Актуальність. Нагальною потребою XXI століття стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого  гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрози сучасного суспільства. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні орієнтири. Взагалі йдеться про систему цінностей, у якій захист і збереження природи, зокрема й людини як її невід’ємної частки, вважались би такою ж святістю, як і саме життя.

Очевидно, що без допомоги родин вихованців, зацікавленого й зваженого ставлення батьків до тих проблем, які піднімаються в процесі освіти сталого розвитку, не обійтись.

Мета дослідження: дослідити рівень сформованості сталого стилю життя в родинах вихованців та його вплив на формування в дітей моделей поведінки, орієнтованих на сталий розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті порушення екологічної безпеки, низького рівня культури праці та споживання людство Землі наблизилось до граничної межі екологічної стійкості, за якою розпочинаються кризові та катастрофічні зміни, причому не лише у природі, а й у життєдіяльності людини й суспільства.

Поняття сталого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми з одного боку та суспільством та природою – з іншого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час (ідеться передусім про потреби людей у їжі, питній воді, чистому повітрі, комфортних житлових умовах, забезпеченні прав і свобод, мирному співіснуванні, доступі до культурних цінностей і традицій тощо). Таким чином, поняття «сталий розвиток» можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації в умовах збереження навколишнього середовища.

Послідовний перехід України, як і всього світового товариства, до сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і принципів, викладених у документах Конференції ООН з питань навколишнього середовища (ЮНСЕД). Сталий розвиток охоплює 3 сфери суспільного життя: екологічну, економічну і соціальну. Модель сталого розвитку націлена і на сьогодення, і на майбутнє водночас, перевага надається прийдешнім поколінням.

Для переходу людства на шлях сталого розвитку необхідно, щоб у більшості людей сформувався сталий стиль життя, або такий, що орієнтований на сталий розвиток. Це означає, наприклад: що людина ощадливо ставиться до ресурсів і не лише тому, що за них треба платити, а й там, де можна скористатися ними безкоштовно (вода в річці). Вона не вживає фаст-фуд або алкоголь, бо дбає про своє здоров я постійно, а не тоді, коли захворіла.

Сформувати такий стиль життя можна лише покроково, починаючи з окремих дій. Постійне повторення таких дій (наприклад, викидання сміття в урну) протягом 2-3 тижнів формує у дитини сталу звичку. А кілька таких звичок (наприклад: прибирання місць відпочинку, сортування, утилізація сміття) є бажаною моделлю поведінки. Поступово вся поведінка людей стає такою, що відповідає завданням сталого розвитку, і ми можемо говорити про стиль її життя. Тому для забезпечення сталого розвитку особливі надії покладаються на освіту.

В Україні проблеми освіти для сталого розвитку торкається відносно невелика група дослідників. Серед них питання так званої випереджальної освіти в інтересах сталого розвитку представлені у працях О. Висоцької, О.Пометун, Н.Гавриш. Протягом 2013—2018 років у дошкільних закладах було послідовно апробовано три програмно-методичних комплекси «Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку» цих авторів: для дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку. Це дало змогу підготувати платформу для широкого упровадження цього прогресивного руху у вітчизняну систему дошкільної освіти. Основним завданням цього руху є формування моделей поведінки, звичок, стилю життя, орінтованих на сталий розвиток людства. Діти мають не тільки ЗНАТИ, але й відповідно ДІЯТИ. Наприклад, недостатньо розповісти дітям про те, що економія паперу і його вторинне перероблення сприяє збереженню дерев. Вони мають використовувати цей матеріал ощадливо, разом із батьками здавати паперові відходи до пунктів прийому макулатури. Поступово зі звички така поведінка трансформується у стиль життя.

Нові цілі й новий зміст освіти для сталого розвитку потребують, відповідно, нових підходів, методів і  форм навчання, а також способів взаємодії. Таким чином, ідеться про поступову трансформацію усієї системи освіти. Освіта для сталого розвитку — актуальний інноваційний напрям розвитку освіти в Україні та світі, що базується на оригінальній педагогічній моделі.  Про це йдеться у так званих Глобальних цілях сталого розвитку на 2016-2030 роки, ухвалені ООН у 2015 році.

