У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. Україна – не виняток.

Сьогодні, як ніколи, важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у дітей та молоді громадянсько активні, соціально значущі якості, які проявлятимуться в усіх видах діяльності, що пов’язані із захистом інтересів своєї родини, народу, Батьківщини, а також сприятимуть реалізації особистого потенціалу на благо української держави.

Соціальні випробування в Україні, пов’язані з подіями революції Гідності у 2013  році  та  фактами  агресії  Росії  в Криму та на сході України з початку 2014 року, зумовили підйом доброчинності як вияв патріотизму практично усіх верств населення, зокрема дітей і молоді. Патріотизм українців сягнув вищого рівня духовності у злитті, невід’ємності символів української держави з волонтерською діяльністю, творенням Добра заради інших, менш захищених прошарків населення. Це свідчення високого рівня розвитку в українському суспільстві гуманістичної свідомості і культури підтримки нужденних [4].

Одним з найголовніших принципів доброчинності є правильне залучення учнів до благодійної діяльності. Це сприятиме конкретнішому, глибшому розумінню учнями загальноісторичних подій, найголовніших потреб суспільства, розвиватиме в них почуття патріотизму, бачення проблем сьогодення, які потребують швидкого вирішення. Треба продумано спрямувати роботу юних волонтерів, щоразу вислуховуючи їхні ідеї, побажання, ставлячи посильні і дедалі більш важливі та захоплюючі завдання, які розвивають небайдужість, допитливість, стимулюють до діяльності, роблять усвідомленою природну любов дитини до рідного краю, держави, людей.

Отже, доброчинна волонтерська діяльність виконує двоєдине завдання: по- перше, сприяє формуванню активної життєвої позиції учнів, розвитку патріотичних почуттів; по-друге, допомагає самореалізації, самоудосконаленню та становленню особистості.

Слід зазначити, що формування патріотичних почуттів молодших школярів   через   доброчинну   діяльність,   сприяє   духовному   збагаченню, вихованню справжніх патріотів, які вивчають, знають, шанують та збагачують скарбницю нашої історії, поважають традиції свого народу, турбуються про майбутнє держави та її громадян.  На сучасному етапі становлення української державності ця проблема набуває особливого значення. Тому обрана тема роботи «Формування  патріотичних  почуттів учнів через доброчинну (волонтерську) діяльність» є досить актуальною.

Досвід має практичне спрямування, показує різноманітні форми і методи доброчинної роботи, кличе до пошуку, пізнання, відкриттів, діалогу. Дана робота передбачає практичне використання учителями шкіл, методистами, волонтерами, співробітниками музеїв, бібліотек, центрів соціальної допомоги, всіма, кому не байдужа доля рідного краю.

Гіпотеза: формування патріотичних почуттів учнів у позаурочний час ефективне за умови  оптимальної  організації  доброчинної діяльності; активного, дієвого залучення учнів до актуальних, посильних справ, поставлених перед державою, суспільством, громадянами сьогоденням.

Мета роботи  полягає в обґрунтуванні ефективних шляхів формування патріотичних почуттів учнів через залучення їх до доброчинної діяльності, на основі доступних друкованих праць, джерел та власного досвіду роботи.

Об’єкт дослідження – вплив використання волонтерської діяльності в позаурочний час на формування патріотичних почуттів учнів.   

Предмет дослідження – форми, прийоми, види та напрями доброчинної діяльності, що сприяють формуванню патріотичних почуттів учнів.   

Як же безпосередньо на практиці організувати доброчинну (волонтерську) діяльність у закладі освіти?

