На сучасному етапі розбудови інклюзивної  освіти в Україні  важливим є розвиток особистості учнів з особливими освітніми потребами. Освітній процес вимагає від практичного психолога нових форм і методів роботи, які  сприяють розвитку соціальних, комунікативних, загальнокультурних компетенцій вихованців.  У багатьох дітей у даний час спостерігається нестійкість емоційно-вольової сфери, слабко розвинені комунікативні навички, відсутність  інтересу до навчання. Ці фактори можуть негативно вплинути як  на подальший процес адаптації, так і інтеграції дитини в групі, а надалі і в соціумі. Використанням фототерапевтичних технік у роботі практичного психолога  дозволяє за короткий період швидко подолати  проблеми учнів з особливими освітніми потребами, пов’язані з включенням їх  до загальноосвітнього навчального простору та безбар’єрного спілкування, тому ця тема є актуальною.

Науково-теоретична база нашого досвіду  ґрунтується на різних підходах  відомих світових  психологів, які займалися фототерапією (Дж.Вайзер, Б.Закем, Д. Краус,  Д. Стюарт, А. Ентін,  Р. Мартин, У. Халкола, М.Саволайнен,  А. І. Копитін, О.І. Переверзенцева, В.В. Назаревіч, І.О. Борейчук).

Розглянемо більш детально,  що являє собою фототерапія. Це досить новий напрямок в арттерапії, який започаткувала канадський арттерапевт і психолог Д. Вайзер. Фототерапія – це лікувально-корекційний метод застосування фотографії, її використання для вирішення психологічних проблем, а також розвитку і гармонізації особистості [1, c. 30]. 

А. І. Копитін  вважав, що «спілкуючись» із фотографією, людина лікує себе сама.  Він виділив 8 функцій  впливу фотографії .

1. Комунікативна функція фотографії полягає у тому, що за її допомогою можна передавати думки, почуття та уявлення, а в більш широкому сенсі вона може бути засобом сприйняття та  переробки  інформації для отримання нових ідей, які з’являються в процесі роботи з нею.
2. Фокусуюча функція пов’язана зі здібністю фотографії оживлювати спогади та підводити людину до повторного переживання подій, які в її житті мали місце раніше. Дана функція дозволяє проявляти раніше непізнані властивості особистості, її цінності та потреби. Учні можуть відкритися самому собі і оточуючим .
3. Стимулююча функція фотографії пов’язана з тим, що при створенні та сприйнятті зображень відбувається активізація різних сенсорних систем – перед усім зорової,  кінестетичної, сенсорної.
4. Змістовна функція полягає у властивостях фотографії допомагати побачити зміст власних переживань та переживань інших людей. Фотографія дозволяє відслідкувати миттєвості нашого життя, які ми не помічали, проаналізувати їх.
5. Об’єктивуюча функція пов’язана з фокусуючою, і полягає в тому, що властивість фотографії дає можливість виявити особистісні переживання, які відображаються в зовнішньому вигляді та вчинках. Учні можуть зрозуміти, як поза, міміка, одяг, зачіска, інтер’єр і навіть друзі, які їх оточують, пов’язані з  сьогоднішніми почуттями та потребами відносно зміни власного «Я».
6. Експресивно-катарсична функція реалізується через сприйняття готових фотозображень, так і через їх створення. Повторне переживання почуттів та їх вербальне та невербальне вираження під час перегляду фотографій важливе, особливо якщо це відбувається в довірливій атмосфері.
7. Організуюча функція пов’язана зі здібністю учнів здійснювати вибір і вбудовувати об’єкт сприйняття в систему особистісних цінностей, співставляти його з різними життєвими ситуаціями.
8. Відображення динаміки внутрішніх змін. Ця функція проявляється у випадках, коли достатня кількість фотозображень дозволяє проаналізувати різні вікові етапи життя дитини та позначити зміни в різні моменти.

Методи фототерапії можна використовувати в діагностичній, консультативній, корекційній, груповій (робота в мікрогрупах,  робота в парах) та індивідуальній роботі практичного психолога.

Метою використання фотозображень у роботі практичного психолога із зазначеною категорією дітей є діагностування  та корекція конкретної проблеми; розвиток  творчих здібностей; розвиток самоповаги; розвиток  комунікативних навичок; корекція  самооцінки; корекція емоційно-вольової  сфери; подолання стресових та конфліктних ситуацій; відновлення психічного здоров’я;  розвиток антистресових навичок.

Фототерапевтичні техніки допомагають  розкритися особистості дитини в групі , що сприяє покращенню адаптації в класних колективах. Фотографія дає можливість  пізнавати себе та створює  чіткий образ «Я», який   дитина презентує собі та оточуючим.  З цією метою учням та батькам пропонується  виконання  вправ: «Світ моїх інтересів та захоплень», створення колажу з власних фотографій та арт-матеріалів, складання оповідань та цікавих історій  за допомогою  «Спектрокарт» У. Ха- коли, «Слайд-терапії». Естетичні критерії не мають великого значення у фототерапії,  важливим є те, як діти з особливими освітніми потребами проявляють  себе.

