Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні пріоритетним завданням є підвищення її якості, що виступає основою формування соціально зрілої творчої особистості. Для цього необхідно процес навчання побудувати з максимальним наближенням до запитів і можливостей школярів. Нині перед учительством стоїть важливе завдання — створення таких умов, де б дитина могла самовизначитись, розкрити свої інтелектуальні й творчі здібності.

У Концепції НУШ зазначається, що інформаційна-цифрова компетентність – це впевнене, і водночас, критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні [2].

Мета дослідження передбачає реалізацію формування інформаційно-цифрової компетентності на сучасному етапі розвитку освіти під час викладання української мови та літератури.

Результати дослідження. Викладання предметів «Українська мова» та «Українська література» під час дистанційного навчання – це заочне навчання з максимальним використанням в освітньому процесі інформаційно-цифрової компетентності. Нині комп'ютерні мережі дають змогу працювати з учнями онлайн. Спілкування вчителя й учня під час дистанційного навчання змінилося на спілкування «учень - комп’ютер -вчитель». Присутність учня на уроці зобов'язує учня брати участь у  відеоконференції та онлайнових бесідах (chat), завдяки якому створює ефект присутності й розширює рамки інтерактивної взаємодії [4].

Під час уроків української мови та літератури потрібно активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання та інтерактивні форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учителів, учнів та їх батьків, мотивують потребу розвитку їхньої інноваційної культури [1].

Застосування технологій дистанційного навчання під час викладання української мови та літератури повинно відбуватись у двох напрямах: 1) при засвоєнні теоретичного розділу навчальної програми з дисципліни з використанням як традиційних засобів навчання, так і засобів ІКТ; 2) при засвоєнні практичних занять із застосуванням традиційної структури уроків, зокрема уроків розвитку мовлення.

Під час засвоєння теоретичного розділу з використанням засобів навчання, що функціонують на базі ІКТ, дієвим є використання платформи «На урок», яка дає можливість перевірити теоретичні знання учнів.

Завдяки використанню комп'ютерних технологій учні можуть отримати задоволення від захопливого процесу пізнання, занурюючись в яскравий барвистий світ українського слова. Таке заняття викликає в них емоційний підйом, навіть відсталі учні активно працюють під час уроку. Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тексти, анімаційні зображення – це невичерпний потенціал для використання на уроках мови та літератури, адже ці засоби навчання активізують процес розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування знань для розв'язання нетрадиційних завдань [3].

В умовах дистанційного навчання під час епідемії COVID-19 використання інформаційно-комунікаційних технологій є важливою складовою освітнього процесу. Як і в класно-урочній системі навчання, так і під час дистанційного навчання зміст урок визначається трьома складовими: мотивація навчання, виконання практичних навичок як одного з головних чинників навчання, оцінювання навчальних досягнень.

Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність учнів, її готовність до засвоєння знань. Мотиваційна складова навчальної діяльності та теоретичні засади охоплюють пізнавальні потреби та мотиви навчання. Важливою умовою є власний приклад учителя. Під час цього етапу уроку вчитель знімає короткі 15-хвилинні відео, які перекидає для учнів на телефон за допомогою додатка Viber або соціальної мережі Instagram, адже ці додатки є найпопулярнішими серед школярів. 

Практичні навички та вправи є одним з головних чинників навчання. Самостійне виконання вправ за правильної організації може суттєво підвищити навчальну активність учнів. Водночас без кваліфікованої організаційної підготовки неможливо сформувати в школярів навички самостійних занять. Особливої уваги вимагають підбір і дозування мовно-літературних завдань. Тому учням пропонуємо виконанні завдання з фотофіксації викладати в особисті кабінети на платформі "ClassDojo", "Classroom".

При оцінюванні навчальних досягнень з української мови та літератури враховуються особисті досягнення школярів та ступінь активності учнів. Після закінчення уроків вчитель виставляє бали та задає домашнє завдання, використовуючи можливості всеукраїнської системи освіти «Нові знання».  Електронний журнал – інструмент, який робить процес управління освітою оперативним і зручним, даючи змогу вчасно інформувати про поточні зміни в результатах навчання всіх учасників освітнього процесу. Завдяки електронному журналу учень та батьки можуть ознайомитися не лише з навчальними досягненнями, а й можливими помилками у вправах, домашніми завданнями.    

Висновки. Нині світ перебуває на етапі розвитку, в якому інформація відіграє важливу роль. В умовах упровадження дистанційного навчання, в час  інтенсивного потоку інформації і нових способів її передачі, вимагають перед вчителем нових підходів до навчання гуманітарних дисциплін.

Розвиваючи в школярів інформаційно-цифрову компетентність, учитель готує учня до самостійного життя в інформаційному суспільстві. Орієнтуючись на ці умови, у яких будуть вчитися, розвиватися, зростати учні нової формації – як вчитель, добираю нові методи та форми навчання.

Першочерговим завданням є перетворення інформаційної лавини в ефективний освітній інструмент, основною метою якого є формування в учнів  уміння орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати й відбирати потрібне, розвиваю в учнів навички критичного та системного мислення, уміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми, направлені на саморозвиток, творчість і допитливість.

Отже, використовувати інформаційно-комунікаційних технологій під час дистанційного навчання  уроків української мови та літератури доцільно, оскільки вони сприяють розвитку ініціативи, пізнавальної активності, самостійності, творчості та цінності українського слова.

Література

1. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с.
2. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] Режим доступу http://mon.gov.ua/activity/education.
3. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / [Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: АСК, 2002. – 255 с.
4. Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи:зб. тез доп. всеукр. наук. наук.-практ. семінару, м. Київ, 28 лютого 2018/ за заг ред. О.Е. Коневщинської, О.В. Овчарук. – К.: Інститут інформаційних технологійУкраїни, 2018 – 61 с.