Сьогодні людина, для якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства. Життя вимагає від особи не лише громадянської активності, а й усвідомлення нею власної ролі й значення в житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями і цінностями. Аналізуючи складну політичну ситуацію, яка склалась сьогодні в державі, намагання  звільнитися від спадщини тоталітарної радянської системи в економіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні до бажаного успіху, зокрема й через несформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки, характерних для демократичної політичної культури.

За  цих умов особливого значення  набуває громадянська компетентність, формування якої у школярів - завдання загальної середньої освіти. Посилення виховної функції освіти, формування на шкільних уроках громадянськості, працелюбності, моральності, патріотизму,  поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім’ї, розглядаються як один з найважливіших напрямків державної політики в сфері освіти. Пріоритетність вищезазначеного відображена в нормативно-правових документах, а саме: Закони України «Про освіту» (2017 р.), «Про загальну середню освіту» (2020 р.), Державний стандарт базової і повної загальної освіти (2011 р), Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2019 р.), Концепція Нової української школи (2016 р.)

Цілеспрямоване формування громадянської компетентності учнів передбачає реалізацію в освіті компетентнісного підходу. Як зазначено в Державному стандарті базової і повної загальної  освіти  компетентнісний підхід - це спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності. Компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів. Під  громадянською компетентністю як  ключовою  О. Пометун розуміє здатність, спроможність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права і обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства [1, с.18].

У наш час компетентнісний підхід є предметом вивчення багатьох дослідників (Н. Бібік, Л. Боголюбова,  Т. Волобуєва,  О. Пометун, Дж. Равен,  О. Сухомлинська, І. Тараненка, Г. Халаша, С. Шишов та ін.), які розкрили сутність поняття компетентнісного підходу в освіті, висвітлили шляхи та умови формування компетентності учнів [2, с.35].   Поняття та шляхи формування громадянської компетентності учнів проаналізовані у працях Р. Даля, В. Зікратова, Х. Мюнклера, О. Пометун, Е. Слабунової. В працях цих та інших вчених обгрунтувано можливість ефективного використання міжпредметного підходу у формуванні громадянської компетентності.      Проте       огляд  наукової  та  методичної   літератури  засвідчує недостатню розробленість як теоретичних, так і методичних складових процесу формування в учнів основної та старшої школи  громадянської компетентності на уроках  історії.

Інноваційна значущість дослідження полягає в  тому, що шляхи формування громадянської компетентності базуються на інноваційних технологіях навчання, які  сприяють формуванню  критично мислячої особистості з високим рівнем громадянської  свідомості, здатної до прийняття творчих рішень, здобуття учнями в громадянському суспільстві  досвіду життя, необхідного людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань.

Більшість дослідників визначає, що у структурі громадянської компетентності як ключової виокремлюються когнітивний (знання), ціннісний та діяльнісно-процесуальний компоненти.

Для вивчення можливостей курсу «Історія України» у формуванні компонентів громадянської компетентності учнів розглянемо спрямованість програми з історії України   на довільних прикладах із неї (табл.1).

Вивчаючи можливості для формування когнітивного компонента громадянської компетентності в процесі навчання історії, ми прийшли до висновку, що на кожному уроці необхідно визначати основні громадянознавчі поняття теми, навколо яких буде здійснюватися формування даного компонента.

Формування ціннісного компонента громадянської компетентності учнів на уроках історії  відбувається шляхом впливу на емоційну сферу учнів.

Таблиця 1

Діяльнісно-процесуальний компонент  громадянської компетентності виявляється назовні через вміння. До даного компонента можна віднести: вміння отримувати та аналізувати інформацію про соціальні явища і процеси на основі широкого кола джерел; критичне мислення; виявлення соціальних проблем; вміння формулювати обгрунтовану думку щодо суспільних проблем і явищ; відстоювати власну думку; вести дискусію з суспільних проблем; працювати в групі на основі співробітництва.

Отже, готуючись до уроку, вчитель має визначити:

• який компонент громадянської компетентності найкраще пов’язаний зі змістом теми;
• які завдання найкраще формують даний компонент;
• технологію або метод, за допомогою якого рекомендовано формувати компонент.

Основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, який забезпечує в навчальному  процесі дотримання принципу послідовності й безперервності. Широко застосовуються і нетрадиційні уроки: урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, практичний урок.

Для реалізації даної мети найбільш дієвими є технології розвитку критичного мислення(читання з маркуванням, М-схема, сенкан, читання в парах), розвиваючого навчання(модель майбутніх знань, асоціативні схеми, асоціації, аналіз джерела, виключення понять, опорні слова), інтерактивні (моделювання життєвих ситуацій, роботу в групах, спільне вирішення проблеми), ігрові технології (сніжний ком, вгадай героя, чиста дошка, історичний волейбол, ділова гра ). Проектне навчання  варто використовувати, як метод самонавчання учнів, як підготовчий етап до значущого в межах теми уроку. Разом із тим слід зауважити, що найбільшого ефекту можна досягти через використання та комбінування в урочній та в позаурочної діяльності різних технологій.

Застосування таких технологій і методів у навчанні історії створює умови для формування в особистості громадянської компетентності. Методика формування громадянської компетентності потребує створення у процесі викладання системи навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні громадянські знання, уміння та цiнностi.

Таким чином, формування компонентів громадянської компетентності учнів на уроках історії можливо здійснити за визначених нами методичних умов:

• результати навчання предмета повинні бути зорієнтовані на формування компонентів громадянської компетентності;
• у навчальному змісті предмета наголос необхідно робити на громадянознавчих знаннях, цінностях, способах діяльності, ставленнях учнів;
• організація навчального процесу повинна забезпечувати постійну активну позицію учнів у навчанні через системне запровадження різноманітних форм організації навчальної діяльності та інноваційних технологій.

Прагнучи виховати своїх учнів справжніми громадянами з активною життєвою позицією та розвинутою правосвідомістю, ми зіштовхуємося з наступними негативними факторами впливу на свідомість школярів:

- соціальні та економічні проблеми, які постають перед родинами учнів та породжують правовий нігілізм;

- політична нестабільність у країні та регіоні в умовах ведення модифікованих війн (гібридні, інформаційні тощо).

Протидію цим суспільним викликам ми вбачаємо в посиленні спрямованості  навчального процесу на розвиток критичного та креативного мислення школярів, що стає умовою для формування позитивного досвіду розв’язання  різних життєвих ситуацій та формує готовність до самостійного прийняття відповідальних рішень.

Література

1. Пометун О. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки / О.І.Пометун // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. - №23. – С.18 - 20
2. Ремех Т.О. Сутність і структура громадянської компетентності учня Нової української школи / Т.О.Ремех // Український педагогічний журнал. – 2018. - №2. – С. 34 – 41
3. Формування громадянської компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових державних освітніх стандартів / укладач Степанова Н.В. – Черкаси, 2014. – 42 с.