Найефективніше волонтерство те, що пов’язане з ініціативою дітей. Незалежно від того, чи існує спеціальна школа волонтерів, координаційний волонтерський центр у навчальному закладі, чи ні, ідея робити щось безкоштовно заради добра інших людей об’єднує. Осередок волонтерського руху, окрім об’єднавчої функції, виконує й багато інших завдань, тому ті заклади освіти, які вважають себе експертами у волонтерській діяльності, радять організувати його у навчальному закладі так, щоб:

• популяризувати ідеї волонтерства і рекрутувати волонтерів до акцій;
• виявляти інтереси волонтерів і скеровувати їх туди, де вони принесуть найбільше користі;
• організовувати тренінги та інструктажі напередодні акцій;
• ініціювати, реалізовувати й координувати сам волонтерський проект;
• інформувати про здобутки волонтерського руху у навчальному закладі;
• здійснювати моніторинг волонтерської діяльності;
• здійснювати облік волонтерських заходів для кожного волонтера.

Наш ліцей (КЗ «Хащуватський ліцей» Гайворонської райради Кіровоградської області) є опорним у районі по національно-патріотичному вихованню молоді.

Культурно-просвітницькі та інформаційні волонтерські проекти – важливий крок у розвитку громади. Цей напрям діяльності ми реалізуємо зазвичай через організацію урочистих заходів, святкувань, літніх таборів, молодіжних дискотек, діяльність музеїв, відкриття для потреб мешканців села бібліотечних фондів ліцею тощо. Така діяльність є поштовхом до національно-культурного розвитку громади, її самоосвіти. Наш ліцей несе інформаційно-просвітницькі функції, стає ініціатором збереження давніх традицій, а водночас ініціатором та впроваджувачем нових ідей.

Спортивно-фізкультурні та валеологічні волонтерські проекти, які реалізує наш заклад, ґрунтуються  на  постулаті, що здоровий  спосіб життя  учня визначають не кількість уроків фізвиховання та валеологічних бесід, кількість спортивних змагань, а передусім – приклад родини й представників громади. Створюємо такий клімат, насамперед, через позитивний приклад педагогів. Фізкультурно-оздоровчий напрям співпраці навчального закладу і громади реалізуємо через організацію спортивних змагань, родинних турнірів на рівні місцевої громади, району, валеологічних «лекторіїв здорового способу життя», випуск валеологічних газет та  листівок,  зустрічей  зі  спортсменами,  медичними  працівниками,  налагодження роботи спортивних гуртків і секцій, відкритих для учнів і мешканців громади, нагородження юних спортсменів, можливість користуватися спортивним інвентарем жителям села, виступи агітбригад, що пропагують здоровий спосіб життя тощо. Ці проекти, які часто ґрунтуються на оптимізмі та великому прагненні змінити світ, ще раз засвідчують, що діяльність нашого ліцею не обмежується тільки навчанням у класах. Результативність роботи перевіряється за порогом навчального закладу, у громаді, яка сама виставляє оцінку учням за вихованість, ввічливість, відповідальність, милосердя тощо.

Головна мета волонтерського руху в загальноосвітньому закладі – відродження   кращих   вітчизняних  традицій  доброчинності;  виховання  у дітей таких соціально-значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідальність, ініціативність; формування соціально-активної, громадянської, соціально-моральної позиції особистості.

Волонтерська діяльність має приносити задоволення. А будь-який захід, здійснений у співдіяльності з іншими волонтерами, – виховувати дисциплінованість, толерантне ставлення, відповідальність (за себе, за інших членів групи, за тих, на кого ця діяльність спрямована; за різні дії і висловлювання) [6].

Волонтерський рух пропагуємо ще з початкової школи. Працюємо за конкретними напрямами діяльності, а саме:

– пошуково-краєзнавчим – поглиблене вивчення історії та природи рідного краю; догляд за похованнями видатних людей і героїв; створення літописів; створення та поповнення музеїв бойової слави; вшанування ветеранів і учасників бойових дій тощо;

– культурологічним – відродження і пропагування культурних цінностей народу, етносів, народних ремесел; поглиблене вивчення традицій рідного краю; мистецька діяльність тощо;

– екологічним – збереження та відновлення природи, турбота про благоустрій села; пропагування екологічно-доцільної поведінки тощо;

– соціальним – підтримка і допомога тим, хто опинився у важкій життєвій ситуації [16].

