишається актуальною і сьогодні.

Звичайно, виховання духовності не може бути повним без вивчення Біблії, проведенням паралелей між художнім твором і біблійними образами. Тому уроки, пов’язані з вивченням Книги Книг ,мають величезний потенціал у формуванні духовно-моральної особистості.          

На кожному уроці потрібно працювати так, щоб діти усвідомили, що усе життя людині доводиться обирати між істиною і неправдою, між світлом і мороком, між правильним і неправильним, між добром і злом. І література, її герої допоможуть розібратися в собі,вибрати правильний шлях у житті.

Література

1. Бех І.Д. Виховання особистості : Сходження до духовності / І.Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
2. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. – М. : Республика, 1994. – 480 с.
3. Богуш А.М. Дефініції "духовність" і "моральність" в аспекті національного виховання в Україні / А.М. Богуш // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : збірник наукових праць. – К., 2000. – Кн.1. – С.18–23.
4. Гончаренко С. Педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 375 с.
5. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навчальний посібник / О. Вишневський. – 3-тє вид., доопрац. і доп. – К. : Знання, 2008. – 566 с.