Постановка проблеми визначається необхідністю модернізації сучасної освіти, положеннями Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.,  Законом України «Про дошкільну освіту», що вимагають неперервності та наступності у взаємодії всіх ланок освіти, зокрема дошкільної та початкової. В Законі України «Про охорону дитинства», Державній національній програмі «Діти України» звертається особлива увага на психічне здоров’я дітей та сприяння його розвиткові, на ступінь готовності дітей до навчання в школі, що виступає важливим чинником загального розвитку дітей і передумовою успішного опанування ними початкової освіти. Пріоритетне місце в здійсненні процесу підготовки підростаючого покоління до навчання у школі відводиться закладам дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій доводить, що психологічна готовність до навчання в школі розглядається, як комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку її психологічних якостей, що є найважливішими передумовами для успішної соціалізації та формування навичок успішної освітньої діяльності. Проблемам формування готовності дошкільників до навчання у школі присвячені роботи українських науковців Р. Павелкова, О. Цигипало, С. Замрозевич; зарубіжних – І. Буршита, О. Середи, О. Лавлінської.

Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження формування психологічної готовності до навчання у школі дітей з порушенням інтелекту засобами арт-терапії.

Виклад основного матеріалу. Саме в процесі навчання у закладах дошкільної освіти розкривається суть найрізноманітніших сторін життя людини та закладаються основи подальшого успішного формування світогляду дитини та вироблення адекватних стереотипів її поведінки. Необхідно зазначити, що до закладів дошкільної освіти дитина приходить як особистість, яка тільки-но розпочала свій розвиток та знаходиться в процесі активного формування. В більшості випадків дане формування вже розпочалося в сім’ї та найближчому мікросоціумі дитини ще до моменту першого відвідування дитиною закладу дошкільної освіти. У ЗДО воно активно продовжується в групі однолітків та має на меті максимально підготувати дитину до неминучої зміни її соціального статусу з вихованця дитячого дошкільного закладу на учня загальноосвітнього навчального закладу. Запорукою успіху такої підготовки є не лише оволодіння дошкільника необхідним арсеналом навичок, умінь та знань з математики, письма, читання, іноземної мови, необхідних для успішного оволодіння інформацією за шкільною партою, а й усвідомлене ставлення до необхідності засвоєння знань, адекватне світосприйняття, вміння правильно діяти в типових життєвих ситуаціях, взаємодіяти з оточуючими та робити вірні логічні висновки. Все це викликає необхідність організації психолого-педагогічно-виховної роботи з вихованцями дошкільних навчальних закладів результативність якої багато в чому залежить від методів, засобів, прийомів роботи, якими щоденно користуються у своєму педагогічному досвіді працівники таких закладів.

Для формування психологічної готовності, використали заняття із системою вправ із елементами арт-терапії, а саме: казко терапії, тілесно-орієнтованої терапії, танцювальної терапії, пісочної терапії, ізотерапії та ігрової терапії, на яких використовувалися різноманітні вправи для формування психологічної готовності до школи, а саме її інтелектуального, мотиваційного та соціального компонентів. Цей метод використовується з цілями терапевтичного впливу в процесі вирішенні діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань та в процесі засвоєння нових знань. Трансформація соціально-політичної, економічної, культурно-інформаційної сфер, суспільства в цілому стимулює розвиток арт-терапевтичних технологій педагогічного та соціально-психологічного спрямування. Важливо відзначити значний профілактичний, психокорекційний та виховний ефект занять арт-терапією. Все частіше засоби та методи арт-терапії використовуються в освітньому процесі на різних ступенях навчання. Арт-терапія – це корекція за допомогою залучення дошкільника до мистецтв. При цьому дошкільник навчається спілкуватися з довколишнім світом на рівні екосистеми, застосовуючи образотворчі, звукові засоби та рухові. Вона має здатність самостійно виражати свої потреби, почуття та мотивацію своєї поведінки, спілкування і діяльності, потрібні для її справжнього розвитку та адаптації до навколишнього середовища. Головна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється відношенню дошкільника до своєї діяльності, гри на музичних інструментах своїх малюнків, тощо. Ключове завдання вихователя спрямоване на розвиток мотивації дошкільника до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого формування мотиваційної сфери у дітей з різними формами органічного ураження нервової системи. Використання арт-терапії підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку, фіксує увагу. Крім того, арт-терапія позволяє здійснювати більш дійовий вплив на формування емоційної сфери, змушує до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем. Педагогічна корекція за опорою на арт-терапію у дошкільників має свої властивості й визначає доцільність врахування індивідуальних та загальних напрямів і умов роботи, а саме: ступеня зрілості всіх функціональних систем, віку дитини, індивідуальних властивостей її особистості. Цей метод доцільно також застосовувати в роботі з дошкільниками для покращення їхньої роботи на заняттях і для зняття втоми. Загальні спрямування та умови проведення арт-терапії мають свої певно особливості й добре діють на всіх дошкільників. Високий позитивний емоційний заряд дає арт-терапія, формує у дітей їх особистість, впевненість в своїх силах. Обмежень у використанні арт-терапія не має й не потребує великих здібностей до образотворчої практики чи виразних навичок. Засобом спілкування педагога з вихованцями є арт-терапія. При цьому викладач повинен:

• осмислювати й пам’ятати про утруднення дошкільника в реалізації резервів своїх функціональних систем;
• установити напрями і задачі корекційної роботи з арт-терапії;
• віднайти ті види арт-терапії, які конкретна дитина спроможна отримати результат і виконати;
• регламентувати діяльність дитини, що дає спромогу збільшити зосередження уваги.

Подібні засади застосовування арт-терапевтичних методик в роботі з дошкільниками стимулюють пізнавальну активність дитини, підвищують самооцінку, організовують її поведінку. Крім того вправи формували емоційну, пізнавальну, комунікативну, особистісну сфери; розвивали навички спiлкyвання, групової взаємодії, почуття єдності, поваги; формували всі компоненти психологічної готовності до школи.

Аналіз виконаних завдань засвідчив позитивний вплив експериментальної методики використання засобів арт-терапії на формування психологічної готовності дітей до школи.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, для успішної психологічної готовності до навчання у школі перш за все, у дитини має бути сформованим бажання йти до школи, тобто мотивація до навчання. До миті вступу до школи дошкільника у пізнавальному плані вже досягає досить високого рівня в розвиткові, який забезпечує вільне засвоєння шкільної програми навчання. Крім розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, пам’яті, уяви, уваги, мислення та мови, психологічну готовність дошкільника з порушеннями інтелекту до навчання у школі визначає також рівень сформованості особистісних рис: вміння взаємодіяти з однолітками, контролювати свою поведінку, виконувати вимоги вчителя, іншими словами – рівень сформованості соціальної позиції школяра. Психологічна готовність до школи є результатами розвитку дитини протягом усього дошкільного дитинства. Це фундамент для розвитку людини в наступному віковому періоді, в молодшому шкільному віці в умовах навчальної діяльності.

Література

1. Амосова М. В. Перший раз у перший клас. Готовність дитини до школи / М. В. Амосова // Розкажіть онуку. – 2010. – № 3. – С. 5-28.
2. Артпедагогика и арт-терапия в специальном образовании: учеб. Для студ. сред. и высш. учеб. заведений / [Медведева Е., Левченко И., Комиссарова Л. и др]. – М. : Академия, 2001. – 248 с.
3. Арт-терапия – новые горизонты [под ред. А. И. Копытина]. – М.: Когито-Центр, 2006. – 336 с.
4. Базовий компонент дошкільної освіти [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу : http://mon.gov.ua/