Фотографія сама по собі має проективну природу, і в цьому вона схожа на проективні методики. Учням, яким  важко розкритися під час індивідуальних  форм роботи, некомфортно спілкуватися з однолітками,  фотографія допомагає зробити це невимушено та м’яко, розкриває їхній внутрішній стан. Фотографічні зображення виступають засобом комунікації  учнів одне з одним, з батьками, практичним  психологом ( вправи «Знайомство», «Який я?», «Твої стани»). Під час роботи з фотографією страхи, які приховані глибоко в підсвідомості, зникають,  бо з’являється стан спокою, нові засоби подолання перешкод. У процесі перегляду власних фотографій та перегляду фотозображень за певними темами в учнів формуються нові уявлення про навколишній світ, вони навчаються краще розуміти свій емоційний стан та стан інших людей.  Усі ці фактори є запорукою сприятливого розвитку особистості. [3, c. 56].

Техніка «Мобільний фоторепортаж»  дає можливість дітям емоційно відреагувати на подію, отримати позитивний  емоційний ресурс, розвинути творче мислення.  Й. Е. Кук визначила можливості застосування фотографії при проведенні ігрової діяльності з дітьми. Вона зазначила, що «використання фотоапарата в роботі з дітьми має безліч переваг. Цінні не тільки готові знімки, але і сам процес вибору кадрів і зйомки. Дитина може зробити спеціальний альбом, присвячений друзям, улюбленій тварині, захопленням, успіхам в різних справах» [4, c. 404]. 

При парній або груповій роботі з фотозображеннями  практичному психологу  важливо спланувати роботу так, щоб дати можливість розкритися кожному учаснику заняття. Для цього важливо  дотримуватися певного алгоритму як в індивідуальній, так і груповій роботі з учнями з особливими освітніми потребами. Практичний психолог надає учневі або групі дітей набір карток із фотозображеннями,  відповідно до  обраної теми корекційного заняття  або індивідуального запиту (емоції учнів, аналіз  проблемної  ситуації, особистісні проблеми учнів). Дітям   пропонується уважно розглянути фотозображення і обрати одну чи дві картки, які, на їх думку,  відображають  проблему запропонованої теми.  Важливо розкласти  фотозображення на столі.  Вони обираються учасниками групової роботи в повній тиші. Після того, як учасники визначилися з фотозображеннями, їм пропонується сісти на свої місця. Кожний з учасників  розказує, чому  він обрав цю фотографію. Під час його  монологу  важливо  не перебивати  запитаннями чи коментарями. Упроваджуючи досвід роботи з використанням фотозображень,  важливим для нас  є психологічна підтримка позитивного образу «Я»  учнів з особливими освітніми потребами, наставницька, тьюторська позиція,  яка направляє особистість дитини, сприяє його особистісному  зростанню, предбачає співпрацю  з усіма учасниками освітнього процесу.

Висновки. Використання фототерапії вносить позитивний вплив на особистість  учнів з особливими освітніми потребами. Вони стають більш комунікабельними, впевненими у собі, у них  розвиваються  навички самопрезентації, виникає інтерес до власної особистості, своїх стосунків з оточуючими, створюються ситуації успіху, що є дуже важливим для дітей зазначеної категорії. Групова робота в класних колективах з використанням технік фототерапії сприяє адаптації учнів з особливими освітніми потребами в класне  середовище та  в групу  однолітків, гармонізує стосунки  в колективі. Групова робота учнів з особливими освітніми потребами з використанням власних та запропонованих фотозображень разом з батьками покращує емоційний клімат у стосунках, батьки розкривають внутрішній світ своїх дітей, по-іншому  їх сприймають.

Робота з власними  фотографіями та фотографуванням  розвиває фантазію, творчі  здібності, просторове та сенсорне сприйняття  учнів.  Фотографія дає можливість створювати образи, які допомагають сформувати позитивний  образ «Я», представити його собі та оточуючим. Усі зазначені фактори  сприяють розвитку навичок  адаптації та соціалізації.

Література

1. Weiser J. Phototherapy techniques. Exploring the secrets of personal snapshots and family albums. Vancouver: Phototherapy Centеr, 1999.
2. Борейчук І.О. Механізми функцінування метафоричних асоціативних карт у психологічному консультуванні / Ірина Олегівна Борейчук // Матеріали ХI Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Простір арт-терапії. Ресурси зцілення».- 2014.- С.14-17.
3. Копитин А. И. Тренинг по фототерапии. - Речь.- 2003.- 96.
4. Кук Й. Использование фотоаппарата в ходе игровой терапии // Практикум по игровой психотерапии / Под ред. Х. Кэдьюсон и Ч. Шеффера. – СПб.: Питер, 2000.
5. Назаревич В., Борейчук І. Метафора Психологія зображення.- Київ 2017.- 209.
6. Тягур Л. М. Фототерапія як засіб розвитку емоційно-вольової сфери молодших школярів. // Матеріали тез МДУ конференції. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції « Вища школа і ринок праці, інтеграція, модернізація, інтернаціоналізація».- 22016.- С.227-228.