Постановка проблеми.Оволодіння словниковим запасом є першочерговим завданням вивчення іноземної мови. Дуже точно сказано, що мовні структури є скелетом, а лексичний запас - життєво важливий орган і плоть мови [3]. Лексична компетентність передбачає знання словникового складу мови, що складається з лексичних та граматичних елементів, а також здатність його використання. Лексична компетентність складається з лексико-граматичних елементів: фразеологізми: сентенційні формули (афоризми, прислів'я тощо), ідіоми, фіксовані структури, що вимагають включення наступних елементів для утворення повнозначного висловлювання, стійкі вирази (фразові дієслова, складні прийменники, стійкі словосполучення), окремі слова і нестійкі словосполучення [2]. Оволодіння цими елементами потребує кропіткої праці зі сторони вчителя при підготовці матеріалу до уроків іноземної мови в старших класах.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема оволодіння лексичним аспектом іноземної мови та формування лексичної компетенції постійно привертає до себе увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. В різні періоди розвитку методики викладання іноземної мови проблема навчання лексичному аспекту досліджувалася в роботах таких вчених, як A. Bruton, J. Coady, В.Н. Douglas, N. Ellis, M. Hyde, M. Lewis, M.H. Long,  Nation P. [5], Thornbury S. [6], О. Б. Бігич [2], Н.Ф. Бориско, С.Ю. Ніколаєва, В.Г. Редько.

Постановка цілей статті. Мета статті полягає в тому, щоб, базуючись на думках провідних зарубіжних лінгвістів, дати основні критерії підходу до методів розширення лексичного запасу, проаналізувати роль інтенсивного читання у формуванні іншомовної лексичної компетентності, показати параметри її розвитку, охарактеризувати інтенсивне читання, розкрити його переваги, а також недоліки в порівнянні з екстенсивним читанням, визначити стадії роботи над лексико-граматичним матеріалом, виділити види лексичної діяльності в роботі з текстом.

Виклад основного матеріалу. В Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти наводяться головні критерії успішної роботи з лексикою [1], а саме кількісний показник (size), тобто кількість слів і стійких виразів, які необхідно освоїти; володіння достатнім лексичним запасом (vocabulary range) для здійснення будь-якої мовної або мовленнєвої діяльності; регулярність використання вивченого матеріалу і контроль над цим процесом; знання відмінностей між активним і пасивним словниковим запасом; аналіз прогресу в знаннях за допомогою сучасних методик. Крім того, викладачам рекомендується усвідомлено підходити до підбору лексичного матеріалу (lexical selection), а саме спиратися на необхідність досягнення комунікативних цілей на певному етапі навчального процесу, брати до уваги культурні цінності, міжкультурні відмінності, слідувати лексико-статистичними принципам відбору слів на основі частотності їх вживання (frequency word), використовувати автентичні усні і письмові джерела, мотивувати тих, хто вивчає англійську мову за допомогою органічного внесення змін до запланованої роботи над лексикою, якщо це не суперечить рішенню поточних комунікативних завдань.

Інтенсивне читання в порівнянні з екстенсивним вимагає від викладача використання методичних прийомів, спрямованих на ретельну роботу над лексико-граматичними тонкощами тексту, а іноді дозволяють використовувати рідну мову під час докладного пояснення значення слова. Інтенсивне читання в зв'язку з цим надає можливість формування в учня усвідомленого підходу і розуміння того, як лексика, граматика, когерентність тексту і його зміст, взяті разом, досягають комунікативної мети тексту [4]. При інтенсивній роботі над текстом протягом 90 хвилин навчального часу учні детально вивчають уривок або короткий текст обсягом в 150-250 слів (зарубіжні лінгвісти називають це кількість слів input), в той час як завдання, якими забезпечений цей текст, складаються з великої кількості лексичних вправ, тестових завдань на розуміння, набагато перевищують обсяг самого тексту. На відміну від інтенсивного екстенсивне читання передбачає, що учні прочитують приблизно 100 слів за хвилину. Якщо ними прочитаний текст або книга за одну годину, то можливий input складе близько 6 тисяч слів. В цьому і полягає величезна різниця між цими видами читання [4]. Торнбері бачить різницю в тому, що інтенсивне читання призначене для кропіткої, детальної роботи над короткими текстами в аудиторії під керівництвом викладача, в той час як екстенсивні методи роботи мають на увазі читання довгих текстів швидше для душі, ніж для вирішення лінгвістичних завдань [6]. Рідери, складені для різних вікових груп і для осіб з різною мовною підготовкою, автентичні літературні тексти є характерним прикладом текстів, призначених для екстенсивного читання.

Нейш виділяє дві мети, на які спрямована інтенсивна методика роботи над текстом [5]. По-перше, це прагнення зрозуміти текст детально. По-друге, необхідно цілеспрямовано і скрупульозно вивчати мовні явища на прикладі тексту, розвивати мовне мислення, розширювати словниковий запас. Тексти відрізняються складністю і з точки зору лексики, і з точки зору граматики. При роботі над таким матеріалом відбувається не загальне дослідження окремих лексичних одиниць, а їх аналіз з фонетичної, морфологічної, синтаксичної точки зору, що неминуче спонукає учнів до використання довідкової літератури.

Вчитель є ключовою фігурою інтенсивного навчального процесу перш за все тому, що він сам підбирає матеріал для читання. Виділимо функції вчителя в цьому процесі [4]:

1) організатор (organizer), тому що він точно визначає цілі і керує процесом їх досягнення;

2) спостерігач (observer), тому що він дає учням можливість виконувати різні види діяльності самостійно, не заважаючи цьому процесу, але спостерігаючи за парною або колективною роботою, при цьому вирішуючи, чи є необхідність у відведенні додаткового часу для виконання завдань або навпаки;

3) організатор спільної з учнями роботи з аналізу (розбору) і контролю виконаних завдань (feedback organizer);

4) помічник (prompter), звертає увагу на важливі деталі тексту, які залишилися непоміченими, вміло коригує помилки, допомагає зробити правильний вибір відповіді тощо.

