Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

У статті подається сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність» як важливої складової професійної компетентності сучасного педагога, викладається компонентний склад та зміст. Не існує єдиного підходу до визначення компетентності педагогів щодо використання цифрових технологій у професійній діяльності, а ті, що існують, є типологічно спорідненими, відрізняючись при цьому компонентною структурою.

Ключові слова: компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, ІК-компетентність, ІКТ-компетентність.

Постановка проблеми. Сучасне суспільство характеризується прискореним прогресом. Інформаційно-цифрові технології викликають закономірні зміни в житті людства і стосуються всіх сфер діяльності, зокрема й освітньої, яка водночас стає основою й передумовою розвитку суспільства.

Саме тому важливим завданням освіти у ХХІ столітті є формування нових професійних компетентностей педагогів, пов'язаних зі стрімким розвитком цифрового суспільства. У зв’язку з цим до переліку професійно значущих якостей педагога додалася ще одна важлива складова – «Інформаційно-цифрова компетентність».

Сучасному педагогу для успішної професійної діяльності необхідно опанувати новітні цифрові технології.

Безумовно, володіння сучасними технологіями ІКТ забезпечує високий рівень інформаційної культури, дає можливість застосовувати їх для навчання та роботи, у щоденному житті.

Сприяння формуванню інформаційно-цифрової компетентності всебічно розвиненої людини сьогодні ґрунтується на сучасному законодавстві, зокрема на Законі України «Про Національну програму інформатизації», Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.», п. 3: «надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки».

У Концепції Нової Української Школи (2016 р.) вживається термін «інформаційно-цифрова компетентність», який передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні; інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібер безпеку; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

На сучасному етапі в Україні відбуваються процеси розроблення та впровадження нових стандартів, навчальних програм, навчально-методичного забезпечення в галузі ІКТ. Державні програми «Сто відсотків», «Інформатизація освіти» та ін. здійснюються сьогодні в Україні у контексті глобалізаційних, євроінтеграційних процесів, технологій впровадження ІКТ безпосередньо у навчальні процеси. Одним з важливих наукових питань є уможливлення використання ІКТ педагогом згідно з професійними потребами. Інтеграція ІКТ в навчальний процес тісно пов’язана з сучасними педагогічними практиками, формами та методами навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-педагогічної літератури показує, що дослідження шляхів формування інформаційно-цифрової компетенції педагогів ведуться в різних напрямках. Більшість наукових публікацій присвячено виділенню та обґрунтуванню структурних компонентів, змісту, засобів формування даного поняття (М. Бовтенко, Л. Бочарова, Л. Горбунова, І. Єрьоміна та ін.).

На думку багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників В. Ю. Бикова, Н. І. Гендиної, С. О. Зайцевої, Н. В. Морзе, Ф. Ю. Уварова, Р. Райса, М. Мак-Креді, Ш. Чанга та ін. питання виокремлення ІК-компетентності як ключової стало предметом дискусій. Досі існує різноманіття думок, як саме має називатися ключова компетентність, пов’язана з галуззю ІКТ. У наукових працях трапляються серед ключових компетентностей у сфері ІКТ – цифрова грамотність (ЄС), електронна компетентність (е-компетентність) (Дж. Романі) та ін. Завдяки різним підходам до визначення цього поняття, узагальнюючи дискусійні питання щодо ІК-компетентності, слід зазначити, що це поняття перебуває у стані розвитку.

Мета статті – розкрити сутність поняття інформаційно-цифрової компетенції педагогів та висвітлити шляхи застосування ІТ-технологій в освітній системі.

Виклад основного матеріалу. Поняття «компетентність» сучасні науковці визначають як динамічну комбінацію знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних якостей, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Поняття інформаційно-цифрової компетентності  включає в себе інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, уміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, а також розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Сукупність даних знань, вмінь та навичок відкриває перед педагогом такі можливості як, здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, доступність користування відомостями он-лайнових бібліотек, веббраузерів, програми Word тощо.

