Проблема формування фонематичних процесів у дітей із порушенням мовлення є однією з найважливіших у логопедії. Вона охоплює виховання культури мовленнєвого слуху, вироблення вмінь розпізнавати певний звук у слові, аналізувати звуковий склад слова.

Сформовані фонематичні процеси – це запорука чіткої вимови звуків, правильної складової структури, успішного вивчення правил. Якщо в дитини мовленнєве звукорозрізнення не сформоване, вона сприймає (запам’ятовує, повторює, пише) не те, що їй сказали, а те, що вона почула. Недостатність фонематичних процесів проявляється особливо яскраво в школі під час навчання письма і читання, які, звичайно, сприяють оптимальному перебігу процесу навчання взагалі.

Не випадково і фахівці, і батьки приділяють багато часу розвитку фонематичних процесів. Але не завжди ця робота відбувається легко і успішно, особливо в дітей із мовленнєвими порушеннями.

Роботу з розвитку фонематичних процесів умовно можна поділити на 6 етапів:

1 – розрізнення немовленнєвих звуків;
2 – розрізнення висоти, сили, тембру голосу;
3 – розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4 – диференціація складів;
5 – диференціація фонем;
6 – розвиток навичок елементарного звукового аналізу.

Нижче подаю варіанти ігрових вправ для розвитку фонематичного (мовленнєвого) слуху, які найдоцільніше використовувати в роботі по подоланню фонематичного недорозвитку логопедам, вихователям закладів дошкільної освіти, педагогам початкової школи та батькам.

РОЗРІЗНЕННЯ НЕМОВЛЕННЄВИХ ЗВУКІВ:

Гра «Що звучало»

Дорослий пропонує дитині 3-4 іграшки, які можуть видавати різні звуки (барабан, свисток, дзвіночок, брязкальце, калаталка, тощо); знайомить дитину з їх назвами та звучанням. Після цього як дитина це засвоїла, можна починати гру. Дитя заплющує очі (або ж дорослий однією рукою притримує біля очей крихітки, щоб вона не хитрувала). Дорослий подає звук однією з іграшок. Малюк має відгадати іграшку, що звучала. По мірі засвоєння можна поступово збільшувати к-ть іграшок.

Гра «Чарівні коробочки»

Разом з дитиною насипте у коробочки крупи, камінчики, ґудзики, скріпки і т.п.

Дитина повинна вгадати за звучанням, що в всередині. Якщо малюк правильно вгадає і ще й переконається в цьому, самостійно відкривши коробочку, його радості не буде меж. Тому коробочки повинні зручно відкриватися. Починайте з 3 коробочок та збільшуйте їх кількість по мірі засвоєння.

Гра «Знайди пару»

Схожа до попередньої, але тут вам вже потрібно підготувати по 2 однакові коробочки. Тому що в цій грі малюк повинен відшукати пару. Звичайно, попередньо не забудьте ознайомитись із звучанням усіх коробочок. Починайте з 5 пар (10 коробок).

Гра «Магазин»

Для цієї гри підійдуть пластикові коробочки (головне, щоб вони були непрозорі). Всередину покладіть будь-що (гречку, ґудзики, макарони, квасолю, тощо). Але обирайте предмети з контрастним різним звучанням. Продавець (дорослий) розказує дитинці, що саме продається сьогодні в магазині, показуючи звучання та вміст кожної коробки. Покупець (дитина) називає той предмет, який хоче придбати. Продавець по черзі шелестить кожною коробочкою допоки покупець не відгадає, де саме є його бажаний предмет. Починайте з 3 коробочок та збільшуйте їх кількість по мірі засвоєння.

Гра «Впізнай за звуком»

Дорослий знайомить дитину із звуками, які видають різні предмети, якщо їх запустити в дію: м’яч, вдарившись об підлогу чи об стіл, кулька, яка перекочується в склянці чи в горнятку (керамічному, металевому, дерев’яному, скляному), газета, якщо її складати чи розкладати. Після цього як дитина це засвоїла, можна починати гру. Дитя заплющує очі, а дорослий видає звук тим чи іншим предметом (можна ховатись за імпровізованою ширмою). Завданням дитини є розрізнити й назвати предмети, що звучали.

Одним із варіантів гри є розрізнення звуків шелесту паперу різної фактури (газети, фольги, серветки, картону). Починайте з 3 предметів та збільшуйте їх кількість по мірі засвоєння.

Гра «Відгадай»

Розгляньте разом з дитиною малюнки предметів, що утворюють той чи інший звук. Наприклад: годинник (тік-так), барабан (бам-бам), молоточок (тук-тук), двері (стук-стук) і т.п.

Назвіть кожен предмет і промовте звук, який він може видавати. Коли малюк добре засвоїть як звучить кожен предмет, розпочинайте гру.

Наслідуйте певний звук, а дитина нехай показує/називає предмет.

РОЗРІЗНЕННЯ ВИСОТИ, СИЛИ, ТЕМБРУ ГОЛОСУ:

Гра «Голосно-тихо»

Домовтеся, що дитина буде виконувати певну дію (йде на носочках, тупотить ногами, плескає в долоні і т.д.), коли ви вимовлятимете слова (будь-які) голосно і коли тихо. Можна ускладнити, додавши 3 варіант «дуже голосно».

Є ще схожа гра «Далеко-близько». Ви промовляєте слово голосно, дитина відповідає - близько. Слово промовили тихо, дитина відповідає - далеко.

Гра «Голос»

Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть вгадати чий голос вона почула.

