Формування учнівських компетентностей реалізується не тільки за рахунок оновлення змісту освіти, а й використання відповідних сучасних технологій навчання. Щоб створити умови для формування учнівських компетентностей, необхідне введення таких запитань та завдань, які спонукають учнів самостійно цілеспрямовано працювати з інформацією, вирішувати проблемні ситуації, впровадження різноманітних методів навчання, що дозволяють учням активно брати участь у дискусіях, відстоювати власну позицію тощо. Тому виникає потреба в запровадженні таких методів і технологій навчання, які б спрацьовували на формування саме вище окреслених навичок.

Формування предметних компетентностей на уроках географії є важливим завданням сучасної школи. Для того, щоб розв`язати це завдання, необхідно всебічно стимулювати самостійну роботу учнів, розбудити в них свідоме бажання постійно займатися самоосвітою. Розвиток творчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів в пізнанні, допитливості, уміння аналізувати, узагальнити, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку предметних компетентностей.

Мета роботи: показати, які методи навчання найбільше сприяють формуванню предметної компетентності на уроках географії.

У роботі представлено декілька основних, найефективніших, на думку автора, методів:

1. Метод бесід

Доцільний у випадку,коли вивчається новий матеріал та  переважають теоретичні питання, а учні мають достатні опорні знання.

Під час комбінованих уроків, частина уроку  відводиться опитуванню, більша – вивченню нових теоретичних питань на основі чіткої розповіді або навчальної лекції, коли обов`язково відокремлюється головне. У цьому випадку приділяється увага рівню закріпленню основних питань та їх опрацювання під час виконання домашнього завдання [4, с. 35].

2. Ситуація успіху

Одним із найважливіших прийомів мотивації навчання є створення ситуації задоволення успіхами навчання. Цей чинник особливо важливий для тих дітей, яким вчитися важко, і вони мають проблеми із навчанням [1, с. 22].

3. Проблемний метод

Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів. Це перед усім активність у навчанні, яка формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується усвідомленими й цілеспрямованими зусиллями.

Основу для активності навчання забезпечує підвищення наукового рівня шкільної географії - навчання географічних об`єктів, є не тільки на рівні фактів, які необхідно запам`ятати, але й на рівні проникнення у їх сутність. В учнів з`являються потреби зрозуміти, пояснити нове, невідоме. Суперечність між потребою у нових знаннях та знаннями, якими учень володіє, активізує його розум; він усвідомлює пізнавальні завдання, що стоять перед ними та шукають шляхи їх рішення [6, с. 43].

Таким чином, першою умовою активізації діяльності учнів на уроках є постановка перед ними пізнавальних завдань. Ці завдання бути у вигляді проблемних питань, що створює проблемну ситуацію, вони сприяють розвитку мислення у учнів, а у кінцевому результаті - закріплення знань.

При вирішенні проблеми учням можна виділити наступні етапи:

1. Усвідомлення проблеми, виявлення суперечливостей.
2. Формування гіпотези, виходячи з даних умов.
3. Доведення гіпотез.
4. Загальний висновок [8, с. 45].
5. Робота з підручником

Особливо велике значення для формування предметної компетентності на уроках географії має навчання учнів прийомам роботи з підручником, зошитом з друкованою основою. Під час кожного курсу послідовно знайомити школярів  з апаратом підручника та його компонентами (текстом, картами, схемами, таблицями, додатками тощо.) Необхідно показати учням як працювати з підручником. На перших уроках ознайомити з усіма видами карт, схем, додатками, підкреслюючи їх особливість. На наступних уроках, відповідно до змісту навчального матеріалу, включати кожний вид карт.

Послідовно, урок за уроком, учні тренуються у роботі з усіма компонентами підручника і виконують засвоєнні прийоми у нових навчальних ситуаціях. Активізація розумової діяльності учнів сприяє самостійна робота з вивчення певних тем та складання питань, на які в тексті немає прямих відповідей, що змушує вдумливо читати матеріал та розуміти його. Самостійна робота з текстом сприяє самоконтролю [8, с. 2].

5. Ігровий метод

Ігровий метод навчання - це спосіб спрямованої взаємодії учня та педагога. Гра - творчість і праця. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвивається увага, потяг до знань. Захопившись учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, розвивати фантазію [3. с. 28]. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. Дидактичні ігри уживаються з «серйозним» навчанням. Включенням їх у уроки робить процес навчання цікавим, створює в учнів бадьорий, робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні нового матеріалу. Ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до предмету.

Використання дидактичних ігор навчально-виховних цілях зводяться до такого:

- на розвиток пізнавальних інтересів учнів в географії великий вплив  мають ті ігри, які містять у собі ситуації ускладнення і різного характеру пізнавальні завдання;

- як засіб розвитку пізнавальних інтересів дидактичні ігри допомагають виховувати вольові зусилля учнів, сприяють творчому розв`язанню ними навчальних завдань теоретичного і практичного напрямів;

- інтерес до дидактичних ігор, що змушують напружувати думку, проявляється не завжди і не в усіх учнів відразу, тому пропонувати такі ігри треба поступово, не вдаючись до примусу. Природа гри така, що за відсутності добровільної участі вона перестає бути грою. Нею можна зацікавити, а примусити грати неможливо;

- розвиваючи ігри потребують особливої підготовки. Важкі завдання можуть зробити учня байдужими до їх виконання. Тут треба дотримуватись принципи від простого до складного

Активними формами навчання, що пробуджують творчу діяльність учнів, це уроки-заліки, семінари, лекції, конференції, гра (ділова чи рольова), змагання, аукціон, суд, діалог, пошук істини та ін. [10. с. 30-31].

