Актуальність. Ми всі розуміємо, що стан сучасної освіти та розвиток суспільства вимагають нових актуальних системних  підходів до вдосконалення освітнього середовища. Я розумію, що для досягнення успіху учителю початкових класів уже недостатньо предметних знань та вміння критично мислити, а необхідна деяка технічна кваліфікація. Для того, щоб спілкуватися з дитиною однією мовою, потрібно бути готовим до введення інноваційних підходів у шкільне життя. У процесі модернізації освіти інноваційність освіти виділяється в якості одного з пріоритетів.

Проблема зацікавленості молодших школярів навчальними предметами, а також забезпечення критичного використання ними різноманітної інформації про навколишній світ набуло важливого значення у роботі вчителя. Працюючи у початкових класах, не раз звертала увагу, що учні по-різному освоюють нові знання. Єдине, що дійсно сьогодні їх цікавить, то це ґаджети. Раніше важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, пошук шляхів вирішення зазначеної проблеми зумовлює використання комп’ютерних технологій в інноваційних підходах. Саме такий підхід дає можливість підносити нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Знаючи, що велику роль у засвоєнні нового матеріалу відіграє наочний образ у молодших учнів, я почала шукати, який метод роботи був би водночас і корисним, і цікавим. Загальновідомо, що інноваційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня в умовах Нової української школи.

Одним із досягнень інноваційних технологій у навчанні вважається підвищення мотивації навчання. Але це не тільки новизна роботи, що сама по собі не рідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, а й можливість регулювати навчальні завдання за рівнем труднощів. Що ж стосується цікавості як джерела мотивації навчання, то можливості інноваційних технологій невичерпні. Проте необхідно, щоб цікавість стала важливим чинником у цій роботі, але не приховувала власне навчальні цілі.

Пошук шляхів вирішення зазначеної проблеми зумовлює визначення мети роботи: використовуючи сучасні інноваційні підходи, створити та забезпечити оптимальні умови реалізації можливостей розвитку компетентностей учнів.

Основна частина. Інноваційні підходи у роботі вчителя початкових класів мають відповідати віковим та психологічним особливостям учнів. Тому у своїй роботі я систематично впроваджую технологію критичного мислення, яка вдало поєднується із засобами візуалізації. Який би сценарій уроку було запропоновано учителю, а діяльнісний процес сприймається і реалізується по-різному. Сучасний урок НУШ спрямований насамперед на формування інтелектуального, соціального, морального розвитку особистості учня. Саме тому з’являються нові засоби і технології навчання, які сприяють переходу від традиційних форм передачі знань до інноваційних освітніх підходів.  Основна робота зосереджена на таких прийомах і методах:

- метод «Кубик Блума» або «Ромашка Блума». Для організації мовленнєво-творчої діяльності учнів початкової школи на уроках української мови вчителі мають володіти достатньою мірою особливими формами навчання і реалізовувати їх на практиці в різних обставинах. Серед таких особливих форм виділяють форму критичного навчання, яке передбачає розвиток в учнів самостійного мислення і вміння вести діалог [2, с.171]. Мета цього методу на уроці читання чи української мови – навчити учнів усвідомлено читати та цілеспрямовано формулювати запитання різного типу до змісту прочитаного. Запитання повинні бути: прості, уточнюючі, практичні, інтерпретаційні, творчі, оцінні;

- мозкова атака - збирання якомога більшої кількості ідей, звільнивши учасників обговорення від стереотипів. Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть суперечливих, відсутність їх оцінювання у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення. Використовується з метою продукування найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми [1, с.77];

- «Знаємо – хочемо дізнатися - дізналися» ( «ЗХД») - цю стратегію можна використовувати як на етапі цілепокладання, так і в ході  уроку . Застосовую на уроках математики, навчання грамоти,  я досліджую світ. Помітила, що учень не просто відтворює найважливіші поняття, але й розмірковує, простежує походження цих явищ. Створюються умови, щоб учень почав рефлексувати особистісний процес роботи. Тому це доречне поєднання репродуктивної і творчої діяльності учнів на уроках;

