Останні роки стали для України переломними. Відбувається активне оновлення суспільства, що вимагає модернізації системи освіти, одним із напрямків якої є підвищення якості та інтеграція української освіти в європейський освітній простір.

Робота на уроках української мови й літератури покликана не просто дати людині суму знань, умінь, навичок, а сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню [3].

Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

Учитель повинен поєднувати  нетрадиційні та традиційні  форми роботи: роботу в парах, малих групах, «інтерв’ювання», «незакінчені речення», «рольову гру», «крісло автора», «мікрофон», «ланцюжок знань», «пошук помилок», «мозковий штурм», «логічні завдання», «читання у ролях», «багаторазове повторення», ілюстрування прочитаного твору, «оживлення ілюстрацій до твору», читання з передбаченням. Цікавими є мовні ігри «Замкни ланцюжок», «Гарячий мікрофон», «Оціни сам»,  «Сортування слів», «Орфографічне лото», «Займи позицію».

Важливо практикувати нестандартні форми проведення уроків, а саме: інтегровані уроки, уроки захисту проєктів, уроки-дослідження, урок-ярмарок, уроки – практикуми, уроки – подорожі, уроки – засідання членів клубу  знавців рідної мови чи літератури,  урок-фрейм роботи.

Одним зі шляхів розв’язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набуття знань є застосування творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими [1]. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.

Не можна не згадати про дослідницько-пошукові методи в сучасній школі. Вони застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Це можуть бути як міні-дослідження, тобто елементи уроку, так і сам урок-дослідження [5]. На уроках школярі працюють з текстами, складають і розігрують діалоги, аналізують матеріали і самостійно виводять правила, формуючи мовну, мовленнєву, діяльнісну і творчу компетентності [1].

Цікавими елементами уроків є проблемні завдання, що формують пізнавальну і творчу самостійність учнів, які в усній і письмовій формі передають свої думки (Проблемні питання: «Чи можна долю Т. Шевченка вважати трагічною?», «Наше теперішнє – це фундамент майбутнього?»).

Завдяки інноваційним методам педагог запобігає пасивності і бездіяльності учнів. Працює над розвитком творчої уяви школярів.

Значну увагу треба приділяти диференційованому підходу до навчання, розвитку самостійності учнів у набутті нових знань, активізації пізнавальної діяльності.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина активна, творча, креативна, здатна до використання нового - нових ідей, задумів, нових підходів та рішень.

Література

1. Міщенко Н. І. Розвиток творчого потенціалу школярів засобами інноваційних технологій. – таврійський вісник освіти. – 2017. – № 1 (57).
2. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група « Основа», 2005.
3. Українська література: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Р.Мовчан. – Київ-Ірпінь: Перун, 2005. – 208 с.
4. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Л.Скуратівського. – Київ – Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.
5. Телішевська Л.С. Веб-квест в організації проектної та дослідницької діяльності учнів на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. –№ 26 (318), вересень

Практикум

Урок-фрейм з української літератури в 11 класі

Тема. О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні».

Мета: розглянути умови написання кіноповісті «Україна в огні», використовуючи елементи  інтерактивного навчання, розвивати в учнів уміння визначати проблеми твору, розуміти красу і силу довженкового слова;  сформулювати жанрову специфіку твору Довженка як кіноповісті; розкрити бачення письменником долі народу; культивувати пам'ять про героїчні і трагічні сторінки історії України; розвивати творчі здібності одинадцятикласників  шляхом формування учнівських компетенцій; виховувати повагу до людей воєнного покоління та почуття національної самосвідомості й патріотизму.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-фрейм

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.Організаційний момент.

Друзі, сьогодні у нас урок-фрейм.

«Фрейм» з англійської — це «рамка», «окремий кадр фільму» , для бачення нової ситуації, що базується на певному  шаблоні.

Ми маємо продемонструвати, що знаємо і вміємо. Цілком природно, якщо ви  відчуваєте хвилювання. Нехай подолати  його допоможе пам’ятка. Увага на дошку:

Я -  Доросла людина , творча особистість .

Я- Вчуся , бо все хочу знати !Мені ці знання знадобляться у майбутньому.

Я все знаю, я все можу, я все зможу!

Перед вами лежить « Експрес-зошит», який  допомагатиме  у роботі , а також оцінювальна картка, яку заповнюватимете  протягом заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель.  На попередньому уроці ви ознайомилися із життєвим і творчим шляхом Олександра Петровича Довженка. Перевіримо  знання з вивченої теми за допомогою  « Бліц-опитування».

1.Бліц-опитування

За кожну правильну ви отримаєте  1 бал.

1. Де вперше О.Довженко розпочав свою кіномистецьку діяльність? (На Одеській кіностудії)
2. Як називалися перші фільми, поставлені ним? (“Вася – реформатор”, “Ягідка кохання”)
3. В якій харківській газеті О.Довженко працював художником – ілюстратором? (У газеті ”Вісті ВУЦВК” під псевдонімом ”Сашко”)
4. Який фільм приніс митцеві світову славу майстра німого кіно? (1930 рік, “Земля”)
5. Про який фільм О.П. Довженко говорив: ”Я робив його з любов’ю і великим напруженням всіх своїх сил, як пам’ятник народу, як знак своєї любові і глибокої поваги до героя.”(“Щорс“)
6. Над яким сценарієм працював Олександр Петрович напередодні Великої Вітчизняної війни? (Над сценарієм повісті М.Гоголя “Тарас Бульба”)
7. Яку новелу письменника у дні війни було видано за рік вісімнадцять разів дванадцятьма мовами? (1942, “Ніч перед боєм”)
8. Назвіть кіноповісті О.Довженка, в заголовку яких є географічні назви. (“Прощай, Америко”, “Зачарована Десна”, “Антарктида”)

Вчитель. Підбийте бали і занесіть їх у оцінювальну картку

1. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Настає час і кожний письменник повинен зробити вибір між духовними та матеріальними цінностями.

