Одним із головних завдань школи є підготовка учнів до самостійного життя. У розв’язанні цього завдання велика роль належить предмету трудове навчання, основною метою якого є розвиток особистості шко­ляра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, адже потрібна не просто індивідуальність, а інте­лектуальна, творча особистість, здатна ставити і вирішувати важ­ливі завдання, швидко орієнтуватися в стрімких змінах сучасного соціально-економічного суспільства. Освіта повинна бути орієнтована на особистість, на формування високоморальної, стабільної у своєму розвитку людини, яка добре розуміє, що робить, куди і навіщо йде, яка обов'язково розвине власний талант, здібності. Завдання щодо формування в учнів компетентностей стоять переді мною, як і учителя обслуговуючої праці.

Кожна людина від природи  певною мірою наділена здібностями до творчості, але віднайти та розвинути їх є завданням сучасної школи, що зумовлює необхідність удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій та досягнень педагогічної науки.

На мою думку великі можливості у вирішенні питання по формуванню в учнів компетентностей дають уроки саме трудового навчання. Завдяки ключовим компетенціям учні повинні вчитися вирішувати проблеми, використовуючи власний досвід, займатися самоосвітою; думати, тобто мати власну позицію, формулювати власну думку, мислити критично; співпрацювати, а значить приймати рішення, вміти працювати у групі.

Кожна дитина – особистість, що формується впродовж свого життя різними чинниками. Сучасні учні мають бути креативними, допитливими, здатними до самоосвіти, з добре розвинутими комунікативними навичками.

Я вважаю, що один із шляхів, який допомагає досягти самореалізації, є мотивація. Адже в більшості випадків учень не має свідомого, вмотивованого бажання вчитися і від цього страждає наше майбутнє, йому потрібно допомогти розкритися, знайти і розширити свої здібності.

До мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів відносять пізнавальні мотиви. Серед них провідним є інтерес до знань і процесу їх здобуття, бажання дізнатися якомога більше, розширити свій кругозір, інтерес до певних предметів, явищ. Розрізняють декілька стадій інтересу: цікавість, допитливість, пізнавальний і теоретичний інтерес.

На стадії цікавості учні можуть зацікавитися тим чи іншим об'єктом, але у більшості з них відсутнє прагнення до пізнання їх в цілому. Наприклад, вивчаючи тему «Проектування виробів», мотивуючи навчальну діяльність, учитель може ставити запитання: Які зразки об’єктів вам більше сподобалися? Який би ви об’єкт запропонували? Які інформаційні джерела можна використати для створення об’єкта?  Такі запитання збуджують пізнавальний інтерес до теми і допомагають учню відчути можливість удосконалити його знання й уміння для розв’язання поставленого завдання. Якщо учні позитивно відносяться до навчання, то надалі вони будуть більш уважними на уроці, докладатимуть більше зусиль для оволодіння новими знаннями, технологією виконання практичної роботи. З такими учнями легко і цікаво працювати на уроці.

Та, на жаль, не всі школярі характеризуються позитивним ставленням до навчальної діяльності. Є чимало байдужих дітей, що негативно ставиться до школи. Тоді одним із шляхів позитивного ставлення до навчання є створення позитивних мотивів навчання. На зміну цікавості приходить допитливість.     

Щоб виховати дитину  допитливою, необхідно домогтися її уваги до виконання того чи іншого завдання, дотримання технології. Якщо дати доступні розумінню дитини проблемні завдання і можливість їх розв'язувати, вона краще виконає та засвоїть завдання на дану тему.

Велику роль відіграє пізнавальний інтерес, який характеризується тим, що у школярів виникають не тільки проблемні питання або пізнавальні ситуації, але й бажання самостійно їх вирішувати. В центрі уваги на цій стадії інтересу не отримання готового матеріалу, готової інформації і не сама робота за зразком, а пізнавальне завдання.    

Розвитку пізнавального інтересу як мотиву сприяють різні прийоми проблемного навчання. Для того, щоб ці проблеми мотивували навчання, необхідно так сформулювати проблему, щоб вона викликала в дітей зацікавленість, здивування і бажання прийняти участь в її вирішені.

Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає це по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися; зробити, досягти результату. Головною деталлю в цьому механізмі і є метод проекту.

Метод проектів названо основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє використовувати найменші затрати ресурсів, створювати в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс  дій, який спеціально організовує учитель, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з  об’єкта діяльності та його усної чи письмової презентації. Метод  проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв’язує власні задачі, з технологією  супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є  ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей. Проектна технологія  дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, необхідні у подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності  пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві, з навичками вчитися все життя; а головне, спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів.  Робота над проектом - це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. 

