Сучасне суспільство відчуває потребу в творчих особистостях, що в змозі критично та незалежно мислити, ухвалювати нестандартні рішення, трансформувати знання в різних галузей до реалій дійсності, що постійно змінюються, прогресивно вдосконалювати суспільну інфраструктуру із використанням новітніх технологій, а відтак реалізація потенціалу здібних школярів є важливим завданням сучасної педагогіки. Водночас успішність сучасної людини значною мірою залежить від її соціалізованості, а саме – здатності бачити й розуміти оточуючих, аналізувати перебіг подій, правильно оцінювати їх, уловлювати перспективу розвитку й творчо рухатися в перспективному напрямі. Середовищем спілкування, якому віддають перевагу сучасні школярі є Інтернет-середовище. Інформаційні технології дедалі більше набувають функції соціалізації особистості. Головна мета новітньої освітньої діяльності – запровадження дієвих методичних засобів, інструментаріїв пошуку, розвитку, самовдосконалення та соціалізації обдарованих особистостей.

Як українські, так і зарубіжні фахівці з царин педагогіки і психології схиляються до дефініції обдарованості, поданій у 1972 р. Комітетом з освіти США: обдарованими школярами є ті, хто, за оцінкою фахівців, завдяки своїм здібностям володіють потенціалом до високих показників у своїх досягненнях [5. с. 5].

Актуальність дослідження соціалізації обдарованих учнів Інтернет-засобами полягає у двох аспектах. Перший зумовлений тим, що суспільство висуває до особистості все більші вимоги, особливо щодо таких її характеристик, які об’єднує термін «соціалізація», тобто умінні застосовувати знання у практичній діяльності. Другий аспект полягає в тому, що нинішній етап суспільного розвитку характеризується масовим поширенням і застосуванням інформаційних технологій. Нині ми спостерігаємо, що інформаційні технології впливають не лише на розвиток суспільства загалом, а й на розвиток кожної особистості зокрема.

Таким чином, соціалізація особистості в Інтернет-середовищі є природним процесом і практично некерованим з боку традиційних соціалізаторів особистості (сім’я, школа, позашкільна освіта).

Питання про включення обдарованих дітей до соціокультурного простору, розвиток соціальних процесів загалом, а тому й аспект соціалізації обдарованих дітей стає пріоритетним у психолого-педагогічних дослідженнях. Так, останнім часом, теоретики стали приділяти увагу питанням використання комп’ютерних технологій в процесі навчання і виховання школярів (Ю. Клименюк, Л. Найдьонова, Н. Олексюк та ін.) [3. с.78].

У 2016-2018 роках Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була учасником дослідно-експериментальної роботи за темою «Соціалізація обдарованих старшокласників засобами Інтернет-технологій». Для оцінювання загального рівня соціалізації обдарованих старшокласників було визначено низку критеріїв: когнітивний, особистісний, комунікативно-діяльнісний та морально-ціннісний. Кожен із них охоплює певний перелік якісних показників.

Так, на когнітивному рівні вивчались такі показники обдарованої особистості учня: обізнаність щодо якостей особистості, необхідних для успішної соціалізації в суспільстві; наявність і рівень розвитку їх у себе; знання про способи взаємодії людей у суспільстві, в соціальних мережах; знання власних інтересів, нахилів, здібностей.

На комунікативно-діяльнісному рівні: аналіз ситуації взаємодії людей; адекватна оцінка вербальної та невербальної експресії у взаємодії.

На особистісному рівні вивчали наявність у обдарованих старшокласників таких показників, як  соціальна відповідальність; емоційна стійкість; адекватна самооцінка, вольовий контроль, впевненість в собі; рівень розвитку соціальних мотивів учнів; мотивація досягнення поставлених цілей; конструктивна взаємодія; товариськість; організація продуктивної соціально-орієнтованої діяльності.

На морально-ціннісному рівні розвитку обдарованої особистості вивчались такі показники як наявність життєвих орієнтацій і цінностей; позитивна мотивація до взаємодії в суспільстві; ухвалення здорового способу життя; співвідношення особистих і суспільних цінностей; стійкі пізнавальні інтереси; ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Для організації психолого-педагогічного діагностування необхідно підбирати комплексний інструментарій взаємодоповнюючих методів і методик дослідження: спостереження, опитування, інтерв’ювання, анкетування, бесіди, праксиметричні методи (аналіз продуктів творчої діяльності), діагностичні методи.

Таким чином, до діагностики обдарованих старшокласників увійшов комплекс тестів, відповідно до яких можна виявити та проаналізувати компоненти, що є складовими соціалізації учнів в Інтернет-середовищі.

