Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Актуальність педагогічного досвіду. Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України, постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, яке повинно бути направлене на передачу молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його  національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формувати особистісні риси громадянина України, патріота своєї держави. Формуванню громадянської компетентності, що вважається однією з ключових, є прямим шляхом для формування патріотизму. В умовах школи  формуванню такої особистості, яка набула певні життєві компетентності сприяє технологія громадянсько-патріотичного виховання Саме в школі виховується особистість, інтелігентна своїм духом, спроможна в майбутньому працювати для свого народу.

Громадянське виховання в навчальному закладі сприяє  формуванню в учнів комплексу громадянських якостей, потреби захищати інтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо Української держави.

Концепція національно-патріотичного виховання визначає: становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають напрями роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.

Патріотизм – важливий духовно – моральний фактор збереження суспільної стабільності, незалежності і безпеки держави. В 21 столітті необхідність виховання патріотизму знову стала актуальною.

У сучасній школі приділяється багато уваги формуванню національної самосвідомості учнів, вихованню громадянської позиції за допомогою колективних справ, участі у різноманітних заходах, зорієнтованих на громадянсько-патріотичне виховання, відродження культурних традицій.

Мета досвіду: виховання молодої людини-патріота, яка готова самовіддано розбудовувати Україну як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру та злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможною, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури; передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури українського народу, його героїчної історії, національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі - формування особистісних рис громадянина України.

У відповідності до мети  визначено наступні завдання:

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
  • забезпечення духовної єдності поколінь шляхом спілкування, передачі досвіду ветеранів Праці, ветеранів Великої Вітчизняної війни; виховувати повагу до батьків, культури та історії свого народу;
  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
  • формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Проблема формування громадянської активності має досить міцну теоретичну базу. В процесі реалізації проблеми використанні передові досягнення сучасної психолого-педагогічної науки, досвід викладачів та вчителів.

Як свідчать результати педагогічної практики, важливою умовою становлення активної громадянської позиції і життєвих компетенцій, є врахування педагогами вікових та індивідуальних особливостей учнів. В зв’язку з цим, провідні спеціалісти в зазначеній галузі (Т. Гуцан, О. Савченко, В. Ягупов, Г. Сорока та ін.) зазначають, що вплив на особистість здійснюється через її індивідуальні особливості, темперамент, своєрідність характеру, здібності, інтереси, нахили, що дозволяє вибрати найбільш ефективні шляхи взаємодії особистості з навколишнім світом.

На фоні досліджень в галузі громадянського виховання варто виділити досвід вчителів-практиків (А. Гладченко, М. Демчук, Л. Дзега, Л. Дічук, В. Зозуля, Т. Дудар, М.Лелеко), які займаються практичним втіленням теоретичних засад громадянсько-патріотичного виховання в шкільній практиці.

Розвиток демократичної держави та становлення громадянського суспільства в Україні вимагають адекватних змін у навчально-виховному процесі школи, тому провідною  ідеєю досвіду визначено – за допомогою громадянсько-патріотичного виховання допомагати учням чітко усвідомити завдання, що стоять перед суспільством і громадянами, розуміти й гнучко реагувати на динаміку цих завдань і – що важливо – знайти способи їх втілення у життя.

Ми повинні повернути повагу до цінностей нашого народу, повною мірою використовувати величезний морально-духовний виховний потенціал української історії та культури; виховати активного громадянина України, духовно багату людину, морально благородну особу нового типу суверенної держави.

Досвід роботи показав, що використання технології громадянсько-патріотичного виховання сприяє формуванню активної позиції учня як громадянина України. В процесі виховної роботи ця технологія впроваджується систематично з дотриманням певних етапів.

І етап - підготовка до проведення діагностичного дослідження рівня сформованості громадянської позиції класного колективу.

ІІ етап – сам процес дослідження, який містить такі види: опитування, бесіди, індивідуальні консультації, анкетування, моніторинги.

ІІІ етап - аналіз результатів дослідження, де відбувається систематизація та узагальнення результатів.

IV етап – використання результатів через традиційні та інноваційні форми , інтерактивні методи роботи: рольові ігри, написання ділових листів, звернень, статей до шкільних та місцевих газет, організація інтерв’ю, благодійних акцій, прес-конференцій, робота в шкільних гуртках, музеях, волонтерських загонах.

V етап – заключний  – дає результативність – сформовану активну громадянську позицію учнів.

Отже, процес формування активної громадянської позиції учнівської молоді буде ефективним за певних дидактичних  умов: врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку особистості учня; системність, послідовність і безперервність виховного процесу; партнерська взаємодія учня із суб’єктами соціального впливу; формування мотивації до громадянської активності; застосування інноваційних форм та інтерактивних методів у виховній роботі, добровільний та особистісно-мотиваційний характер участі школярів у позакласній виховній роботі; удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи-особи нового типу суверенної держави.

