Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Ми постійно знаходимося під потужним впливом через медіа величезного потоку різноманітної інформації. Медіа є альтернативним джерелом пізнання світу.

Усвідомлюючи серйозність викликів сучасності, освітяни активно шукають шляхи формування медіаграмотної людини, яка була б здатна перетворити загрози, спричинені можливостями цифрового суспільства, на ресурс для саморозвитку. Дитина не в змозі самостійно одразу розібратися у всьому потоці медіаінформації, навчитися критично мислити стосовно медіатекстів.

Учителі української мови як одна з рушійних сил формування особистості школяра повинні конструювати урок так, щоб задовольнити вимоги сучасного суспільства. У контексті освітнього процесу ХХІ століття під впливом інформатизації виникла проблема пошуку новітніх форм реалізації уроку в умовах класно-урочної системи, оскільки одне зі стратегічних завдань реформування освіти в Українській державі є «виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад» [4].

Тема не є новою, оскільки її розглядають у своїх працях психологи, психолінгвісти, педагоги, методисти, однак вона є відкритою, тому є актуальною. Водночас потребує глибшого вивчення, теоретичного обґрунтування та пошуку шляхів практичної реалізації питання впровадження медіаграмотності в практику навчання української мови та літератури.

Важливу роль у формуванні медіаграмотності школярів на уроках української мови та літератури відіграє робота над медіатекстами, сприйняття та аналіз творів медіакультури, різноманітні  творчі медіазавдання.

Варто наголосити на психологічному аспекті медіа-уроку. Загальновідомий факт, що більшість людей запам’ятовує 5 % почутого і 20 % побаченого під час першого сприйняття. Тому на медіа-уроках запам’ятовуваність підвищується до 40-50 % [2, с. 9]. Також доведено, що на медіа-уроці підвищується мотивація навчання та активізується самостійна діяльність учнів.

Види самостійної роботи на матеріалі аудіовізуальних медіа:

  • зображувально-імітаційні творчі завдання;
  • рольові ігри;
  • творчі завдання на відновлення в пам’яті динаміки просторово-часових, аудіовізуальних образів кульмінаційних епізодів медіатекстів у процесі колективного обговорення;
  • проблемні колективні обговорення та рецензування медіатекстів.

Приклади творчих завдань (за матеріалами ЗМІ): добір інформації з певної теми з доступних джерел; ознайомлення з телепрограмою з наступним складанням анонсів передач за їх назвами; ранжування запропонованої інформації за її соціальною значущістю; складання тематичної добірки інформаційних матеріалів із газет і журналів з будь-якої тематики.

Приклади творчих завдань (за матеріалами аудіо- та відеозаписів): прийоми «німе кіно» (озвучування слайдів, уривку з мультфільму); «екскурсовод» (добір та озвучування відеоматеріалу); «інтерв’ю» (складання питань за враженнями від фільму, мультфільму, теле- та радіопередачі); прослуховування усної інформації з наступним її ілюструванням малюнками, складання сценарного плану відеосюжету; виклад запропонованої інформації із змінами її таким чином, щоб вона стала доступною дитині.

Зупинимось на конкретніших прикладах творчих завдань, які можуть бути використані під час проведення уроків української мови та літератури.

Уроки літератури 

5 клас. ПоезіяТ. Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Вправа «Соноскоп». Завдання. Слухаючи виразне читання поезії, заплющіть очі й уявіть собі, які картини ви побачили б, ставши ліричним героєм цього вірша:

- Які кольори переважають у цих картинах?

- Які звуки чуються? Чи чуєте ви спів пташок? Яких саме?

- Рухомі картини чи статичні?

-Які звуки, що їх може видавати людина (сміх, спів, плач тощо), на вашу думку, найбільш органічно вплелися б в уявлену вами картину?

5 клас. Твори Павла Тичинипро рідний край, про красу природи та людської душі. Поезія П.Тичини «Блакить мою душу обвіяла»

Завдання.Дібрати найбільш промовисті ілюстрації до кожного рядка поезії, створюючи своєрідний відеоряд.

Завдання. Ознайомившись із відеорядом, дібрати до нього звуковий супровід.