Лише теоретично навчати дошкільників ощадливо використовувати природні та матеріальні ресурси, піклуватися про майбутню суспільства і планети, замало. Потрібно ще й показати їм приклад такого життя. Аби прикладом для дітей стали батьки, важливо передусім захопити їх ідеєю сталого способу життя. Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім’ї. Стаття 24 Закону України «Про дошкільну освіту» проголошує батьків учасниками освітнього процесу. Батьки несуть відповідальність за виховання дітей ї їх розвиток, а інші інститути виховання та освіти, включаючи заклади дошкільної освіти, мають сприяти цьому.

Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Дорослі учасники освітнього процесу повинні усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладу дошкільної освіти з батьками вихованців. Педагогічний колектив ініціював пошук шляхів, спрямований на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною

Для реалізації принципів партнерства педагоги закладу найчастіше використовують такі форми роботи: індивідуальні / групові бесіди та консультації, міні-лекції, фото / відеопрезентації тощо. Із родинами вихованців педагоги спілкуються як особисто, так і в режимі онлайн. Найпоширеніші засоби інформування батьків про життя закладу дошкільної освіти є його сайт, а також інформаційні осередки: дошка оголошень, ширми, планшети, папки, інформаційні / тематичні стенди, виставки тощо. Оперативно обмінюватись інформацією з батьками зручніше в інтернеті, під час електронного листування, онлайн-спілкування в закритих групах соціальних мереж.

Оскільки комунікація відбуватиметься не лише в площині «вихователь, батьки», а й «батьки – батьки» - це активізує батьківську спільноту, формує коло однодумців серед учасників освітнього процесу. Завдяки цьому можна залучити до співпраці навіть колись пасивних батьків вихованців.

Результати власних досліджень. Починаючи роботу щодо формування поведінки дітей,  орієнтованої на сталий спосіб життя, у співпраці з батьками, важливо взнати про повсякденні звички родин вихованців. З цією метою мною на підготовчому етапі було проведено анкетування батьків «Мій стиль життя». Аудит виявив, що в цілому батьки вихованців – дбайливі і розумні господарі, які думають про своє майбутнє, у них сформовані повсякденні звички ресурсозбереження на достатньому рівні. Але їм треба ще дечого навчитись у нескладній науці ресурсозбереження, не відкладаючи у довгий ящик.

На організаційному етапі була сформована установка на партнерську взаємодію батьків та педагогів з питання сталого розвитку. Як мотивацію до дії ми доречно використали фольклор.  Англійське прислів’я  вчить: «Не виховуйте дітей, однаково вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе». Фраза невідомого автора «Діти бачать – діти роблять» також незаперечна, тому що найкращий спосіб навчання дітей є власний приклад.  Семюель Джонсон, 1709-1784, англійський письменник і мислитель, переказуючи притчу «Врятувати одну зірку», був переконаний, що ми здатні змінити багато, разом ми велика сила.

Для покращення організації спілкування закладу освіти та сім ї педагогічний колектив закладу розробив власну модель спілкування закладу дошкільної освіти та батьків вихованців, використовуючи нові форми комунікації. Спілкування з батьками в закладі організоване у форматі Батьківського університету. Факультет «Сталий спосіб життя» на даному етапі пропонує проводити тематичні групові збори. Немає рекомендацій щодо єдиного унікального способу організації спільного зібрання. Зустрічі з батьками відповідають сучасним вимогам: добре сплановані, із визначеною попередньо темою та метою, з активним використанням нових та інтерактивних способів комунікації та ілюстративного матеріалу (таблиць, схем, відео- та фото-презентацій), відбуваються в неформальній обстановці тощо. Нагальні питання швидко вирішуються за допомогою соціальних мереж. Питання приватного характеру, коли батьки хочуть отримати детальну інформацію стосовно їхньої дитини у колективі, вирішуються через індивідуальні зустрічі педагогів з батьками.

Практичний етап я присвятила формуванню у батьків спеціальних знань про освіту для сталого розвитку засобами наочної педагогічної пропаганди. Через буклети я познайомила батьків із парціальною програмою «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку», яка розроблена з упором на вміння і навички сталого стилю життя, сподіваючись на їхню підтримку і співробітництво з даного питання. Адже батьки мають бути попереджені про необхідність стимулювання повторення дитиною дії вдома.