Виховання патріотизму – це невпинна робота по створенню у школярів почуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, шанобливого  ставлення до історичного минулого. В своїй діяльності класного керівника впроваджувати  технологію громадянсько-патріотичного виховання я намагаюсь комплексно і системно, керуючись Конституцією України, Закону України «Про освіту», Конвенцією ООН про права дитини.

У патріотичному вихованні підростаючого покоління велика роль ветеранів Великої Вітчизняної війни. Розповіді про бої з ворогом, подвиги бойових друзів служать прикладом патріотизму. Частими та бажаними гостями (так як ветеран не виходить далеко з дому) є учні класу та я, як класний керівник, у ветерана Великої Вітчизняної війни Терещенка Григорія Кузьмича. Із задоволенням вітаємо ветерана з Днем Перемоги, з Днем визволення міста Кривого Рогу, з Днем партизанської слави, з днем народження. Під час зустрічей за чашкою чаю Григорій Кузьмич згадує тяжкі воєнні роки та свій трудовий шлях (додаток А).

З метою впровадження громадянсько-патріотичного виховання я, як класний керівник спрямовую свою діяльність по наступних напрямках:

- виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів Праці;
- зібрання та систематизація спогадів ветеранів ;
- здійснення пошуково-дослідницької діяльності ;
- проведення благодійних акцій;
- організація  краєзнавчої роботи по вивченню історії рідного міста;
- участь учнів в роботі шкільного гуртка «Юний пошуковець» та музейній кімнаті ліцею.

Також в своїй роботі використовую такі методи:  виховуючі ситуації та активні методи. 

Безпосереднє значення у вихованні патріота відіграє збереження пам’яті про Велику Вітчизняну війну та подвиг її учасників, усього українського народу.  Наш науково-технічний металургійний ліцей №16 носить ім’я криворізького підпільника Юрія Марковича Козаченка. Тому вже традиційними стали в класі: відзначення Дня партизанської слави покладанням квітів до братської могили ст. Довгинцево, де похованні члени підпільної організації Ю.М.Козаченка; святкування дня народження Ю.М.Козаченка 20 лютого з запрошенням гостей, ветеранів ВВВ, представників Ради ветеранів Дзержинського району (додаток Б, В).

Одним із основних шляхів виховання патріотизму в учнів є залучення  школярів до пошукової роботи, результатом якої стала  дослідницька робота «Радянське підпілля на території України в роки Великої Вітчизняної війни» (на прикладі підпільної організації на чолі з Юрієм Марковичем Козаченком), зібрання матеріалу про Кривий Ріг в роки окупації, героїв Криворіжжя, оформлення інформаційних стендів в музейній кімнаті ліцею. З метою поширення знань про історію міста його героїв учні класу проводять екскурсії молодшим школярам, гостям ліцею.

Співпрацюють учні класу з міським жіночим клубом «Троянда», де під час однієї з зустрічей познайомилися з ученицею Ю.М.Козаченка Лідією Григорівною Беженуци, яка подарувала музейній кімнаті ліцею свої спогади.  (додаток Г).

В переддень святкування Дня Перемоги учні класу прийняли участь в суботнику по реставрації гранітних плит біля вічного вогню в парку імені 60- річчя Перемоги співпрацюючи з Військово-патріотичним клубом («Пошук» в місті Кривий Ріг) (додаток Д). Всі разом дружно працювали без зайвих слів,  не дивлячись на холодну погоду та вихідний день. Діти таким вчинком не на словах, а конкретною справою показали свою громадянську позицію.

Із залученням батьків класу кожного року проводяться заходи щодо вшанування пам’яті героїв, що віддали свої життя на чужій афганській землі. Із завмиранням серця слухали діти розповідь про ту далеку та чужу країну, пісні, які розповідали про біль втрат та тугу по рідній землі (додаток Е).

Для того, щоб любити своє місто, його необхідно знати, а щоб дізнатися – вивчати. Вивчення історії рідного краю проводиться як на уроках, так і на позакласних заходах з реалізації патріотичного та громадянського виховання : «Моя рідна Україна», « Україна – єдина країна», «Знай та шануй  національні символи України, «Твої права та обов’язки», «Герої Крут» та інші. Екскурсії по пам’ятним, визначним місцям міста дозволяють учням торкнутися історії своєї малої Батьківщини, відчути свою приналежність її творення (додаток Є).

