Анотація. У статті висвітлюється питання проєктної діяльності як інноваційної форми виховної роботи в сучасному навчальному закладі. Акцентується увага на тому, що  метод проєктів  дає змогу подолати бар'єр у спілкуванні, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці, критично мислити та легко орієнтуватися у просторі.

Постановка проблеми. Сучасний розвиток суспільства вимагає кардинальних змін у освітній сфері. Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року  навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і  формування демократичних цінностей. Стандарт Нової української школи ґрунтується на компетентнісному підході, який поєднає школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя.

Мета статті. Висвітлити питання проєктної діяльності як інноваційної форми виховної роботи в сучасному навчальному закладі; вказати важливу роль методу проєктів у формуванні ключових компетентностей дітей та учнівської молоді. 

Виклад основного матеріалу.

Виникає питання: а чи потрібна виховна робота в умовах Нової української школи? Так, потрібна, бо саме в таких умовах  завданням виховання є створення підґрунтя, на якому може зростати людина європейського мислення, яка добре знає себе, може використовувати власний потенціал, вміє створювати ситуації успіху, розробляти й реалізовувати власний життєвий сценарій.

Як бачимо, школа ХХІ століття потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.

Школа має формувати ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством. Виховний процес має виступати  невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Нова школа буде плекати українську ідентичність.  

Ідеально відповідає цій потребі проєктна діяльність як інноваційна форма виховної роботи в сучасних умовах. Метод проєктів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну, групову, яку діти виконують протягом певного часу. Тематика може стосуватися будь-якого питання виховного процесу. Застосування даного методу дає змогу подолати бар'єр у спілкуванні, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

Проєкт - це задум, план про образ передбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення. В основі методу проєктів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Досвід діяльності нашого закладу переконує, що значною мірою його успішний розвиток пов'язаний з удосконаленням виховної системи через метод проєктів. Але успішним цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість створити для учнівської молоді «розширену діяльність», в якій вона діє, пізнає і спілкується, тим самим освоюючи систему соціальних зв'язків та відносин. Метод  проєктів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів щодо здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів. Формування в учнів вмінь та навичок проєктивної діяльності передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.

Найбільшої популярності в нашому навчальному закладі набули проєкти патріотичного спрямування серед учнів 5-9 класів та проекти щодо здорового способу життя серед учнів 1-4 класів.

Хочеться зупинитись на проєкті учнів 1-2 класів «Україні – здорове покоління». Мета цього творчо - дослідницького проєкту, над реалізацією якого учні працювали протягом 2018-2019 навчального року, передбачала:

• формувати відповідальну позицію у ставленні до свого здоров’я;
• поглиблювати усвідомлення поняття «здоров’я»;
• розширювати знання про негативний вплив шкідливих звичок;
• розвивати бажання робити якомога більше для того, щоб бути завжди здоровим;
• розвивати самостійне, творче мислення, навички співпраці;
• сприяти вихованню інтересу до занять спортом.

До реалізації означеного проєкту долучилися педагоги, молодші школярі, представники батьківської громадськості.

На підготовчому етапі учасники проєкту провели засідання методичного об’єднання вчителів початкових класів; склали план роботи; розподілили обов‘язки по класах; обговорили актуальність проєкту на засіданні батьківських зборів та внесли пропозиції щодо проведення заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя.

Основний етап проєкту включав підготовку та проведення запланованих заходів, а саме:

Таким чином, у процесі реалізації проєкту  учасники стали дружнішими, навчилися вільно висловлювати свою думку, підтримувати один одного, бути толерантними. Учні, вчителі активізували свою діяльність у проведенні різноманітних тренінгів, змагань та інших виховних заходів у рамках проекту.

