Актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості. 

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освідченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях. Актуальність даного питання і зумовила вибір теми «Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом використання сучасних педагогічних технологій».

Найголовнішим завданням для себе вважаю навчити дітей мислити самостійно і творчо, зробити все, щоб дитячий талант розквітав з перших шкільних років. Щоб учні не тільки засвоювали певний обсяг знань, а вміли ці знання застосувати практично і проходили школу громадянськості, щоб кращі риси людської душі були притаманні їм протягом усього життя.

Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання.

Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів.

Кожен мій урок – це урок–відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.

Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності.

Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.

Саме тому виникла потреба в нових навчальних методах, за допомогою міжпредметного, кейсового навчання.

Кейс-уроки – це навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з кількох розгорток, які системно відображають розділи шкільної програми, а також суміжну інформацію за межами шкільної програми.

Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання:

• Як це працює? Які проблеми існують у зв’язку з цим?
• Як вони можуть бути подолані? Який може вийти результат?
• Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі?
• Міні-історії.

Кейс – це не конспект, а навчальна технологія. Виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується.

Чим корисні кейси?

Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу; швидко виникає мотивація розібратися в усьому одразу, причому, системно; кейси дають можливість роботи з різними джерелами інформації; вони дозволяють ефективно організовувати роботу команди.

Метод кейсів тісно переплітається за своєю структурою з методом проектів- це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань. Цей метод грунтується на ідеї спрямованості навчально-пізнавальної діяльності учнів на результат, який можна отримати завдяки вирішенню тієї чи іншої теоретично чи практично значущої для учня проблеми. Учні вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

Працюючи над даною проблемою та поєднуючи ці новітні методи навчання,  переконалася, що розвивати творчі здібності можна по – різному. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Моє завдання – управляти процесами творчого пошуку йдучи від простого до складного: створювати ситуації успіху, що сприяють творчій активності школяра; розвивати його уяву мислення; розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе стоврила особистий план уроку-кейсу за яким готують до будь-якої теми. структура його така:

• обрати предмет та тему уроку; визначити мету;
• скласти опис ситуації та питання до неї;

для учнів:

• ознайомлюються з ситуацією, повністю читають завдання кейсу, щоб мати про нього уяву;
• виділити проблему, прочитати завдання, впевнитись, що всі члени групи його зрозуміли;
• аналізують результати, розв’язання завдання;
• пропонують один або декілька варіантів розв’язання кейсу, вказують на труднощі, способи їх подолання4
• рефлексія, розмова з собою, обговорення кейсів, їх презентація, обговорення.

Для ефективного застосування уроків-кейсів я старанно планую свою роботу:даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відбираю для уроку або завдання такі вправи, які зацікавили б учнів; при виконанні даю учням час подумати над завданням; на одному занятті можу використати одну (максимум дві) такі вправи, а не їх калейдоскоп; глибоко вивчаю і продумую матеріал, зокрема додатковий; старанно планую, розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую запитання й можливі відповіді, виробляю критерії оцінювання ефективності заняття; мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для них випадків, проблем; оголошую очікувані результати заняття та критерії оцінювання роботи учнів.

Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання.

Кожна дитина по - своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, само реалізуватися. Скільки дітей – скільки й здібностей. Тому в процесі навчання намагаюся розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, тісно співпрацювати з практичним психологом, спільно з батьками підтримувати дитину в реалізації її інтересів у школі і в сім’ї. Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти практичним розумінням основ наук залучаю своїх вихованців до конкурсів і олімпіад.

Сучасні педагогічні технології та методи роботи дають змогу не стояти на місці, а дійти до серця кожного учня, при цьому максимально залучаючи його до роботи на уроці та даючи можливість відчути себе частинкою соціуму, його невід'ємною ланкою. Адже в навчанні із застосуванням інноваційних технологій немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки серед багатьох, що створюють красу квітки. В такому навчанні все головне: і вчитель, і учень, і форми та методи навчання. Мудро звучить китайське висловлювання «Вчитися - все одно, що плисти проти течії: зупинився - і тебе віднесло назад». Тому давайте рухатись вперед, і успіх прийде.

Література

1. http://refob.edufuture.biz/news/28-keys-uroki.html
2. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/pochatkova-shkola/onovleni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli-1-4-klasiv