5 клас. Твори Павла Тичинипро рідний край, про красу природи та людської душі. Поезія П.Тичини «Гаї шумлять…»

Вправа «Порівняй...». Порівняйте щойно прослуханий поетичний твір «Гаї шумлять...» у виконанні автора та сучасну вокальну інтерпритацію цього вірша.

- Чи відповідає вокальний твір поетичному в плані передачі почуттів та уявлень автора — Павла Тичини?

- Чи відповідає сучасна інтерпритація твору авторському баченню, вашим особистим асоціаціям,які викликає у вас поезія? У чому полягають відмінності?

6 клас. Т.Шевченко «Мені тринадцятий минало…». Вправа «Видова трансформація». Завдання. Створіть відеоряд за текстом вірша, співвідносячи образи-слова та образи-картини.

Завдання: Порівняти ілюстрації (опис пейзажу, художні деталі, прихованість сюжету.

 

Уроки української мови

6 клас. Урок розвитку звязного мовлення. Особливості побудови опису природи. Усний твір-опис природи за картиною «Весна у лісі».

Завдання: зробити презентацію репродукцій картин природи або власних фото, на яких буде зображено весняний ліс. Уявити себе героєм картини. «Намалюйте» вітер, сонячне тепло, шепіт трав, спів пташок, дзвін води. Підготуйте музичний супровід до складеного тексту-опису природи.

Творче завдання-релаксація: Уявіть ситуацію, що ви з другом опинилися  в весняному лісі. Прослухавши музичну композицію і переглянувши картини, скласти акровірш (весна, дерева, ліс, гори).

Такі уроки розвивають у дітей креативне мислення, їм не тільки цікаво, а вони ще й прагнуть до самостійності, по-іншому сприймають прочитаний або прослуханий текст, повніше й точніше висловлюють свої думки.

Для того, щоб правильно зрозуміти нову тему, вона повинна бути, як мінімум, гарно і логічно структурована, а, як максимум, ефектно подана. Реалізує ці завдання сторітеллінг. З’являється все більше сервісів, що дозволяють подати нову тему не тільки у вигляді лекції і презентації, але й у вигляді комікса чи смс.

«Перевернутий клас». Так називають метод навчання, при якому вся теоретична і лекційна програма вивчається вдома, а у класі з учителем докладно розглядаються завдання і вправи з теми. Тобто у цьому класі все навпаки: лекції – вдома, а домашні завдання – у класі. Учитель є фасилітатором: супроводжує навчання, проектує навчальну ситуацію, демонструє, розміщує, публікує, розробляє, передає готові знання. Учень – споживач: ділиться, створює, споживає.

Недоліками цієї технологіїєвеликий обсяг технічно складної підготовчої роботи, залежність від технічного оснащення і школи, і домашніх умов здобувачів освіти.

Формування медіаграмотності – це нагода урізноманітнити, осучаснити, зробити ближчими до життя уроки, покращити академічні показники через залучення учнів до їхньої власної культурної території, задовольняючи їхні інтереси.

Уроки української мови та літератури можуть стати сучасною платформою для формування медіаграмотної особистості, водночас використання елементів медіаосвіти сприятиме вихованню національно-мовної особистості, надаватиме можливість більш ефективно формувати мовну, комунікативну, мовленнєву та соціокультурну компетентності в різних сферах і жанрах мовлення, повноцінно застосовувати диференційований особистісно орієнтований та розвивальний підходи, враховуючи психологічні особливості кожного учня.

Головна функція вчителя – навчити вчитися, створити умови для кращого засвоєння матеріалу, тому медіа-урок є продуктивною формою навчання, що в близькому майбутньому поступово витіснятиме традиційні уроки, синтезуючи в собі вже набутий досвід з новими методами й прийомами.

 Література

  1. Антонова Л. Г. Комуникативные способности и медиаграмотность студента-гуманитария / Л. Г. Антонова, А. А. Постнова // Ярославский педагогический вестник. – № 4. – Т. 1. – 2014. – С. 185–188.
  2. БосакС.Використання мультимедійних технологій на уроках української мови / С.Босак // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 9–11.
  3. Глазова О. Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти (на прикладі кінофільму «Незламна») [Електронний ресурс]/О.Глазова– Режим доступу: ippo.kubg. edu.ua/wp-content/uploads/2015/08/o.glazova_vidguk_nezlamna.doc
  4. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896-93-
  5. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електроннийресурс]– Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/