Прикладами вияву патріотизму стали доброчинні акції та доброчинні проекти дітей. Вони відбуваються з ініціативи ліцеїстів і визначаються високим рівнем творчого самовираження й презентації духовності України і українців та спрямовані на матеріальну і психологічну підтримку захисників України та людей, що потребують допомоги. Така доброчинна діяльність означена державницьким і національним смислами, багатоаспектністю, турботою про забезпечення захисників Вітчизни всім необхідним – теплими  речами,  засобами  захисту,  медичними  препаратами,  книжками, психологічною підтримкою. У міру своїх можливостей                  і здібностей, але щиро, креативно, віддано, з  бажанням підтримати, діти долучилися

до проведення доброчинного ярмарку, збору кришечок, інших акцій з метою збирання коштів для придбання ліків та потрібних речей на фронт. Виготовляють обереги, пишуть листи, вірші, малюють малюнки, влаштовують для воїнів концерти, надсилають (з допомогою батьків) посилки в зону АТО – все заради перемоги, миру і цілісності України.

Також постійно проводимо акції: «Голос серця», «Солодкий лимон», «Лист ветерану» «Тиждень доброчинності», «Обереги воїнам АТО», «Захиснику Вітчизни!», «Чисте джерельце», «Ми – патріоти!», та інші.

Наша агітбригада здійснює театралізовані виступи, агітує за здоровий спосіб життя («Безпека дорослих очима дітей», «Безпека на дорозі», «Шкідливим звичкам – НІ!», «Пригоди курчатка Пі»).

Вже набули поширення такі форми і зміст учнівської доброчинності:

• придбання іграшок та книжок дітям з інтернатних закладів;
• видання збірок віршів;
• виступи з самодіяльними виставами і концертними програмами у лікарні, дитячому садку («День людей похилого віку», «Святий Миколай, у гості завітай», перед учасниками бойових дій та воїнами АТО («Ніхто не забутий», «Не старіють душею ветерани», «Шана вам, захисники нашого сьогодення»);
• написання листів підтримки, виготовлення оберегів, дитячих малюнків;
• допомога по господарству самотнім;
• догляд за похованнями учасників Другої Світової війни і жертв Голодомору;
• вшанування учасників бойових дій і героїв Небесної сотні (зустрічі, концерти, лінійки Пам’яті);
• психологічна підтримка осіб з особливими потребами;
• поповнення фондів бібліотек книгами;
• збір теплих речей, іграшок і канцтоварів для дітей Сходу.

Різні форми і зміст доброчинної діяльності важко і не потрібно порівнювати за соціальною значущістю – всі вони безцінні для тих, хто потребує допомоги і підтримки.

Опитування учнів, які вже мають досвід доброчинної діяльності засвідчує, що їм подобається бути активними учасниками доброчинних соціальних проектів, їхніми безпосередніми творцями і реалізаторами.

Для усвідомлення цінності своєї доброчинної діяльності, підкріплення мотивації для подальшої участі у волонтерському русі учням необхідно забезпечити соціальну рефлексію, тобто, можливість побачити себе і результати своєї діяльності сторонніми очима, допомогти їм проаналізувати власні досягнення і труднощі, що сприятиме розвитку їхньої самосвідомості і особистісному зростанню.

Залучення дітей та молоді до доброчинної діяльності є одним із шляхів формування у них громадянської позиції та розв’язання гострих соціальних питань без участі держави. Доброчинність, як вид діяльності, пов’язана з наданням допомоги та підтримки тим, хто її потребує, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги; здійснюється виключно безкорисливо. Вона завжди була невід’ємною частиною української культури та традицій.