М. Лещенко та Л. Тимчук, досліджуючи розвиток інформаційно-комунікаційних і медіа-компетентностей педагогів у міжнародному освітньому просторі, інформаційно-комунікаційну компетентність розглядають як комплексне поняття, а саме - сукупність знань і розуміння, умінь і навичок, а також особистісних ставлень і ціннісних орієнтацій людини в галузі ІКТ та здатність автономно й відповідально демонструвати їх для практичної, професійної діяльності та навчання впродовж життя.

В Основах стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей у системі освіти України визначено, що інформаційно-комунікаційна компетентність є результатом різнобічних здатностей людини і має такі складові:

  • здатності й уміння: здобувати інформацію з різних джерел у зрозумілому вигляді; працювати з різними відомостями; критично оцінювати відомості; використовувати у професійній діяльності інформаційно-комунікаційні технології;
  • знання: особливостей інформаційних потоків у своїй галузі; основ ергономіки й інформаційної безпеки; функціональних можливостей ІКТ;
  • конкретні навички з використання комп'ютерної техніки та ІКТ; ставлення особистості до застосування ІКТ для відповідальної соціальної взаємодії й поведінки.

Інформаційно-комунікаційна компетентність  педагога представляє собою  систему компетентностей, а саме:

  • технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії);
  • алгоритмічна(усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця
  • алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів);
  • модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу  інформаційного моделювання);
  • дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень);
  • методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального
  • технологічного середовища). 

На сьогоднішній день показниками інформаційної компетентності педагога прийнято вважати:

  • наявність загальних уявлень у сфері розвитку та використання ІКТ;
  • наявність уявлень про електронні освітні ресурси;
  • налаштування інтерфейсу та встановлення відповідного програмного забезпечення;
  • уміння створювати мультимедійні засоби навчання в середовищі програми PowerPoint;
  • застосування можливостей пакету Microsoft Office для розробки дидактичних матеріалів з предметної області та робочих документів;
  • уміння обробляти графічні зображення;
  • володіння базовими Internet-сервісами, технологіями та основами технології побудови web-сайтів.

Основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій у дошкіллі висвітлені у вимогах Базового компоненту дошкільної освіти до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дошкільників в освітній галузі  “Комп’ютерна грамота”.

Висновки та результати подальших досліджень. У результаті аналізу наукових досліджень можна зауважити, що не існує єдиного підходу до визначення компетентності педагогів щодо використання цифрових технологій у професійній діяльності. Водночас, визначення інформаційно-цифрової компетентності сучасних педагогів, що сформульовані зарубіжними й вітчизняними науковцями, є типологічно спорідненими, відрізняючись при цьому компонентною структурою.

Задля того, щоб ІКТ дійсно були корисними у педагогічній діяльності, необхідне виконання певних умов, а саме:

  • професійна готовність педагогів до використання комп'ютерних технологій;
  • врахування впливу комп'ютера на здоров'я дітей;
  • наявність якісного технічного й програмного забезпечення;
  • розуміння проблем й підтримка керівництва закладів освіти.

Готовність до оволодіння й застосування цифрових технологій належить до психологічної передумови формування цифрової компетентності і потребує спеціально організованої мотиваційно-просвітницької діяльності серед освітян, покращення матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти, організації відповідної підготовки з використання ІКТ. Модифікація професійної підготовки майбутніх педагогів, розробка норм ІКТ компетентності відповідно до державних освітніх стандартів є завданням освітніх закладів України.

Перспективи подальшого впровадження ІКТ в педагогічній діяльності полягають у вивченні вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку цифрових компетентностей педагогів.

Література

  1. Гуревич Р. С. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів засобами мультимедіа-технологій / Р. С. Гуревич // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2007. – С. 38-41.
  2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 12. – С. 102.
  3. Каракозов С. Д. Информационная культура в контексте общей теории культуры личности / С. Д. Каракозов // Педагогическая информатика. –2000. – С. 41-55.
  4. Пєтухова Л. Є. Інформатична компетентність майбутнього фахівця як педагогічна проблема / Л. Є. Пєтухова // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2008. – С. 3-
  5. Селевко Г. К. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. М.: Народна освіта, 1998. 256 с.
  6. Пензай Л. І. Інформаційна компетентність як вагома складова фахової компетентності вчителя  

URL: https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/32355/