Ключові поняття: ключові компетентності, між предметна інтеграція, тематичне навчання.

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Реформування сучасної освіти передбачає подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний інтегративний підхід. [1;82]

Тематичне навчання забезпечує формування у молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Інтеграція уможливлює створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формує міжпредметні компетентності. У Державному стандарті початкової освіти визначено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. [1;82]

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної загальної освіти, критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, навчальних програмах з предметів освітньої галузі. Найголовнішим у роботі педагогів є те, що запровадження компетентностей у шкільну практику дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у конкретній життєвій чи навіть звичайні форми роботи — новий підхід: розвиваємо ключові компетентності[9;67].

Варто зазначити, що не існує єдиного узгодженого означення та перелік ключових компетентностей, оскільки компетентності — це насамперед вимоги суспільства до підготовки його громадян. Отже, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму певної країни або регіону. Досягти такого узгодження можна не завжди: наприклад, під час реалізації міжнародного проекту «Визначення та добір ключових компетентностей», здійснюваного організацією економічного співробітництва й розвитку й національних інститутів освітньої статистики Швейцарії та США, ключові компетентностівизначено не було. Сьогодні важливо сформувати людину, здатну ухвалювати відповідальні рішення, критично мислити, творчо розв’язувати проблеми,самореалізовуватися,— тобто компетентну особистість. Компетентнісне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморегулюванні в різних видах творчої діяльності, уміння об’єктивно розв’язувати життєві проблеми. Відомо, що складовими успішної людини є освіченість, культура, соціальна адаптація та творча самореалізація. Саме на формування цих якостей спрямований компетентнісний підхід у навчанні. [9;101]

Ключові компетентності Нової української школи: спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя,соціальні та громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і здорове життя.

Таким чином, міжпредметна компетентність формується упродовж всього процесу навчання та застосовується учнем до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей у цілому. Реформування сучасної освіти передбачає подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний інтегративний підхід. [1;82]

Сьогодні за допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо в учнів якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності. [1;84]

Під інтеграцією розуміють процес становлення цілісності. Вона дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.

Інтеграція освітніх галузей, методів і форм навчання сприяє підвищенню рівня практичних умінь та навичок їх застосування

Використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, практичного засвоєння набутих знань.

Інтегровані заняття є ефективними під час опанування учнями навчальної програми з багатьох предметів.

Пізнавальна діяльність учнів, необхідність самоосвіти активізується вже на етапі підготовки до такого уроку (пошук теоретичних відомостей, їх доведення, інформаційні та реферативні повідомлення, всебічне застосування, тощо). Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними предметами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань. Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності учнями. [8;13]

Класична структура організації таких уроків збагачується активними формами роботи – діловими іграми, створенням проблемних ситуацій, тощо. Такий методичний підхід дозволяє створити раціональну комплексну систему навчання, сприяє цілісному, якісному засвоєнню учнями фундаментальних знань, виявленню причинно-наслідкових зв’язків між навколишніми подіями та стандартними алгоритмічними структурами.

Інтегроване навчання надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно до нових технологій. Суть полягає в тому, що учень сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно.

Інтегровані заняття об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання [8;56]

У сучасній школі узвичаїлася міжпредметна інтеграція, що здійснюється різними шляхами:

• створення інтегрованих курсів – навчальних предметів, які інтегрують знання кількох освітніх галузей;
• впровадження навчальних проектів;
• організація тематичних днів і тижнів;
• проведення інтегрованих та бінарних уроків;
• проведення уроків з міжпредметними зв’язками.

Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального року, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до пошукової діяльності.

За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків закладається фундамент для формування в учнів умінь комплексного бачення проблем реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання. Міжпредметні зв’язки можуть бути горизонтальними і вертикальними. Горизонтальні міжпредметні зв’язки здійснюються тоді, коли інтегровані предмети вивчають відірвано в часі (наприклад упродовж тижня, місяця). Вертикальний міжпредметний зв’язок можна спостерігати у випадку, якщо інтегровані предмети вивчають у близьких часових межах (протягом одного уроку, одного дня). Наприклад, учитель планує одну тему впродовж одного уроку, залучаючи з інших відомості, способи дій на основі сформованих в учнів умінь та навичок, форму подання навчального матеріалу тощо. [9;56]

Інтегровані заняття є ефективними під час опанування учнями навчальної програми з багатьох предметів. Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними предметами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань. Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності учнями.

Впровадження в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають системності, уміння стають узагальненими, комплексними, ефективніше формуються їхні переконання, і досягається всебічний розвиток особистості.

Література

1. Концепція Нової Української школи.
2. Державний стандарт початкової освіти
3. Нова українська школа Порадник для вчителя. Київ «Літера» ЛТД. 2018 за загальною редакцією Н.М. Бібік.- 160
4. (З додатку до Листа Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році»)
5. Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.
6. Браже, Т.Г. Інтеграція предметів у сучасній школі / Т.Г. Браже / / Література в школі. - 2004. - № 5. - С. 150-154.
7. Глинська, Є. А. Міжпредметні зв'язки в навчанні / Е.А. Глинська, С.В. Титова. - 3-е вид. - Тула: Інфо, 2007. - 44 с.
8. Дік, Ю.І. Інтеграція навчальних предметів / Ю.І. Дік / / Сучасна педагогіка. - 2008. - № 9. – 206 с.
9. Звєрєв, І.Д. Міжпредметні зв'язки у зв'язку в сучасній школі / І.Д. Звєрєв, В.М. Максимова. 2-е вид. - М.: Педагогіка. - 2006. - 195 с.
10. Компетентісний підхід у сучасній освіті:Світовий досвід та українські перспективи/за заг.ред. О.В. Овчарук.- К.:, 2004 – 112 с.