Соціально-значущі якості особистості можуть формуватися у різних видах доброчинної діяльності: творчій, продуктивній, міжособистісній, міжгруповій, а  рівень їх  сформованості  перевірятися  як  у  різних  видах  групової  доброчинної

діяльності, так і у системах різних ставлень: до себе, до іншого, до соціального оточення, до Батьківщини, до якості виконання соціальних ролей, до суспільнокорисної праці тощо. У найбільш загальному вираженні вони відображають рівень сформованості гуманістичної свідомості, ціннісні ставлення та соціально-ціннісний характер конкретної діяльності [15].

Основна соціально-педагогічна ідея організації доброчинної діяльності школярів полягає в тому, щоб сформувати мотивацію і залучити до неї різні вікові групи дітей та учнівської молоді, виховувати у них чуйне ставлення до потреб і проблем інших людей, навчати компетентнісному поводженню у різних життєвих ситуаціях і з різними суб’єктами соціальної взаємодії.

Отже, історико-педагогічне та соціологічне обґрунтування сутності, структури, змісту патріотичного виховання і волонтерської діяльності, результати проведеного нами дослідження довели, що обрана нами тема є правомірною, оскільки вона зумовлена проблемами подальшої теоретичної та практичної розробки шляхів патріотичного виховання через волонтерську діяльність з метою розвитку особистості.

Одержані теоретичні та науково-методичні висновки переконують, що етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення є фундаментом патріотизму і здійснюється переважно в батьківській родині та навчальному закладі. Він припадає на дошкільний і молодший шкільний вік. На цьому етапі формується почуття патріотизму. Саме в патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до своєї держави, її минулого, майбутнього й сьогодення.

Головна мета волонтерського руху в загальноосвітньому закладі – відродження   кращих   вітчизняних  традицій  доброчинності;  виховання  у школярів таких соціально-значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідальність, ініціативність; формування соціально-активної, громадянської, соціально-моральної позиції особистості.

Визначено конкретні напрями доброчинної діяльності: пошуково-краєзнавчий, культурологічний, екологічний, соціальний.

Найефективнішими формами організації доброчинної діяльності є: свята (сімейні, народні, релігійні, державні), екскурсії та походи (краєзнавчі, на підприємства, по історичних місцях, в природу тощо), бесіди, зустрічі з відомими людьми (героями війни та праці, воїнами АТО, народними умільцями, державними діячами тощо), виставки, конкурси, акції, вікторини, створення музейних експозицій, догляд за могилами, надання допомоги членам родини, ветеранам, людям похилого віку, дітям-сиротам тощо.

Пимітка. Сценарії заходів, акцій, виступів; опис проектів подані у додатках.

ДОДАТКИ

(Авторські розробки)

ЖИТТЯ СВОЄ ОБЕРІГАЙ БЕЗПЕКИ ПРАВИЛА ВИВЧАЙ!

ПРИГОДИ  КУРЧАТКА  ПІ  НА ВЕСЕЛІЙ ФЕРМІ

(Основи безпеки життєдіяльності)

Ведучі:

Вітають сьогодні дорослі і діти,
Гостей дорогих в атмосфері привітній,
Для вас готували ми нашу виставу,
Виставу повчальну і дуже цікаву.
В ній зло і добро зустрічаються часто,
І хто переможе — всі знають прекрасно.
Ми спробуєм вам, з допомогою казки,
Про різні в житті розказать негаразди.
Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,
Що є небезпечним для його життя.

(Г.С.Мандрика, С.О. Трохименко, Н.В. Мухіна «Сам удома»,Р.о. № 1, 2007, С 95.)

Всі інші віршовані рядки Ольги Іванової.

Ведучі:

За горами, за лісами,
За широкими морями,
Проти неба, на землі,
Фермер жив в однім селі.
Якось трапилась нагода –
Приключилася пригода:
Фермер виступ готував
На аграрний семінар.
Доведеться відлучиться
По роботі у столицю.

Господар:

Гавчику! Гляди пильненько,
Щоб було усе гарненько!
Добре ферму стережи,
Щоб не трапилось біди!