Психолого-педагогічний інструментарій діагностики передбачає вивчення:

- особистісного (регулятивного) компоненту: тест «Вивчення ступеня соціалізації старшокласників» (І. Рожкова), Тест міжособистісних відносин (Т. Лірі), діагностика особистісної креативності (Є. Тунік);

- ціннісно-мотиваційного та когнітивного компонентів: методика «Діагностика структури ціннісних орієнтацій» (С. Бубнова), тест «Структура навчальної мотивації школяра» (К. Замфір), анкета «Інтернет в житті старшокласника» (Л. Ткаченко), тест «Інститути і механізми соціалізації особистості» (А. Лучинкіна); 

-  операційно-діяльнісного компоненту: методика «Оцінка комунікативних і організаторських схильностей» (В. Синявський і Б. Федоришин), опитувальник «Ваша майбутня професія» (Л. Лучко) [3. с.89].

Отже, коротко розглянемо, на що спрямовані деякі пропоновані діагностичні матеріали. Опитувальник «Ваша майбутня професія» (Л. Лучко. ) спрямовано на виявлення уявлень старшокласника про характер та особливості роботи за обраною професією. Відомості, отримані в результаті анкетування, дозволяють виявити повноту уявлень, а також наявність в них протиставлень, направленість учня на визначений характер трудової діяльності, встановити ступінь відповідності уявлення школяра про майбутню роботу та професію, яку він вибрав. Результати анкетування дають змогу  провести корекційну профорієнтаційну роботу. Анкету можна використовувати багаторазово для контролю ефективності профорієнтаційних впливів.

Тест «Вивчення ступеня соціалізації старшокласників» (І. Рожкова) надає можливість виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. Якщо коефіцієнт становить більше трьох, то можна констатувати високий ступінь соціалізованості дитини; більше двох, але менше трьох – середній ступінь розвитку соціальних якостей; менше двох балів – низький рівень розвитку соціальних якостей [3].

Методика діагностики особистісної креативності (Є. Тунік) дає змогу визначити чотири особливості творчої особистості: допитливість (Д); уяву (У); складність (С) і схильність до ризику (Р). Попри її спрямованість на юнацький вік, вона не втрачає своєї прогностичності і для представників зрілого віку. Під час оцінювання даних опитувальника використовують чотири фактори, що тісно корелюють з творчими проявами особистості. Ми отримуємо чотири показники за кожним фактором, а також загальний сумарний показник. У процесі оброблення даних використовують шаблон, який можна накладати на лист  відповідей тесту, або зіставляють відповіді випробуваного з ключем у звичайній формі.

Тест структури ціннісних орієнтацій особистості (С. Бубнова) призначений для вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності. Ступінь виразності кожної ціннісної орієнтації особистості визначають за допомогою ключа, представленого в бланку відповідей. Відповідно до нього підраховують кількість позитивних відповідей у всіх одинадцяти шкалах, а їх результат записують в графі «Σ». За результатами оброблення персональних відомостей будують графічний профіль, що відображає вираженість кожної цінності. Для цього по вертикалі фіксують кількісну вираженість цінностей (за 6-бальною системою), а по горизонталі – види цінностей. Серед цих цінностей в узагальненому вигляді можна назвати такі: приємне проведення часу, відпочинок; високий матеріальний добробут; пошук і насолода прекрасним; допомога та милосердя до інших людей; любов; пізнання нового у світі, природі, людині; високий соціальний статус і управління людьми; визнання і повага людей і вплив на оточуючих; соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільств; спілкування; здоров’я.

Отже, пропонований інструментарій діагностики компонентів соціалізації в Інтернет-середовищі обдарованих учнів сприятиме підвищенню рівня соціальної взаємодії обдарованої дитини; розвитку навичок самоідентифікації та самопрезентації, адаптивності в соціальному середовищі; встановленню почуття самотності, відчуженості, надмірної інтроверсії; запобіганню негативним проявам пригніченого психоемоційного стану в результаті відсутності вчасної та належної соціалізації.

Література

1. Андросович К.А. Методичне забезпечення супроводу процесу со- ціалізації обдарованих старшокласників в умовах Інтернет-середовища / К.А. Андросович // Психологія та педагогіка. – 2016. – № 4 (93). – С. 61–65.
2. Андросович К.А. Психолого-педагогічний інструментарій діагностики компонентів соціалізації обдарованих старшокласників / К.А. Андросович // Психологія та педагогіка. – 2018. – С.86-92
3. Камишин В.В., Ткаченко Л.І., Андросович К.А., Бургун І.В. Психолого-педагогічний супровід соціалізації обдарованих старшокласників  в Інтернет-середовищі : методичний посібник . – Київ : Ін-т обдар. дитини, 2017.
4. Литвин А. В. Медіа-освіта: використання мультимедіа у професійній підготовці фахівців / А. В. Литвин, О. Г. Литвин // Директор школи. – 2010. – № 21 (597). – С. 1–5.
5. Міленіна М. М. Розвиток інтелектуальної обдарованості засобами Інтернету : посібник / М. М. Міленіна та ін. – Київ : Ін-т обдар. дитини, 2015.