Гра «Три ведмеді»

Читаючи дитині казку «Три ведмеді», копіюйте голоси героїв. А дитя повинно вгадати чиїм голосом з персонажів казки говорить дорослий.

Гра «Хто тебе покликав?»

Всі учасники гри стають в коло, один учасник стоїть всередині кола. В нього зав’язані очі. Хтось один повинен покликати того, хто стоїть в колі. Завдання учасника в колі – відгадати, хто його покликав.

Гра «Відгадай де мама, а де дитинча»

Пропонуєте дитині картинки із зображенням домашніх чи диких тварин та їх дитинчат (собака й цуценя, корова й телятко, кішка й кошеня, тощо). Промовляєте кожне “му”, “гав” і т. д. то низько (голосом дорослих тварин), то високо (голосом дитинчат тварин). Завдання дитини полягає в тому, щоб, орієнтуючись на характер звуків та висоту голосу, показувати картинки із зображенням дорослих тварин чи їх дитинчат. Можна цю гру пограти й без картинок.

РОЗРІЗНЕННЯ СЛІВ, БЛИЗЬКИХ ЗА ЗВУКОВИМ СКЛАДОМ:

Гра «Годинник»

Завдання: знайди схоже за звучанням слово. Дорослий промовляє назви зображень, дитина стрілочками показує на слова, близькі за звуковим складом.

Гра «Що переплутав хлопчик Вітя»

Дорослий декламує вірш, а дитина уважно слухає та визначає, що правильно, а що ні.

Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: діти вчаться в ПОЛІ,
А комбайн працює в ШКОЛІ,
Всіх людей стрижуть в ЛІКАРНІ,
А лікують в ПЕРУКАРНІ,
Ми книжки берем в АПТЕЦІ,
Ліки – у БІБЛІОТЕЦІ.
От який Вітьок дивак.
Ти ж бо знаєш – це не так!

Далі дорослий починає речення, а дитина його закінчує, даючи правильне, розумне завершення:

Діти звісно вчаться в…                           школі.
А комбайн працює в…                               полі.
Ми лікуємось в…                                    лікарні.
А стрижемось в…                             перукарні.
Ліки беремо в…                                       аптеці.
А книжки в…                                      бібліотеці.

Гра «Незвичайний поїзд»

Дорослий виставляє у віконцях поїзда картинки, дуже близькі за своїм звучанням, наприклад: «рак – лак – мак», «суп – зуб – дуб» та промовляє їх дитині. Потім картинки віддають дитині, а дорослий називає дві або три картинки у певній послідовності. Дитина має розставити їх у відповідному порядку у віконцях поїзда.

Гра «Знайди помилку»

Дорослий декламує вірш, акцентовано вимовляючи слова «кіт» та «кит». Дитині  показують зображення кита й кота; промовляють вголос назви малюнків, визначають хто, де живе.

Риба КІТ живе у морі.
КИТ у хаті та коморі.
КІТ у морі спить вночі.
КИТ ночує на печі.
Хоч не дружать КИТ і КІТ,
КИТ КОТУ сказав: «Привіт!»

Далі проводять бесіду за такими запитаннями:

1. Як називається велика тварина, що живе в морі?
2. Як називається свійська тварина, що живе у хаті й п’є молоко?
3. Чим відрізняються слова «кит» та «кіт»?

Гра «Зупинимо Незнайка»

Дорослий показує дитині картинку, голосно та чітко називає: «Хата».

Потім пояснює: «Я буду Незнайком, який називає картинку то правильно, то неправильно. Коли Незнайко помилятиметься, ти плескай у долоньки» (дзвони у дзвоник, показуй сигнальну картку, махай іграшкою і т.д.).

Дорослий говорить: «Хата – вата – дата – хата – тата – гата – хата». Цей ланцюжок слів може бути доволі довгим, лиш щоб слова були близькі за звучанням.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СКЛАДІВ:

Гра «Будь уважним»

1. Промовляння серії складів із спільним голосним та приголосними звуками, далекими за акустичними ознаками:

та – фа – га
ка – па – на
ба – да – га

Аналогічна робота з голосними [у], [о], [и], [е], [і].

Гра «Будь уважним»

2. Промовляння серії складів з приголосними звуками, які відрізняються за дзвінкістю та глухістю:

па – ба                   са – за               па – ба – па
та – да                   га – ха                шу – жу – шу
фа – ва                  ша – жа              зе – се – зе

Гра «Будь уважним»

3. Промовляння серії складів з приголосними звуками, які відрізняються за м’якістю та твердістю:

са – ся                    та – тя
ба – бя                    на – ня
за – зя                    да – дя

Гра «Будь уважним»

4. Промовляння серії складів із збігом приголосних звуків та різними голосними:

пта – пто – пту – пте – пти – пті
ста – сто – сту – сте – сти – сті
кла – кло – клу – кле – кли – клі

Гра «Будь уважним»

5. Промовляння серії складів із зміною позиції приголосних звуків на збігу:

пта – тпа                кла – лка
фта – тфа               спа – пса

Гра «Зайвий склад?»

Промовляєте ряд складів, серед яких один зайвий. Діти повинні реагувати на зайвий склад (плескати, підняти картку і т.д.).

па, па, па, БА, па, па...
ат, ат, АД, ат, ат, АД...
фка, фка, фка, фка, ХКА...

 Гра «Зіпсований телефон»

Діти сидять півколом. На вухо першій дитині промовляється склад. Дитина повинна переказати його на вухо своєму сусіду. Якщо склад змінюється у крайньої дитини, з'ясовується, хто зіпсував телефон.