Песик Гавчик:

Ніч і день не буду спати.
Треба пильно наглядати!
Господарство все огляну,
За тваринами пригляну.

Господар:

Що ж, завжди служив ти щиро.
Час рушати. Їду з миром!

Ведучі:

Та й поїхав він швиденько.
Гавчик наш зоставсь саменький.
Непомітно час проходить,
Сонце сіло, ніч надходить.

(Іде Гавчик. Раптом чує якісь голоси.)

Курчатко 1:

- Пі-пі-пі!

Курчатко 2:

-Пі-рі-пі-пі!

Курчатко 1:

Ой як добре! Ми – самі!

Курчатко 2:

Можна бавитись, гасати.
І не треба вночі спати!

Песик Гавчик:

Що за галас тут, малята!
Буду вас оберігати.
Разом зараз ми підемо,
Швидко родичів знайдемо.
(Ідуть. Назустріч – курочка і півник.)
Ось і мама, ось і тато.
Ваші діточки-курчата?

Курочка Ко:

Ко-ко-ко, мої манюні,
Як ви вибігли із клуні?
Відійшла по молоко –
Вас не стало! Ко-ко-ко!
Хіба можна утікати?
Мамі й тату не казати?
Лихо, горе і біда
Неслухів підстеріга!

Півник Кро-ко-ко:

Ку-ку-ріку, ку-ку-ріку!
Скажу Вам, як чоловіку:
Гавчику, курчат пробачте.
Вчинок, дійсно, необачний.
Зрозумійте Ви малих –
День народження у них.
Дякуємо, що знайшли
І додому привели.

Ведучі:

Всі заснули мирно й тихо.
Оминуло курчат лихо.
Гавчик вчасно підоспів,
Врятувати їх зумів.
Ніч пройшла – настав світанок,
Пробудився світлий ранок.
А курчата – знов гасають,
Ні на кого не зважають…

Курчатко 1:

Пі-пі-пі! Пі-рі-пі-пі!
Знов зосталися самі!

Курчатко 2:

Побіжімо разом в поле,
Трактор Брум там землю оре.

Курчатко 1:

А я хочу на дорогу!
Там – асфальт, не в’язнуть ноги.
Давай візьмем самокати,
Класно можна поганяти!
(Танок «Курчатко Пі»)

(Усі танцюють. Трактор переїхав курча. Всі шоковані побаченим. Тваринки завмирають. Наперед виходить Коза, телефонує в лікарню).

Коза Ме-ме:

Ме-ме-ме. Ало! 103?
Швидше приїздіть сюди!
Ферма, Польова 105.
Сильні травми у курчат!
Ме-ме-ме. Не запізніться!
У дорозі не баріться!
Ще живе курча. Врятуйте!
Допоможіть! Полікуйте!

(Приїздить швидка допомога. Санітари забирають курчатко. Прибігають батьки, плачуть, бідкаються.)

Індичка Глю-глю-глю:

Як це так? Глю-глю, бульди!
Ви дивилися куди?
Що за мама? Що за тато?
Тиняються скрізь курчата!

Голуб Гур-гур:

Гур-гур-гур – не розумію!
Звісно, я судить не смію.
Ми ж там родичі якісь…
Хоч крізь землю провались.

Киця Няв:

Няв-няв-няв, та не журіться.
Не ридайте, зупиніться.
Курчаточка ваші – диво!
Все закінчиться щасливо!

Овечка Бе-бе-бе:

Бе-бе-бе, не моя справа,
Та погана це забава!
По дорозі бігать лячно,
Нерозумно й необачно!

Корівка Му:

Вставлю і своє «му-му».
Я не знаю як кому,
А мені – так не байдуже.
За дітей хвилююсь дуже!
Хоч би вижило малятко,
Неслухнянеє курчатко.

Ведучі:

В нашій казці – справжнє диво.
Закінчилось все щасливо.
Повернулося курчатко,
Неслухнянеє малятко.