6. Практичний метод

Для підвищення ефективності засвоєння нового матеріалу важливо забезпечити раціональне співвідношення теоретичної й практичної діяльності учнів. З цією метою вивчення теоретичного матеріалу об`єднається з виконанням різноманітних практичних завдань на будь-якому етапі уроку.

Вони поділяються на групові, індивідуальні, фронтальні [2. с. 18].

7. Картографічний метод

Карта - це особливий спосіб відображення дійсності у вигляді просторової моделі, що містить багато відомостей для вивчення географії. Можна сказати, що карта - це частина світу, дивовижний витвір розуму і рук людських, це ще й науковий документ і своєрідний елемент культури людства [9. с. 20].

Роботу з картою можна організувати як індивідуально, так і в парах, і групах, а коли проводиться контроль знань учнів - це навіть може бути самоконтроль [11, с. 27].

8. Використання тестових технологій на уроках географії

Головне завдання вчителя на уроці, як і раніше, - навчати географії, використовуючи той арсенал методів, які дають якнайкращий результат. Одним з таких методів є тестування як найбільш технологічний та об`єктивний інструмент вимірювання результатів навчання (рівня знань і сформованих компетенцій). Ознайомлення з тестуванням або його елементами необхідно починати якомога раніше, щоб учні мали навички роботи з тестами.

За формою всі відомі в практиці тестові завдання можна поділити на п`ять основних груп:

• завдання за вибором однієї правильної відповіді;
• завдання з вибором кількох правильних відповідей;
• завдання, що вимагають написання відповіді (завдання закритої форми),
• завдання на встановлення відповідності;
• завдання на встановлення логічної або алгоритмічної послідовності [7, с. 74]

Можна стверджувати, що виконання тестових завдань певною мірою сприяє формуванню мотиву навчання й дає вчителю інформацію про ступінь засвоєння учнями навчального матеріалу. Використання даних про результати контролю дозволяє будувати навчання так, щоб підвищувати якість освіти.

Оскільки виконання завдань здійснюється зазвичай індивідуально, це дає можливість складати різні, за рівнем складності варіанти завдань, змінюючи час на виконання кожного з них, тобто використовувати елементи диференційованого підходу.

Тести на уроках географії можна вважати засобом, що створює умови для самореалізації учнів, розвитку їх творчого потенціалу. Розумне поєднання традиційних методик і нових технологій є запорукою успішного педагогічного процесу.

9. Використання ІКТ на уроках

Навчання за допомогою комп`ютера дає більш широкі можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов`язане із сприйняттям, аналізом, накопиченням. Відомо, що ми сприймаємо демонстраційні матеріали в 60 тисяч разів швидше, ніж текст, який читаємо. Саме тому, наочне подання інформації має велике значення. Можливість побачити наочність відіграє велику роль у розумінні матеріалу. Тому, традиційні плакати, стенди, роз даткові матеріали можуть бути замінені яскравою комп`ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Цьому сприяють засоби Power Point, що є складовою частиною пакета Microsoft Office. Вони дають змогу за допомогою комп`ютера досить швидко підготувати набір слайдів, що супроводжує розповідь вчителя. Це –     презентація.

Використання презентацій на уроках географії значно підвищує ефективність розповіді вчителя, тому значний обсяг інформації йде через зорові та слухові рецептори одночасно, полегшує розуміння і сприйняття поданого матеріалу учнями, сприяє зображення інформації пам`яті учнів значно довше, скорочує час для поданого матеріалу [5, с. 49].

Таким чином, формування предметної компетенції на уроках географії  вимагає від учителя використання та  поєднання різноманітних навчальних методів та засобів – тільки у такому разі можна досягти успіху.

Література

1. Андрощук А.І. Мотивація на уроках географії у 6 класі. – Х.: Вид. Група «Основа», 2014.
2. Булгакова Т.Є., Байназаров А.М. Практичні завдання на контурних картах 5 -10 класи – Харків. «Основа» . – 2005.
3. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії – Харків. 2 Основа». – 2005.
4. Копернік С.Г., Коваленко Р.Р. Методика викладання географії в школі – К.: Стафед – 2002 р.
5. Корнєєва В.П. Від класики - до сучасних технологій – Х.: Вид. Группа «Основа», 2006
6. Ісаєва Г. Інтерактивні методи навчання під час вивчення географії в школі. Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 7. с. 43-45
7. Науменко Є.І., Андрєєва В.М. Інновації на уроках географії – Х.: ВГ «Основа, 2007. – 95 с.
8. Остроухова С. В. Методи проблемного навчання на уроках географії. Географія. – 2004. – №20. – С. 2,3.
9. Серебрін В., Мін Н. «Карти та робота з ними». – Київ «Шкільний світ». – 2008
10. Журнал «Географія та основи економіки в школі»; №5 2003 р. (стаття А.Пушкарьової «Географічні ігри» с. 30-31.)
11. Журнал «Географія та основи економіки в школі» №6 2003 р. (стаття О.Свірідової Карта-друга мова географії с. 26-28.)