Одним із важливих моментів виховання у молодого покоління патріотизму – це приклад наших співвітчизників в сучасних надскладних умовах. Саме ці приклади, як на мою думку, мають надзвичайне виховне значення, саме в складних умовах і виявляється справжній патріотизм. Не байдужі громадяни чим можуть допомагають нашим військовим, які захищають цілісність нашої держави. Не залишились осторонь від допомоги нашим бійцям АТО і ми. Через «Жіночу сотню 39» м. Кривий Ріг було передано домашні продукти харчування І надалі плануємо продовжувати допомагати нашим захисникам. Активно разом з батьками учні класу прийняли  участь у благодійній ярмарці, кошти від якої були передані бійцям – захисникам України (додаток Ж).

Надовго запам’ятається учням класу засідання клубу «Юний пошуковець», куди були запрошені люди,  в життя яких в різний час ввірвалася війна – це ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни – афганці, бійці – учасники АТО, волонтери. Не можна було слухати без сліз спогади солдат про кривавий слід війни сивочолих ветеранів в боротьбі з фашизмом, афганців про страшну війну на чужій землі, бійців АТО про патріотизм та героїзм українців в боротьбі за цілісність України. Молоді дівчата – волонтери показали приклад небайдужості, самопожертви заради наших бійців, які захищають нас від агресора (додаток З).

Громадянсько-патріотичне виховання повинно бути побудоване на засадах загальнолюдських, полікультурних та громадянських цінностях. Через такі форми роботи  як – уроки-пам’яті, усні журнали, круглі столи, бесіди, диспути, суспільні доручення, самоврядування намагаюсь розвивати в учнів критичне, творче мислення, само активність, самостійність, громадянську відповідальність, мужність,  ініціативність, суспільну активність, готовність працювати на благо своєї батьківщини.

Для визначення рівня сформованості патріотичних почуттів в учнів 9-го класу використала анкету.

Анкета для перевірки патріотичних почуттів у підлітків

1-й блок.

  1. Чи знаєте ви історію походження Герба, Прапора, Гімну.
  2. Назвіть правила поведінки щодо Гімну та Прапора.
  3. Яке значення мають державні символи для країни і народу?
  4. Які почуття виникають у вас, коли звучить Гімн України?

2- й блок.

  1. Що означає прізвище твоєї родини?
  2. Де народилися твої мама і тато ?
  3. Чи є у вашій сімї реліквія роду?
  4. Хто зображений на найдавнішій світлині твоєї родини?

3- й блок.

  1. Чи турбує тебе майбутнє України? Чому?
  2. Яких українських письменників ти знаєш?
  3. Чи відчуваєш ти себе громадянином України?
  4. Чи турбує тебе майбутнє твого міста?

4 – й блок.

  1. Які ти знаєш поховання відомих людей, героїв війни та праці у своєму місці?
  2. Яку участь ти береш в догляді за їхніми могилами?
  3. Яку участь ти береш в шануванні Дня пам’яті?
  4. Про пам’ятники (погруддя) відомих людей ти знаєш в нашому місці?

5 – блок.

  1. Чи мають якесь значення природні багатства для життя людей?
  2. Чи піклуєшся ти про тварин, рослин, оберігаєш їх?
  3. Чи робиш ти зауваження товаришам, які знущаються з рослин або тварин?
  4. Чи посадив ти хоч одну рослину у своєму житті?

6 – блок.

  1. Що означає для тебе слово «Батьківщина»?
  2. Від якого слова воно походить?
  3. Які слова синоніми можна використати для передачі змісту цього слова?
  4. Що для тебе є найважливішим у житті?

7 – й блок.

  1. Назви п’ять релігійних свят.
  2. Розкажи про зміст одного свята.
  3. Чи ходиш ти у свята до церкви?
  4. Чи є в тебе улюблені місця у природі?

8 –й блок.

  1. Навіщо потрібно працювати?
  2. Які норми та правила, прийняті в нашому суспільстві, ти знаєш? Як їх виконуєш?
  3. Як ти ставишся до порушників дисципліни? У чому це виявляється?
  4. Яку несеш відповідальність за свої вчинки?

Проаналізувавши відповіді та порівнявши їх  з результатами 5-го класу дійшла до такого висновку.

Результати моніторингу «Рівень сформованості громадянської позиції учнів класу».

5-А клас                                                                          9-А клас

ВИСНОВКИ

Як результат впровадження технології громадянсько-патріотичного виховання є: створення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної та трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя і діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ; відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки.

Отже, провадження даної технології сприяє формуванню в учнів громадянської позиції, національної свідомості, почуття любові до своєї країни, історії, культури , свого народу. Через зустрічі з ветеранами війни, праці ми даємо можливість дітям торкнутися «живої» історії, проявити свою турботу, виявити шану до них. Колективні справи єднають різні покоління в прагненні бути корисним та стати частиною спільного. Таким чином, школярі, маючи перед собою справжні приклади самовідданої роботи та героїчної самопожертви, зростають з глибоким почуттям патріотизму та бажанням працювати на благо своєї сім’ї, свого міста, своєї країни