Світ, у якому ми живемо, дуже швидко змінюється. Ми постійно адаптуємося до життя в ньому. Зміни в суспільному житті й свідомості вимагають забезпечення формування креативної особистості учня на основі якісної освіти та розвитку його творчих можливостей самовдосконалення. Перед школою сьогодні стоять завдання дати дитині не тільки знання, але й високий творчий потенціал, компетентність, сформованість особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце в житті, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Найсприятливішим для розкриття й прискореного розвитку здібностей дітей є молодший шкільний вік. Це найвідповідальніший етап дитинства, коли дитина хоче вчитися, учиться вчитися і вірить у свої сили. Тому одним з актуальних завдань сучасного суспільства є розвиток творчого потенціалу молодших школярів.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Моє завдання – за допомогою власної компетентності, професіоналізму, інтелекту, любові до дітей, а також особистого прикладу відшукати найменші пагінці таланту, розвивати та вдосконалювати їх і, як наслідок, отримати розумну, соціально-мобільну, творчу та здорову особистість.

Моєю метою є:

• формувати високоосвічену, інтелектуальну, інтелігентну, творчу особистість, конкурентоздатну, спроможну до постійної самоосвіти та застосування набутих знань у життєвих ситуаціях;
• створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення.
• усвідомлювати свої здібності, віру у власні сили;
• дати відчути радість від подолання труднощів.

Здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю. Творчі здібності молодшого школяра проявляються в тому, настільки дитина швидко і ґрунтовно, легко і міцно здійснює навчальну діяльність. Основними показниками творчих здібностей є: швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість [7, с. 18-21]. 

В. Сухомлинський писав, що кожна   дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання: Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел? [6, с.530-531]. 

Як же розвивати творчі можливості? З чого почати? Перш за все, з’ясовую для себе: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнювати, учень – смолоскип, який потрібно запалювати». Уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти і розвивати його позитивні риси. Тому ще з перших днів навчання дитини в школі намагаюся створити ситуацію успіху. Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»: «Радість класу», «Лінія горизонту», «Авансування» .

Працюючи над даною проблемою переконалася, що розвивати творчі здібності можна по – різному. Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інноваційні технології навчання.

Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку та досягнення власної і суспільної мети [8]. Саме інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Сучасний урок вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів [1, с. 34]. Тому в своїй роботі поєдную ці форми роботи на різних етапах уроків.

На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші вправи: «Я так думаю», «Акваріум», «Прес». На підбитті підсумків доречними є технології «Займи позицію», «Дерево рішень».Саме їх використання, на мою думку, є оптимальними для успішного навчання, всебічного виховання та гармонійного розвитку особистості молодшого школяра [3, с. 231].

Для розкриття здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно-позитивну атмосферу, щоб діти почувалися впевнено, висловлювали свої погляди та думки, а також заохочували товаришів робити те саме. Ось як роблю це я. Перед уроком запитую у дітей, який у них настрій, що їх хвилює, що радує. Потім пропоную їм узяти «чарівний мішечок» і повкидати туди всі свої негативні емоції. Я також «жбурляю» свої негативні емоції, «мішечок» зав’язується і викидається в кошик для сміття. Якщо діти приходять на урок втомлені, треба їх «струснути» і розвеселити. Пропоную ігри «Ха-ха-ха» або «Кричу до схочу». Вони допомагають позбутися негативних емоцій.

На етапах актуалізації, рефлексії, або під час ранкової зустрічі використовую такі «розминки»: «Вітання — знайомство», «Зазирни у дзеркало»,«Підняти настрій».

В.О.Сухомлинський писав: «Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні діти йдуть по - різному». Тому подаючи матеріал, підбираю завдання за рівнем складності. При систематичному їх використанні в учнів розвивається зорова пам'ять, розширюються обсяг сприймання, нарощується швидкість читання, збагачується словниковий запас, виробляється зосередженість під час читання.

Досвід підказує, що найбільші труднощі в початковій школі отримують зовсім не ті учні, які мають недостатній об’єм умінь, знань та навиків, а ті які пасивні на уроках, у яких відсутнє бажання думати, творити, мислити, пізнавати щось нове. Щоб зацікавити учнів,використовую інтерактивні ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні. На уроці чи то в позакласний час доцільна гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти, розвиває самостійність у мисленні, творчі задатки. Часто на уроки до дітей приходять герої улюблених казок, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Під час гри в дітей формується вміння спілкуватися, дослухатися до думки товаришів і висловлювати свою думку. Наприклад, на уроках письма та математики постійно практикую хвилинки каліграфії з творчим завданням. Застосовую ігри «Лабіринт», «Поспішанка», «Інтрига», «Відгадай ребус»,

Хочу застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей, оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра.  Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою

інноваційного навчання [5, с. 76].

Активному розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках читання сприяє виконання творчих, пізнавальних, інтелектуальних завдань:

1. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями;
2. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;
3. Придумування казок («Казка - навиворіт»,«Створення «вінегрету» з казок»);
4. Придумування історії «з шостим словом»;
5. Складання віршів, загадок, скоромовок [4, с. 11-13].

Майже всі види цих завдань доступні вже першокласникам, однак із різною мірою самостійності й повноти виконання. У першому класі такі творчі завдання вважаються пропедевтичними, бо їх виконують у тісній співпраці з вчителем в усній формі.

Крім цього, застосовую такі види робіт: ілюстрування прочитаного тексту, музичне ілюстрування тексту, розгадування та складання кросвордів, чайнвордів, ребусів, анограм, оживлення персонажа твору, упровадження дослідницько – пошукової роботи, складання твору чи діалогу за серією малюнків, диктанти(асоціативні, цитатні, літературні, «Одним словом»), придумати кінець оповідання, порівняти вчинки героїв твору,  ввести нового героя в текст, скласти рекламу до твору,  написати лист героєві твору,   усне малювання, складання сенканів.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання.

Аналіз проблеми щодо формування творчої особистості, становлення її у процесі навчання та мої дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Застосування сучасних інноваційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, природознавства, української мови.
2. Використання різних педагогічних технологій на уроках у початковій школі є одним із найсучасніших засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інноваційної культури. Вони дають змогу вчителеві працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.
3. Великі труднощі під час виконання нестандартних завдань можуть дати дітям і великі радощі – радість подолання, радість відкриття, радість творчості.

 Література

1. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку // Початкова школа. 2007 - № с. 34.
2. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи // Тема. - 2004. - № 3/4. - С. 229-232.
3. Дичковская И.М. Инновационные педагогические технологии. – К., 432 с.
4. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с.
5. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –Харків: Видавнича група «Основа», 2003. 162 с.
6. В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво «Радянська школа», 1976, с. 530 - 531.
7. Черепковська Н.І. Виявлення та стимуляція розвитку творчого потенціалу дітей // Обдарована дитина. – 2006. - № – С. 18-21.
8. http://mybclass.at.ua/load/statti/vikoristannja_innovacijnikh_tekhnologij_na_urokakh_v_pochatkovij_shkoli/3-1-0-3