Удосконалення системи освіти підростаючого покоління є об’єктом постійного піклування суспільства. Навчання має не просто озброювати здобувачів освіти певною сумою знань і вмінь, а й мати розвивальний характер. Кожен учитель повинен формувати у дітейматематичну компетентність – одну із десяти ключових компетентностей Нової української школи, однією із наскрізних ліній якої є  культура логічного і алгоритмічного мислення. Нерідко розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість здобувачів освіти, навіть старшокласники, не володіютьйого початковими прийомами (аналіз, порівняння,синтез, абстрагування тощо).

Прийоми розумової діяльності  це ті способи, якими діти її здійснюють і які можна об’єктивно виразити й описати в діях (прийоми порівняння, абстрагування, узагальнення, розгортання, гіпотези тощо). Мислення  активізується там, де перед учасниками освітнього процесу постають питання, на які вони не можуть відповісти одразу.

Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика. "Головна задача навчання математиці, причому із самого початку, з першого класу, - учити міркувати, учити мислити", - писав педагог-новатор А.А. Столяр.

Тому використання вчителем початкової школи логічних задач на уроках математики є не тільки бажаним, але навіть необхідним елементом навчання математиці. Логічне мислення молодшого школяра формується на основі образного і є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Навички й уміння, набуті в початковій школі, слугують основою для здобуття знань і розвитку здібностей у старшому віці.

Працюючи над  формуванням  логіко - математичної  компетентності здобувачів освіти, особливо 6-7 річних, я переконалася в тому, що забезпечити міцних навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, грамотного письма і лічби неможливо, якщо не приділяти належної уваги розвитку мислення, пам’яті, уваги.

Логіко-математична компетентністьпередбачає вміння дітей самостійно здійснювати:

• класифікацію геометричних фігур, предметів, множин;
• впорядкування за розміром, масою, об’ємом, розташуванням у просторі та часі;
• обчислення та вимірювання кількості відстані, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

З метою розвитку логічного мислення учнів на кожний урок  добираю різноманітні пізнавальні завдання. Це дає мені можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності дітей і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Основна робота ведеться над задачею. Найбільший ефект при цьому може бути досягнутий у результаті застосування різних форм роботи над нею.

1. Робота над розв’язаною задачею. Багато дітей тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі.
2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток.
3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання.
4. Уявлення ситуації, описаної в задачі («намалювати картинку, побачити її»). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити.
5. Самостійне складання задач учнями.
   Скласти задачу:
   1) використовуючи слова: більше на, стільки, менше в, на стільки більше, на стільки менше;
   2) що розв’язується  1, 2, 3 діями;
   3) за даним планом рішення, діями і відповіддю;
   4) за виразом і т.д.
6. Розв’язання задач із відсутніми чи зайвими даними.
7. Зміна питання задачі.
8. Складання різних виразів за даними задач і поясненням, що позначає вираз. Вибрати ті вирази, що є відповіддю на питання задачі.
9. Пояснення готового рішення задачі.
10. Використання прийому порівняння задач і їхніх рішень.
11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірного.
12. Зміна умови задачі так, щоб задача розв’язувалася іншою дією.
13. Закінчити розв’язання задачі.
14. Яке питання і яка дія зайві у розв’язанні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дію в задачі).
15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.
16. Розв’язання зворотних задач.

Починаючи з 1 класу, на уроках математики використовую дидактичні вправи для розвитку логічного мислення.

Магічні квадрати (Знайти закономірність у розташуванні цифр та фігур, а потім заповнити порожню клітинку)

Гра "Чарівні перетворення". (Геометричні фігури перетворити на якісь предмети - чоловічків, тварин, фантастичні істоти тощо)

Лабіринт. (Знайти ходи між заплутаними лініями.)

Хитрі намистинки. (Встановивши закономірність розташування чисел у рядку, дописати ще кілька.)

Числові ребуси. (Розшифрувати приклади, записані за допомогою букв (однаковими буквами позначаються однакові цифри.)

Цікаві фігури. (Знайти точку на фігурі, починаючи з якої можна обвести всю фігуру, не відриваючи руки і не повторюючи жодної лінії двічі.)

Логічні ланцюжки. (Простежити, як змінюються числа на першому малюнку; використати цю закономірність під час заповнення порожніх кілець ланцюжків на наступних малюнках.)

Бульбашки. (Знайти взаємозв'язок між числами в кружечках і кількістю точок. Вписати відповідні числа на наступних малюнках.)

Шостий зайвий. (Одне з чисел не містить тих ознак, за якими можна об'єднати решту чисел. Знайти це число і вказати ознаку, що об'єднує решту чисел.)

Отже, формування логіко-математичної компетентності сприяє значним змінам у рівні розвитку дітей: учні значно легше опановують алгоритми виконання логічних завдань нових видів; у повсякденному житті намагаються використовувати закони логіки, майже не стикаються з труднощами під час усунення причинно-наслідкових зв’язків; сприяє розвитку особистості школяра  в цілому.

 Література

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Електронний ресурс. – Режим доступу: http //zakon4.rada/qov.ua
2. Бутрім В. Логіка-молодшим школярам./Дидактичні матеріали з курсу логіки. - К.,2018
3. Математична логіка.1клас/Упорядник. Сорокатюк Г.-ВГ «Основа», 2014.