Формування економічної грамотності  дітей  дошкільного  віку  є  важливим  завданням  сучасної дошкільної освіти, вирішення якого дозволяє не тільки наближати  дитину до реального  дорослого  життя,  навчати  її  орієнтуватися  в  сьогоденні, пробуджувати  економічне  мислення,  давати  знання  про  нові  професії  та вміння розповісти про них,  а    також  й  сформувати  ділові якості особистості: уміння  правильно  орієнтуватися  в  різних  життєвих  ситуаціях,  самостійно, творчо  діяти  та  на  далі  будувати  своє  життя  більш  організовано,  розумно, цікаво. 

Базовий компонент дошкільної освіти, освітня лінія «Дитина в світі культури», наголошує на тому, що дитина має усвідомлювати, що довколишній предметний світ - рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці, мати елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку; виявляти ціннісне ставлення до результатів людської праці; багатоманітність професій у різних сферах діяльності людини, називати найпоширеніші; мати уявлення про заощадливе ведення домашнього господарства, вміти ощадливо ставитися до речей, грошей; розрізняти соціальні ролі «покупець», «продавець», поняття «товар», «гроші», «заощадливий», «недбайливий»; використовує різні предмети за призначенням, дбайливо до них ставиться, дотримується умов догляду і зберігання; застосовувати елементарні економічні поняття; ощадливо ставитися до речей, грошових коштів [1, с. 19].

Зміст  економічної  грамотності  найбільш  повно  висвітлюється  в системі  завдань  національного  виховання  через  формування  почуття господаря  й  господарської  відповідальності,  підприємливості  та  ініціативи [4, с. 104].  У зв'язку з цим необхідно звернутися до розгляду  самого поняття як  «економічна  грамотність».  Аналіз  наукової  літератури,  узагальнення педагогічного  досвіду  дозволили  нам представити  понятійний  апарат  таким чином:

• «грамотність»  -  означає  прийняття  зважених,  обміркованих  та ефективних  рішень  з  формування  та  розподілу  фондів  особистих  грошових коштів;
• економічна освіта - це процес і результат засвоєння економічних знань і умінь, формування економічно значущих якостей особистості, економічного мислення та поведінки, включення в соціально-економічні відносини. економічне  мислення  як  сукупність  поглядів  і  уявлень,  способів підходу  до  оцінки  явищ  і  до  прийняття  рішень,  якими  люди  керуються  в економічній діяльності;
• економічна  грамотність  -  це засвоєння предметних знань, умінь і практичних навичок, необхідних людині як осо­бистості в її суспільно-господарчій діяльності. Рівень економічної грамотності залежить від вікових можливос­тей людини в діяльнісній сфері [2, с. 52].

На  мій  погляд,    заклад дошкільної освіти  може  допомогти  дітям задовольнити їх економічну допитливість, не потонути в потоці економічної інформації,  не  розгубитися,  встояти  і  знайти  своє  місце  в  житті,  коли  вони стануть дорослими.

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти найменших громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації.

Тому моє завдання, як педагога, не тільки дати об’єм економічних знань, але й навчити правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати економіста, господаря, хазяїна свого життя.

Отож, мною була створена модель роботи щодо формування економічної грамотності дітей дошкільного віку.

Модель роботи щодо формування економічної грамотності дітей дошкільного віку

Мета: формувати  у  дошкільників  елементарні  економічні  знання, економічну  культуру,  трудову  та  моральну  творчу  мотивацію, готовність до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації та  принципово нових економічних відносин; уміння правильно орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях шляхом використання різних  форм  організації   дитячої  діяльності,  спрямовану  на  формування навичок економічного мислення у дітей з урахуванням сучасних соціальних умов.

Найефективнішими організаційними формами та методами є: заняття; екскурсії; спостереження; сюжетно-рольові ігри; ігрові імпровізації; ділові ігри, тренінги; творчі завдання; презентації індивідуальних проектів; драматизація казок;продуктивна діяльність; різні види праці.

У процесі економічного навчання я використовую такі педагогічні прийоми:  спостереження з показом, зіставленнями, створення проблемних ситуацій з пошуковими операціями, заохочення, стимулювання, синтез різних видів ігор з використанням певних предметів, зокрема грошей.

На початку роботи склала перспективне планування роботи з економічного виховання, визначила зміст, обрані методи і прийоми для реалізації завдань з формування економічної грамотності дошкільника, розширення його пізнавального досвіду. Особливу увагу я приділила підбору ігор економічного спрямування. Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища. Ігрова діяльність надає дитині можливість не лише отримати нові знання, але й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності.

Заняття з економічної освіти як один із видів занять з ознайомлення дітей із соціальним довкіллям проводжу один раз на тиждень, яке будую в ігровій формі, де використовую рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів, суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри. Заняття проводжу як комбіноване, або комплексне, у дидактичних іграх.

Структура занять на кожному етапі має  свою специфіку.

1. Вступна частина (готує до сприймання матеріалу).
2. Термінологічна частина (розкриваються основні поняття, що використовуватимуться на занятті).
3. Ігрова апробація матеріалу (на першому етапі – дидактичні ігри, на другому – ситуативні, на третьому – рольові).
4. Варіативна частина (проводиться на вибір вихователя: завдання з образотворчої діяльності, формування математичних уявлень, ознайомлення з навколишнім).
5. Заключна частина (підсумок, домашнє завдання для самостійного спостереження над економічними процесами).

