У статті розглянуто нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка функціонує як профільна.

Мета: розкрити особливості, завдання, форми та методи профільного навчання. Визначити основні напрямки роботи педагогів гімназії з допрофільної та профільної підготовки.

Інтеграція України в європейський та світовий простір викликала необхідність переглянути підходи до навчання школярів, проаналізувати чинники, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості.

Модернізація української школи відбувається досить стрімко і непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і методи.

Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі, яка функціонує в більшості шкіл як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Що таке «Профіль»? Профіль – це та або інша комбінація (поєднання) базових, профільних і елективних курсів, яка відповідає загальним рамковим вимогам, що існують відносно норм начального навантаження: мінімальному обсягу навчального часу, який визначений Типовим навчальним планом (33 години на тиждень), та регулюється максимальним лімітом санітарного навантаження (36 годин на тиждень) [2, с. 2].

Прийнята в Концепції гнучка система профільного навчання передбачає можливість різноманітних варіантів комбінацій навчальних курсів, що освоюються старшокласниками. Ця система включає курси трьох типів: базові загальноосвітні, профільні загальноосвітні,елективні курси.

Основними завданнями профільного навчання є:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей, потреб учнів;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• формування соціальної, технічної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні.

А отже, допрофільна підготовка має починатися зі спланованих дій і заходів.

Етапи профорієнтаційної роботи:

• Підготовчий етап – здійснюється від народження та протягом навчання дитини в школі. На цьому етапі завдання професійної орієнтації – спостереження, виявлення, обґрунтування та створення відповідних умов для розвитку індивідуальності кожного окремого школяра.
• Основний етап – підготовка старшокласників до самостійного та свідомого вибору майбутньої професії. Реалізуються означені завдання за рахунок сукупності форм і методів активізації професійного самовизначення: спецкурс з основ вибору професії; профконсультативна допомога; розвиток необхідних у майбутньому професійно важливих якостей у процесі профільного навчання тощо.
• Уточнюючий етап – форми і методи профорієнтаційної роботи спрямовані на допомогу випускникам шкіл та студентам професійних навчальних закладів у конкретизації фахової підготовки.
• Завершальний етап – специфіка форм та методів визначається завданнями допомоги випускникам у працевлаштуванні та формуванні індивідуального стилю професійної діяльності на конкретному робочому місці.

Закінчується цей процес побудовою перспективи професійного зростання [3, с.18].

Форми профорієнтаційної роботи – це способи організації профорієнтатора та особи, що вирішує проблему професійного самовизначення, які заздалегідь визначені певним порядком, місцем та організаційною процедурою.

Виходячи з перелічених вище завдань, визначимо зміст діяльності класних керівників з допрофільної підготовки учнів.

Основні напрямки роботи класного керівника:

• Інформаційна робота з учнями та їхніми батьками.
• Інформування батьків про діяльність освітнього закладу з допрофільного і профільного навчання .
• Надання дітям і батькам відомостей про різні установи загальної, професійної освіти, де учні зможуть продовжити освіту після основної школи (розповсюдження «освітньої мапи» міста, району, області).
• Організація «подорожі по освітній мапі» [1, с. 15].

Профільна орієнтація спрямована на надання учням психолого–педагогічної підтримки в проектуванніваріантів продовження навчання в профільних класах старшої школи, в установах професійної освіти. Співпраця класних керівників з фахівцями служби зайнятості, психологом і батьками учнів підвищить ефективність професійної орієнтації учнів.

Діагностика інтересів, здібностей, освітнього запиту школярів з урахуванням думки їхніх батьків і педагогів здійснюється за допомогою анкетування, тестування, співбесід, проведення фокус–груп, інших методів, спільно з психологом.

Основою всіх перетворень є реальне знання потенціальних можливостей дітей, прогнозування потреб і розробка моделей розвитку особистості.

Зміст профільного навчання визначає навчальний план, у якому збережено традиційний перелік навчальних предметів, обсяг їх вивчення з огляду на реальне навчально-методичне забезпечення та внесено певні корективи з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, специфіки гімназії та забезпечення повноцінного розвитку особистості.

Сучасна профільна школа може існувати тільки за наявності необхідних кадрів, здатних реалізувати програму вивчення профільних дисциплін і базових предметів відповідно до профілю навчання. Модернізацію системи підготовки вчителів для роботи в профільних класах більшість науковців та фахівців розглядає як першочергову умову реалізації концепції профільного навчання в старшій школі. Учитель такої школи має бути не просто фахівцем високого рівня, а й має забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних, дієвих компонентів. Він мусить уміти розвивати здібності і компетентності, необхідні для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти. Тому вчителі гімназії працюють над розробкою навчальних програм для предметів, розширюючи можливості учнів поглиблювати знання з вибраного профілю. Уроки проводять за новітніми освітніми технологіями, створюючи цим комфортні умови навчання і розвитку творчої особистості [4 c. 23].

Відповідно до вимог Концепції профільного навчання важливим аспектом діяльності педагога є самовдосконалення. Основними завданнями заходів, спрямованих на здійснення цієї діяльності, є залучення педагога в процес підвищення кваліфікації: докурсова та післякурсова підготовка, робота над власною методичною темою, стажування, творчі звіти, опрацювання фахової літератури.

Науково – методичний супровід профільного навчання ми розглядаємо багатофункціонально: як процес.який представляє взаємодію суб’єктів щодо впровадження інновацій профільного навчання, що забезпечують новий рівень розвитку освіти; як педагогічну систему, яка дає підстави для визначення та приведення у відповідність мети, змісту, методів та взаємодії суб’єктів науково-методичного супроводу в умовах профільного навчання; як нову технологію профільної освіти, тобто як певну послідовність дій, що мають забезпечити конкретний результат [2 c.15].

Система позакласної та позашкільної роботи гімназії містить виховні заходи, зустрічі з представниками різних професій, проведення екскурсій, спільних заходів із вищими навчальними закладами, що сприяє застосуванню інноваційних технологій навчання та виховання, дає змогу повноцінно запроваджувати профільність.

Профільна школа плекає творчу особистість, створює умови для її повноцінного інтелектуального, творчого, морального і фізичного розвитку, для примноження культури та духовності в усій різноманітності національних і світових взірців. Це школа самореалізації особистості, школа життєтворчості, культурного виховання. Головні її цінності – особистість, її креативність та творчість.

 Література

1. Анікіна Н. О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Анікіна Н. О. – Х. : Основа. – 2003. – с. 2-46.
2. Василенко Н. В. Організація профільного навчання в середній школі / Н. В. Василенко // Завуч. Усе для роботи. – 2009. – № 19. – С. 2–28.
3. Овдієнко Л. Перехід до профільної школи – веління часу / Л. Овдієнко // Завуч. – 2010. – № 10. – С. 18–20.
4. Уруський В. Професійна орієнтація учнівської молоді / В. Уруський // Директор школи. – 2010. – № 38–39. – С. 3-44.