Курчатко:

Не завдам я більше болю у житті нікому.
Слухатимусь маму й татка, не втечу із дому.
Буду ходить тротуаром, на майдані гратись
І не буду на дорозі бавитись, кататись.

Песик Гавчик:

Щоб горя не сталось ніколи, підемо навчатись до школи.
Набираймося сили і духу, - будем вчити правила руху.
Хоч питання це дуже складне,
Але знай, що життя в нас одне.
Неповторне: як втратиш – не буде,
Будуть інші сміятися люди,
Будуть інші співати пісні,
Зорі будуть стрічати ясні.

Тваринки розповідають правила

Овечка Бе-бе-бе:

Щоб не трапилось біди,
Тротуаром завжди йди.
Шлях по «зебрі» переходь,
Неприємності обходь!

Коза Ме-Ме:

Якщо бачиш перехрестя,
Краще зупинися.
Обережно вліво-вправо
Добре роздивися.
А тоді вже вирушай,
На дорозі не дрімай!

Корівка Му:

По дорозі на скейтборді,
Мов скажений, не «літай»!
Тут біда підстерігає
Кожну мить! Запам’ятай!

Півник Кро-ко-ко:

Ролики – чудове діло!
Загартують душу й тіло.
Але з ними на дорозі
Заборонено з’являтись:
Під колесами автівки
Можна назавжди зостатись.

Киця Няв:

Добре мчати на мопеді чи новім велосипеді.
Не для діток ця забава! Їздити не маєш права!
Ще й кататись по дорозі без керма, як віртуози.
Треба думати логічно: це закінчиться трагічно!
Небезпека не дрімає – неслухів підстерігає!

Голуб Гур-гур:

Дорога – не місце  для гри й забавлянок.
Прокинутись можна в лікарні під ранок.
Не встигне авто зупинитися вчасно,
І станеться випадок прикрий, нещасний.

Курочка Ко:

ДИТИНО!

Завжди пам’ятай:
Життя своє оберігай!
Безпеки правила вивчай
І про здоров’я добре дбай!

Господар:

Я бачу, без мене часу не втрачали.
Ви правила руху потрібні вивчали.
Похвально! За ферму тепер не боюся.
І правила з вами вивчати візьмуся,
Бо є їх багато, повчальних, важливих,
Які вбережуть нас від вчинків жахливих!

Ведучі:

Ви всі подивились незвичну виставу,
Повчальну, правдиву і дуже цікаву.
Хотіли ми вам, з допомогою казки,
Про різні в житті розказать негаразди.

Тут зло і добро зустрічалися часто,
А хто переміг – зрозуміли прекрасно.
Якщо ти подбаєш про власне життя,
То бідам і злу нема вороття.
Бережи своє здоров’я  змолоду й назавжди!
Життя кожного – це скарб, безцінний і справжній!

(Пісня Янковської Р.Ф. «Здоров’я»)

ПРИРОДУ, ДРУЖЕ, ПОВАЖАЙ!

НЕХАЙ ШУМИТЬ ДУБОВИЙ ГАЙ!

(Акція екологічного спрямування)

І  Вступне слово вчителя про те, чому українці здавна шанували дуб, про екологічну роботу в 1 класі, про акцію «Дубочок»

ІІ Виступ агітбригади

Моя Україна – це сила віків
Нескорена і непоборна.
Моя Україна – це мови краса
Упевнена і неповторна.
Моя Україна – це парость життя,
Що всі перешкоди долає.
Моя Україна – це віра свята,
Що в душах людських оживає.

(Пісня «Все це потрібно мені»)

Найпершу сторінку минулих століть                   
В історії ми розгортаємо.                                              
В Священному лісі прадавніх слов’ян    
Коріння своє відшукаємо.

Коріння могутнє, коріння міцне,                                       
Що глибоко в надра сягає.                           
Коріння, що силу всій кроні дає,                                       
І древо життям напуває.