- прийом критичного мислення «Плакат думок», «Ментальна карта», «Інтелект карта» буде доречним на будь-яких уроках. Цей засіб візуалізації створює позитивну мотивацію до освітнього процесу, стимулює інтереси, розвиває бажання практичного застосування набутих знань. Націлений не стільки на інформування учнів, скільки на вміння розв’язувати проблеми, що виникають у пізнанні та практичному житті. Як результат – перед особистістю розкривається процес виникнення того чи іншого знання. Відомо, що для молодших школярів наочна, або візуальна інформація є зручнішою для аналізу та осмислення. Тому цей прийом допомагає організувати образи, робить їх цілісними, узагальненими, повними. Відомі схеми містять декілька найпростіших складових: ключові слова з теми з додаванням піктограм, графічні зображення, стрілки, які поєднують матеріал між собою і утворюють цілісну картину. Учні люблять використовувати маркери, або будь-які матеріали, що роблять таку роботу яскравою. Адже у шестирічок ще слабо розвинені мимовільна та довільна увага, тому їхню увагу більше привертає все яскраве та кольорове. Часто використовуємо під час роботи в групах. Така робота значною мірою підвищує творчий та інтелектуальний потенціал учнів. А під час тематичних тижнів цей метод буде доречним, тому що дає можливість візуально структурувати усі предмети та матеріали навколо однієї теми;

- метод «ДРІД»- застосовується з метою рефлексії. Для планомірної організації освітньо-пізнавального процесу в початковій школі важливо знати, якими знаннями володіє учень, яке їхнє ставлення до теми уроку, яких знань, навичок бракує, про що варто дізнатися [3, с. 236]. Д – досвід (Що ви запам’ятали  з того, що ми робили?) Р – рефлексія (Які відчуття у вас викликав урок?) І- інформація (Яку нову інформацію одержали?) Д- дії (Як ви будете діяти в майбутньому, маючи таку інформацію?). Такий метод є дієвим на будь-якому уроці, тому що учні оволодівають навичками спостереження за своєю роботою, результатами. А також можуть прогнозувати, де в житті ці знання знадобляться. Таким чином розкривається одна з ключових компетентностей – «навчання впродовж життя, що перебачає… отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб» [4].

Висновки. Переваги інноваційного підходу в тому, що вивчення предметів стає більш цікавим, веселим та дає можливість здійснювати міжпредметну інтеграцію, створює атмосферу, в якій учень почуває себе вільно і комфортно. Розуміючи, що для молодших школярів потрібні нетрадиційні методи, прийоми, засоби й методики навчання, систематично впроваджую різні технології. Важливо залучати учнів до процесу навчання, щоб воно було активним. Якщо їх заохочувати задавати запитання та шукати відповіді, то навички, яких вони набувають у такому навчанні знадобляться у житті.

У цілому слід відмітити, що ментальні карти, кубик Блума чи ромашка Блума, ЗХД, ДРІД та інші методи використовуються для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте вони повинні відповідати цілям і завданням навчання і органічно поєднуватися з навчальним процесом.

Отже, інноваційні підходи дозволяють учителю формувати в учнів ключові компетентності, шляхом активізації інтересу до навчання.

Література

1. Бібік Н.М. Нова українська школа: порадник для вчителя/ за заг. ред. Н.М.Бібік.- К.: Літера ЛТД, 2019. – 208 с.
2. Вашуленко М.С. Методика навчання інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу: навчально-методичний посібник/ М.С.Вашуленко.-К.: «Видавничий дім «Освіта», 2019. –192с.
3. Гільберг Т. Г. Навчально- методичний посібник. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу/ Т. Гільберг, С. Тарнавська, Н. Павич. – К.: Генеза, 2019. – 256 с.
4. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018р. №8 7. – Режим доступу:https://zakon.rada/gov.ua/laws/show/87-2018