Власне, ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається на заняттях із різних розділів програми. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень  проводжу спеціальне заняття з економіки, яке я будую у будь-якій формі.

Дуже цікаво проходять заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо. Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні відносини.

Засвоїти складні економічні поняття дітям допомагають казкові персонажі. Та й самі казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як працелюбність, бережливість, практичність. З досвідом прийшли розуміння того, що майже в кожній казці можна знайти «економічний» підтекст.

Особливу увагу намагаюся приділяти сюжетно-дидактичним іграм економічної спрямованості. В іграх: «Супермаркет», «Ринок», «Рекламне агентство», «Салон краси», «Кафе» діти вчаться самостійно приймати рішення та прогнозувати наслідки своєї діяльності. В іграх-презентаціях дошкільнята опановують вміння представляти власні ідеї. В іграх-стратегіях: «Наш бізнес», «Кругосвітня подорож», «Поїздка на острів», «Магазин іграшок» я спільно з дітьми плануємо, проектуємо свої дії, розподіляємо обов'язки і ролі, покроково реалізовуємо спільний задум.

Знання про те, чому слід берегти, економити результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі продуктивної діяльності (трудової, образотворчої). Працюючи з різними матеріaлами, дошкільнята вчаться бути ощадливими. Роз'яснюю їм, що суть раціональності (розумності) - в умінні планувати процес діяльності, застосовувати найбільш оптимальні рішення (за прислів'ям: «Сім разів відміряй - один раз відріж»). Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не  забуваю й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив руки тощо.

Опановуючи їх, діти ознайомлюються зі світом речей, людей, природи. Вони дізнаються про те, що таке професія, праця, товар, гроші. Старші дошкільники вже вчаться оперувати грошима і співвідносити прибуток з ціною на товар.

Однією з перших дошкільники вивчають тему: «Бюджет сім'ї. Прибутки та витрати». При ознайомленні з нею до роботи активно залучаю батьків. Разом із дітьми вони виготовляють макети сімейного бюджету, де відображають членів сім'ї та результати їх праці, картки-схеми прибутків і витрат, а також картки, які символізують основні та додаткові доходи. Діти визначають різні потреби членів родини, можливості щодо їх задоволення. Презентуючи бюджет своєї сім'ї, вони вчаться активно оперувати поняттями «бюджет», «доходи», «потреби», «витрати», «товар» тощо.

Під час вивчення та закріплення знань із теми «Світ грошей» я разом із дітьми розгортаю сюжетно-рольову гру «Міні-маркет Усміхайлик». Діти відвідують магазин і здійснюють покупки, використовуючи «місцеву валюту», яка називається «усміхайлики». Ця гра допомагає засвоїти такі поняття, як ціна, реклама, гроші, гурт, роздріб тощо.

Основні теми: «Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси», «Обмеженість», «Вибір», «Ціна вибору», «Товари», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти», «Виробництво», «Товари та послуги».

У результаті роботи спостерігалося, що діти почали виявляти ініціативність у здобутті та осмисленні нових знань економічної спрямованості, інтерес до економічної сфери життєдіяльності, уміння формулювати запитання та аргументувати відповіді економічного змісту, поєднання лідерських проявів з толерантним ставленням до інших членів колективу; демонструвати вольові прояви під час виконання тривалої чи небажаної роботи; створювати позитивний емоційний фон спілкування під час спільної діяльності, запобігати конфліктам; використовувати економічні поняття в активному мовленні; виявляти розвинені інтелектуальні здібності.

Тому, розробляючи систему роботи з дітьми, спрямовану на рішення обраної проблеми, я дійшла висновку, що для результативної роботи необхідно створити умови, що сприяють формуванню економічної грамотності дітей: залучення всіх видів дитячої діяльності та розвитку: екологічного виховання, логіко-математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-естетичного виховання для викликання  інтересу до економічних знань; створення відповідного предметно-розвиваючого середовища; надання можливості дітям залучатися до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з навколишнім світом речей, людей, природи.

Отже, зміст економічного виховання дошкільників є досить складним та багатоаспектним. Розуміючи економічне виховання як процес формування економічного мислення, розвитку ділових якостей, громадської активності, підприємництва, бачимо, що таке розуміння стосується категорії дітей дошкільного віку.

Наприкінці хочу зазначити: введення економічної освіти в роботу дошкільного навчального закладу-це не данина моді, а, насамперед, необхідність, щоб не втратити колосальний потенціал у розвитку дитини, щоб допомогти їй вирости активною особистістю, здатною приймати самостійні рішення і брати на себе відповідальність у сучасному ринковому суспільстві.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник А. М. Богуш. – К. : Видавництво, 2012. – 24 с.
2. Богуш А. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: підручник для ВНЗ / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш -  К.:  Видавничий  Дім  «Слово»,    –  408 с. 
3. Грама Н. Економічне виховання особистості дитини-дошкільника. Розвиток особистості дитини дошкільного віку в різних видах діяльності : монографія / А.М. Богуш, Н.Г. Грама, Н.І. Луцан та ін.. – Одеса : Вид. Бакаєв В.В., 2013. – 236 с.
4. Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку: монографія  /  Н. Г.  Грама / − Одеса,  − 216  с.