Це – дерево роду величне, святе,
Що всі перешкоди долає.            
Знівечене війнами, горем, слізьми,
Воно все одно оживає.

(Пісня «Дерево роду»)

Із пекла – до світла, назло ворогам!
На пні нова парость зростає.
Вже вкотре Вкраїна з руїни встає,          
Вже вкотре вона оживає.

Нескорена, горда, кохана, свята,     
Ще й сильна, мов дуб предковічний,
Що бачив походи братів-козаків        
І став оберегом одвічним.

У дубі живуть душі воїв-ратаїв,
Перун-покровитель із ними.                     
Дуб має неміряну владу могутню   
Над силами чорними, злими.

В часи лихоліття, у роки тяжкі,             
Від смерті людей рятували
Малесенькі жолуді, дуба плоди,            
Всім хліб гіркуватий давали.

Рани глибокі, воєн рубці                     
Слід у серцях залишили,   
Та непохитну державу мою               
Не знищили і не скорили. 

Сивіють роки, минають віки,                     
Та пам’ять – свята і нетлінна.   
Саме тому Україна жива,                             
Духом міцна, непокірна.

Бо саме тут, діди стежки топтали.
А ми – маленькі паростки від них.
Вони міцне коріння, силу мали      
І боронили край від бід і лих.

Якщо міцне коріння є у дуба,                               
Його не вирвуть бурі й вітри злі.
Запам’ятаймо, браття  українці,     
Що живемо на батьківській землі.

Ґрунту родючого чорний покров                                                
Пагін новий пробиває.
Хай в Україні впродовж всіх віків
Зміна достойна зростає!

Дуб, після холоду злої зими,         
Знов навесні розквітає.
Хай України пісня нова    
Гордо на весь світ лунає!

Дуб, – непохитний старійшина лісу,         
З гідністю бурі сприймає.
Хай Україна, – колиска добра,                
Всі негаразди долає!

(Пісня «Доброго ранку, Україно!»)

Тож квітне хай красуня-Україна,    
Могутньою стає із року в рік!         
Нехай міцніє дух, зростає сила,     
І Бог дарує щедро довгий вік!

Помолимось, як пращури славетні,                         
Що дуба сивочолого просили
Їм дати віру світлу й непохитну,          
Могутність, впевненість і добру силу.

Гой, Дубе, Дубе,                             
Наш Діду любий,                   
Ходи в господу                                   
До нашого роду.                        
На наших мужів дай свої сили,  
Щоб злії духи їх не косили.                   
На наших мужів дай свої м’язи, 
Щоб злії духи не рвали в’язи.    
На наших мужів дай свої моці,  
Щоб були з Богом                          
На кожнім кроці!

ІІІ Перегляд презентації

ІV Садіння молодих дубочків

БЕЗПЕКА ДОРОСЛИХ ОЧИМА ДІТЕЙ

(Сценарій заходу з основ безпеки життєдіяльності)

Ведуча:

Вітають сьогодні дорослі і діти,
Гостей дорогих в атмосфері привітній,
Для вас готували ми нашу виставу,
Виставу повчальну і дуже цікаву.
В ній зло і добро зустрічаються часто,
І хто переможе — всі знають прекрасно.
Ми спробуєм вам, з допомогою казки,
Про різні в житті розказать негаразди.
Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,
Що є небезпечним для його життя.

(Г.С.Мандрика, С.О. Трохименко, Н.В. Мухіна «Сам удома»,Р.о. № 1, 2007, С 95.)

Всі інші віршовані рядки Ольги Іванової.

БЛОК 1. Правила дорожнього руху

Аварія і ДТП:         

Ми з порушниками дружимо,
Не сумуємо, не тужимо.
Скільки тут людей чудових:
І веселих, і здорових.
Може їх заагітуємо, потравмуєм, забинтуємо?

(Співають пісню)

Пісня:

Ми – ДТП й Аварія,
Усюди ходим парою,
Навколо все ламаємо,
Пощади ми не маємо.

