«Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності
навчання й виховання — це бажання дитини вчитися»
В.О. Сухомлинський

Але як же відкривати оті найтонші джерельця, що потрібно зробити, щоб вони не замулилися? Чим попередити тривожне явище, з яким, на жаль, часто доводиться стикатися нам, педагогам: скажімо, дитина несла до школи вогник бажання до знань, але він швидко згас, нато­мість народився найлютіший, найстрашніший ворог навчання - байдужість? Сьогодні все більше спостерігається, як пропадає у дітей бажання вчитися. Часто ми чуємо фразу «міг би прекрасно навчатися, але не хоче». У цьому випадку ми зустрічаємося з тим, що в учня не сформувалася потреба в знаннях, нема інтересу до навчання. В чому ж суть потреби в знаннях? Як розвивається? Як вона виникає? Які педагогічні засоби можна використати для формування в учнів мотивації до отримання знань? Вони хвилюють і вчителів, і батьків. Формування мотивації в учнів до навчально - пізнавальної діяльності є одним з ключових завдань сучасної школи. Розвиток пізнавального інтересу в учня - головне завдання кожного вчителя. Можна виділити три основні види навчальної мотивації: відчуття самостійності в процесі пошуку знань, відчуття свободи вибору, відчуття успішності (компетентності).

Відчуття самостійного вибору дій в процесі пошуку знань «Ми це зрозуміли, пізнали, придумали самі!» (головним джерелом навчальної мотивації є сприйняття себе активним суб’єктом навчального процесу, від якого в першу чергу залежить результат. Цьому сприяє проблемне викладення матеріалу, мозковий штурм, дослідницька діяльність, творча робота. Учні мають можливість брати участь у процесі «добування» знань, а не бути пасивним спостерігачем).

Відчуття свободи вибору «Ми можемо вибирати» (Вчитель має вибрати теми, в яких він може дати учням свободу вибору: написати твір на вибір, підготувати презентацію на вибір, вивчити вірш на вибір - де учень зможе найкраще себе реалізувати.

Відчуття компетентності «У мене це виходить добре, я вмію, я можу сам!» (дитина хоче щось робити, коли вірить, що вона вміє це робити).

У формуванні мотивів навчання важливу роль відіграє і оцінка. Вона може бути вербальною, підкріплена балами, яка характеризує навчальну діяльність учня. Кожна оцінка на уроці в тій чи іншій мірі є поштовхом до дії і має стимулюючу силу. Але з оцінюванням треба бути дуже обережним, підхід має бути тонким, толерантним, щоб не вразити дитину, враховуючи її вікові та індивідуальні особливості. Оцінка в руках вчителя повинна ростити в душі учня вогник прагнення до знань, а не принижувати гідність, карати за незнання. Вона не повинна бути моральним батогом, яким постійно залякують дитину батьки і деякі вчителі. Формування повноцінних мотивів навчальної діяльності багато в чому залежать від взаємин між учителем та учнем, які регулюються педагогічним тактом вчителя. Необережно кинуті вчителем слова, репліки, окрики («ледар», «нероба», «із тебе нічого не вийде», «ти ні на що не здатний», «хіба ти можеш зробити що - небудь путнє») пригнічують дитину, підривають її віру в свої сили, боляче ранять душу малюка. Ніщо в роботі педагога не повинно викликати у молодшого школяра сумніву і упередження. Справжній учитель кожним своїм словом і дією має переконувати їх у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці. Від учнів ми часто чуємо слова «цікаво» і «нецікаво». Які ж умови розвитку здібної та обдарованої дитини? Це, насамперед, індивідуальний підхід, залучення до самостійного здобуття, збору і дослідження інформації, співпраця учня і вчителя - діалог двох партнерів, відсутність страху, атмосфера радощів. Я визначаю «інтерес», як синонім до навчальної мотивації. Подивіться: «хочу», отже - «можу», а «можу», отже - «виконую з цікавістю», а це означає особистісний, а особистісний - значимий кожному. Отримали цікавий ланцюжок роботи з молодшими школярами, де цікавість стоїть у центрі. Як мотивувати учня на «хочу»? Практика показує, що всі етапи уроку, весь процес навчальної діяльності на уроці повинен нести в собі мотивацію. Мотивувати учнів я починаю з першої секунди уроку. Урок завжди починаю з емоційного настрою.

Величезну увагу приділяю поділу класу на групи. Психологічний комфорт у групі мотивує учнів на активну і якісну роботу на уроці.

Найчастіше застосовую спосіб поділу на групи, пов'язаний з темою уроку. На уроках літературного читання учні поділялися на групи за допомогою казок. Дітям роздаються картки із зображенням предметів або героїв з казок на вибір. На парти лягають ілюстрації до казок (по необхідному кількості груп). Учні шукають ілюстрацію до казки герой або предмет якої зображено на їх картці.

Намагаюся, щоб перевірка домашнього завдання теж мала мотиваційний настрій. Не секрет, що перевірка виконання домашнього завдання часто і не всім учням подобається і приємна. Як зробити так, щоб дитина не боялася цього процесу? Я зазвичай починаю перевірку з самооцінки учнів свого виконання домашнього завдання. Учні самі оцінюють ступінь своєї підготовки і повідомляють про це вчителя.

Питання: Хто почуває себе готовим на 12, 11, 10? Спасибі.