Тематичний журнал «#СталийСтильЖиття» також є формою партнерського спілкування з батьками. Він випускається щоквартально за темами, які співзвучні темам парціальної програми: №1 – «Вода – наше багатство», №2 – «Папір – наше багатство», №3 – «Енергозбереження», №4 – «Сміття чи вторинна сировина?» Складається кожен журнал із рубрик, назви яких пропонують батькам різні види спільної з дітьми діяльності: ПовчальніКазки, ДослідницькаЛабораторія, ВідеоТека, ІгроТека, МузичнаХвилинка, ТворчаМайстерня, ЛітературнаСтудія. Поряд з дітьми вчаться жити по-новому і батьки. Мотивуючи їх бути взірцем для своїх дітей, я висвітлюю проблему, викликаю занепокоєння, спонукаю задуматись та визначити прийнятні для себе і суспільства дії щодо сталого розвитку планети та збагачення сімейного бюджету в рубриках: ІнфоШок, ПравилаЖиття. Журнал зручно читати разом з дітьми вдома в паперовому чи електронному варіанті. Електронний варіант дає змогу ще й переглядати ролики чи мультфільми економічного змісту разом з дітьми за посиланнями, обговорювати їх.

Я закликаю батьків бути відповідальними, визначити прийнятні для себе дії щодо сталого розвитку планети та збагаченню сімейного бюджету та бути взірцем для наших дітей, пропонуючи їм наочні, дистанційні форми роботи: інформаційні  буклети, листівки тощо.

Однією з форм роботи з батьками зі сталого розвитку дітей  є ляльковий театр, де батьки є авторами сценарію та акторами. На День Святого Миколая ми  разом з  батьками  підготували  для показу малятам сучасну виставу з натяком на сталий спосіб життя.

Підсумковий аудит виявив позитивні зміни в свідомості та стилі життя родин. Зріс такий показник сталого розвитку як економія води, енергії, збільшилась кількість респондентів, які зменшили кількість сміття в своїй оселі. Бесіди з батьками свідчать, що навіть сам зміст анкети вразив їхню свідомість та спонукав переглянути свої побутові звички.  Деякі з них не звертали уваги на такі дрібниці як вимкнути світло у пустій кімнаті, закручувати кран під час чищення зубів чи  мити посуд в мисці, а не під проточною водою тощо. Деякі респонденти стали вчитуватись в інструкцію щодо експлуатації пральної, посудомийної машини, вони виявили зв язок між режимами машин та режимами економії родини. Багато респондентів вже готові до сортування сміття, але бідкаються щодо відсутності відповідних баків на майданчиках. Іноді сім я хоч і не здає макулатуру, але на сміттєзбірнику вони кладуть окремо старі книжки, можливо хтось здасть в пункт вторинної сировини та отримає копійки на хлібину.

Спосіб життя родини є визначальним щодо формування у дитини перших звичок, від яких значною мірою буде залежати її майбутня поведінка. Поступово, крок за кроком, спостерігаючи і наслідуючи дорослих, переймаючи у них уміння і навички, у дітей виробляється звичка до ресурсозбереження, виховується бережне ставлення до всього, що зроблено руками людськими.

Висновки. Лише теоретично навчати дошкільників ощадливо використовувати природні та матеріальні ресурси, піклуватися про майбутню суспільства і планети, замало. Потрібно ще й показати їм приклад такого життя. Аби прикладом для дітей стали батьки, важливо передусім захопити їх ідеєю сталого способу життя. Вихователь створила свою систему роботи з батьками, основану на наочних, дистанційних формах роботи.

Педагог не прагне перетворити батьків на вчителів, вихователів, які мають вдома продовжувати навчальний процес. Але сподівається бути причетною до формування суспільства сталого розвитку через «виховання» (інформування) батьків. Батьки є зразками для наслідування з боку дітей. Діти роблять висновки, виходячи не тільки з того, що ми їм говоримо, а й з того, що при цьому ми робимо, як поводимось. Наш особистий приклад виховує більше, ніж будь-які повчання.

Література

1. Безсонова О. Волонтерська діяльністиь у закладах дошкільної освіти: старший дошкільний вік / авт.О.К.Безсонова. – Тернопіль: Мандрівець, 2019
2. Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку: навч.-мет. посібник для ДНЗ / Н.Гавриш, О.Саприкіна, О.Пометун; за заг. редакцією О.Пометун. – Д.: Ліра, 2015
3. Дошкільнятам освіта для сталого розвитку. Парціальна програма для закладів дошкільної освіти. Н. Гавриш, О. Пометун, Київ, 2019.
4. Як виховувати ощадливість. Г.Григоренко, Р. Жадан, ЛІПС, Запоріжжя, 2010.