На трасі і на вулиці
Усіх підстерігаємо,
Ми правил не вивчаємо
І знаків теж не знаємо.

Ми – ДТП й Аварія,
Усюди ходим парою,
Навколо все ламаємо,
Пощади ми не маємо.

Міліціонер:

Ні, не вийде в вас нічого,
Бо ще ми є на дорогах.
Всюди знаки застережні:
Будьте, друзі, обережні!
Щоб не трапилось біди,
На зелене світло йди.
За кермом уважним будь,
Правил руху не забудь!

Міліціонер:

А тепер для вас сюжети
Із життя узяті:
Як життя уберегти,
Не зазнати втрати.

Ведуча:

Вранці Ведмідь прямував в КАРГІЛ на роботу.
Ну, а звечора ходив з кумом на охоту.

На мопеді швидко мчав, аж тут – перехрестя.
Не спинився, поспішав наздогнати тестя.

Раптом – гульк, – летить на нього ціла вантажівка.
Потім – темно, як в труні; потім – покоївка.

Ведучий:

У лікарні наш Ведмідь довго лікувався.
А про правила прості від дітей дізнався.
Якщо бачиш перехрестя, краще зупинися.
Обережно вліво-вправо добре роздивися.
Транспорт, що по головній їде, пропускаємо,
А немає, то поволі із місця рушаємо.

Ведуча:

Ось іще одна пригода
Трапилась з сусідом...
Серед траси йшов герой:
- Не трамвай, об’їде!

Не об’їхав!.. Наш бідак
У операційній.
Руки й ногу вже пришили...
Травми – традиційні.

Ведучий:

З того часу наш сусід ходить тротуарами.
Там безпечніше іти, не засліплять фарами.
А де нема тротуарів – обабіч дороги
Йде культурно і дає транспорту дорогу.
Міліціонер:
Щоб не трапилось біди,
Тротуаром завжди йди.
За кермом уважним будь,
Правил руху не забудь!
БЛОК 2. Правила безпечного та економного використання електроструму

Ведуча:
Чергувати уночі дід Грицько зостався,
Та на правилах безпеки він не дуже знався.
Всюди світло повмикав, щоб не було темно.
Сів газету почитать, та усе даремно:
Сон його таки здолав. І сниться старому,
Що не може він ніяк потрапить додому,
Бо дротами руки й ноги йому обмотало
І якесь створіння дивне все його питало:

Королева Лампа:
-    Чи ти чуєш, старигане, королеву Лампу?
Ти тепер за цей весь місяць забудь за зарплату!
-    Чи ти знаєш, що напруга у мережі сіла?
-    Чи ти чуєш, що проводка десь уже згоріла?
-    Чи ти думаєш, що може когось струмом вбити?
-    Чи ти знаєш, що усе може тут згоріти?

Ведуча:
З переляку дід проснувся і нумо ганяти:
Світло кинувсь виключати, правила вивчати.
З того часу дід Грицько поводиться чемно:
Про безпеку людей дбає, не сидить даремно.

(Доки ведучі розповідають слова, «дід Грицько» усе інсценує: читає газету, спить, уві сні смикається іт.д.) 

БЛОК 3. Правила протипожежної безпеки

Ведуча:
А яка пригода дивна трапилась з Макаром!
Вийшов трохи покурити сигарету з жаром.
Тільки сірник запалив та підніс до рота,
Чує – пісня десь звучить, аж стрибать охота.
(З’являється Вогнехвостик, співає)

Пісня Вогнехвостика:
                          Я гарний Вогнехвостик,
                           Веселий Вогнехвостик.
                           Ховаюсь в сірничкові
                           І хороше мені. 
                           Ми – друзі полум’яні,
                           Жовтенькі та рум’яні.
                           Усе ми поїдаєм,
                           І спопеляєм все.
                                   Приспів:
                           Гоп, гоп, гоп чи не гоп,
                           А я стрибаю.