Широко застосовуються в нашому навчальному закладі проєкти національно-патріотичного спрямування, бо воно є невід‘ємною складовою формування компетентної особистості громадянина України. Заслуговує на увагу проєкт «Роль українок у створенні та становленні держави Україна», над яким працювали учні 10 класу. Актуальність цього проєкту продиктувала сама сучасність. В ситуації, коли молоде покоління захоплюється, здебільшого, закордонними надбаннями, а їх погляди є, переважно, космополітичними, варто привернути їх увагу до визначних досягнень українців, а саме – українок,  та риси характеру особистості, що сприяли їхнім здобуткам.

 Метою проєкту стало:

• дослідити життєвий та творчий шлях видатних українок, визначити їх внесок у розвиток української державності, культури, науки, освіти і т. д.;
• посилитивідчуття гордості за досягнення співвітчизниць для розбудови держави;
• популяризувати на прикладі видатних українок особливості виховання ціннісного ставлення до себе як цілеспрямованої, творчо мислячої особистості;
• виховувати в учнів почуття патріотизму;
• сприяти розвитку лідерських якостей учнів та навичок роботи в команді для досягнення поставленої мети;
• активізувати ініціативу лідерів учнівського самоврядування в рамках даного проекту.

Завдання проєкту передбачали:

• проаналізувати роль українського жіноцтва у створенні та становленні держави Україна;
• поглибити знання учнів про внесок конкретних громадських, культурних, наукових діячів у розвиток різних галузей української держави;
• звернути увагу на конкретні навички та риси характеру видатних постатей, що сприяли досягненню ними поставленої мети;
• актуалізувати серед учителів та учнів ідеї головних передумов розвитку творчої активної особистості – громадянина - патріота України.

 В результаті реалізації проєкту очікували:

• забезпечення у молодого покоління розвинутої національно – патріотичної свідомості, почуття гордості,  збереження та шанування національної пам'яті;
• відновлення історичної пам'яті про внесок співвітчизниць у справу розбудови держави;
• підвищення мотивації молоді до наполегливої, цілеспрямованої праці у становленні власної особистості для блага незалежної держави.

 Підготовчий етап реалізації проєкту передбачав:

• засідання лідерів учнівського самоврядування класу;
• обговорення актуальності проєкту;
• складання плану роботи;
• розподіл обов’язків серед лідерів;
• ознайомлення членів учнівського колективу з планом проєкту;
• створення команд.

Основний етап реалізації проєкту передбачав підготовка та проведення запланованих заходів, а саме:

 В ході реалізації проєкту учні навчилися добирати матеріал відповідно до заданої теми та організовувати його з допомогою наставників згідно з заданим форматом. Використання індивідуальної форми на початковому етапі з подальшим об’єднанням у групи-команди вплинуло на усвідомлення значущості особистого внеску кожного учасника у спільну справу, виступило мотиваційним фактором до колективної активної діяльності.

Постановка та вирішення завдань проєкту сприяли розвитку творчих здібностей учнів та їх критичного мислення, учні стали активнішими у веденні дискусії, впевненіше обґрунтовують власну точку зору.

Висновок. Завдяки проєктам, що здійснюються сьогодні у нашому навчальному закладі, ми отримуємо результат — впевненість учнів у собі, адекватна оцінка власних сил та можливостей, вміння працювати у команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її реалізації, досягати поставлених цілей. Саме така робота покликана виховати справжніх громадян нашої країни.

Література

1. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Завуч. – 2002. - №26. – С.4.
2. Пашковська Н.В. Шкільні освітні проекти як складові іміджу сучасного навчального закладу // Управління школою. – 2003. - № 35. – С. 24- 25.
3. Сисоєва С.О. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології: метод проектів //Неперервна професійна освіта: теорія і методика: Наук.-метод. журнал. – К., 2002. – Вип.1 (5).
4. Ящук СМ. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності / С.М. Ящук // Рідна школа. - 2004. -№4.- С 9-11.
5. Метод проектів. Основні ознаки проектної діяльності. Етапи проекту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://informatyka179.blox.ua/2010/10/Urok-1Vstup-Metod-proektiv-Osnovni-oznaki.html