Постановка проблеми та її актуальність. Сьогодні людство активно споживає інформацію, яка збільшується з кожним днем. Газети, журнали, сайти в інтернеті, соціальні мережі – все це сучасне життя. Теперішнє суспільство — це суспільство, яке спілкується, ділиться інформацією, отримує нові знання, влаштовує соціальні акції та флешмоби у віртуальному просторі [1, с. 2].

Потужний потік інформації має величезний вплив на людство. Світ медіа створює навколо кожної людини простір, під впливом якого формується культура та життєві цінності. З медіапростору людина отримує нову інформацію, зразок поведінки у суспільстві, яскраві почуття та емоції.

Тому особливої актуальності набувають питання, пов’язані з тим, як впливають засоби масової комунікації на навчання та виховання підростаючого покоління. Цей вплив є постійним та надзвичайно потужним.

Мета статті: розкрити важливість для підвищення рівня знань молодших школярів використання сучасних медіатехнологій у педагогічній діяльності.

Виклад основної частини матеріалу. На сучасному етапі в України гостро постало питання медіаосвіти. Оскільки, як зауважує Г. Сагайдак, саме від інформації, яку ми отримуємо, залежить наше майбутнє, майбутнє нашої держави. Науковець стверджує, що оскільки процес отримання інформації є невід’ємною складовою нашого життя, уже змалечку дитина змушена постійно сприймати інформацію – образи відображеного світу [3, с. 5].

За даними досліджень останніх років сьогоднішні першокласники приходять до школи, маючи за плечима значний медійний досвід. У більшості з них є досить стійкі медійні уподобання: улюблені фільми і телевізійні програми, комп'ютерні ігри, журнали та ін. Учень початкової школи багато часу проводить біля екрану. Більше того, перегляд телепередач, відеофільмів, комп'ютерні ігри та Інтернет є найважливішим компонентом повсякденного життя учня початкової школи. Що стосується читання періодичної преси, то учні (особливо початкової школи) читають газети і журнали набагато менше, ніж люди більш старшого віку. Виняток становлять тільки комікси, перегляд яких читанням в традиційному сенсі вважати можна лише умовно. Тому більшу частину вільного часу в учнів початкової школи займають так званий «телеперегляд», комп'ютерні ігри та Інтернет.

Перед сучасною освітою постає завдання навчити учнів аналізувати, обробляти та ефективно використовувати медіаінформацію.

Використання мультимедійних засобів навчання робить уроки динамічними, яскравими, набагато результативнішими, різноманітними за жанрами. Такі уроки розвивають у дітей креативне мислення, навчають по-іншому сприймати матеріал, що вивчається, повніше й точніше висловлювати свої думки, проявляти свої індивідуальні можливості, долати певні труднощі в навчальній діяльності, самостійно будувати творчий процес. А це і є сходинки до формування життєвих компетентностей особистості [2, с.3].

Медіатехнології в початковій школі

1. Онлайн ігри.

Успішні ігри легко занурюють гравців у стан потоку (flow state), за якого людина не помічає нічого навколо, не звертає уваги на час і повністю зосереджується на занятті.

Секрет у балансі, який лежить в основі таких ігор. Гравцеві завжди дається завдання, яке знаходиться на межі його можливостей. Воно не занадто легке – тоді буде нудно, і не занадто складне – тоді гравець відчуватиме тривогу та занепокоєння, а не бажання грати.

Якщо перенести цей принцип на навчання, то чим складніший предмет, тим нижча мотивація його вивчати – так зазвичай відбувається у школі. Однак це може стати стимулом, якщо досягти балансу між складністю завдання та рівнем виконавця. На це й спирається одна з теорій мотивації – теорія потоку. Унікальну можливість представляють навчальні онлайн ігри в яких у дитини є можливість одночасно і грати, і пізнавати щось нове для себе [4, с. 5].

2. КонструкторLearningApps.

Сервіс Learningapps є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Конструктор Learningapps призначений для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.

3. QR-код  

Такі графічні позначки є вдосконаленням лінійних штрих-кодів. Однак на відміну від них, QR-коди дозволяють отримати миттєвий доступ до будь-якої інформації з мережі інтернет за допомогою смартфонів. Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, аудіофайл, книгу тощо. Або у такий спосіб може бути закодовано невеличкий текст чи номер телефону, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі інтернет.

