Ніщо не може бути важливішим у світі , ніж
уміння бачити предмет з усіх боків і серед
тих відносин, у які він поставлений.
К. Ушинський

Вступ. Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи - всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку. Вчителю-початківцю слід так згенерувати свою наставницьку енергію, щоби максимально розширити уявлення маленького учня про світ, орієнтуючись на індивідуальні особливості кожної дитини, розвивати її здібності.

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.

В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації [1, с.46-49].

Інтеграція вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю [7, с.2-9].

Мета навчання на інтегративній основі - дати цілісне уявлення про довкілля, сприяти підвищенню розумової активності школярів, забезпечити самовираження, самореалізацію, розвиток гармонійної особистості з притаманними їй загальнолюдськими цінностями.

Основна частина. У своїй книзі «Взаємний зв'язок навчальних предметів» (1977 р.) І. Д. Звєрєв описує карикатуру, яку він бачив в одній зі шкільних стінгазет. На ній було зображено учня, у якого декілька голів для вивчення окремих навчальних предметів. Як зазначає автор, цей педагогічний жарт образно віддзеркалює сутність проблеми предметного навчання на основі диференціації знань: як учневі в одній голові вмістити всі навчальні предмети і в такому вигляді, щоб не виникали суперечності між ними, а навчальний матеріал різних дисциплін був узгодженим та взаємопов’язаним?

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому [3, с.28-31]. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Поняття «інтеграції» має загальнонауковий зміст і часто використовується у дидактиці. У загальнонауковому аспекті «інтеграція» – це процес взаємопроникнення, ущільнення, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації. Ідея педагогічної інтеграції, на думку дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д.Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш. Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, М.Масол, О.Савченко, Н.Сердюкову, О.Сухаревську, В.Фоменка.

На мій погляд, найбільш точне визначення дано Г.Ф. Федорцовим: «Міжпредметними зв'язками є педагогічна категорія інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення в змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвиваючу і виховну функції в їх органічній єдності».

Міжпредметна інтеграція складається з міжпредметних зв’язків, інтегрованих уроків і блоків, інтегрованих курсів і програм.

На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей. Наприклад, вивчаючи риб, школяр стає іхтіологом – вивчає будову цієї групи тварин, їхнього способу життя тощо, географом – ознайомлюється з інформацією про місця існування риб, екологом – аналізує причини зникнення деяких видів риб, мовознавцем – записує назви риб, складає речення, тести, літературознавцем – читає та аналізує літературні твори, де йдеться про риб, художником, акваріумістом. Таке розуміння учнем певного предмета й буде повноцінною одиницею його цілісної картини світу [5, с.415-17].

За останні роки зроблено чимало нових спроб створення інтегрованих курсів для молодших школярів. Найчастіше вчителі-практики намагаються поєднати дисципліни гуманітарного циклу [2, с.11-14] (рідна мова - літературне читання - народознавство, рідна мова - літературне читання - музика, рідна мова - літературне читання - образотворче мистецтво), рідше гуманітарного та природничого (літературне читання - природознавство - образотворче мистецтво - літературне читання - природознавство - трудове навчання тощо).

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на мій погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у 21 столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості.

Отже, головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим технологіям навчання, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань.

Сьогодні головна мета школи: формування конкурентоспроможної особистості. Перші кроки для досягнення цієї мети закладаються у молодшому шкільному віці, тому випускник початкової школи повинен мати внутрішню спрямованість «Я можу вчитися» та внутрішню мотивацію «Я хочу вчитися». Це необхідні умови для продовження освіти в середній ланці. Чим вищим є рівень мотивації, тим більших результатів вона може досягти.

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, ─ створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Можна інтегрувати  не тільки два, але навіть три, чотири, п’ять предметів на одному або декількох уроках. Але не можна забувати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту основних тем різних предметів, їх гармонійне комплексне взаємопроникнення [4, с.16-18].

Інтегрований урок вимагає від учителя ретельної підготовки, професійної майстерності та натхнення, особистісно орієнтованого спілкування з учнями. Необхідно, щоб даний урок був єдиним, цілим, мав спільну мету.

Можна визначити такі теми уроків інтегрованого змісту:

1.«Казка осіннього лісу»

• Інтегровані теми з уроків:

─ позакласне читання «Осінь-чарівниця»,
─ природознавство «Ознаки осені»,
─ ОТМ «Осінній ліс», «Кленовий листочок»

2. Урок ─ мандрівка «В гості до Веснянки»

─ розвиток мовлення «А вже весна, а вже красна»
─ ОТМ «Фарби ранньої весни»
─ музика «Звуки весни»

3. «Хто як зимує»

• Інтегровані теми з уроків:

─ літературне читання «Хто так малював»,
─ природознавство «Ознаки зими»
─ ОТМ «Зустріч зими»

4. «День космонавтів»

• інтегровані теми з уроків:

─ природознавство «День космонавтики»
─ розвиток мовлення «Складання казки за початком»
─ ОТМ─ аплікація «Космос»
─ фізкультура «Ми ─ космонавти»

Уроки інтегрованого змісту краще проводити як вступні до теми або узагальнюючі. До таких уроків учнів треба готувати заздалегідь, а саме: насичувати їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, викликаючи інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально ─ виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття.

Можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі [4, с.17]. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов’язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувся головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин.

Тому, слід спочатку проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання.

Ініціативу інтеграції можна використовувати у виховній роботі, так як вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнівської молоді у дусі найкращих людських цінностей.

Втілення в практиці інтегративних технологій, дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості.

А як чудово поєднати уроки математики та природознавства, пропонуючи дітям, скажімо, задачі природничого змісту!

На уроках природознавства, використовуючи природничі диктанти, водночас закріплюємо знання, набуті на уроках української мови.

Уроки образотворчого мистецтва доцільно розпочинати з виразного читання  вірша чи прозового уривка, який має спільну тему.

Досить доречно дати змогу дітям слухати музичний уривок під час виконання малюнка.

З власного досвіду переконана, що знання, набуті на уроках читання, математики чудово закріплюються навичками, засвоєними на уроках трудового навчання чи образотворчого мистецтва.

Використання на уроках вправ та завдань міжпредметного змісту сприяє формуванню в учнів уявлень про міжпредметне поняття, систематизації й узагальненню знань із міжпредметної теми.

Висновки

Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою - майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів.

Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки.

Таким чином, внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

Я переконалася, що впровадження інтегрованих уроків формує компетентісне ставлення учнів до навчання, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам’яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учня і вчителя в процесі навчання.

Література

1. Балютіна К.О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення//Початкова школа. – 1999. – №10. – С.46 – 49.
2. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення // Початкова школа – 1996. – №6. – С.11-14.
3. Калягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання //Початкова школа. – 1990. – №9 – С. 28 – 31.
4. Комар О.А., Лобановська О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки//Початкова школа – 1996. – №1. – С. 16 – 18.
5. Лапіна Л. Салтан А. Міжпредметна інтеграція :формуємо цілісне сприйняття світу. // Учитель початкової школи. – 2018 – № 7 – С. 15-17
6. Олійник В.Ф. Забезпечення міжпредметних зв'язків на заняттях,, Початкова школа. – 1998. – №10 – С. 14-1
7. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1992. – №1. – С. 2-