Стадії роботи над лексико-граматичним матеріалом на базі прочитаних текстів

Так як в статті основна увага приділяється лексиці досліджуваної мови, ми звернемося до ідей [6], що стосуються роботи над лексичними одиницями в текстах, пропонованих для інтенсивного читання. Ми виділимо кілька стадій інтенсивної методики:

1) початкова (попередня) стадія, в ході якої вчитель пояснює значення слів, їх форму і вживання, що є досить ефективною діяльністю. Ця методика включає rich instruction, тобто просторове і докладне пояснення трьох аспектів слова:

а) форми: усна, письмова, морфологічна;

в) лексичного значення: форми і значення, лексичної асоціації, концепту і символів;

с) вживання граматичних функцій, словосполучень, регістра, обмеження вживання, частотності слова;

2) заміна важких і незнайомих слів на синоніми або видалення частини тексту;

3) деякі незнайомі слова включаються в глосарій, де дається пояснення їх значення;

4) включення слів в вправи, виконувані після читання тексту;

5) прямий переклад слова на українську мову як виняток;

6) стратегія визначення значення слова по контексту, інтуїтивно, за допомогою мовної здогадки;

7) навчання роботі зі словником;

8) аналіз слова з точки зору структури, словотвору, семантики.

Перераховані методичні прийоми включаються в лексичну діяльність для успішної організації роботи над текстом.

Виділяють три види лексичної діяльності в роботі з текстом.

Хармер [3] виділяє 3 види лексичної діяльності в роботі над коротким текстом: мотиваційна, навчальна, активізуюча і представляє це у вигляді схеми:

ENGAGE (залучити) → STUDY (вивчити) → ACTIVATE (активізувати)

1. Спочатку необхідно не тільки залучити учнів в роботу над словами, а й захопити їх цією діяльністю шляхом підбору цікавих тем, текстів, слів. Пропонується прочитати текст і ініціювати дискусію щодо його змісту з метою пробудження інтересу до тексту і теми з боку учнів. В ході дискусії викладач вміло вводить нові слова і вирази, які будуть активізовані в ході подальшої роботи. Дуже важливо зосередитися на комплексній роботі з розвитку загальних мовних навичок. Обговорення тексту має на увазі парну або групову роботу, наприклад, зі складання питань, які включають слова і поняття, що використовуються при вивченні тієї чи іншої теми. Учні обговорюють свою думку, порівнюють інформацію. Керуючи роботою над словами на даному етапі, викладачеві необхідно контролювати, наскільки релевантним є вибір слів з тексту, їх співвіднесеність з досліджуваною темою.
2. Після інтенсивної мотиваційної роботи здійснюється навчальна діяльність, що включає різноманітні завдання щодо заповнення схем, таблиць відсутніми словами або завдання на додавання необхідної частини мови в словникових рядах. Виконуються вправи на заповнення пропусків у реченнях і абзацах словами, що входять в активний словник досліджуваної теми. Передбачається виконання вправ на приведення у відповідність груп слів: антонімів / синонімів, слів / картинок тощо. Далі учням пропонується обговорити слова в розгорнутій дискусії з опорою на отримані знання, використовуючи одномовний словник. Інші вправи спрямовані на пошук в тексті слів з певним значенням або вибір правильного слова з двох або кількох альтернативних варіантів.
3. Третій вид діяльності націлений на активізацію досліджуваних слів. В цю діяльність включені різні вправи: пояснення заголовків, проведені задля дальшого короткого переказу, письмові завдання на опис окремих фрагментів тексту, усні і письмові повідомлення, коментарі до малюнків, рольові ігри.

Висновки. Відповідно до вищевикладеного матеріалу   можна зробити такий висновок: текст є основою для формування лексичної компетентності. На базі тексту створюються мовні і мовленнєві вправи, що сприяють активізації лексичного матеріалу. Короткі тексти, взяті з різних джерел і містять тематично пов'язані і асоціативні слова, споріднені слова, лексичні ланцюжки і повтори, створюють можливість для їх кращого запам'ятовування.

Інтенсивна робота над текстом дозволяє мотивувати тих, хто вивчає англійську мову до всебічного аналізу слова з точки зору словотворення, морфологічного складу, синтаксичної ролі в реченні. Усвідомлений підхід до вживання слів призводить до активізації довгострокової пам'яті шляхом виконання великої кількості вправ, ретельно підібраних викладачем.

Функції викладача не обмежуються навчально-контролюючими в умовах особистісно-орієнтованого підходу до навчання. В процесі виконання мовних і мовленнєвих вправ доцільно створювати такі умови для учнів, щоб вони відчували себе рівноправними учасниками навчального процесу з притаманним їм когнітивним стилем. Така інтеграція дозволяє успішно формувати лексичну компетентність.

Література

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
2. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підруч. для студ. клас., пед. і лінгвіст. ун-в / [О. Б. Бігич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ін.] ; за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2013. – 590 с.
3. HarmerJ. 2001. ThePracticeofEnglishLanguageTeaching (3dedition). Harlow: PearsonEducation. 371 p.
4. NationP. 2001. LearningVocabulary in another Language. Сambridge: Cambridge University Press. 779 p.
5. Nation P. Intensive Reading. EA Journal, Vol.21 no 2, 2004, рp. 20– 29.
6. Thornbury S. 2002. How to teach Vocabulary. Pearson Longman, 185 p.