Сучасна освіта в Україні передбачає вдосконалення технології навчального процесу, наближення до вимог сучасного суспільства, що потребує високоосвічених, інтелектуально розвинених громадян. Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня навчання, пошуків нових підходів, розв’язання методичних проблем. Основи цих знань закладаються в початковій школі. Зацікавлення учнів змістом навчального матеріалу потребує систематичної інтелектуальної роботи педагога, адже варто не тільки викликати спалах позитивних емоцій, але й дбати, щоб він ніколи не згасав. З чого ж починати?

Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю формування в учнів стійких пізнавальних інтересів та динамікою розвитку системи освіти, що зумовлює перегляд звичних форм і змісту навчання.

Сучасна психолого-педагогічна наука і практика процес формування та розвитку особистості пов’язують із особистісно-орієнтованим підходом до дитини, мета якого:

• Істотно гуманізувати осітній процес;
• Наповнити його високими морально-духовними переживаннями;
• Утвердити відносини справедливості та поваги до дитини;
• Максимально розкрити її потенційні можливості;
• Стимулювати її до особистісно розвивальної творчості [4]

Проблема формування цілісного світогляду є ключовою як у культурному контексті, так і безпосередньо у психолого-педагогічному, де її розглядають з точки зору дидактичних, психологічних та виховних концептуальних підходів, програм і методів.

Світогляд як вікове новоутворення починає формуватися в дошкільному дитинстві, отримуючи свій подальший розвиток у шкільному віці.

Пошуки нових шляхів в освітньому процесі сприяли відродженню інтеграції навчання. Ідея інтегрованого навчання в наш час надзвичайно актуальна, оскільки передбачається, що її успішна методична реалізація сприятиме побудові системи якісної освіти, тобто освіти конкуретноспроможної. Інтеграція – важлива умова розвитку сучасної науки і цивілізації загалом. Адже сучасна стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати об’єкти, явища життя не окремо та ізольовано, а інтегровано через різні види діяльності.

Введення міжпредметної інтеграції в освітній процес забезпечує зменшення часу на засвоєння інформації учнями в умовах зростання її обсягу. Це і є наскрізна лінія змісту сучасної освіти.

Інтегрований урок дає змогу розв’язувати завдання: 1) Підвищення мотивації навчальної діяльності за рахунок нестандартної форми уроку; 2) Розглядання понять що використовують у різних предметних галузях; 3) Організація цілеспрямованої роботи з розумовими операціями; 4) Показ міжпредметних зв’язків та їх застосування під час розв’язання різноманітних завдань [2]

Пріоритетним напрямком навчання є впровадження в традиційні форми майбутньої сучасної початкової школи нестандартних підходів, якими є інтегровані STEАM-декади. З власного досвіду тематика декад має логічно і поступово розкривати загальну тематику навчального року. Готуючись до інтегрованої декади вчителі звертають увагу на річне календарне планування, корегують на власний розсуд теми, знаходять дотичні близькі за темою предмети з якими можна провести спільні активності. На початку кожної STEAM-декади визначаємо завдання та тип такої декади [1,с.10]

При плануванні проведення STEАM-активностей відповідно до тематики декад вчителями школи здійснюється ретельний вибір типу і структури уроку, методів і засобів навчання. STEАM-активності можуть бути елементом інтерактивної перерви, позакласним заходом, практичним заняттям.

Інтегровані STEАM-декади вносять у звичну структуру шкільного навчання новизну і оригінальність, і мають певні переваги:

• підвищують мотивацію, формують пізнавальний процес, що сприяє підвищенню рівня осяяння та вихованості учнів;
• сприяють формуванню цілісної наукової картини світу, розгляду предмета, явища з декількох сторін: теоретичної, практичної, прикладної;
• сприяють розвитку усного і писемного мовлення, допомагають глибше зрозуміти лексичне значення слова, його естетичну сутність;
• сприяють розвитку образотворчих і музичних умінь і навичок;
• дозволяють систематизувати знання;
• сприяють розвитку, більшою мірою, ніж звичайні уроки, естетичного сприйняття, уяви, уваги, пам’яті, мислення учнів (логічного, художньо-образного, творчого);
• володіючи великою інформативною ємністю, сприяють збільшенню темпу виконуваних навчальних операцій, дозволяють залучати кожного школяра в активну роботу на кожній хвилині уроку і сприяють творчому підходу до виконання навчального завдання.

Однак незмінною лишається суть, яка полягає в тому, що в обох випадках діяльності – як в класній, так і в позакласній  - додержуються одних і тих самих дидактичних принципів; обидва види роботи є двома частинами єдиного освітнього  процесу і не лише сприяють формуванню знань, умінь, навичок та зацікавленості предметом, а й виховують певні моральні якості, пов’язані з розумовою діяльністю, так звані інтелектуальні почуття (справедливості, честі, обов’язку, відповідальності і т. ін.); ці заходи дають дітям можливість поглибити свої уявлення про роль того чи іншого предмета у житті; спільна робота і зайнятість дітей у різних видах діяльності в рамках STEAM-декад сприяє вихованню дитини, навчає роботі у колективі тощо.

При цьому  підготовчу роботу і діяльність під час STEAM-декад необхідно ретельно продумувати і планувати. Але тут виникають певні труднощі щодо інтеграції окремих предметів і підбору навчально-наукового матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів. Тематику і форми різних заходів слід добирати так, щоб вони були посильними  і цікавими для дітей [3]

Молодший шкільний вік є сприятливим для творчого розвитку дітей. Саме в цей період активно розвиваються їх уява, здатність фантазувати, творчо мислити, помітно проявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність. Уся культурна спадщина, яку має людство – результат творчої діяльності людей. І те, яким буде наше суспільство в майбутньому, залежить від творчого потенціалу молодого покоління.

Неможливо передбачити, які знання можуть бути потрібні дитині в майбутньому. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості, де учень зможе продемонструвати власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти.

Література

1. Бондаренко С. В., Бондаренко М. Ю. 3ds Max 2008. Библиотека пользователя (+CD). — Диалектика, 2008. – 560 с.
2. Гримач І. А., Гаврищенко І. П. Інтегровані уроки в початковій школі як одна із форм розвитку творчості молодших школярів / І. А. Гримач, І. П. Гаврищенко // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 3. – С. 2-3
3. Методика та технологія [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/31210/
4. Середа В. П. Комунікативна самореалізація молодших школярів у контексті світоглядної освіти / В. П. Середа // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 31-32. – с.18-19