Перед О.Довженком відкрилися три шляхи: Краси, Достатку, Правди. Який із них обрати ? Пропоную вашій увазі інсценівку « Вибір Довженка»  у виконанні учасників драматичного гуртка.

Інсценівка « Вибір Довженка»

Дійові особи: Довженко, Достаток, Краса, Правда.

Достаток. Олександре, обери мене і ти матимеш  спокійне  і сите життя, гроші.

Краса. Краса – верховний учитель. Вона нас усьому вчить.

Правда.  Але не буває краси без правди.

Довженко. Якщо вибирати  між красою і правдою, я б вибрав красу. У ній  більш глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне тільки те, що прекрасне. І коли ми не постигнемо краси, ми ніколи не зрозуміємо правди... Я обираю і красу, і правду.

Вчитель.«Я обираю і красу, і правду...» Саме в цьому заключається зміст проблемного питання уроку, яке звучить так :

• Чи можна назвати О. Довженка співцем правди і краси?
• Спробуємо або довести це, або спростувати, розглядаючи твір „ Україна в огні”.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель. Тема нашого уроку-фрейму –  «О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні».

Завдання уроку  виведіть самостійно і запишіть в « Експрес-зошит».

Вчитель. Урок-фрейм  допоможе нам створити власні кадри   кіноповісті О.Довженка « Україна в огні» в рамках нашого уроку.

Роботу продовжимо в  групах  «Бібліографів», «Літературознавців» та  «Істориків»

Об’єднання відбулося заздалегідь  на основі ваших творчих уподобань.

У кожній групі працюватиме учень-консультант  із рубрикою  « Актуальна цитата».

1. Створення міні-проектів у рамках обраної теми

Вчитель. Перед вами   ключові слова уроку, за якими і будемо створювати «кадри», на основі матеріалів випередженого домашнього завдання.

Довженко                    Війна                        Україна                        

1. « Бібліографи» Історія написання твору. Спогади автора.
2. Вчитель.  Вашій увазі пропоную  відеофрагмент спогадів  О. Довженка (перегляд відеофрагменту).

Вчитель. Хвилинка « Теорія літератури».

В українській літературі О. Довженко першим створив кіноповість.

Щоб визначити, що це за жанр, проведемо дослідження з теорії літератури.   

На основі знань про сценарій та повість, визначимо     ознаки кіноповісті  за допомогою діаграми « Вена»

Вчитель. Перед вами  портрет Довженка художниці Алли Горської : розполовинене обличчя (темне і світле), яке митець охопив руками. Цей портрет дуже точно передає трагедію великого Художника. Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати «Україну в огні»! Через те, що весь твір із першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго

Вчитель.  Група « Істориків» підготувала дослідження: « Проблема народу та війни, історичної пам’яті в кіноповісті».

Виступ групи « Істориків»

Вчитель. Перейдемо до роботи над твором.  Хто на вашу думку є його  головним образом? На це питання дасть відповідь група «Літературознавців».

• Ми вважаємо, що головним образом кіноповісті є Україна.
• Пропонуємо створити « Асоціативний кущ» до образу України, використавши епітети з твору.

Вчитель. Так. Довженко використовує епітети, щоб підкреслити трагічність становища України в роки II світової війни.

• Та Україна – це передусім, українці. Які вони?
• Виходячи з теми уроку «Літературознавці» підготували матеріали до характеристики персонажів.

«Літературознавці» Ми розмежували  героїв на позитивних та негативних, на основі їх учинків.

Вчитель. Коротку характеристику персонажів занотуйте у  таблицю

Висновок: Довженко не ідеалізує свій народ, а показує його трагедію. Людина, опиняючись у не звичній для неї ситуації , веде себе зовсім по-іншому, у такі моменти відкривається  справжнє обличчя. Характеризуючи героїв твору, автор дає зрозуміти, український народ має в жилах кров вільних козаків, які ніколи не корилися ворогам.

1. Закріплення вивченого.

Вчитель.  Сьогодні на уроці ми зробили дуже багато.  Підсумок уроку проведуть представники  груп  шляхом складання сенкану та відповідей на проблемне запитання.

VII. Рефлексія. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

• Виконаємо вправу « Продовж речення»

Оцінювання.

VIІI. Домашнє завдання.  Прокоментуйте слова О.Довженка: «…епічна героїка -  це та героїка, що народжується зі страждання і трагедії».

Література

1. О. Довженко Роздуми після життя http://afisha.tochka.net/ua/kino/film/5906-aleksandr-dovzhenko- razmyshleniya-posle-zhizni/
2. Створення презентаціїиhttp://images.yandex.ua/yandsearch?stype=image&lr=143&source=psearch&text
3. Уривок із Незабутнє (Україна в огні) (1967)(О.Довженко, Юлія Солнцева)   http://www.ex.ua/7190854
4. Фреймові структури на уроках української мови та літератури http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/freimovi-strukturi-na-urokakh-ukrayinskoyi-movi-ta.htm