За допомогою QR-кодів можна урізноманітнити навчальний процес наступним чином:

• кодування посилань на домашні завдання чи практичні роботи(наприклад, якщо їх виконання передбачає використання гугл-форми, гугл-диску тощо);
• проведення квесту, підказки до кожної схованки якого будуть зашифровані у вигляді відповідного QR-коду;
• організація виставки у класі чи коридорами школи, інформацію до експонатів якої можна отримати після сканування відповідного QR-коду.
• розміщення коридорами школи відповідних кодів, кожний з яких буде містити посилання на непересічні факти, цікаві статті тощо;
• розміщення кодів на підручниках чи книгах у бібліотеціз посиланнями доступу до електронної версії відповідного видання [6, с.1].

4. Ментальні карти- це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

 Характерні риси ментальних карт:

• основний об’єкт вивчення завжди розміщується в центрі карти;
• аспекти основного об’єкта, питання, пов’язані з ним, і суміжні теми розходяться від центрального образу у вигляді гілок;
• гілки-асоціації пояснюються ключовими словами, фразами або графічними образами, від них відходять гілки другого порядку, що виражають вторинні ідеї, від яких, у свою чергу, розходяться гілки асоціацій третього порядку;
• гілки асоціацій формують ієрархічну структуру.

5. Комікси

Це послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь. Елементарною складовою коміксу є кадр, або окрема картинка. На відміну від звичайного тексту комікс має ще й графічне представлення наданої інформації, особливою рисою якої є відсутність перенасичення завдяки обмеженої кількості тестової інформації.

Навчальні можливості коміксів:

• розповісти складну історію декількома зображеннями;
• забезпечити коментарем будь-який малюнок на різну тематику;
• використовувати символи, що легко ідентифікують усі учні;
• на сценках коміксу, його малюнках можна моделювати культуру спілкування, життєві ситуації;
• прокоментувати та проілюструвати актуальні питання життя (підліткові, сімейні стосунки, толерантність тощо) в ігровій формі.

6. Буктрейлер

Це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Буктрейлери - одне з захоплюючих занять на сьогоднішній момент. Це можливість розкрити творчі здібності, навчитися мислити по-новому, бути модним і сучасним. І це дійсно працює - підвищує читацький інтерес.

Мета буктрейлера -  спонукати до читання книги. Розповідь про книгу подається в інтригуючій формі.  Книга є невід’ємною частиною  культури людини , а читання веде до успіху!  

Саме читання книг розвиває нашу уяву, збагачує розум, волю, психіку, формує характер.

На сьогоднішній день жанр буктрейлера зробив великий крок вперед. Із звичайних презентацій в стилі PowerPoint він перетворився на справжнє мистецтво.

Буктрейлери можуть бути ігровими,  анімаційними, виготовленими у формі акторської гри, комп'ютерної графіки або мультиплікації, колажу.

Висновки. 

Медіакомпетентність стає для сучасного вчителя інструментом, за допомогою якого він формує в учнів найважливіші людські якості, необхідні для життя в суспільстві. Інтеграція медіаосвіти в шкільні предмети молодшої школи впливатиме на формування громадянської, соціальної та медійної компетентності учня, а саме: вміння критично мислити; навичок пошуку, аналізу та оцінювання інформації, свідомого ставлення до медіаповідомлень на основі вивчення джерел. Учні зможуть вже з молодшого шкільного віку шукати та перевіряти інформацію, аналізувати вплив медіатекстів та створювати їх [5, с.2].

 Література

1. Місце і роль засобів масової інформації у формуванні інформаційної культури суспільства. Електронний ресурс. Режим доступу до джерела: https://mdgukid.at.ua/publ/misce_i_rol_zasobiv_masovoji_informaciji_u_formuvanni_informacijnoji_kulturi_suspilstva/1-1-0-29.
2. Медіаграмотність як сучасна потреба інформаційного суспільства. Електронний ресурс. Режим доступу до джерела: https://izbirkom.org.ua/news/medialiteracy/2018/mediagramotnist-iak-suchasna-potreba-informatsiinogo-suspilstva/
3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні.  Електронний ресурс. http://osvita.mediasapiens.ua/material/koncepciyavprovadzhennya-mediaosviti-v-ukrayini
4. Використання медіаосвітніх ігор для формування медіаосвітньої компетентності учнів початкової Електронний ресурс. Режим доступу до джерела: http://eprints.zu.edu.ua/11273/1/
5. Формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів за допомогою сучасних медіатехнологій. Електронний ресурс. Режим доступу до джерела: https://nice2020.jimdofree.com/new-page/
6. Тренди в освіті: як використовувати QR коди у навчанні. Електронний ресурс. Режим доступу до джерела: https://naurok.com.ua/post/trendi-osviti-yak-vikoristovuvati-qr-kodi-u-navchanni