Для підвищення зацікавленості учнів до роботи над виготовленням  виробів вчитель повинен навчати різноманітним технологіям роботи з матеріалами. Ці технології можуть бути як традиційними, так і новітніми. З кожним роком зростає кількість проектів, поліпшується їх якість, зростає рівень самостійності під час їх виконання.

Для формування життєвих компетентностей учнів у своїй роботі я практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Свою діяльність спрямовую на формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності.    Інноваційним підходом до викладання уроків трудового навчання вважаю проведення уроків у нетрадиційному форматі.

Урок експрес – творчості. В ході уроку даю можливість учням презентувати себе, а саме розповісти про свої захоплення, показати міні майстер – класи улюбленої справи чим вони займаються у вільний час.

Урок «Відкритих думок» - під час цього уроку  використовую метод роботи учнів у групах та парах. Це надихає дітей до співпраці, взаємодопомоги та спілкуванню. Вирішення проблемних питань проходить під час обговорення, учні знаходять правильні відповіді та виконують завдання разом.

Проведення уроку  «Експериментальне дослідження» направлено на дослідницьку та пошукову роботу. На уроці створюється проблемна ситуація або ставиться проблемне завдання під час виконання яких учні опрацьовують матеріал самостійно, використовують сучасні інформаційні технології та відкривають для себе нові знання.

Урок – захист проектів або творчий звіт проходить у вільній формі взаємонавчання, круглого столу. Учні презентують результати своєї роботи. Роблять самоаналіз, здійснюють самооцінку та рекламують свій виріб.

Також, на мій погляд, найефективнішими методиками по формуванню життєтворчих компетенцій на уроках трудового навчання відіграють творчі завдання, які містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька неправильних відповідей. Наприклад, може бути використана притча, легенда або поставлене проблемне завдання: поєднати в одному виробі іграшку і накривку на чайник чи грілку, іграшку і органайзер. Виконуючи такі завдання у малих групах, діти мають змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співробітництва, до активного засвоєння навчального матеріалу, особливо на етапах поглиблення і закріплення знань, узагальнення вивченого матеріалу.

У своїй роботі практикую методики групової роботи, як «Мозаїка”, «Секрети творчості», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Що в кулаці?». Форма «Мозкового штурму” може мати і проблемні запитання: які мірки й величини необхідно знати, приступаючи до побудови креслення викрійки поясного виробу? Як розрахувати кількість матеріалу для даного виробу? Учням 5-7 класів доцільно запропонувати розгадування цікавих кросвордів, розв'язок яких буде ключове слово нової теми чи узагальнення знань.

Уроки, в основі яких застосовуються інтерактиви пробуджують в учнів інтерес і мотивацію, навчають самостійно мислити та діяти.

Нестандартні підходи дозволяють проводити уроки з нетрадиційною структурою, включаючи нетрадиційні запитання, форми повторення, закріплення, та ін. Це уроки типу «КВК», вікторини,  бінарні уроки. Наприклад, на уроці в 5-6 класах, чудово можна розвивати в учнів логічне мислення та пізнавальний інтерес до музичного мистецтва, виконуючи практичні завдання та співаючи пісні; до історії, розповідаючи про символіку житла; до природознавства, та української літератури.

Ми, вчителі, повинні сприяти формуванню ключових компетентностей школярів.  Адже сьогодні соціуму потрібні учні та випускники, готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати  й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя.

Отже, формування життєвих  компетентностей в учнів на уроках трудового навчання дозволяє повною мірою розкрити природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлювання та застосування на практиці різноманітних ідей, можливість здійснювати свій вибір, знайти себе у світі та відкрити світ у собі. 

Література

1. Галицький О. Навчаємо і виховуємо / Проектна діяльність у школі / О. Галицький. – К. : Шк. світ, 2016. – С. 79-86.
2. Єрмаков І.Г., Нечипоренко В.В., Пузіков Д.О. «Життєтворчі компетенції у системі компетентнісно спрямованої освіти. Запоріжжя. – 2008.
3. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі : навчально-методичний посібник / Л.В. Коваль. – Харків : Видавнича група «Основа», 2016. – 227 с.
4. Пелагейченко М.Л. « Професійний довідник»  учителя трудового навчання. Основа. – 2013.