Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків «я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених шляхів виховання та способів становлення. У свій час Гельвецій, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості, відзначав, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є.

Сьогодні головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадянською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті.

Пріоритетними у вихованні є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями.

Література – це важливий засіб формування духовності у школярів. Саме література є одним з найдоступніших для учнів видів мистецтва, а тому вчителі літератури мають чи не найбільшу можливість вплинути на формування духовного світу кожної дитини, на її емоційну сферу, а, отже, і на формування системи цінностей підростаючого покоління.

Як зазначає Є.А.Пасічник «… література як навчальний предмет є багатофункціональним, інтегральним за своїм призначенням, одним з найважливіших завдань якого є забезпечення ідейно-естетичного впливу художніх творів на учнів, використання їх високого потенціалу з метою формування всебічно розвиненої особистості, громадянина України, якому притаманна висока культура, широкий кругозір, творчі здібності, загальнолюдські цінності, високі моральні ідеали» [5].

Вже не один рік працюючи над науково-методичним проектом «Формування духовного світу особистості на уроках світової літератури», переконалася у важливості саме цього аспекту роботи. Адже суспільство хоче бачити дітей чуйними, добрими, вихованими.

Саме на прикладах літературних героїв діти вчаться оцінювати свої дії та інших. Твори повчають, утверджують певну моральну істину, бо їх сюжети побудовані на протиставленні та боротьбі добра і зла, неодмінного утвердження добрих начал, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Вчитель літератури розкриває красу людських стосунків. Вчить людяності, гуманізму. Американський філософ Сантаяна сказав: «Ночами людина має вростати в землю своєї батьківщини, але очі її нехай оглядають весь світ»[4]. Саме на таке виховання особистості і спрямовані уроки світової літератури. Вони збагачують внутрішній світ учнів духовним досвідом інших народів, прилучають через художнє слово до загальнолюдських моральних цінностей.

Осягнення духовних надбань літератури, проникнення у внутрішній світ автора та його героїв відбувається на уроці. Тому створюю всі умови для активної взаємодії з учнями. Найпродуктивнішими письмовими завданнями вважаю наступні: нагородити епітетами героїв літературного твору, дати свої назви розділам книжки, придумати інший початок або кінцівку твору, дотримуючись авторського стилю, скласти запитання для інтерв’ю з літературним героєм. Вважаю доцільним будувати урок за законами художнього твору, щоб були в ньому і кульмінаційні піки емоційних потрясінь і спади спокійніших переживань і раціонального осмислення. Не менш важливу роль відіграють і інноваційні технології навчання. Так, на уроках світової літератури учні багато разів зустрічаються з захоплюючим видом епічної літератури – казкою. Маленькі за обсягом, але надзвичайно місткі за змістом, казки дають багатий виховний матеріал. Вивчаючи казку «Снігова королева», використовую інтерактивну вправу «Сенкан». Пропоную обрати поняття «добро» і «зло». Аналізуючи написане, приходимо разом з учнями до висновку, що людина повинна цінувати понад усе добрі слова, добрі справи та уникати злих вчинків.

Краще зрозуміти зміст «Різдвяної пісні в прозі»  Чарльза Діккенса допомагає уявна подорож разом із Скруджем у часі і просторі. Учні, об’єднавшись у групи, намагаються розібратись, чому спокійний, самостійний хлопчина перетворився на злого, скупого «жмикрута».

Звідки береться зло? Чому добра від народження людина стає злою? Саме ці проблемні питання намагаюсь розв’язати з учнями. Допомагає у цьому технологія «Мозковий штурм». Зібравши якомога більше ідей щодо даної проблеми, приходимо до висновку, що герой зрозумів свої помилки. Моральне переродження Скруджа сприймається дітьми як перемога сил добра і людяності.

Працюючи над повістю О.де Бальзака «Гобсек», учні діляться думками щодо твору за допомогою технологій «Щоденник подвійних нотаток» та «Мікрофон». Загострюючи увагу на фразі про те, що гроші – головний закон світу, приходимо до висновку, що надзвичайна жадібність руйнує людську сутність Гобсека, призводить його до повної самотності. Він залишається один, замкнутий в своєму егоїзмі.

Під час компаративного аналізу балад Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок» та А.Міцкевича «Альпухара», пропоную учням скласти порівняльну характеристику героїв за допомогою діаграми Вена. Наприкінці роботи учні приходять до висновку, що патріотичні почуття, душевні якості не залежать від того, де народилася людина, ці якості – загальнолюдські.

Однією з ефективних форм роботи на уроці світової літератури вважаю рольову гру. Учні із задоволеням виконують ролі Тома Сойєра та Гекка Фінна за твором М.Твена, Маленького принца і Лиса, льотчика і Змії за твором А. де Сента-Екзюпері, осмислюючи при цьому сутність стосунків між людьми. Адже дружба, доброта,  повага до особистості – найважливіші цінності людського життя.

Намагаюся спрямовувати викладання світової літератури на усвідомлений вибір учнями свого розуміння постаті, письменника, твору. Адже школярі повинні винести зі школи життєву компетентність, уміння  адекватно реагувати не тільки на явища життя, а й активно на них впливати.

За основу розуміння необхідності формування духовності особистості візьмемо тезу В.Сухомлинського: «Найстрашніше, що трапляється в середовищі юнаків і дівчат, - це порожнеча душі, відсутність тієї духовної сутності, без якої немає людської особистості, немає почуття честі й гідності. Не будемо боятися цих слів – святе і непорушне»[6].

Отже, література – глобальний педагог людства – мудріша за будь-якого вчителя і за будь-яку систему. Вона не нав’язує, а пропонує взяти до роздуму і серця всі духовні надбання, явища і сили, що формують особистість.

 Література

1. Відкритий урок. Артемова Ю. Рівний доступ до якісної освіти. - К.: Плеяда. - 2006. - С. 21-27
2. Відкритий урок. Якиманська І., Якуніна О. Планування та технологія особистісно зорієнтованого уроку. – К.: Плеяда. - 2006. - С.17-22
3. Лук’янова Т.В., Шарова В.І. Середовище вивчення світової літератури// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. - № 1. - С.7-9
4. Мельник Ганна. Тенденції розвитку системи освіти в Україні // Директор школи. -2016. - № 6. – С. 7-10
5. Мещерякова Світлана. Типологічний словник уроку // Директор школи. – К.: Плеяда. – 2018. - С. 52-53
6. Пашкурна О.Б. Сучасний урок зарубіжної літератури. //Зарубіжна література, – 2019. - № 2. - С.5-7
7. Сафарян Світлана. Творчість на уроках літератури // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. – 2008. - № 2. - С. 12-15