Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Сучасний світ все більше і більше залежить  від інформаційних технологій, які укорінилися в усі сфери суспільного життя. Для більшості людей комп’ютер – це звичний повсякденний атрибут: для когось – незамінний  помічник у навчанні та роботі; для інших – засіб відпочинку, віртуальної подорожі чи спілкування.

Глобальні зміни в системі освіти України,  євроінтеграція, трансформація традиційної системи освіти у формат Нової української школи вимагають нових підходів до організації освітнього процесу. На мою думку, саме зараз є важливим і актуальним процес формування інформаційно-комунікаційної грамотності населення, що дасть можливість учням використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань [1]. Тому використання інформаційних технологій у школі – це об’єктивний і природний процес, це вимога сьогодення.

Метою діяльності сучасного закладу освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [2].

Настала ера нових технологій та методів навчання. Вчитель уже не може бути єдиним джерелом інформації.Адже покоління Z (сучасних школярів) – це покоління дітей, якимнеобхідноне просто «передавати знання», а  «навчити їх вчитися», «навчати жити» [3]. Дані умови потребують високої професійної компетентності всіх учасників освітнього процесу, а особливо вчителів, оскільки саме від них  залежить розвиток інформаційної культури молоді.

На мою думку, актуальним і спроможним виконати державне замовлення є – застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які здатні активізувати роботу учнів на уроці, привернути інтерес до предмета, зробити навчання цікавим і якісним, посилити бажання вчитися. Дана технологія забезпечує подачу інформації, за якої людина сприймає її відразу кількома органами чуття паралельно, а не послідовно, як це відбувається при традиційному навчанні. В результаті комбінованої дії на учня через зір та слух і залучення його до активної дії частка засвоєння навчального матеріалу може скласти близько 75 % [4].

Сучасний урок неможливо уявити без використання інформаційно-комунікаційних технологій. Як  каже англійське прислів’я: «Я почув і забув, я побачив і запам’ятав». В процесі викладання історії використання ІКТ дозволяє розвивати ключові компетентності, особливо критичне мислення; формувати вміння самостійно добирати і опрацьовувати інформацію; вирішувати актуальні життєві проблеми і рухатися «в ногу» з часом.

Використання ІКТ на уроках історії можливе під час вивчення будь-якої теми: для пошуку інформації  в Інтернеті; пошуку статистичних даних та їх аналізу; відповіді на запитання, поставлені вчителем; перегляду та обговорення відеоуроків, презентацій; роботи з малюнками, картинами, фотографіями в Інтернеті; візуалізації навчального матеріалу: віртуальні екскурсії, колекції; для роботи з картами: контурними, атласами, інтерактивними; здійснення проєктно-орієнтованого навчання тощо.

На мою думку, такий вид роботи, забезпечує психологічний комфорт для учнів: отримання задоволення від навчання, влагодження розбіжностей інтересів, різниця в інтелектуальній, емоційно-вольовій, дієво-практичній сферах кожного; забезпечується постійна активна діяльність. Відбувається формування уміння знаходити та аналізувати інформацію, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення, тобто навчатись впродовж життя.

Незамінною формою організації навчання, яку слід використовувати на уроках історії – це мультимедійні презентації, які слугують своєрідним наочним посібником. Адже в сучасних  підлітків інше мислення, кліпове,  в основі якого лежать яскраві образи. Наша задача, як вчителів, максимально використовувати особливості цього кліпового мислення для засвоєння учнями інформації [4]. Також слід практикувати перегляд фрагментів документальних фільмів, аналіз схем, історичних карт, джерел тощо. Особливо подобаються учням елементи відео уроків. Звичайно, вчитель завжди повинен заздалегідь упевнитись у змісті матеріалу, перш ніж демонструвати його перед класом, але фрагменти відео уроків є  розумним способом активного залучення учнів у навчальний процес.

Я вважаю, що в наш час актуально і доцільно  використовувати електронні версії підручників. Мова йде про підручники, які не в pdf форматі, а е – підручники з інтерактивним контентом. Опрацювання  відповідного параграфа в такому підручнику буде цікавим і корисним для учня.

Для більш глибокого засвоєння матеріалу чи контролю знань доречно використовувати різного роду тести. Це можуть бути як тести, складені вчителем у програмах Word чи Power Point, або готові варіанти тестів, які можна підібрати у мережі Інтернет. Робота з тестами дозволяє організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів не тільки на уроці, але й вдома, провести моніторинг якості знань.

Покращити якість освітнього процесу можна також через використання сервісів  Google (вони є безкоштовними, їх  можуть використовувати учні та вчителі): GoogleArtProject - інтерактивно-представлені популярні музеї світу, GoogleMaps - набір карт, Google Документи і календар тощо.

Використання ІКТ можливе також під час виконання домашніх завдань.  Так, учням молодшого шкільного віку доцільно запропонувати створення презентацій з представленням кінцевого продукту (рефлексією) чи підготувати ілюстративний матеріал до уроку (в електронному вигляді), при цьому обов’язково повідомити алгоритм їхньої роботи. Для учнів старших класів можна запропонувати створення анімованих презентацій, з тригерами та гіперпосиланнями, колажів, проєктів тощо.

У будь-якому випадку, під час використанні ІКТ в освітньому процесі, слід пам’ятати про санітарно-гігієнічні норми: тривалість безперервної роботи за комп’ютером не повинна перевищувати встановлених норм.

Отже, як свідчить досвід роботи, використання інформаційно-комунікаційної технології на уроках історії сприяє активізації роботи учнів, позитивно впливає на якість засвоєння знань та умінь, а також на розвиток комунікативної компетентності. Такий вид роботи вирішує головне завдання в  навчанні — створення ситуації успіху, що дає змогу кожному учневі розкриватися повністю і бути успішним у сучасному інформаційному суспільстві.

Література

  1. Державний стандарт базової та повної загальної освіти. [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state standards.    
  2. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс]// Режим доступу: https://osvita.ua/.
  3. Діти покоління z: які вони? [Електронний ресурс]// Режим доступу: https://naurok.com.ua/osoblivosti-ditey-pokolinnya-z-123325.html.
  4. Інформаційно-комунікаційні технології на уроках історії. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://stetsjuk.blogspot.com/2016/04/blog-post.html.