Мета: розвивати пам’ять, мислення, мовлення, уяву, увагу, спостережливість, дрібну моторику кисті рук, зосередженість, допитливість, тактильні відчуття та слух.

Виховувати пізнавальний інтерес та любов до природи.

Розширювати знання дітей про зимові явища.

Стимулювати бажання дітей дізнаватися більше про воду та її властивості. Вчити дітей проводити досліди з природним матеріалом: водою, камінням, пір’ям.

Вчити визначати на слух вміст шумових коробочок, створювати колективний малюнок за допомогою природного матеріалу (крупи).

Матеріал: демонстраційний: лист-зображення хмаринки; іграшкова хмаринка; кукурудзяна крупа, пофарбована в синій колір; плоский іграшковий зайчик; іграшковий мікрофон; корзинка; піднос; 2 коробочки; 2 посудини з водою; пляшка з цукром;  ложка; губка; записи голосу хмаринки, падаючого каміння; вірш Надії Красоткіної «Вода – це справжнє диво!»

 роздатковий: «кіндер-сніжки» з цукром, каміння, пір’я, пластмасові стакани, ложки.

Хід

Стук у двері.

• Діти, чуєте? Хтось стукає до нас. Ви зачекайте тут, а я піду подивлюся.
• Це листоноша приніс нам листівку, але від кого вона не відомо. Подивіться на ній нічого не написано, але мені здається, що вона не проста. Ось у мене є чарівна крупа, яка допоможе дізнатися нам від кого ця листівка. Діти, давайте розглянемо якого вона кольору? (Синього).

Гра «Утворимо хмаринку».

• Діти, для того, щоб нам дізнатися, від кого листівка, потрібно взяти пальцями крупу і посипати на неї і тоді ми побачимо автора листа. (Показ вихователем).

Робота дітей.

• Діти, хто в нас вийшов? (Хмаринка).
• Так, це Хмаринка, і саме від неї у нас листівка. А давайте нашу Хмаринку спробуємо оживити. Заплющіть очі і скажіть: «1, 2, 3 – ти Хмаринко оживи!»

Поява хмаринки.

• Діти, сталося диво – наша Хмаринка ожила. Давайте привітаємося та посміхнемося до неї.

Звучить запис голосу Хмаринки.

• Діти, послухайте уважно, яку цікаву історію я вам розкажу про нашу Хмаринку: «Жила була на світі одна чудова мама. А звали її Хмаринка. Ця Хмаринка була дуже працьовита і любила все поливати. Коли наставало літо, усі її чекали в гості, і вона пропливала над садами, городами, полями. Там, де вона з’являлася, йшов теплий дощ, який опускався на землю безліччю маленьких краплинок, з однією із них подружився Зайчик. Вони разом бігали, стрибали, грались.

Одного разу Зайчик прокинувся і здивувався: листя на деревах стало різнокольоровим: жовтим, червоним, коричневим, оранжевим, а його Краплинка стала чомусь холодною. Як ви думаєте, чому? (Відповіді дітей).

Так, тому що настала осінь. А пізніше Зайчик прокинувся, став кликати свою подругу, а до нього прилетіла Сніжинка. Він нічого не міг зрозуміти, де поділася його Краплинка? Зайчик дуже засумував, тому що він думав, що його подружка залишила його і більше ніколи не з’явиться. Але Сніжинка розповіла для Зайчика, що вона і є та сама його подружка, яка влітку і восени була Краплинкою, влітку – теплою, восени – холодною, а взимку стала Сніжинкою. І Зайчик зрозумів, що Сніжинка – це і є Краплинка».

• Діти, а давайте розкажемо Зайчику що ми знаємо про зиму.

Дидактична гра «Відкритий мікрофон».

• Яка зима? (Холодна, біла, морозна, люта).
• Який сніг? (Білий, пухкий, холодний, мокрий, колючий).
• Що можна робити зі снігу? (Ліпити сніговика та інші фігури, грати в сніжки).
• Діти Зайчику стало дуже цікаво, які зимові ігри та розваги можна грати з Сніжинкою взимку і він побіг скоріш до неї.
• А Хмаринка наша справжня «цікавинка», бо вона принесла нам багато цікавого. Подивіться, скільки сніжок в мене є в корзині, і вони не прості, а чарівні. Візьміть собі по сніжці, потрусіть та прислухайтесь, там щось шумить.
• Як ви думаєте, що там шумить? (Відповіді дітей).
• А воно велике чи маленьке?
• Ось моя сніжка відкривається. Ви покладіть, будь ласка, свої сніжки в корзину і ми перевіримо, що є в моїй сніжці.