Проводжу тренувальне опитування. Робота проходить в парах. Клас розбито на дві групи по варіантах Задаю питання. На нього відповідає перша група. Учень відповідає своєму сусідові по парті. Учні другої групи, прослухавши відповідь, виставляють «+» або «-», або певну кількість балів в оцінному листі своєму товаришеві. Потім друга група виконує аналогічну роботу.

Учень «мотивує» досягнення мети, поставленої ним самим. Тому на уроках я використовую такі прийоми, як «Інсерт», «Кластер», «Дерево передбачень» та велику кількість інших прийомів і методів.

Наприклад, на уроці літературного читання, при вивченні літературних жанрів для мотивації учнів на визначення теми і мети уроку я застосувала прийом «Інсерт». Діти отримали таблички з визначеннями, серед яких вони повинні були відзначити те, що їм відомо, з чим вони погоджуються, з чимось не згодні, що їм незнайоме і чи вони хочуть познайомитися з невідомими поняттями.

При вивченні частин мови, для мотивації на постановку мети своєї діяльності та інтерес до теми, застосовувався прийом «Кластер». Кластер - це прийом, який служить мотиваційним засобом на різних етапах уроку. Щоб учням було зрозуміло, спочатку я порівняла кластер з виноградним гроном. Діти зрозуміли, що всі їхні думки можна розташовувати як ягідки на виноградній кисті. Це цікаво робити і це мотивує на роботу, на розумову діяльність, на успішність.

Для мотивації своїх учнів я використовую девіз «Дивуй!»

Знаходжу такий кут зору, при якому навіть буденне стає дивовижним. Використовую несподівані предмети для наочного подання інформації. На уроках ми граємо у «Випадковість». Уроки вводяться елементи випадкового вибору, для того, щоб викликати інтерес учнів. Це можуть бути – поле чудес, жеребкування і навіть літачок - у кого потрапить. Розігруються питання, домашні завдання, вправи, теми для повторення і багато іншого. Роботу з текстом мотивує прийом «Скриня мудрості». Групи уважно читають текст. Кожен у групі пише запитання по тексту (можна заздалегідь поставити умову: «Складаємо тільки поширені питання!») Загортає повідомлення і кладе його в скриньку. Потім повторно всі читають текст. Питання перемішуються. Кожен бере з скриньки по одному повідомленню і відповідає на питання. Допомагати може тільки своя група. Мотивує учнів на знання правил і взагалі навчального матеріалу прийом «Гарячий стілець». Вперше, при використанні цього прийому, діти дуже хвилювалися і навіть внесли пропозицію виходити на гарячий стілець групою. Згодом цей прийом, як і прийом» Скринька мудрості» став однією з улюблених робіт учнів класу, незважаючи на те, що це дуже складна для них робота. Учень сидить на гарячому стільці, а весь клас задає йому питання з визначеної теми. Прийом «Гарячий стілець» мотивує учнів на знання правил, алгоритмів, на серйозне ставлення до навчальної діяльності.

Домашнє завдання зазвичай виконується дітьми тому, що «треба», а не тому, що «хочу». Щоб мотивувати учнів на виконання домашнього завдання, стала задавати завдання масивом:

1) 10 завдань або віршів з яких учень повинен вибрати сам за бажанням і підготувати не менше заздалегідь обумовленого мінімального обсягу завдання.
2) Дається великий масив завдань відразу в рамках великої досліджуваної або повторюваної теми. Наприклад - 20 завдань. Мінімум 10 учень повинен вирішити в обов'язковому порядку. Решта - за бажанням.

Домашнє завдання незвичайним способом:

1) Влаштовую пошту з листами - завданнями, які роздає черговий у ролі листоноші.
2) Безпрограшна лотерея. Діти дістають з коробки номери завдань.
3) Визначити номер завдання на дошці з допомогою кубика.
4) Три рівні домашнього завдання:

1 рівень - обов'язковий мінімум. Ясний і зрозумілий будь-якому учневі.
2 рівень - тренувальний. Його виконують учні, які бажають добре знати предмет.
3 рівень - творче завдання. Виконується на добровільних засадах і стимулюється високою оцінкою.

Наприклад:
- розробка казок, фантастичних оповідань за навчальними темами
- кросворди
- навчальні комікси
- Відмінною мотивацією для створення успіху служать листи оцінювання або дескриптори, які у мене присутні на кожному уроці і несуть в собі величезний мотиваційний настрій.

Час сьогодні вимагає йти не шляхом удосконалення методів, у яких принцип наслідування є провідним і призводить до інтелектуального та фізичного перевантаження учнів, а шляхом пошуку нових, ефективніших методів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують потреби суспільства.

Література

1. О. Власова, Педагогічна психологія: навчальний посібник / О.І. Власова. – К.: Либідь, 2005. - 400 с.
2. О. Пометун, Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук – методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
3. Н.П. Наволокова/автор - укладач, Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій - 2 - ге вид. - Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 176 с.
4. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 3 доклад О.О. Маленко. - Х: Вид. група «Основа» - 2009
5. Усе про мотивацію. Уклад. А.Г. Дербеньова. - Х.: У 74. Вид. група «Основа», 2012
6. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. - Х.: Вид. група «Основа», 2012
7. Журнали «Дивослово», бібліотечка «Дивослова» (2013 №3) Журнали «Вивчаємо українську мову та літературу», вересень 2015. – С. 21
8. «Вивчаємо українську мову та літературу», жовтень 2016. – С.16