Вихователь висипає вміст «сніжки» на тарілку.

• Що це, як ви думаєте?
• А щоб перевірити, що це за суміш білого кольору ми розведемо її у воді. Ось у нас є стакани з водою. Яка вода в них? (Чиста, прозора).
• Так, чиста, прозора. Візьміть будь ласка кожен стакан до рук і понюхайте чи пахне вода? (Без запаху).
• Скуштуйте воду, зробіть один ковточок і скажіть мені, будь ласка, чи має вода смак? (Без смаку).
• А як можна змінити смак води? (Розмішати в ній цукор, сіль).
• Доторкніться долонькою до стакана і скажіть, яка вода на дотик холодна, чи тепла?
• Так, тепла. В теплій воді краще розчиняються різні суміші. Зараз ми спробуємо. Я візьму ложку і наберу білу суміш, додам кожному з вас у стакан, а ви візьміть ложки та перемішайте її. А тепер вийміть ложки, покладіть їх на піднос та скуштуйте воду.
• Якою стала вода? (Солодкою).
• Що було в сніжці? (Цукор).
• Який цукор на смак? (Солодкий).
• А тепер нам час відпочити. Підійдіть усі до мене, будь ласка.

Фізкультхвилинка

Пада, пада, пада сніг
І лягає біля ніг.
Вітерець легкий літає
І сніжинки підіймає.
Ось вони усі гуртом
Закружляли за вікном.
Ми також часу не гаєм
Разом з ними покружляєм
Підіймемось вгору всі
І присядем до землі.

Звучить запис падаючого каміння.

- Діти, ви чуєте? Як ви думаєте що це? Біля нашого садочка проїжджала вантажівка і каміння по дорозі розкидала та ще й пташок налякала, а вони полетіли і пір’я своє загубили. А я ті камінці та пір'я знайшла і в садочок принесла.

Пошуково-дослідницька діяльність з камінням та пір'ям

• Діти, що в мене в цій коробці? (Каміння).
• По одному камінчику візьміть в свої руки і давайте розглянемо які вони? (Маленькі, круглі, важкі).
• Яка поверхня в камінців? (Гладенька).
• Діти, а давайте проведемо дослід з камінням, опустимо його в воду і подивимось, що з ним станеться.
• Що сталося з камінцями? (Вони потонули).
• Чому вони потонули? (Бо важкі).
• А тепер давайте розглянемо другу коробку з пір'ям.
• Візьміть, будь ласка, по одній пір'їні в руку. Яка вона на дотик?(М’яка, легка, гладенька).

Гра-забава «Здмухни пір’їну».

- А ще з пір’їною можна погратися. Давайте носиками вдихнемо та видихнемо на неї, щоб вона полетіла і спіймаємо долоньками і знову вдихнемо і на пір’я дмухнемо: «Пір’їна полетіла і на долоню знову сіла».

• А зараз давайте і пір’я опустимо на воду і подивимося, що з ним станеться.
• Чи потонуло пір’я? (Ні).
• А чому? (Бо легке).
• Діти, то які предмети тонуть важкі чи легкі? (Важкі).
• Що легше каміння чи пір’я? (Пір’я).

Спускається хмаринка.

- Хмаринко, нам з тобою було дуже цікаво та весело. Дякуємо тобі. Діти, хмаринка побувала в нас у гостях і поспішає далі. Давайте попрощаємося з нею….

• Що цікавого було у сніжках?
• Чи змінює смак вода?
• Як ви про це дізналися?
• Які предмети тонуть воді: легкі чи важкі?
• А як ви про це дізналися?
• Яке завдання було найцікавішим?
• Що для Вас було важким при виконанні завдань? Чому?

Вірш Надії Красоткіної

А вода – це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі.
З нею в нас нема біди.